Львів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Львів
Герб Львова Прапор Львова
Львів на мапі України
Основні дані
Прізвисько	Західна столиця, Місто Лева, Бандерштадт, Лемберґ, Леополіс
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район/міськрада	Львівська міськрада
Код КОАТУУ	4610100000
Засноване	XIII століття, перша писемна згадка — 1256 р.
Магдебурзьке право	1352
Агломерація	Львівська агломерація
Статус міста	з 1356 року
Поділ міста	6 районів
Населення	760 833
Площа	171,01 км²
Густота населення	4300 осіб/км²
Поштові індекси	79000-490
Телефонний код	+380-32(2)
Координати	49°50′ пн. ш.; 24°00′ сх. д.
Водойма	Полтва
Назва мешканців	львів'янин, львів'янка, львів'яни
Відстань
До Києва
- фізична	469 км
- залізницею	575 км
- автошляхами	537 км
Міська влада
Адреса	79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, +38 (032) 297-58-00
Веб-сторінка	www.city-adm.lviv.ua http://www.lviv.ua/
Міський голова	Андрій Садовий

Львів  (1772—1918: Лемберґ) — місто на заході України, умовна столиця Галичини, обласний центр Львівської області, сьоме за населенням місто країни, умовна столиця Західної України. На 2007 рік Львів населяли 735 000 мешканців^[1]. Місто часто називають культурною і туристичною столицею України, що отримало 2009 року офіційне підтвердження, коли Львів проголосили «культурною столицею українського туризму» ^[2].

Перші письмові згадки належать до 1256 р. Місто засновано королем Данилом Галицьким та названо на честь його сина — Лева. Ансамбль історичного центру Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

У 2008 році британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову. У 2009 році журнал «Фокус» назвав Львів найкомфортнішим для життя серед українських міст^[3].

Зміст 1 Топонім «Львів» різними мовами 2 Альтернативні назви 3 Географія 3.1 Розташування 3.2 Геологічна будова 3.3 Клімат 4 Історія 5 Видатні львів'яни 5.1 Митці 5.2 Вчені 5.3 Політики 5.4 Церковні діячі 6 Адміністрація 6.1 Адміністративний поділ 7 Політика 7.1 Органи влади 8 Міжнародна співпраця 8.1 Міста-побратими Львова 8.1.1 Без укладення договору 8.2 Представництва іноземних держав у Львові 9 Демографія 10 Економіка 10.1 Промисловість 10.2 Будівництво 11 Транспорт 11.1 Аеропорт 11.2 Залізниця 11.3 Трамваї 11.4 Тролейбуси 11.5 Автобуси 11.6 Метро 12 Зв'язок 12.1 Пошта 12.2 Телефон 13 Наука та освіта 13.1 Вищі навчальні заклади 13.2 Технікуми і коледжі 13.3 Середні спеціальні навчальні заклади 14 ЗМІ 15 Спорт 16 Культура 16.1 Культові споруди 16.2 Урочисті дні у Львові 16.2.1 Дні жалоби 16.3 Музеї 16.4 Театри та концертні зали 16.5 Бібліотеки 16.6 Кінотеатри 17 Обличчя Львова 17.1 Архітектура 17.2 Пам'ятники 17.3 Парки 18 Цікаво знати 19 Інтернет-ресурси 20 Примітки 20.1 Література 21 Див. також

[ред.] Топонім «Львів» різними мовами

Українською Львів, польською Lwów, англійською Lviv [львів], російською Львов [львов], німецькою Lemberg [лемберґ], їдиш — לעמבערג, латинською Leopolis, кримською İlbav.

[ред.] Альтернативні назви

• Львів дуже часто називають Бандерштадтом, що пов'язано із традиційно правими (патріотичними) поглядами львів'ян і визнанням сучасною Львівською міською радою воїнів УПА.

• Також розповсюдженою є назва Місто Лева. Також час од часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення: місто левів, місто сплячих левів, Королівське місто, Перлина корони Європи, Місто-музей, столиця Галичини, маленький Париж, маленький Відень, український П’ємонт, культурна столиця України та ін.

[ред.] Географія

[ред.] Розташування

Львів розташований на стику Львівського нагір'я, горбкуватого Розточчя і низинного Побужжя, на відстані близько 80 км від кордону з Польщею. Місто розташоване на горбах, середня висота над рівнем моря — 289 метрів. Найвища точка міста — гора Високий замок (409 м над рівнем моря). Історично Львів було збудовано на річці Полтві (притока Буга), але в ХІХ ст. її пустили через головний міський колектор (зараз це під проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола). Через місто проходить межа головного Європейського вододілу, який розмежовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів (відповідно річок Буга та Дністра).

[ред.] Геологічна будова

Докладніше у статті: Геологія Львова

В межах міста розвинуті верхньокрейдові відклади, верхньоміоценові і четвертинні відклади:

• Верхньокрейдові відклади представлені товщею маастрихтських світло-коричневих мергелів, потужністю близько 50 м. Ці відклади є регіональним водоупором.
• Верхньоміоценові відклади представлені (знизу вверх): миколаївськими пісками і пісковиками, товщею літотамнієвих вапняків з пропластками гіпсів. Ці відклади незгідно залягають на верхньокрейдових і переважно розвинуті на головному вододілі. Потужність верхньоміоценових відкладів сильно змінюється, а у багатьох місцях ці відклади повністю знищені дочетвертинною ерозією.
• Четвертинні відклади представлені переважно дольдовиковим лесом, пісками, травертинами і постльодовиковими болотними суглинками та торфовищами в районі Білогорщі і долині Полтви.

Львівські грунти представлені чорноземами, елювіальними і торфово-болотянистими грунтами.

[ред.] Клімат

Львівський клімат — помірно континентальний. Середня температура складає −4 °C у січні і +18 °C у червні. Річний рівень опадів — близько 66 сантиметрів (26 дюймів), при відчутному дефіциті вологи протягом літніх місяців. Хмарність — 66 % днів на рік.

За метеорологічними даними, найвища температура (+37 °C) відзначена у вересні 1921, найменша (−35,8 °C) — у лютому 1929.

[ред.] Історія

Докладніше у статтях: Історія Львова та Хронологія Львова

Історики припускають, що Львів був заснований князем Данилом Галицьким для Лева Даниловича, його сина. Перша письмова згадка про місто датована 1256 роком. Вона міститься у Галицько-Волинському літописі і фігурує в контексті опису пожежі в столиці Галицько-Волинської держави Холмі.

Після смерті Данила, князь Лев переніс до Львова столицю Галицько-Волинської держави. Згодом, у 1303 році, Львівська єпархія була перетворена в окрему митрополію Константинопольського патріархату.

