Бгартрібатта II
| Бгартрібатта II | |
|---|---|
| Національність | раджпут |
| Титул | магараджахіраджа |
| Попередник | Хуман III |
| Наступник | Аллата |
| Конфесія | брахманізм |
| Рід | Сесодія |
| Батько | Хуман III |
Равал Бгартрібатта II (гінді भृतभट्ट; д/н — 951) — магараджахіраджа Медапати (Мевару) в 942—951 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Гухілотів. Син Хумана III, який 939 року заклав основи для здобуття самостійності князівства. Посів трон 942 року. Невдовзі з огляду на послаблення династії Гуджара-Пратіхарів уклав політичний союз з Крішною III, магараджахіраджею Держави Раштракутів, одружившись на родичці останнього. Невдовзі Бгартрібатта II також прийняв титул магараджахіраджи. 948 році переносить столицю з Нагди до Ахару.
Успішно боровся проти Махендрапали II та Девапали, магараджахірадж Держави Гуджара-Пратіхарів, домігшись визнання незалежності та розширивши володіння. Також боровся проти Матанадеви (з молодшої гілки Гуджара-Пратіхара), магараджи Алвару. Згодом вступив у протистояння з Сіякою II Парамара, магарджею Малави.
Помер 951 року. Йому спадкував син Аллата.
Джерела[ред. | ред. код]
- Baij Nath Puri (1937). The History of the Gurjara-Pratiharas. University of Lucknow
- Ram Vallabh Somani (1976). History of Mewar, from Earliest Times to 1751 A.D. Mateshwari. OCLC 2929852.
- The Kingdom of Mewar: great struggles and glory of the world's oldest ruling dynasty, by Irmgard Meininger. D.K. Printworld, 2000. ISBN 81-246-0144-5.