Івашко Дичко
Іва́шко Васи́льович Ди́чко (? — після 1461) — волинський зем'янин, найдавніший з відомих власників сучасного міста Рівне.
| Івашко Дичко | ||
| ||
|---|---|---|
| Смерть: | після 1461 | |
| Підданство: | Велике Князівство Литовське | |
Біографія та діяльність[ред. | ред. код]
Івашко Дичко належить до маловідомого шляхетського роду волинських зем'ян, які володіли землями на території сучасного міста Рівне.[1] Вперше Дички згадуються в грамоті князя Свидригайла Ольгердовича від 5 травня 1434 року, якою той надавав у власність маєток Басово з прилеглими селами для волинського боярина Єсифа Джуси з Кирдійовичів. У грамоті, де зокрема вперше писемно згадується Рівне на волості Басово у Луцькому повіті, князь застерігав репецієнта від посягань на добра княжих конюхів і конокормців Дичків "на Ровномъ" які раніше вочевидь входили до комплексу маєтків "Басово" та "Ровноє".[2]
Незабаром родина Дичків невідомо яким саме чином, але зуміла повернути собі перший з маєтків — "Ровноє". Відомо, що до 22 грудня 1461 року Івашко Васильович Дичко володів повністю селом Ровноє яке продав Семену князю Несвізькому (згодом князь Збаразький, князь Колоденський) за 300 коп грошей широких[3]. По смерті князя, Рівне залишилося у власності його вдови княгині Марії Рівненської.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 104, 144, 145, 147.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. – S. 2