Бонітування

Бонітува́ння сільськогосподарських тварин (від лат. bonitas — «доброта, добра якість») — комплексна оцінка племінних та підконтрольних тварин за племінними та продуктивними якостями й типом тварин.

Бонітування сільськогосподарських тварин — система оцінки племінних якостей тварини за комплексом господарчо корисних ознак. За його результатами визначають подальше призначення тварини: введення у відтворну групу (плем'ядро), виранжування або вибракування. Бонітують тварин за породністю, походженням, розвитком, конституцією та екстер'єром, продуктивністю, відтворними якостями і потомством.

Удосконалення методів бонітування — процес постійний, спрямований на підвищення точності визначення племінної цінності тварин, розробку диференційованих для кожної породи стандартів бажаного типу, оптимізацію економічного значення окремих селекційних ознак, підвищення рівня об'єктивності.

Організація проведення бонітування

Організацію проведення бонітування здійснюють Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики України й науково-дослідними установами УААН.

При проведенні бонітування племінних тварин бонітування може проводитися в усіх господарствах, що мають племінних тварин, незалежно від належності та підпорядкованості, їх організаційно-правових форм і форм власності.

Бонітування здійснює бонітувальна комісія. До складу комісії входять: спеціалісти господарства (зоотехніки та ветеринарні спеціалісти) — за призначенням керівника (власника) підприємства (господарства); представники управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій — за наказом управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій; фахівці з відповідною кваліфікацією, що пройшли атестацію, галузевих підприємств, об'єднань, асоціацій тощо, селекційних центрів, наукових установ.

Інструкції з бонітування

Перед проведенням бонітування заповнюють необхідні дані племінного і зоотехнічного обліку. Кожну тварину і все стадо обстежують, аналізують ветеринарний стан, відновлюють втрачені або нечіткі індивідуальні номери. Основне завдання бонітування — розподілення всіх тварин стада на категорії: племінні, товарні, брак.

Основні положення і порядок оцінки окремих видів тварин передбачаються спеціальними інструкціями, які є обов'язковими для комісій по проведенню бонітування.

Інструкції з бонітування затверджуються Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Таким чином, тварин бонітують згідно з діючою Інструкцією для бонітування. Велику рогату худобу бонітують згідно з діючою інструкцією для бонітування молочних і молочно-м'ясних порід, кролів — відповідно до Інструкції з бонітування кролів, овець — відповідно до діючої Інструкції з бонітування овець, свиней — відповідно до Інструкції з бонітування свиней. Існують також Інструкції для бонітування породних тварин: Інструкція з бонітування коней гуцульської породи.

При бонітуванні проводиться:

• Визначення породності тварин (наявність у тварин успадкованих, типових для породи ознак). Породу і породність тварин встановлюють за даними походження і породності батьків з обов'язковим оглядом тварин та оцінкою вираженості бажаного типу породи. За породністю тварин розподіляють на чистопородних і помісних. До помісних належать тварини, одержані від схрещування двох або більше неспоріднених порід. Ступінь породності при схрещуванні визначають на підставі даних про походження.
• Оцінка ознаки при визначенні класу тварин (жива маса, довжина тулуба, конституція, екстер'єр, оцінка за власною продуктивністю та сумарний клас батьків, оцінка за відтворювальною здатністю, інтенсивність росту);
• Оцінка тварин за індивідуальними якостями (у м'ясо-молочних корів — молочна продуктивність, за надоєм, кількістю молочного жиру та білка; інтенсивність росту; в овець — густота, довжина, складчатість та тонина волокон вовни, оброслість, звивистість та вирівняність волокон за тониною, колір, кількість і якість жиропоту(суміш вовнового жиру (ланоліну) та поту), еластичність і шовковистість; блиск; пружність; звалювальна здатність вовни і ін.; інформація про наявність вад та дефектів будови тіла тварин).
• Визначення комплексного класу тварин (проводять за 100-бальними шкалами зазначеними в додатках до Інструкцій);
• Інше, зазначене в Інструкції.

Як правило, бонітують некастрованих самців і самок; кастратів і тварин на відгодівлі не бонітують. Оцінка тварин є комплексною. Основними показниками, за якими оцінюють тварин, є продуктивність, жива вага, екстер'єр, конституція, походження, якість потомства, а також особливості їх господарського використання. На підставі оцінки за комплексом ознак тварин відносять до одного 8 класів.

• для великої рогатої худоби встановлено 4 класи: еліта-рекорд, еліта, 1-й і 2-й класи;
• для коней З класи: еліта, 1-й і 2-й класи
• для свиней 4 класи: еліта, 1,2 і 3-й класи.
• чистопородних тонкорунних овець поділяють на 4 класи, причому найкращих тварин з 1-го класу виділяють в елітну групу.

Тварин, що не відповідають показникам класності, відносять до групи некласних.

Після визначення класів тварин розподіляють по групах: племінне ядро, виробнича група, на продаж, брак — на відгодівлю. Завершується бонітування складанням плану парування тварин на наступний рік, розробкою рекомендацій щодо дальшого ведення племінної роботи на фермах і заходів по організації годівлі, утримання та експлуатації дорослих тварин і молодняка.

Результати бонітування

За результатами бонітування складаються, звіти про результати бонітування, в інших випадках — акти про підсумки класного бонітування, заповнюються виробничо-бонітувальні журнали, Індивідуальні бланки бонітування. Станом на затверджений в Інструкції термін (в більшості — за станом на 1 січня кожного року), результати бонітування подаються:

• до 20 січня — Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій для затвердження;
• до 1 лютого — організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики України, для зведення.

Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України:

• проводять аналіз результатів бонітування у розрізі порід, напрямку їх продуктивності та статевовікових груп;
• визначають племінну цінність стад;
• затверджують результати бонітування;
• подають зведені дані та аналіз бонітування Міністерству аграрної політики України до 25 лютого кожного року.

Зведені дані та аналіз бонітування використовується для розробки і коригування загальнодержавних програм селекції.

Див. також

• Бонітування ґрунтів

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Портал «Аграрний сектор України» [Архівовано 9 грудня 2010 у Wayback Machine.]