У 1340 році Львів був завойований Королівством Польським, проте місцеві бояри скинули польську владу і утворили незалежну боярську республіку. У 1349 році Казимир III Великий знову бере владу над Львовом, давши місту статус столиці Руського королівства — автономної адміністративної одиниці Польщі. У 1356 році місту було дароване Маґдебурзьке право. У 1378 році Львів разом зі всією Галичиною перейшов під владу Угорщини. Угорська зверхність тривала 9 років, після чого польські війська під керівництвом королеви Ядвіґи знову захопили місто, яке стало адміністративним центром Руського воєводства.

У 1572 році до Львова переїхав першодрукар Іван Федоров, який надрукував тут перші в Україні книжки. Тим часом місто залишається оплотом православ'я — тут діє православне братство та греко-слов'янська школа. У 1661 році у місті було засновано Кологію Ієзуїтів — матір Львівського університету. У першій половині XVII ст. Львів стає найбільшим містом України (з населенням 25-30 тис. чоловік)

У цей період Львів пережив облогу військами Богдана Хмельницького, відкупився від турків у 1672 році, які тоді були союзниками Дорошенка, і був здобутий лише раз — шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII у 1707 р. до Львова приїздив цар Петро I.

У 1772 році Львів відійшов до складу Австрійської імперії, ставши столицею коронної землі — Королівства Галіції і Лодомерії. Австрійська влада знесла міські мури, чим спонукала місто до розвитку і розростання. Так, у Львові було винайдено гас і гасову лампу, було запущено першу в світі повітряну кулю на рідкому паливі, споруджено перший у Європі залізобетонний міст. Місто було центром українського та польського визвольних рухів.

Під час Першої світової війни Львів був окупований Російською імперією. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у місті відбувся Листопадовий чин, що спричинив утворення Західноукраїнської народної республіки зі столицею у Львові. З перших днів існування новоутворена Друга Річ Посполита оголосила війну ЗУНР: Львів був захоплений польськими військами вже 21 листопада, місто стало адміністративним центром Львівського воєводства.

У 1939 році згідно пакту Молотова-Ріббентропа Львів увійшов до складу Радянського Союзу, а саме, Української Радянської Соціалістичної Республіки. Місто стало адміністративним центром Львівської області. У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера. 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. 27 липня 1944 року Червона Армія зайняла Львів.

Під час приналежності міста до Радянського Союзу тут діяв потужний національно-визвольний рух. У 1992 року Львів увійшов до складу Незалежної України.

[ред.] Видатні львів'яни

Докладніше у статті: Видатні львів'яни

[ред.] Митці

• Антонич Богдан-Ігор — поет
• Башмет Юрій — альтист, диригент, лауреат премії «Греммі»
• Бохеньський Юзеф Марія — філософ, логік, культуролог, теолог, кардинал, професор, засновник інституту радяноснавства
• Вакарчук Святослав — композитор, лідер гурту «Океан Ельзи»
• Віктюк Роман — театральний режисер
• Возницький Борис — мистецтвознавець, етнограф, Герой України, академік, лауреат Шевченківської премії
• Ґерберт Збігнєв — поет
• Ґротґер Артур — художник
• Захер-Мазох Леопольд фон — письменник
• Дереш Любко — письменник
• Івасюк Володимир — пісняр
• Колесса Філарет — композитор, фольклорист, етнограф
• Кричевський Гарік — співак
• Крушельницька Соломія — оперна співачка
• Кузьмінський Сергій — музикант, лідер гурту «Брати Гадюкіни»
• Курбас Лесь — актор
• Лем Станіслав — письменник-фантаст, футурист
• Лижичко Руслана — співачка, переможець «Євробачення-2004»
• Людкевич Станіслав — композитор
• Людкевич Марія — поетеса
• Мишуга Олександр — оперний співак
• Моцарт Франц Ксавер Вольфганг — композитор, син Вольфганга Амадея Моцарта
• Павлюк Ігор — письменник, науковець
• Пінзель Йоган — скульптор
• Подольчак Ігор — художник, режисер, сценарист
• Римлянин Павло — архітектор
• Скорик Мирослав — композитор
• Стефаник Василь — письменник, громадський діяч
• Франко Іван — поет, письменник, громадський діяч, політик, професор
• Шашкевич Маркіян — письменник, член «Руської Трійці»
• Ярмольник Леонід — кіноактор

[ред.] Вчені

• Банах Стефан — математик, професор, творець функціонального аналізу та засновник Львівської математичної школи
• Беринда Памво — лексикограф, письменнник, гравер, типограф, святитель у православ'ї, автор першого друкованого словника української мови
• Захарієвич Юліан — архітектор, вчений, ректор Львівського університету
• Зег Ян — провізор, магістр фармації, винахідник гасу
• Котарбіньський Тадеуш — філософ, логік
• Крип'якевич Іван — історик, професор, академік
• Левинський Іван — архітектор, підприємець, громадський діяч, професор, збудував перший у Європі залізобетонний міст (у Львові)
• Лукашевич Ігнатій — провізор, винахідник гасової лампи
• Мізес Людвіг фон — економіст, основоположник неолібералізму, засновник новоавтрійської школи економіки
• Ротблат Жозеф — вчений, лауреат Нобелівскої премії миру
• Романів Олег — вчений, професор, голова НТШ
• Федорович Іван — український і російський першодрукар

[ред.] Політики

• Бартель Казимир — прем'єр-міністр Другої Речі Посполитої, математик
• Вайс Леопольд (Ассад Мухаммед) — дипломат, письменник, журналіст, представник Пакистану в ООН, автор Пакистанської Конституції, перекладач Святого Корану англійською
• Грушевський Михайло — політик, історик, професор, голова НТШ, голова Української Центральної Ради
• Дужий Петро — письменник, референт пропаганди УПА
• Дужий Микола — підхорунжий УГА, секретар Головної Управи товариства «Просвіта», секретар президії УГВР
• Лещинський Станіслав — король Речі Посполитої
• Люксембурґ Роза — революціонерка
• Петрушевич Євген — політик, громадський діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки
• Розенфельд Яков — військовий радник Мао Дзедунa
• Хмельницький Богдан — полководець, гетьман Війська Запорозького
• Чорновіл В'ячеслав — політик, громадський діяч, публіцист, літературний критик, Герой України, губернатор Львівської області
• Шухевич Роман — Герой України, командуючий Українською повстанською армією
• Іван Васюник — політик, громадський діяч, Віце-прем'єр-міністр України, Почесний голова Львівського інституту менеджменту

[ред.] Церковні діячі

• Гузар Любомир — кардинал, голова Української греко-католицької церкви
• Могила Петро — Київський митрополит
• Шептицький Андрей — митрополит, голова Української греко-католицької церкви

