Рівне

Рівне
Герб Рівного Прапор Рівного
Рівненська міська рада (мерія), на передньому плані — пам'ятник Загиблим за Україну.
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Рівненська область
Район/міськрада	Рівненська міськрада
Код КОАТУУ	5610100000
Перша згадка	1283
Магдебурзьке право	1492
Статус міста	з 1939 року
Населення	▲ 250 205 (1 грудня 2011)
Площа	59 км²
Густота населення	4 233 осіб/км²
Поштові індекси	33000-33499
Телефонний код	+380-362
Координати	50°37′11″ пн. ш. 26°15′5″ сх. д.
Висота над рівнем моря	187 м
Водойма	річка Устя, озеро Басівкут
Міста-побратими	Відін (Болгарія), Забже (Польща), Сєвєродонецьк (Україна), Люблін (Польща), Зволен (Словаччина)
День міста	остання неділя серпня
Відстань
Найближча залізнична станція	Рівне
До Києва
- фізична	307 км
- залізницею	391 км
- автошляхами	318 км
Міська влада
Адреса	33000, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 12а, 26-25-25
Веб-сторінка	Міська рада Рівного
Міський голова	Хомко Володимир Євгенович

Рі́вне (1939—1991 — Ро́вно) — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області. Населення: 249 778 мешканців (2011).

Місто розташоване на річці Устя.Через місто проходить автошляхи Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп (М06, частина E40), Рівне—Луцьк—Устилуг (Н22) і Старокостянтинів—Острог—Здолбунів—Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (Р05).

Машинобудування, хімічна (ПАТ «Рівне-Азот»), легка, харчова промисловість, торфяна промисловість (ТОВ фірма «РЕКОРД»). 3 вузи, 2 театри. Історико-краєзнавчий музей. Успенська дерев'яна церква (XVIII ст.). Пам'ятник жертвам фашизму (1968), Меморіал військової слави (1975). Відоме з 1283 року. Магдебурзьке право з 1492 року. Статус міста з 1939 року.

Населення

За даними Всеукраїнського перепису населення у 2001 р. в м. Рівне проживало 248,8 тис. чол., з них 115,3 тис. - чоловіки (46 %) і 133,5 тис. жінки (54 %). Серед жителів міста 224,6 тис. складали українці (91,6 %), 16,6 тис. (6,8 %) - росіяни, 1,4 тис (0,6 %) - білоруси.

Історія

Одна з версій прапора міста

До XIV ст.

• Суренж — на думку Дем'янова В. О. й Андрєєв О. А., древнє місто, столиця Дулібії. Розташовувалось на території м. Рівне.
• XIII ст. до н.е. — перші поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
• V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басівкутського водосховища
• VI—IX століття н.е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
• X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено давньоруську фортецю.
• 1283 — перша писемна згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej».
• 1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви

XV століття

• 1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичків
• 1461 — Івашко Дичко продає Рівне «за 300 кіп широких грошей чеської лічби» князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику русько-литовської династії Гедиміновичів.
• 1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю його дружини Марії Несвіцької, яка стала іменувати себе княгинею Рівненською.
• 1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
• 1492 — польський король Сигізмунд I Старий та великий князь литовський Казимир Ягайло надали містечку магдебурзьке право
• 1500 — княгиня Марія Несвіцька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця

XVI століття

• липень 1507 — король Сигізмунд І королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
• 1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
• 1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
• 1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Іллі Острозького
• 1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сигізмунда Беатою Костелецькою
• 1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне «під заклад» переходить у спадщину Беаті Костелецькій.
• 1548 — княгиня Костелецька будує костел у Рівному
• 1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
• 1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
• 1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
• 1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
• 1565—1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
• 1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
• 1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
• 1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинга в місті налічується 543 будинки
• 1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)

XVII століття

• 1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) відбудовує костел
• 1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої «людей носило поверх дерев, інших мертвих знаходили у різних місцях»
• 1617—1619 — татарські набіги, спалення замку
• 1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
• 1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
• 1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
• 1625 — підготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Замойського
• 1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
• 1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
• 1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш «Лямент о утрапеню мещан острозких», присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний криптонімом «М.Н.»
• 1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
• 1640 — спустошення Рівного татарами
• 1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
• 1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
• літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
• 9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
• 1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
• 1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
• 1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене

XVIII століття

Успенська Церква та Дзвіниця

• 1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
• 1706—1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
• 1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рівного стає Юрій (Єжи) Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, а часами і в цілій Польщі.
• 1728 — розпочато будівництво замку
• 1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
• 1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників, тощо); працює млин та лісопильне підприємство
• 1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
• 1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
• 1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
• 1765 — Тоушер складає план міста
• 1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як рятівниці від мору
• 1775 — будівництво мурованого костелу
• 1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
• 1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
• 1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
• 1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
• 1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
• 23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
• 29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)

XIX століття

• 1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
• 1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
• 1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
• 1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
• 1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію. 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
• 1844—1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник і політичний діяч Микола Костомаров
• 1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
• 1849 — згідно перепису населення в місті проживає близько 3000 мешканців
• 1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матері вивішено незгасиму лампаду
• 1857 — прокладання через Рівне шосе Київ—Берестя
• 1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя К. Любомирського
• 1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
• 1862 — у місті відкрито телеграф
• 1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
• 1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
• 1866—1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник Володимир Короленко
• 11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
• 1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
• 1871 — смерть і захоронення в Рівненському костелі князя Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Микола Драгоманов
• 1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
• 12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
• 1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
• 1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне «Miasto Równe»
• 12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
• 30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
• 1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
• 8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
• 1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
• 1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
• 90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
• 1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
• 7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія

Знак при в'їзді у місто

XX століття

• 1905 — революційні виступи рівнян
• 1906 — засновано перший в Рівному музей
• 2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
• 1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
• 1910 — розпочинає роботу пивзавод "Бергшльос".
• квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
• 1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
• 1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
• 1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
• 1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
• 1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
• 1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
• 1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
• 1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
• 1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
• 1923—1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана (зокрема редагував збірку «Річник Волинський»).
• 1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
• 30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
• 11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
• 1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
• 17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
• 4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
• 1939 — засновано музично-драматичний театр імені Островського
• 28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
• 3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
• 20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
• 10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку України було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
• 1941—1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
• 1943 — замахи на німецьких офіцерів радянським партизаном-розвідником Миколою Кузнецовим.
• 2 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
• 1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
• 1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
• 1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
• 22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
• 1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
• 1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
• 1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
• 1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
• 1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
• 1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу

Свято-Воскресенський собор у Рівному

• 1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
• 1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва — Кінопалац «Україна»)
• 1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ «Рівнеазот»)
• 24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
• 1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
• 1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 14

СУ-100 із номерним знаком "029" на вулиці Соборній

• 1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
• 1985 — відкриття монументу Слави
• 1986 — завершення будівництва міського гідропарку.
• 1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
• 11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР № 1183-ХІІ «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису» (1991), згідно з якою місто Ровно іменувалося Рівне, а область — Рівненська. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
• 17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак «Загиблим за Україну». Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
• 22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т. Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».

XXI століття

• 2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області складає 1173 тис. осіб (в т.ч. 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
• 25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Відкрито колону Божої Матері. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.

Освіта

Національний університет водного господарства та природокористування (4 корпус)

• Національний університет водного господарства та природокористування
• Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж
• Рівненський державний гуманітарний університет
• Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
• Рівненський державний аграрний коледж
• Вище професійне училище №1
• Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж
• НВК № 12

Культура

Рівне є значним осередком культури держави — тут працюють театри (обласний муздрамтеатр, ляльковий і декілька театрів-студій), філармонія, зал камерної та органної музики, низка музеїв, палаців і будинків культури, кінотеатрів, численні бібліотеки; у місті є декілька парків та зоопарк.

Театри, музика, кіно, проекти

Рівненська обласна філармонія

Кінопалац «Україна»

Рівненські театральні й музичні установи:

• Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр;
• Рівненський академічний обласний театр ляльок;
• Рівненська обласна філармонія;
• Зал камерної та органної музики;
• театр-студія «У старому парку»;
• театр-студія «Від ліхтаря»;
• Молодіжний експериментальний театр Рівного «МЕТР».

