Акредитація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акредитація (лат. accredo, «довіряти») — процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль) [1]
Термін Акредитація має кілька значень.
- У міжнародному праві акредитація — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації.
- У журналістській практиці — офіційно надане журналістам право брати участь у пресконференціях, бути спостерігачами на конференціях, зборах, з'їздах, сесіях парламенту тощо.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- '↑' Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17 травня 2001 року N 2407-III («Відомості Верховної Ради», 2001, № 32, ст.170)
[ред.] Джерела
- www.naau.org.ua — Національне агентство з акредитації України
- www.european-accreditation.org — Інтернаціональне агентство з аредитації Европи
- www.iasonline.org — International Accreditation Service
- www.ioas.org — International Organic Accreditation Service
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