[ред.] Адміністрація

[ред.] Адміністративний поділ

Адміністративний район	Місцевості району	Магістральні вулиці	Районна адміністрація
Галицький	Середмістя, Цитадель, Софіївка, Снопків (частково)	проспекти Свободи, Шевченка, В'ячеслава Чорновола, вулиці Торгова, Івана Франка, Дмитра Вітовського, Князя Романа, Підвальна, Коперніка	м. Львів, вул. Ліста, 1, 79000, телефон: 261-10-32
Залізничний	Рясне, Левандівка, Білогорща, Клепарів (частково), Скнилівок, Сигнівка, Богданівка (частково)	Городоцька, Левандівська, Чернівецька, Любінська, Івана Виговського, Патона, Ряшівська	м. Львів, вул. Виговського, 34, 79022, телефон: 295-82-39
Личаківський	Личаків, Великі Кривчиці, Лисиничі, Майорівка, Погулянка, Знесіння, Кайзервальд, Цетнерівка, Ялівець	Личаківська, Пасічна, Тракт Глинянський, Богдана Хмельницького, Богданівська, Пластова, Кукурудзяна	м. Львів, вул. Левицького, 67, 79017, телефон: 2750854
Франківський	На байках, Богданівка (частково), Кульпарків, Кастелівка, Вулька	Кульпаркувська, Велодимира Антоновича, Героїв УПА, Генерала Чупринки, Євгена Коновальця, Княгині Ольги, Київська, академіка Сохарова, Наукова, Володимира Великого	м. Львів, вул. Чупринки, 85, 79052, телефон: 2373136
Шевченківський	Голоско, Замарстинів, Збоїща, Рясне, Клепарів (частково), Гаврилівка (Підзамче)	проспект В'ячеслава Чорновола, вулиці Липинського, Гетьмана Мазепи, Замарстинівська, Авраама Лінкольна, Грінченка	м. Львів, вул. Липинського, 11, 79058, телефон: 52-51-40
Сихівський	Сихів, Пасіки, Пирогівка, Козельники, Боднарівка, Новий Львів, Персенківка, Снопків (частково)	приспект Червоної Калини, Сихівська, Зелена, Джоржжа Вашингтона, Пасічна, Хуторівка, Стрийська	м. Львів, вул. Зубрівська, 9, 79066, телефон: 221-77-21

У підпорядкуванні Львівської міської ради також перебувають:

• місто Винники (Личаківський район)
• смт Брюховичі (Шевченківський район)
• смт Рудне (Залізничний район)

[ред.] Політика

З давніх-давен Львів був одним із політичних центрів України. Зокрема, багато вітчизняних політиків родом зі Львова. Вони представляють різні партії, проте у львів'ян традиційною популярністю користуються праві та націоналістичні партії, а також дочасти центристи.

Сьгодні у Львівській міській раді портфелі розподілені народом наступним чином:

• Народний союз «Наша Україна» — 33 % (30 депутатів)
• Блок Юлії Тимошенко — 27 % (24 депутати)
• Громадська партія «Пора» — 12 % (11 депутатів)
• Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 9 % (8 депутатів)
• Українська Народна Партія — 9 % (8 депутатів)
• Народний рух України — 7 % (5 депутатів)
• Партія «Реформи і порядок» — 3 % (3 депутати)

Мером Львова є Андрій Садовий, член Народного союзу «Наша Україна».

[ред.] Органи влади

Основним органом влади у місті є Львівська міська рада (секретар міськради — Володимир Квурт), що обирається на демократичних виборах жителями міста. До складу міської ради входять 90 депутатів і Мер Львова. Засідання Ради веде мер. Він має трьох заступників:

• перший заступник міського голови (Олег Синютка)
• заступник міського голови з питань містобудування та інфраструктури (Володимир Шевчук)
• заступник міського голови з гуманітарних питань (Василь Косів).

До міської ради також входять Виконавчий комітет Львівської міської ради (керуюча справами виконкому — Марта Литвинюк) та 28 управлінь, які об'єднані у 6 департаментів:

• Департамент-адміністрація міського голови
• Департамент містобудування
• Департамент економічної політики
• Департамент фінансової політики
• Департамент житлового господарства та інфраструктури
• Департамент з підготовки ЄВРО-2012.

У кожному районі Львова є районна адміністрація, на чолі якої стоїть відповідний голова райадмінстрації, якого призначає мер Львова:

• Галицька райадміністрація — Ірина Маруняк
• Шевченківська райадміністрація — Олександр Овчаренко
• Сихівська райадміністрація — Іван Лозинський
• Личаківська райадміністрація — Василь Білоус
• Залізнична райадміністрація — Ірина Чілімова
• Франківська райадміністрація — вакансія порожня; в.о. — Анатолій Рижевський.

[ред.] Міжнародна співпраця

[ред.] Міста-побратими Львова

Люблін, Польща — з 2004 року Перемишль, Польща — з 1995 року Вроцлав, Польща — з 2003 року Лодзь, Польща — з 2003 року Краків, Польща — з 1995 року Жешув, Польща — з 1992 року Баня Лука, Боснія і Герцеговина — з 2004 року Рочдейл, Великобританія — з 1992 року Нові Сад, Сербія — з 2005 року Санкт-Петербург, Росія — з 2006 року Фрайбург, Німеччина — з 1989 року Будапешт, Угорщина — з 1993 року Кутаїсі, Грузія — з 2002 року Вінніпег, Канада — з 1973 року Самарканд, Узбекистан — з 2000 року Рішон Ле Ціон, Ізраїль — з 1993 року

[ред.] Без укладення договору Орхус, Данія Відень, Австрія Інсбрук, Австрія Зальцбург, Австрія Ліон, Франція Вільнюс, Литва

[ред.] Представництва іноземних держав у Львові

У Львові є генеральні консульства Польщі, Росії і Чехії, почесні консульства Бельгії,^[4] Бразилії, Канади, Нідерландів, Латвії, Литви, Австрії, Білорусі та Німеччини. У Львові також постійно перебуває Консульський кореспондент Посольства Італії в Україні. У місті також діє Британська рада.

[ред.] Демографія

Станом на 2007 рік Львів населяли близько 735 тисяч жителів.

Останній перепис жителів Львова був проведений у 2001 році в рамках Всеукраїнського перепису населення. Тоді населення складало 758 тисяч жителів, а у 1989 році — 815 тисяч.

