Бадага (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бадага — народ, що проживає на півдні Індії в штаті Тамілнад. Населяє долину Нілґірі — Блакитних гір. Чисельність населення — 170 тисяч чоловік. Релігія — індуїзм.[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розмовляють на мові бадага, що відноситься до дравідійської сім'ї.[1]

Побут[ред. | ред. код]

Житло — великий кам'яний будинок, розділений на дві кімнати і кладовки. Більшість бадага — вегетаріанці. Обов'язкова частина кухні — страви із картоплі, капусти, кропиви і спецій.

Традиційні заняття[ред. | ред. код]

Ручне землеробство і городництво. Продукцію землеробства вимінюють на ремісничі вироби народу кота. Виплачують 1/6 частину урожаю скотарям тодам за землю. Багато бадага працюють на плантаціях, лісозаготівлі і будівництві доріг.

Традиційний одяг[ред. | ред. код]

Для мужчин — пов'язки на стегнах, плащі і тюрбани із шовку або бавовни.

Для жінок — бавовняні косинки, тканини для драпірування грудей і стегон. Велика кількість різноманітних прикрас, в том числі і золотих. Характерні татуювання. Дівчаткам збривають волосся на голові, залишаючи чуб і пасмо на потилиці.

Суспільство[ред. | ред. код]

Бадага деіляться на 18 патрилінійних родів, що нагадують касти різними соціальними статусами. Шлюб неолокальний, невелика сім'я. Зустрічається полігінія, розповсюджений левірат.

Культура[ред. | ред. код]

Збереження культу предків. Крім індуїзму, поклоняються древньому божеству Друугу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Седловская А. Н. Бадага // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Народы Южной Азии, под ред. Н. Р. Гусевой, М., 1963
  • Расы и народы. Иллюстрированная энциклопедия, М.,2007.
  • Седловская А. Н. Бадага // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999.
  • Hockings P The cultural ecology of the Nilgiris District. In P. Hockings (Ed.), Blue Mountains: The ethnography and biogeography of a South Indian region (pp. 360–376). New Delhi and New York: Oxford University Press, 1989