Палаци та будинки культури, інші осередки культури Рівного:

• Міський будинок культури;
• Міський палац дітей та молоді;
• Обласний центр народної творчості;
• Міський палац культури «Текстильник»;
• Палац культури та спорту «Хімік»;
• Будинок культури УТОГ;
• Будинок офіцерів;
• Будинок учених.

У Рівному в наш час^[Коли?] (весна 2011 року) функціонують 2 кінотеатри:

• Кінопалац «Україна»;
• Кіноцентр «ЕРА».

Культурологічні проекти Рівного:

• Вечір К

Музеї

Перший музей у Рівному було створено 1906 року професором римського права В. Океницьким. Історія головного і найбільшого рівненського музею — обласного краєзнавчого бере свій початок від 1940 року.

Рівненський краєзнавчий музей

Державна обласна бібліотека

див. докладніше: Початки музейної справи в Рівному.

Сучасні рівненські музеї:

• Рівненський обласний краєзнавчий музей — головне і найбільше (бл. 140 000 музейних експонатів, 2006) зібрання матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури Рівненщини;
• Музей українського мистецтва;
• Музей бойової слави 13-го Армійського корпусу;
• Бурштиновий музей — наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Ідея влаштувати Бурштиновий музей належить Рівненській обласній державній адміністрації, оформлення 2 «бурштинових кімнат» здійснено жителькою села Каноничі Дубровицького району Галиною Лемець.

Бібліотеки

У Рівному діє розгалужена мережа обласних, комунальних і відомчих бібліотек:

• Рівненська державна обласна бібліотека;
• Державна обласна бібліотека для дітей;
• Обласна науково-медична;
• Дві обласні бібліотеки для дітей;
• Обласна бібліотека для юнацтва;
• Центральна міська бібліотека ім. В. Г. Короленка;
• Центральна дитяча міська бібліотека;
• Міські бібліотеки №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10;
• Міська бібліотека Ювілейного району.

Парки

Рівне справляє враження зеленого міста, адже на одній з центральних і військових вулиць міста Соборній відразу декілька великих парків, крім того в середмісті центральний Парк ім. Т. Г. Шевченка фактично «переходить» у Парк молоді.

У парку Молоді з вулиці Драгоманова.

Пам'ятник Климу Савуру

Головні парки Рівного:

• Парк ім. Т.Г. Шевченка — найбільший міський парк, розташований у центральній частині міста, улюблене місце відпочинку й дозвілля (зі створеними відповідними умовами) містян і гостей Рівного;
• Парк молоді (майдан Короленка і вул. Драгоманова);
• Гідропарк I-ої черги (вул. С. Бандери і вул. Набережна);
• Гідропарк II-ої черги (вул. С. Бандери і вул. Севастопольська);
• Меморіал слави (вул. Київська);
• Парк «Жовтневий» (вул. кн. Володимира).

На околиці міста зі сторони виїзду на Житомир працює Рівненський зоопарк, що вважається одним з найкращих у країні.

Спорт

Найпопулярнішими командними видами спорту серед городян є спідвей та футбол. Також тут користуються популярністю футзал (МФК "Кардинал-Рівне"), баскетбол (БК-93 "Пульсар"), волейбол ("Регіна-МЕГУ"), регбі (РК "Рівне"), бейсбол ("Західний вогонь"), хокей (ХК "Фаворит") тощо.

У Рівному із 4 по 18 вересня 2011 р. проходив Чемпіонат світу із шашок—100 серед жінок. У змаганнях взяли участь спортсменки з України, Росії, Нідерландів, Білорусі, Латвії, Китаю, Литви, Польщі, США та Узбекистану. Специфікою змагань було те, що учасниці грали на сучасних електронних шашкових дошках, що дало можливість транслювати змагання в он-лайн режимі.

Варто зауважити, що у 1997 році Рівне приймало Чемпіонат світу з шашок—64 серед чоловіків.