• Статевий склад населення^[6]:

51,5 % — жінки

48,5 % — чоловіки

• Місце проживання львів'ян^[7]:

48 % — проживають в будинках, побудованих за Радянського союзу чи Незалежної України

40 % — проживають в будинках, побудованих за Другої Речі Посполитої чи Австро-Угорської імперії

12 % — проживають в приватному секторі

• Походження львів'ян^[8]:

56 % — народилися у Львові

19 % — народилися у Львівській області

11 % — народилися в Україні, проте не на її Заході

7 % — народилися у колишніх республіках Радянського Союзу (з яких у Росії — 4 %)

4 % — народилися у Польщі

3 % — народилися в Західній Україні, проте не у Львівській області

• Конфесійна приналежність^[9]:

45 % — вірні УГКЦ

31 % — вірні УПЦ-КП

5 % — вірні УАПЦ

3 % — вірні УПЦ (МП)

3 % — вірні інших християнських конфесій

[ред.] Економіка

Докладніше у статті: Економіка Львова

Львів є одним із основних економічних центрів України, зокрема її Заходу. У місті зосереджені понад 11354 приватні підприємства. Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова у 2008 році становить 1515949 тис. грн., а видатків — 1582387 тис. грн. Зовнішьоторгівельних оборот у 2007 році складав 1142 млн. дол. США. За січень-вересень 2007 року на розвиток економіки міста Львова було спрямовано 2844 млн. грн. капітальних інвестицій. Найбільш інвестованими у місті є фінансова діяльність, переробна промисловість та торгівля.^[10]

Львівська міська рада однією з перших в Україні започаткувала практику продажу землі на аукціонах (у 2007 р. продано 5,94 га на суму 42 млн.грн.). Середня вартість 1 м.кв. земельної ділянки призначеної під житлове будівництво становить 243,67 грн. (2007 рік).^[11]

Середня величина заробітної плати на підприємствах Львова по районах (липень 2008 року)^[12]:

• Залізничний — 1741, 70 грн.
• Галицький — 1706, 14 грн.
• Сихівський — 1706, 14 грн.
• Личаківський район — 1442, 68 грн.
• Франківський — 1430, 90 грн.
• Шевченківський — 1422, 54 грн.

7 березня 2007 року Міжнародна рейтингова компанія «Standard & Poor's» підтвердила кредитні рейтинги Львова^[13]:

• рейтинг B+ за міжнародною шкалою
• рейтинг uaA+ за національною шкалою.

[ред.] Промисловість

Основні промислові підприємства^[14]:

• ЗАТ «ЛФК Світоч» — виробництво какао, шоколаду та солодощів
• ВАТ «Львівська пивоварня» — виробництво пива
• ВАТ «ШП Світанок» — шкіряна промисловість
• ЗАТ «завод комунального транспорту» («ЛАЗ») — виробництво двовісних причепів, автокранів, автобусів, тролейбусів
• ВАТ «Іскра» — виробництво ламп
• ДП «Державний ювелірний завод» — виробництво ювелірних виробів
• АТЗТ «Львівський жиркомбінат» — виробництво олійно-жирової продукції
• ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» — ремонт електровозів
• ЗАТ «Ензим» — виробництво дріжджів
• ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» — виробництво горілки, лікерів
• ВАТ «Львівський міський молочний завод» — виробництво молочниї продукції
• СУШАТ «Весна» — виробництво одягу

[ред.] Будівництво

У 2007 році житловий фонд з розрахунку на одного мешканця становив 209 м², було введено у експлуатацію 18,3 тис. м² житла, а обсяг інвестицій у житлове будівнийтво становив 457,4 тис. грн.^[15]

Ціна оренди житла у Львові становить 5-8 євро в місяць за м², ціна купівлі/продажу 1 м² житла становить 700—1500 євро. Офісні приміщення здають в оренду за 9-17 євро за місяць за 1 м², а продають/купують за 1400—1800 євро за м².^[16]

[ред.] Транспорт

Пасажирські перевезення у Львові здійснюються ЛКП «Львівелектротранс», АТП № 1 та 25 приватними перевізниками. У місті функціонує 89 маршрутів автобусів-маршрутних таксі, 10 трамвайних і 11 тролейбусних маршрутів. Загалом за рік міським транспортом у Львові перевозиться 120 млн платних пасажирів (28 % електротранспортом та 72 % автотранспортом). До послуг львів'ян також Львівська залізниця та міжнародний аеропорт «Львів».^[17]

[ред.] Аеропорт

Докладніше у статті: Львів (аеропорт)

Міжнародний аеропорт Львова розташовано за 6 км від центру міста. Літаки, що приймаються: Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-30, Іл-14, Іл-18, Іл-76(130т), Ту-134, Ту-154, Як-40, Як-42. Модифікації Боїнгів, Аеробусів Airbus та МакДонел-Дугласів. Розміри злітно-посадкової смуги — 2510 на 45 метрів.

[ред.] Залізниця

Докладніше у статтях: Львівська залізниця та Залізничний вокзал (Львів)

Львівська залізнична магістраль — одна із найстаріших в Україні. Перший поїзд прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня. У 1866 р. було прокладено гілку до Чернівців, а у 1869 — до Бродів. На початку 20 століття назріла необхідність будівництва нового вокзалу у Львові. Нову споруду було здано 26 березня 1904 року. Вокзал вважався одним із найкращих у Європі, як з архітектурної, так і з технічної точок зору.

Сучасний Львів займає ключове місце в українській залізничній системі. За 140 років своєї діяльності Львівська залізниця стала потужним державним підприємством, що забезпечує гарантоване перевезення вантажів і пасажирів. У структуру входять 354 станції, з яких 252 відкриті для вантажних операцій. Завдяки своєму географічному положенню Львівська магістраль забезпечує перевезення пасажирів та експортно-імпортних вантажів між Заходом і Сходом, Північчю та Півднем. Тому вона й називається головними воротами України в Європу. Залізничне сполучення з країнами Європи, СНД та Балтії забезпечують 19 прикордонних переходів, які обладнані необхідною технікою для навантаження, перевезення вантажів і перестановки вагонів.

[ред.] Трамваї

Докладніше у статті: Львівський трамвай

У 1880 році у Львові було відкрито першу в Україні мережу кінного трамваю. Перші гілки сполучили залізничний вокзал із площею Митною та Підзамче.

У 1894 році у місті відкрили електричний трамвай, мережа якого після 1907 року почала невпинно рости. Проте після впровадження у 1952 році тролейбуса маршрути почали закривати, замінюючи їх тролейбусними. Але, на щастя, цей процес остаточно зупинено всередині 1980-их років.

Наразі трамвайний парк Львова складається зі 183-оьх трамваїв «Татра» марок KT-4D, KT-4SU і T-4SU.

Вартість проїзду, незалежно від відстані, становить 1 грн. (загальна) та 0,50 грн. (для учнів і студентів). Проїзні квитки можна придабти виключно у кіосках «Інтерпрес» та «Високий замок», а також у пунктах продажу ЛКП «Львівелектротранс».

Куплений квиток потрібно обов'язково прокомпостувати — покласти квиток у один з компостерів, що висять на стінах, та пробити його.

[ред.] Тролейбуси

Докладніше у статті: Тролейбуси у Львові

Тролейбуси у Львові були введені у експлуапацію у 1952 році. Перший маршрут сполучив залізничний вокзал із площею Міцкевича.

У 1963 році на вулиці міста виїхав перший тролейбус, створений на Львівському автобусному заводі.

