Ісакіас Кейрос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісакіас Кейрос
Ісакіас Кейрос дос Сантос
Загальна інформація
Національність бразилець
Громадянство  Бразилія
Народження 4 січня 1994(1994-01-04) (30 років)
Убайтаба, Бразилія
Зріст 1,75 м
Вага 85 кг
Спорт
Країна Бразилія Бразилія
Вид спорту Веслування на байдарках і каное
Дисципліна Спринт
Клуб Paulistano
Участь і здобутки
CMNS: Ісакіас Кейрос у Вікісховищі
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 каное-одиночки, 1000 м
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 каное-одиночки, 1000 м
Срібло Ріо-де-Жанейро 2016 каное-двійки, 1000 м
Бронза Ріо-де-Жанейро 2016 каное-одиночки, 200 м
Чемпіонати світу
Золото Дуйсбург 2013 каное-одиночки, 500 м
Золото Москва 2014 каное-одиночки, 500 м
Золото Мілан 2015 каное-двійки, 1000 м
Золото Монтемор-у-Велю 2018 каное-одиночки, 500 м
Золото Монтемор-у-Велю 2018 каное-двійки, 500 м
Золото Сегед 2019 каное-одиночки, 1000 м
Бронза Дуйсбург 2013 каное-одиночки, 1000 м
Бронза Москва 2014 каное-двійки, 200 м
Бронза Мілан 2015 каное-одиночки, 200 м
Бронза Рачице 2017 каное-одиночки, 1000 м
Бронза Монтемор-у-Велю 2018 каное-одиночки, 1000 м
Бронза Сегед 2019 каное-двійки, 1000 м
Панамериканські ігри
Золото Торонто 2015 каное-одиночки, 200 м
Золото Торонто 2015 каное-одиночки, 1000 м
Золото Ліма 2019 каное-одиночки, 1000 м
Срібло Торонто 2015 каное-двійки, 1000 м

Іса́кіас Ке́йрос дос Са́нтос (порт. Isaquias Queiroz dos Santos) — бразильський спортсмен-веслувальник, що спеціалізується на спринті. На змаганнях виступає з 2005 року[1]. Трикратний призер Олімпійських ігор 2016, трикратний чемпіон світу, двократний чемпіон Панамериканських ігор 2015.

Кейрос зазнав у своєму житті чимало пригод, деякі з котрих могли закінчитися трагічно. У ранньому дитинстві, ледь навчившись ходити, він облився окропом і пролежав місяць у лікарні. У віці 5 років був викрадений і відданий на виховання іншим людям, перш ніж його повернули матері. Ще через п'ять років він впав з дерева, намагаючися спіймати там змію, і дитині мусили видалити одну нирку. У підлітстві, нарізаючи кокосовий горіх для традиційної бразильської страви «Кіндин», він втратив дистальну фалангу лівого підмізинного пальця[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 2013 році Ісакіас Кейрос виграв бронзову медаль на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное в Дуйсбурзі (каное-одиночки 1 000 м), ставши першим бразильцем-медалістом на цьому Чемпіонаті[3]. Двічі ставав чемпіоном світу на змаганнях у Дуйсбурзі (2013) і Москві (2014)[4]. Разом з Ерлоном Сілва завоював золоті медалі у змаганнях каное-двійок на дистанції 1000 м у Мілані (2015)[5].

Під час Олімпіади 2016 у Ріо-де-Жанейро Ісакіас Кейрос виграв одразу три медалі: дві срібляних (каное-одиночки, 1000 м і каное-двійки, 1000 м) і одну бронзову (каное-одиночки, 200 м). У першому змаганні він поступився місцем лише німцю Себастьяну Бренделю. Два дні по тому він здобув бронзову медаль у змаганнях одиночок на 200 м, поступившись Юрію Чебану і Валентину Дем'яненку. Разом з Ерлоном Сілва виграв другу срібляну медаль у перегонах двійок на дистанції 1000 м.


Виступи на Олімпіадах[ред. | ред. код]

Олімпіада Дисципліна Місце
Ріо-де-Жанейро 2016 каное-одиночки, 200 метрів 3
Ріо-де-Жанейро 2016 каное-одиночки, 1000 метрів 2
Ріо-де-Жанейро 2016 каное-двійки, 1000 метрів 2
Токіо 2020 каное-одиночки, 1000 метрів 1
Токіо 2020 каное-двійки, 1000 метрів 4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Isaquias Queiroz [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] at the Rio 2016 official website
  2. Gabriel Fricke (14 серпня 2016). "Sem rim", vaidoso, fã de arrocha, arteiro: 10 fatos sobre Isaquias Queiroz. Globosesporte.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2016. (порт.)
  3. Isaquias fatura o bronze no Mundial e Brasil faz história na canoagem. Globosesporte.com (порт.). 31 серпня 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 19 вересня 2015.
  4. ISAQUIAS QUEIROZ DOS SANTOS at the ICF official site
  5. Isaquias Queiroz e Erlon de Souza levam Brasil a ouro inédito no Mundial de Canoagem. Mais Esporte (порт.). 23 серпня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.