Антибристольська тема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Антибри́стольська те́ма — тема в шаховій композиції. Анти-форма бристольської теми. Суть теми — дві лінійні фігури рухаються по одній лінії назустріч одна одній і виключають одна одній поля на цій лінії, або на цій лінії блокують одна одній поля.

Історія[ред. | ред. код]

Ця ідея походить від базової форми бристольської теми.

Анти-форма теми — це зміна базових тактичних моментів, характерних для основної теми, на протилежні тактичні моменти. Отже, в базовій формі лінійні фігури рухаються одна за одною, перша фігура надає поля для другої фігури, в анти-формі навпаки — одна фігура, рухаючись навпроти другої, забирає простір, виключає з полів.

Ідея дістала назву — антибристольська тема.


Alfred Mongrédien
«La Strategie»
1921
abcdefgh
8
h8 білий слон
a6 чорна тура
h6 чорний ферзь
b5 білий кінь
c5 чорний пішак
c4 чорний король
g3 білий пішак
h3 білий слон
c2 білий пішак
g2 білий кінь
h2 білий пішак
b1 біла тура
d1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#3vv               (10+4)



FEN: 7B/8/r6q/1Np5/2k5/6PB/2P3NP/1R1R2K1

1. Be6+? Rxe6 2. Sa3#, 1. ... Qxe6![1]
1. Sd6+? Qxd6 2. Se3#, 1. ... Rxd6!

1. c3! ~ Zz

1. ... Tf6  2. Be6+! Rxe6 (Qxe6?) 3.Sa3#
1. ... Qc6 2. Sd6+! Qxd6 (Rxd6?) 3. Se3#

Чорні ферзь і тура контролюють шосту горизонталь і відповідно поля «а3» і «е3». В хибних слідах білі намагаються відволікти фігури чорних для оголошення мату, але хибні сліди спростовуються. Після першого ходу білих чорні опиняються в цугцванзі, їхні тура і ферзь можуть рухатися лише по горизонталі назустріч один одному, але білі вдало жертвують свої фігури і чорні після прийняття жертви виключають одна одну з важливих полів, унаслідок чого виникають мати.


Peter Coppingг
1 приз
Конкурс Британської спілки проблемістів
1961
abcdefgh
8
b8 білий король
c8 білий кінь
d8 білий кінь
g8 білий слон
h8 чорний ферзь
b7 чорний пішак
c7 чорний кінь
d7 чорний пішак
a6 чорний пішак
c6 чорний пішак
d6 білий слон
e6 чорний пішак
g6 чорний пішак
c5 чорний кінь
d5 чорний король
a4 біла тура
f4 біла тура
g4 білий пішак
g3 білий пішак
h3 чорний пішак
a2 білий пішак
b2 чорний слон
h2 білий ферзь
b1 чорна тура
c1 чорна тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#3               (11+14)





FEN: 1KNN2Bq/1pnp4/p1pBp1p1/2nk4/R4RP1/6Pp/Pb5Q/1rr5

1. Qe2! ~ 2. Qf3+ Se4 3. Qxe4#

1. ... Qe5 2. Sf7 ~ 3. Sb6, Se7#
   і один з матів загрози проходить, оскільки хід 2. ... Bf6??? неможливий.

1. ... Qd4 2. Kxc7 ~ 3. Sb6, Se7#
   і один з матів загрози проходить, оскільки хід 2. ... Bf6??? неможливий.

1. ... Qc3 2. Sxb7 ~ 3. Sb6, Se7#
          2. ... Sxb7 (2. ... Bf6???) 3. Qe4#

Чорні слон і ферзь контролюють головну діагональ. Після першого ходу білих виникає загроза і чорний ферзь змушений рухатись назустріч своєму слону і тим самим виключає слона з важливого поля «f6» і білі досягають мети.


Примітки[ред. | ред. код]

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 56. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 58—59. (рос.)
  • Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 59. (рос.)