Азотний наркоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Азотний наркоз (рос. наркоз азотный; англ. nitrogen narcosis; нім. Stickstoffnarkose f) або глибинне сп’яніння  — перенасичення нервової системи водолаза азотом внаслідок його проникнення у тканини тіла під великим тиском із занадто високою швидкістю. Наркотична дія азоту на центральну нервову систему виникає при зануренні дайвера, який дихає стислим повітрям, на глибині понад 30 метрів.

Ознаки[ред.ред. код]

Наркотичний вплив азоту проявляється у двох фазах: спочатку настає збудження, яке потім змінюється пригніченням функцій центральної нервової системи[1]. Починаючи з певної глибини, водолази відчувають приплив незвичайно солодкого почуття радості, відчуття неземного блаженства. Вони неначе п'яніють і забувають про небезпеку, що їх оточує. Інстинкти життя притуплюються, виникає потреба здійснити що-небудь незвичайне (наприклад, зануритись на ще більшу глибину).

Як правило, відзначають наступні прогресуючі симптоми наркозу[2]:

  • порушення концентрації, порушення здатності тверезо оцінювати навколишнє оточення, порушення функцій пам’яті;
  • відчуття комфорту і безпеки, можливе легке запаморочення;
  • стан підвищеного занепокоєння, напади страху;
  • втрата координації, нездатність виконувати найпростіші завдання, втрата здатності оцінювати навколишнє оточення;
  • галюцинації, прострація, втрата свідомості, смерть.

Одразу як водолазу вдається покинути небезпечну глибину, голова прояснюється.

Стадії і фази[ред.ред. код]

В залежності від величини парціального тиску азоту та індивідуальної чутливості

  • початкова або прихована стадія,
  • стадія неповного наркозу
  • стадія загального наркозу.

Наркотичний вплив азоту проявляється у двох фазах:

  • спочатку настає збудження, яке потім змінюється
  • пригніченням функцій центральної нервової системи.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]