Авіаційні прилади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Авіаці́йні при́лади — прилади літака, призначені для виконання контрольно-вимірювальних функцій, режиму та маршруту польоту, режиму роботи двигунів, контролювання роботи окремих агрегатів.

Авіаційні прилади поділяються на:

  • пілотажно-навігаційні,
  • моторні
  • допоміжні.

До першої групи належать автопілоти, автоштурмани; магнітні, Про- та радіокомпаси; авіасекстанти, спідометри, висотоміри; покажчики повороту та ковзання, вертикальної швидкості, зв'язкові радіостанції; метеорадіолокатори, авіагодинники тощо.

За допомогою пілотажно-навігаційиих приладів льотчик керує літаком, підтримує заданий режим і маршрут польоту, визначав місцеперебування, контролює положення літака.

До моторної групи входять тахометри, манометри паливної системи, мащення та керування; мановакуумметри; покажчики кількості та витрати палива, газоаналізатори, термометри; прилади контролю електроагрегатів тощо. Прилади моторної групи служать для встановлення (вибору) оптимального (вигідного) режиму роботи двигунів при різних режимах польоту літака.

Третю групу становлять допоміжні сигнальні прилади — покажчики положення шасі (коліс), закрилків; індикатори витрати повітря, кисню тощо. Кількість А. п. на літаку визначається типом та призначенням його. На сучас. пасажирському літаку в до 50—70 таких приладів.

Література[ред.ред. код]

Gnome globe current event.svg
Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть, додавши до неї інформацію, що була недоступна раніше. (жовтень 2006)