Бефані Неоніла Феофанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бефані Неоніла Феофанівна
Народилася 15 лютого 1924(1924-02-15)
с. Чайчиці, Мінська область, Білорусія
Померла 2010(2010)
Країна  Україна
Діяльність гідрологія
Alma mater

Одеський гідрометеорологічний

інститут
Науковий ступінь доктор географічних наук
Вчене звання професор
Нагороди Нагороджена знаком “За відмінні успіхи в роботі”

Бефані Неоніла Феофанівна - (15.02.1924 – 2010 [1] ) - український гідролог, доктор географічних наук, професор.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Бефані Неоніла Феофанівна народилася в  с.Чайчиці,  Мінської області у Білорусії  в селянській сім’ї.

Середню школу закінчила в Архангельську в 1942 р.

Вищу освіту здобула в Одеському гідрометеорологічному інституті (ОГМІ). У 1947 закін­чила Одеський гідрометеорологічний інститут. Там же вступила до аспірантури.  Водночас працювала  асистентом  на кафедрі гідрології.

1950 р. перейшла працювати в Одеський державний університет (ОДУ) на кафедру гідрології і метеорології.

1953 р. захистила кандидатську дисертацію. Працювала  на посаді  доцента  кафедри  метеорології та гідрології

географічного факультету  Одеського державного університету.

1958 р. стала доцентом кафедри гідрології в Одеському гідрометеорологічному інституті (ОГМІ).

1973 р. захистила докторську  дисертацію  “Дослідження дощового  стоку  гірських  річок і територіально загальні

методи його попереднього обчислення”.

1976 р. - професор, представник  одеської гідрологічної наукової школи за напряком дослідницької роботи -

моделювання і прогнозування стоку річок різних регіонів країни.[1] [2]

Праці[ред. | ред. код]

Має понад 60 наукових праць.  Під керівництвом  Н.Ф.Бефані  підготовлено 8  кандидатських дисертацій.

  • "Формування дощової повені на основі  загальних теоретичних  залежностей". 

НАГОРОДИ

Нагороджена знаком “За відмінні успіхи в роботі”

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Ред колегія: Бабичев Ф.С. та ін. (1989). Географічна енциклопедія України. Том 1 (А – Ж) (укр.) . Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М.П. Бажана. с. 90. ISBN 5-88500-005-0. {{cite book}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)