Авіаційні прилади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Авіаці́йні при́лади — прилади літака, призначені для виконання контрольно-вимірювальних функцій, режиму та маршруту польоту, режиму роботи двигунів, контролювання роботи окремих агрегатів.

Авіаційні прилади поділяються на:

  • пілотажно-навігаційні,
  • моторні
  • допоміжні.

До першої групи належать автопілоти, автоштурмани; магнітні, Про- та радіокомпаси; авіасекстанти, спідометри, висотоміри; покажчики повороту та ковзання, вертикальної швидкості, зв'язкові радіостанції; метеорадіолокатори, авіагодинники тощо.

За допомогою пілотажно-навігаційиих приладів льотчик керує літаком, підтримує заданий режим і маршрут польоту, визначав місцеперебування, контролює положення літака.

До моторної групи входять тахометри, манометри паливної системи, мащення та керування; мановакуумметри; покажчики кількості та витрати палива, газоаналізатори, термометри; прилади контролю електроагрегатів тощо. Прилади моторної групи служать для встановлення (вибору) оптимального (вигідного) режиму роботи двигунів при різних режимах польоту літака.

Третю групу становлять допоміжні сигнальні прилади — покажчики положення шасі (коліс), закрилків; індикатори витрати повітря, кисню тощо. Кількість А. п. на літаку визначається типом та призначенням його. На сучас. пасажирському літаку в до 50—70 таких приладів.

Література[ред.ред. код]

Gnome globe current event.svg
Ця стаття застаріла, її зміст не відповідає дійсності, тому що базується на застарілих джерелах. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію, яка раніш можливо була недоступна. (жовтень 2006)