На сьогодні тролейбусний парк налічує близько 100 машин типів ЛАЗ-Е183, ЛАЗ-52522, Шкода-14тр.

Вартість проїзду, незалежно від відстані, становить 1 грн. (загальна) та 0,50 грн. (для учнів і студентів). Проїзні квитки можна придабти виключно у кіосках «Інтерпрес» та «Високий замок», а також у пунктах продажу ЛКП «Львівелектротранс».

Куплений квиток потрібно обов'язково прокомпостувати — покласти квиток у один з компостерів, що висять на стінах, та пробити його.

[ред.] Автобуси

Міське автобусне сполучення не набуло розвитку насамперед через щільну забудову та історичне планування досить вузьких вулиць центральної частини міста.

Реальною альтернативою автобусам стали значно менші маршрутні таксі (мікроавтобуси). Їх численні маршрути сполучають райони міста та околиці. Вартість проїзду в маршрутному таксі в межах міста - 1.50 грн. (станом на 2009 рік). Крім того, маршрутні таксі зв'язують Львів із більшістю міст області та з кордоном.

[ред.] Метро

Докладніше у статті: Львівський метрополітен

Згідно з Генеральним планом міста, очікуваний початок проектування — 2009—2011 роки. Приблизний початок будівництва - 2020-2030 роки. У Львові планують зводити легке метро. Напрямки і маршрути ліній ще не розроблені, але достеменно відомо, що в перспективі їх буде три.

[ред.] Зв'язок

[ред.] Пошта

Перше поштове сполучення у Львові (воно ж — перше на території України) було організовано 1629 р. флорентійським купцем Роберто Бандінеллі, онуком відомого скульптора Баччо Бандінеллі. Перші постійні поштові тракти було організовано на двох напрямках: Замістя — Люблін — Варшаву — Торунь — Ґданськ і Ярослав — Ряшів — Тарнув — Краків. За бажанням, посилки відправлялися і в інших напрямках. Кур'єри Бандінелі славилися своєю швидкістю. Вони довозили пошту до міст північної Італії із неймовірною на той час швидкістю — усього за два тижні. Сама пошта розташовувалась у будинку № 2 на площі Ринок (палац Бандінеллі). Згодом Львівська пошта розпочала постійно обслуговувати і тракт на Кам'янець-Подільский та увійшла таким чином до системи королівської пошти Польщі.

За часів Австро-Угорщини у місті нараховувалося 21 поштове відділення, які, окрім центрального, що існувало з XVIII ст., були відкриті в період з 1862 по 1900 рік. У 1890 році на вул. Словацького, 1 було довершено будівництво нового будинку Львівської пошти, де розмістилася і дирекція. Сьгодні на Львівській пошті працює більше 6,5 тис. чоловік, вона поділяється на 53 відділення. Пошта пропонує як класичні послуги, так і сучасні, зокрема, електронний поштовий переказ.

Поштові індекси Львова: 79000-79090 (Винники — 79495, Брюховичі — 79491, Рудно — 79493).

[ред.] Телефон

Перші телефони з'явились у Львові в 1885 р. А 18 грудня 1885 р. «Gazeta Lwowska» надрукувала список перших «абонентів Товариства Телефонів», серед яких були: установи адміністративної влади — 7 (суди, прокуратура, поліція, обласний відділ), установи культури — 3, пожежна охорона — 2, лікарі — 7, лікарні — 2, банки — 6, контори — 2, торгові доми — 6, фабрики — 5, залізниця — 3, готелі — 3, редакції — 3 («Dziennik Polski», «Gazeta Narodowa», «Gazeta Lwowska»), адвокати — 8, приватні особи — 16.

Телефонна служба працювала цілодобово. Перша адреса: театральний будинок (будівля театру ім. М. Заньковецької), 3-й поверх, пл. Голуховських (тепер пл. Торгова). Замовлення приймалися з 9 до 12 ранку і з 3 до 6 годин вдень.

1896 р. Львів уже було телефонізовано аж до передмість і почалася телефонізація провінції. Значний поштовх розвитку телефонного зв'язку надало відкриття у червні 1896 р. лінії Краків — Відень.

До 1922 р. телефонна служба підпорядковувалася Дирекції пошт і телеграфів у Львові. У 1922 р. у Варшаві було організовано Польське телефонне товариство, його відділ у Львові мав назву Управління львівських телефонів, і перебував за адресою: вул. Коперніка, 34. 23 вересня 1925 р. товариство отримало дозвіл міської влади на будівництво власного будинку на вул. Сикстуській (тепер — П. Дорошенка), 26.

2003 р. національний ВАТ «Укртелеком» замінив у Львові більшість шестизначних номерів фіксованого зв'язку семизначними. На сьогодні всі номери семизначні.

Телефонний код Львова сьогодні — +38032.

• Телефонний довідник (2006 р.)

[ред.] Наука та освіта

Докладніше у статтях: Школи Львова, Вищі навчальні заклади Львова та Наукові організації Львова

Львів є одним найважливіших центрів освіти України. У Львові розташовано Наукове товариство імені Шевченка, 8 інститутів Національної Академії Наук України, понад 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, 29 вищих навчальних закладів, 100 середніх навчальних закладів (серед яких 7 шкіл-інтернатів), 8 музичних і 26 спортивних шкіл.

[ред.] Вищі навчальні заклади Львівський національний університет імені Івана Франка Національний Університет "Львівська Політехніка" Львівський інститут менеджменту[9] Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Університет «Львівський Ставропігіон» Львівська національна академія мистецтв Львівська національна музична академія ім. Лисенка Українська академія друкарства Інститут фізичної оптики Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного Банку України Львівський військовий інститут при Національному університеті «Львівська політехніка» Львівська державна академія ветеринарної медицини Національний лісотехнічний університет України Львівський державний аграрний університет Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В.Чорновола Львівський державний інститут фізичної культури Львівський державний фінансово-економічний інститут Львівський державний університет внутрішніх справ Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Львівська комерційна академія Львівський факультет Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. Ак. В. Лазаряна Львівська філія української академії державного управління Інститут підприємництва та перспективних технологій Інститут технології бізнесу та права Українська академія дизайну Український Католицький Університет Львівська вища духовна семінарія Львівський інститут економіки і туризму Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (Львівський коледж зв'язку)

[ред.] Технікуми і коледжі Австомобільно-шляховий технікум Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну Медичний коледж Екологічний політехнікум Електротехнікум зв'язку Житлово-комунальний технікум Кінотехнікум Кооперативний технікум економіки і права Поліграфічний технікум Технікум легкої промисловості Технікум промислової автоматики Технікум харчової промисловості Банківський коледж Економічний бізнес-коледж Коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені І.Труша Медичний коледж «Монада» Фінансово-економічний коледж Технологічний коледж Лісотехнічного університету Львівський технікум громадського харчування Львівський технікум заліничного транспорту [ред.] Середні спеціальні навчальні заклади Львівський фізико-математичний ліцей при Львівському університеті Львівський економічний ліцей Львівський ліцей менеджменту Академічна гімназія при Львівській Політехніці Гуманітарна гімназія Приватна гімназія Греко-католицький ліцеї імені А.Шептицького Військовий ліцей імені Героїв Крут Технічний ліцей № 20 Технічний ліцей № 29 Технічний ліцей № 63

[ред.] ЗМІ

Найбільші газети у Львові за тиражами — це «Високий Замок», «Експрес», «Львівська газета», «Ратуша», «Суботня пошта», «Новий погляд», «Газета по-львівьки», «Поступ» та інші. У місті видаються часописи «Четвер» та культовий «Ї». Поляки міста продовжують традицію видання найдавнішої, що виходить по сьогодні газети в Україні та Польщі — «Gazety Lwowskiej».

