Будинок на вулиці Дорошенка, 26 (Львів)
| Дорошенка 26 | ||
|---|---|---|
| м. Львів, Вулиця Дорошенка, 26 | ||
| ||
| Фасад будинку | ||
| Архітектор | Євген Червинський | |
| Замовник | "Польська акційна телефонна спілка" | |
| Нинішній власник | Укртелеком | |
| | ||
| Збудовано | 1926 | |
| | ||
| Тип споруди | адміністративний | |
| Архітектурні стилі | ар деко | |
Будинок за адресою вулиця Дорошенка, 26 у Львові — чотириповерховий будинок, у володінні Укртелекому де міститься автоматична телефонна станція. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 97.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Будинок побудовано 1926 року, відповідний проект розробив архітектор Євген Червинський, для потреб «Польської акційної телефонної спілки».[2] З приходом радянської влади у ньому розмістилася телефонна станція, яка залишися тут і до сьогодні.[3]
Архітектура[ред. | ред. код]
.JPG)
Чотириповерховий цегляний будинок, тинькований, зведений у стилі ар деко. Внутрішнє планування будинку секційне, зовнішній план — складний. На головному фасаді великі прямокутні вікна. На першому поверсі вікна обрамовані дзеркальним рустом, заґратовані. На другому поверсі навколо вікон профільоване обрамування, знизу вікон полички. Вікна третього поверху також з профільованим обрамуванням та поличками, але значно менші та скромніші ніж на другому поверсі. Над третім поверхом профільований карниз,який відділяє його від четвертого. Вікна четвертого поверху великі прямокутні, заґратовані, внизу вікон вставки з балясин, розділяють вікна стилізовані пілястри. Завершується будинок невеликим профільованим карнизом.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перелік пам'яток архітектури та містобудування м. Львова (станом на 14.03.2011 р.). Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 04.04.2015.
- ↑ Сикстуська - Жовтнева - Дорошенка. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ Прадідівська слава. Дорошенка 26. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вул. Дорошенка, 26 – Львівська філія ПАТ "Укртелеком" [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Львів. Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 1999. — С. 182.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy. — Wrocław: Via Nova, 2001.— S. 106