Персоналії, пов'язані з містом

• Богачук Олександр — український поет, журналіст.
• Бурківський Олександр Оттович — генерал-хорунжий Армії УНР.
• Віногоров Владислав (справжнє ім'я Владислав Олександрович Рябенко) (1970) — письменник, який працює в жанрі наукової фантастики.
• Вротновський-Сивошапка Костянтин Германович — полковник, голова Української військової ветеринарної управи, член Української Ради військових депутатів, член Української Центральної Ради.
• Гаєвський Стефан Юхимович - писар головного інтендантства 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Гурістюк Олександр — український художник, який нині живе і творить в Рівному.
• Зайцева Емма Іванівна — заслужений діяч мистецтв України, український театральний художник, який нині живе і творить в Ужгороді.
• Зільберфарб Моше — політичний діяч і письменник, Генеральний Секретар з єврейських справ Української Народної Республіки.
• Ірванець Олександр — український письменник.
• Кондратьєв Олександр — російський письменник, поет, перекладач, критик.
• Короленко Володимир — російський та український письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч.
• Косміаді Георгій, учень Сєрова Валентина Олександровича, художник, викладач. Емігрував у Німеччину, головний художник Гамбурзького театру опери і балету.
• Костін Олексій Іванович — радянський вчений, дослідник
• Кравчук Леонід Макарович  — перший президент України
• Куліш Іван Фомич український російськомовний поет
• Липовецький Іван Прохорович — сотник Армії УНР.
• Луценко Юрій — український політик.
• Мізерний Анатолій — фотохудожник, фотограф, журналіст.
• Морозенко Марія — письменниця, поетеса, автор історичних драм «Княгиня Ольга», «Князь Святослав», дилогії про Івана Сірка
• Носаль Михайло Андрійович — відомий фітотерапевт, почесний громадянин м. Рівне (2004 р.)
• Ольжич Олег — український поет, археолог і політичний діяч; очільник Революційного Трибуналу ОУН, член ПУН;син Олександра Олеся.
• Пасічник Ігор — ректор Національного університету «Острозька академія», доктор психологічних наук, професор кафедри психолого-педагогічних дисциплін, академік Міжнародної слов'янської академії наук та АН ВШ України, заслужений працівник народної освіти України, ветеран праці, герой України.
• Рудницька Анжеліка — віце-президент мистецької агенції «Територія А», шеф-редактор програм Першого національного телеканалу, член Громадського фонду Святого Андрія Первозванного, заслужена артистка України.
• Самчук Улас — класик української літератури, член уряду УНР на вигнанні.
• Василь Селезінка — актор, письменник, журналіст, театральний і телевізійний режисер, театральний критик, краєзнавець, громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України.
• Сеницька Лідія — російська письменниця, поет, критик, перекладач.
• Синько Михайло Семенович — учасник Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу.
• Смородський Петро — адміністративний полковник Армії УНР, начальник штабу УПА Поліська Січ Тараса Бульби-Боровця.
• Солтановський Автоном — український педагог і мемуарст родом зі східного Поділля.
• Степура Григорій — український громадський і політичний діяч.
• Хасевич Ніл — український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації українських націоналістів і Української головної визвольної ради.
• Теліга Олена — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури, член ОУН.
• Чуйкевич Петро — український педагог, етнограф.
• Шморгун Євген — письменник, видавець, краєзнавець, громадський діяч.
• Штаєрман Михайло — український графік.
• «От Вінта» — український рок-гурт.
• «Вхід У Змінному Взутті (ВУЗВ)» — український реп-гурт.
• Сергій Ярунський — композитор, диригент, філософ. У 1989-91 роках навчався в Рівненському інституті культури.

Галерея зображень

• 

  Рівненська районна рада

• 

  Залізничний вокзал

• 

  Воскресенський собор

• 

  Покровський собор

Див. також

• Рівненська область
• Рівненська агломерація

Посилання

• Офіційна сторінка Рівненської міської ради та її виконавчого комітету
• Віртуальне місто Рівне
• Офіційний сайт управління освіти Рівненського міськвиконкому
• Готелі міста Рівне (описи, фотогалереї, розташування на карті)
• Рівненська державна обласна бібліотека;
• Сфера-ТВ - рівненська телерадіокомпанія;
• Регіональний інформаційний портал Рівненщина;
• infomisto.com — он-лайн карта Рівного, інформаційно-довідковий портал
• map.rv.ua — віртуальна карта Рівного, пошук вулиць та будинків
• Стаття «Рівне» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
• Сучасний екологічний стан навколишнього природного середовища міста Рівне та природоохоронні заходи щодо його покращання
• Стаття Równe у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IX (Poźajście — Ruksze) з 1888 року (пол.)