Львівська обласна телекомпанія транслює власне мовлення на телеканалі «12 канал». Приватним телебаченням у Львові є ТРК «Люкс» та «НТА».

Найпопулярнішими радіо у місті є «Львівська хвиля», «Наше радіо», «Радію ЛЮКС» й «Еко-FM».

Серед інформаційних агенцій у Львові працюють «Західна інформаційна корпорація» (ЗІК), «Zaxid.net», «Гал-info», «Львівський портал» та «Об'єктивно».

[ред.] Спорт

У кінці XIX сторіччя на території Австро-Угорщини поширюється т. зв. «сокільський рух». Перше товариство «Сокіл» було створено 1862 року у Празі. Згодом подібні гуртки виникли у Словенії та Хорватії, а в 1867 р. — у Львові. Організація через фізичну культуру і виховання мала підняти національні та державні традиції серед пригноблених народів Австро-Угорської імперії. У Львові польська влада міста відразу встановила свій контроль над місцевим осередком «Сокола», тому тут рух не набув великої популярності — всього 792 члени у 1892 році.

17 липня 1892 року у Народному домі пройшли установчі збори представників зі всієї Галичини, які постановили створити дійсно національну українську руханково-гімнастичну організацію. Товариство «Сокіл» швидко здобуло прихильність української молоді й у 1902 році налічувало понад 900 осередків і об'єднувало близько 33 000 осіб по всій Галичині та Буковині. Першим головою товариства став громадський діяч та інженер Василь Нагірний. Сокільський рух став одним з наймасовіших рухів у Галичині у 1980-х—1900-х роках і тісно переплітався з просвітницькою, церковною та громадсько-політичною діяльністю.

На початку XX сторіччя в українській мові ще не було всіх необхідних спортивних термінів і понять: на сході України іноземні слова часто запозичували прямим калькуванням, натомість у Львові назви видів спорту і деякі терміни мали рідні українські широковживані назви:

• кошиківка — баскетбол
• гаківка — хокей
• відбиванка — волейбол
• ручний мяч — гандбол
• змагун, спортовець — спортсмен
• копанка, копаний м'яч — футбол
• злучник — інсайд
• кивання, ківання — дриблінг

Спорт у Львові має давню історію: у місті відбулися перші в Україні футбольний (1894), хокейний (1905)^[18] та ватерпольний (1914)^[19] матчі. У той час, коли в Російській імперії та СРСР спорт лише поширювався, на теренах Австро-Угорщини, а потім Польщі ще у довоєнний період регулярно проводили міжнародні змагання та турніри.

4 вересня 1931 року у Львові відбувся перший конгрес ФІТА — Міжнародної федерації стрільби з лука. У серпні-вересні того ж року Львів прийняв перший чемпіонат світу і Європи зі стрільби з лука.

У 1927-28 рр. в спортовому товаристві «Україна» створено секцію хокею. Серед засновників хокейної команди були, зокрема, брати Труші: Мирош і Роман — сини відомого художника Івана Труша. Львівський хокейний голкіпер Микола Скрипій одним з перших в історії почав використовувати захисну маску для обличчя — ще у 1933 році. Він сконструював її з військового шолома, причепивши спереду дротяну маску.^[20]

Львівська футбольна команда «Погонь» 5 разів вигравала чемпіонат Польщі з футболу, національна збірна Польщі деякі ігри проводила у місті Лева, за національну команду регулярно грали гравці із львівських клубів.

У період 1900-1910 рр. виникає більшість найвідоміших львівських футбольних клубів, професор Іван Боберський перекладає і пише ряд книг про ігри з м'ячем, зокрема, футбол. У 1908 році його обирають головою товариства «Сокіл». У 1907 році футбольна команда УСК (Український Спортовий Кружок) отримує назву УСК «Україна» — у ті часи назвати своє об'єднання «Україна» було важко, бо огранізатори наражались на тиск австрійської та польської адміністрації. Нова назва згуртовує ентузіастів спорту — навколо футбольної команди виникають секції з інших видів спорту.

12 листопада 1911 року створено Спортове Товариство «Україна», яке перейняло від Сокола роль лідера західноукраїнського спорту та осередку національного виховання молоді. Після Першої світової війни Львів опинився у складі Польщі. СТ «Україна» продовжує свою діяльність. Працювали секції футболу (найпопулярнішої гри тих часів), легкої атлетики, велосипедного спорту, боксу, хокею та шахів. У 1937 році почали діяти секції відбиванки, кошиківки та ручного м'яча. Після приходу у 1939-му радянських військ СТ «Україна» ліквідували. У 1941-1944 роках німецька влада не перешкоджала функціонуванню України, але команда знову зникла після другого приходу Червної Армії — влітку 1944 року.

У 1946 році відкрито Львівський інститут фізкультури. Дотепер цей заклад є провідним у підготовці спортсменів Львівщини.

Одним з найвідоміших атлетів СРСР 1950-х років був Віктор Чукарін — вихонець інфізу, учасник Олімпійських Ігор 1952 і 1956, 7-разовий олімпійський чемпон.

У 1969 р. «Карпати» стали єдиним футбольним клубом з нижчої ліги, який здобув Кубок СРСР з футболу. Десятки тисяч уболівальників зустрічали команду в рідному місті — із аеропорту до центру Львова переможці з Кубком добиралися понад три години. У 1970-х роках «Карпати» були єдиним клубом вищої ліги СРСР, футболісти якого розмовляли української мовою. У квітні 1990 року саме на львівському стадіоні «Україна» вперше на теренах УРСР сезон було відкрито підняттям синьо-жовтого прапора та гімном «Ще не вмерла Україна». Львів у футбольній прем'єр-лізі 2008/09 був представлений двома клубами — ФК «Карпати» та ФК «Львів».

Жіночий гандбольний клуб «Галичанка», починаючи із сезону 2001—2002 рр. перебуває у чільній трійці вищої ліги чемпіонату України. У вищих лігах національних чемпіонатів Львів також представляють баскетбольний клуб «Політехніка-Галичина», ватерпольний клуб «Динамо» та волейбольний клуб «Львів».

