Баліан III д'Ібелін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баліан III д'Ібелін
фр. Balian d'Ibelin, seigneur de Beyrouth
Народився 1209[1]
Помер 4 вересня 1247[1]
Ашкелон, Південний округ, Ізраїль[1]
Діяльність феодал
Учасник Облога Тируd[1], Battle of Agridid[1], Battle of Nicosiad[1] і Війна з ломбардцями
Титул сеньйор Бейрутуd[1]
Посада Лорд
Рід Ібелінські[1]
Батько Жан I д'Ібелін[1]
Мати Мелісанда Арсуфськаd[1]
Брати, сестри Жан д'Ібелін (Арзуфський)[1], Рауль Ібелінd[1], Балдуїн Ібелін[d][1], Гуго Ібелінd[1], Гі Ібелінd[1] і Ізабелла Ібелін[d][1]
У шлюбі з Eschive of Montbeliardd[1]
Діти Жан II Ібелін[1], Hugues d'Ibelind[1], Balian of Ibelind і Isabelle of Ibelind

Баліан III д'Ібелін, сеньйор Бейрута (фр. Balian d'Ibelin, seigneur de Beyrouth, помер у 1247 р.)[2] — син відомого «Старого лорда Бейруту» Жана I д'Ібелін [3] від його другої дружини Мелісенди з Арзуфа, лорд Бейруту з 1236 р. Від свого батька він прийняв керівництво баронами Єрусалимського королівства у Війні з ломбардцями (прихильниками імператора Фрідріха II).

Біографія[ред. | ред. код]

Змалку був воїном. У 1228 році разом із братом Балдуїном утримувався як заручник імператором Фрідріхом II в ході Війни з ломбардцями, внутрішнього громадянського конфлікту в Державах хрестоносців під час Шостого хрестового походу.

З 1229 по 1239 жив на Кіпрі, брав участь у битвах при Нікосії (1229) і при Агріді (1232). У битві при Агріді, хоча він повинен був бути в ар'єргарді зі своїм батьком і королем Кіпру, він натомість пішов вперед разом з Гуго д'Ібеліном та Ансо з Брі, командувачами першої та другої ланок. У битві Баліан здобув славу, захищаючи прохід від прихильників імператора (ломбардців). У Gestes des Chiprois розповідається історія про те, що одного разу Баліан так сильно вдарив ломбардського лицаря, що сам випав з коня.

У 1241 році визнав Конрада, сина імператора Фрідріха II, королем Єрусалима, але, як і батько, був противником Гогенштауфенов і брав участь у передачі влади Алісі Шампанській. У червні-липні 1242 року, в ході Війни з ломбардцями, Баліан на чолі своєї родини взяв в облогу і врешті захопив Тір, який утримували прихильники імператора Фрідріха II. Йому надали підтримку Філіп Новарський та Філіп I де Монфор, і він використовував при облозі найманців і галери.

З 1246 року був призначений на посаду бальї Єрусалимського королівства королем Кіпру Генріхом I, який виконував обов'язки регента.

Помер в Аскалоні 4 вересня 1247 року.

Родина[ред. | ред. код]

Баліан д'Ібелін одружився з Есківою де Монфокон, дочкою Вальтера Монбельярського та Бургоні де Лузіньян Кіпрської[3].

Пара мала дітей:

  • Гуго 1231/32–1254/55, одружений (1250/53) на Марії Монбельярській.
  • Жан II Бейрутський помер у 1264 році в шлюбі з Алісою де ла Рош, дочкою Гі I, герцога Афінського .
  • Ізабель, одружена (бл. 1250) з Генріхом I Ембріако де Гібле[4] (помер близько 1271).

Генеалогія[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барісан д'Ібелін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Баліан д'Ібелін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Балдуїн I де Рамла
 
 
 
 
 
 
 
Helvis, lady of Ramla
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Stephanie of Nablus
 
 
 
 
 
 
 
Жан I д'Ібелін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андронік Комнін
 
 
 
 
 
 
 
John Komnenos
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Eirene Aineiadissa
 
 
 
 
 
 
 
Maria Komnene
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
John Taronites
 
 
 
 
 
 
 
Maria Taronitissa
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Баліан III д'Ібелін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Guy of Arsuf
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Melisende, lady of Arsuf
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. GENEALOGY.EU. Ibelin. Процитовано 11 вересня 2020.
  3. а б Peters, 1971, с. 160.
  4. GENEALOGY.EU. Giblet. Процитовано 11 вересня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Королівські титули
Попередник:
{{{before}}}
{{{title}}}
1236–1247
Наступник:
'