Львівська шахова школа за радянських часів була одною з найвідоміших у СРСР і дотепер залишилась серед провідних шахових центрів України. Серед найвідоміших львівських гросмейстерів:

• Степан Попель — багаторазовий чемпіон Львова міжвоєнного часу. У 1944-му, щоб не жити під радянською окупацією, виїхав до Франції, де перемагав у першостях Парижа, а потім емігрував до США, де став провідним шахістом української діаспори^[21]
• Леонід Штейн (3-разовий чемпіон СРСР)
• Олександр Белявський (4-разовий чемпіон СРСР, згодом прийняв громадянство Словенії)
• Адріан Михальчишин
• Василь Іванчук (колишній віце-чемпіон світу)
• Марта Літинська
• Олег Романишин
• Йосиф Дорфман (потім почав виступати за Францію)
• Андрій Волокітін

Місто є одним з лідерів українського футзалу — «Енергія» у сезоні 2006/07 стала чемпіоном України з футзалу, перервавши багаторічну гегемонію «Шахтаря» (Донецьк), а в першостях 2005/06 і 2007/08 була другою. Загалом у найвищому дивізіоні 2008/09 аж 4 із 15 клубів представляють Львів: «Тайм», «Енергія», ТВД і «Кардинал».

[ред.] Культура

Львів — ансамбль історичного центру^a
Світова спадщина ЮНЕСКО

Країна	Україна
Тип	культурний
Критерії	ІІ, V
Ідентифікатор	865
Регіонb	Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Формально зареєстроване:	1998 22-а сесія
a Назва, як офіційно зазначено у списку b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

В 2009 році Львів було визнано Культурною столицею України. Львів займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. В архітектурі Львова, який не сильно постраждав під час війн 20 століття, відображено чимало європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено наступні епохи ренесансу, бароко, класицизму. Характерним для Львова став стиль сецесії, є також приклади ар-деко і берлінського модерну. Ансамбль історичного центру Львова внесено у список Світової спадщини ЮНЕСКО. У ній збереглася значна частина архітектурних пам'яток, датованих XIV—XVII ст.

У Львові діє 32 музеї, 12 бібліотек та 12 театрів. У місті 31. Також у Львові існують муніципальні колективи, серед них: Львівський муніципальний духовий оркестр "Галицькі Сурми", Муніципальний хор "Гомін", Муніципальний камерний оркестр "Леополіс". пам'ятник.

[ред.] Культові споруди

Львів є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні. Населення міста має складну конфесійну структуру. Близько 35 % всіх релігійних громад міста належать Українській греко-католицькій церкві, 11,5 % — Українській автокефальній православній церкві, близько 9 % — Українській православній церкві Київського патріархату, 6 % — Римо-католицькій церкві. Крім того, в місті присутні Українська православна церква (Московський патріархат), Вірменська католицька церква, Вірменська Апостольська Церква та протестанські церкви. У Львові є організації іудаїстів та мусульман та інших. У місті діє Український Католицький Університет і духовна семінарія УПЦ-КП.

Кафедральні собори Львова:

• Римо-Католицька Церква — Архикатедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, площа Катедральна, 1
• Українська греко-католицька церква — Собор святого Юра, площа Святого Юра, 5
• Українська православна церква — Київський патріархат — Собор Покрови Пресвятої Богородиці, вул. Михайла Грушевського, 2
• Українська автокефальна православна церква — Успенська церква, вул. Руська, 7
• Українська православна церква (Московський патріархат) — Церква Георгія Побідоносця, вул. Короленка, 3

[ред.] Урочисті дні у Львові

День міста (травень) — святкування річниці Львова. За умовну дату заснування міста приймається 1256 р.(перша відома письмова згадка про Львів). Свято відбувається навесні — в першу неділю травня (це пов'язано із тим, що 6 травня в церковному календарі день св. Юрія — покровителя Львова).

День прапора (3 квітня) — у цей день в 1990 р. на міській ратуші Львова, у першому серед українських міст, був піднятий національний синьо-жовтий прапор України.

День Листопадового Чину (1 листопада) — День ЗУНР. У цей день у 1918 році Українські січові стрільці збройним протистоянния захопили владу у Львові, проголосивши Західноукраїнську народну республіку.

[ред.] Дні жалоби

День жалоби за жертвами Скнилівської трагедії (27 липня) — у цей день у 2002 році на Скнилівському летовищі під-час авіашоу літак Су-27 впав на глядачів, вбивши 78 і поранивши понад 100 чоловік, це найбільша катастрофа за всю історію авіашоу

[ред.] Музеї

Докладніше у статті: Музеї Львова

У Львові сьогодні діє близько 30 музеїв. Найбільші серед них - Львівський історичний музей (найбільший музей такого типу в Україні), Національний Музей імені Андрея Шептицького і Львівська картинна галерея. У Львові також багато галузевих музеїв, відкритих переважно за роки Незалежності України: музеї пива, зброї, пошти, залізниці, друкарства, скла, меблів і порцеляни, релігії, аптека-музей тощо. Через те, що у різні часи місто населяли відомі і знамениті люди, тут багато також мемеріальних музеїв: це музеї Івана Франка, Михайла Грушевського, Соломії Крушельницької, Івана Труша, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького та Станіслава Людкевича.

Відомим є також Львівський природничий музей (зараз - на реконструкції), Львівський музей етнографії та художнього промислу, Львівський музей-скансен «Шевченківський гай».

[ред.] Театри та концертні зали

Докладніше у статті: Театри Львова

• Львівський державний академічний театр опери та балету
• Театр імені Леся Курбаса
• Театр імені М. Заньковецької
• Будинок органної та камерної музики
• Муніципальний театр (колишній ПрикВО)
• Духовний театр «Воскресіння»
• Естрадний театр «Не журись»
• Обласна філармонія
• Обласний театр ляльок
• Перший український театр для дітей та юнацтва
• Театр-студія «Під мостом»
• Театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»

[ред.] Бібліотеки

• Наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України Одна з найбільших львівських бібліотек. Тут зберігаються прижиттєві видання творів Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського, М. Гоголя, В. Гюго, О. Бальзака, А. Дюма, Ч. Дікенса, А. Міцкевича, Л. Толстого, А. Чехова, А. Пушкіна, М. Лермонтова і багатьох інших письменників. Одними з найцінніших придбань бібліотеки є оригінали листів Б. Хмельницького, І. Франка, Л. Українки, В. Гюго, В. Короленка, О. Кобилянської, В. Стефаника, О. Маковея, М. Горького та інших. Книжковий фонд бібліотеки — більше 7 млн. екземплярів, серед них більше 75 тис. рукописів, біля 38 тис. нотних видань.
• № 5 імені А.Царателі
• Бібліотека історичного музею
• Бібліотека Львівської картинної галереї
• Наукова бібліотека Академії мистецтв
• Обласна бібліотека для дітей
• Обласна бібліотека для юнацтва
• Обласна науково-педагогічна бібліотека
• Обласна наукова медична бібліотека
• Обласна універсальна бібліотека
• Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки
• Центральна міська дитяча бібліотека
• Бібліотека Львівського інституту менеджменту

[ред.] Кінотеатри

У листопаді 1844 Р. Дохонський і Ю. Вислобоцький по вул. Театральній, 15 (нині - школа) показували "туманні картинки" - так званий оптичний театр, попередник сучасного кінематографу.

Перший у Львові справжній кіносеанс відбусвя 13 вересня 1896 р. у фотоательє Мартіна Аппеля в Пасажі Гуасмана, 8 (нині - проїзд Крива Липа). Використовували проектор Едісона (вітаскоп). Покази відбувалися з 13 вересня по 10 жовтня 1896 року від 10 години ранку до 9 години вечора, квиток коштував 50 центрів. До репертуару входили такі картини: "Корабель на морі", "Переслідування китайця", "Поїзд", "У дантиста", "Танок дикунів", "Дитячий парк у Парижі", "Шотландський танець", "Танець з серпантином", "Акробатки".

Перший постійний кінотеатр - "Уранія", відкритий у 1907 році в колишньому театрі Скарбека. З 1913 мав назву "Лев", з 1929 - "Атлантик". Діяв до ІІ Світової війни.

У радянський період кількість кінотеатрів у Львові була рекордною, проте зі здобуттям Україною незалежності, більшість з них позакривалися. Сьогодні найпопулярнішими у Львові є «Кінопалац», «Кінопалац імені Довженка» («Кіно»), «КіноКопернік» та кінотеатр «Львів».

Щоправда у Львові в 2000-х роках запрацювали й кіноклуби - неформальні товариства любителів кіномистецтва. Один з таких клубів діє у Львівському національному університеті імені Івана Франка, а інший - по вулиці Ференца Ліста в приміщенні УДЮМКу Галицького району.

[ред.] Обличчя Львова

[ред.] Архітектура

Докладніше у статті: Список пам'яток архітектури Львова

У Львові зосереджено 55 % від всіх пам'ятників архітектури України. Сюди входять, зокрема, абсолютно всі споруди площі Ринок. Серед архітектурних стилів, у місті всі вони яскраво представлені: починаючи від готичної Латинської катедри, закінчуючи найгарнішою в світі спорудою у стилі українського барокко Домініканським собором і яскравим прикладом австрійського класицизму — львівською ратушею.

[ред.] Пам'ятники

Докладніше у статті: Пам'ятники Львова

На початку XVIII століття у Львові було встановлено перший в Україні пам'ятник — монумент польському коронному гетьманові Станіславу Яблоновському. Загалом сьогодні у Львові налічується 29 пам'ятників, серед яких один із найгарніших у світі пам'ятник Адамові Міцкевичу (найгарніший у світ за межами Польщі), два пам'ятники Швейкові (Швейк п'є каву і Швейк на велосипеді), пам'ятник уродженцеві Львова Леопольдові фон Захер-Мазоху та єдиний у світі пам'ятник Посмішці, яких до того ж змінюють кожні вісім років.

[ред.] Парки

Докладніше у статті: Львівські парки

У давні часи у Львові не було парків у сучасному розумінні. Характкрними для міста Лева були навколомонастирські чи навколоцерковні сади: коли закладалася церква — закладався сад. Так, до наших днів збереглися сквер біля Успенської церкви, сад Бернарденгарден біля Монастиря Бернардинів і Церкви Андрія. Також по знесенню австрійською владою мурів Львова утворилися сквери на вулиці Підвальній — Губернаторські, або Верхні вали (від будівлі Намісництва Галичини — резиденції губернатора; сьогодні — Львівська облдержадміністрація), сквер біля Театру ляльок, сквер посередині проспекту Свободи — Гетьманські, або Нижні вали (від пам'ятника коронному гетьману Станіславу Яблонському, що стояв на місці нинішньої Клумби). Згодом родина Шольц-Вольфовичів заснувала на своїх ланах перший в Україні публічний парк, який згодом перейшов у власність монастиря єзуїтів (називавсяч Єзуїтський сад), а після заборони ордену — у власність міста під назвою парк імені Тадеуша Костюшка (нині — парк імені Франка).

Усього ж у Львові налічується понад 20 парків.

[ред.] Цікаво знати

• Площа Ринок, як тільки її заснувли, називалася «Рінґ» (з німецької — кільце, замкнений простір). У місцеву слов'янську вимову це трнсформувалося як «Ринок». Тобто площа дала назву базарові, а не базар — площі. Зі Львова ця назва — синонім слову «базар» — поширилася на всю українську і польську мови

• У 1904 році переселенці зі Львова заснували в Канаді поселення Лемберг, яке в 1907 році отримало статус міста.

[ред.] Інтернет-ресурси

Довідка Сайт Львівської Міської Ради; Промо-сайт міста Універсальний Довідник по Львову; Електронна карта Львова; Підбірка мап міста Львова; Новини Львівська газета; Щоденний Львів; Zaxid.net; Львівський портал; Львівпорт; Високий Замок (газета); Новини Львівської міської ради; Наука Центр міської історії Центрально-Східної Європи; Бібліотеки Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника; Наукова Бібліотека Львівського Національного Університетету імені Івана Франка; Бібліотека-філія ЦБС №17;

Фотографії Львівські ремінісценції; Фотогалерея; Фотопортал, в тому числі і старі фото Львова ; Веб-камери Вежа Святодухівської церкви; Путівники Путівник по Львову; Інфраструктура та фото Львова на мапі (Український навігаційний портал) Музеї Львова; Туристичний каталог-довідник; Стрийський парк; Туристична афіша Львова Туристична афіша Львова; Сайти про Львів Львів у Яндекс.Каталог; Львів у DMOZ-каталозі; Львів - Мандрівка завдовжки у кілька століть; Сайт емігрантів із Львова; Львівський електротранспорт; Латинські написи у Львові (leopoli.ho.ua); інтернет-видання "Культурний Львів"; Інтерактивний культурний портал міста Львова Карта Львова Карта Львова на сайті ЛМР; Карта Львова. Вид з супутника; Карта Львова на Яндекс.Картах; Карта Львова - всі вулиці Львова;

[ред.] Примітки

[ред.] Література

• Офіційний портал Львівської Міської Ради
• Мельник Б. В., «Вулицями старовинного Львова», Львів, «Світ», 2002
• «Таємниці міста Лева: книга для читання», укладачі: Волосевич, Даниленко, Львів, «Аверс», 2004

[ред.] Див. також

• Вікіпедія:Шаблони:Львів

п • о • р 50 найбільших міст України за населенням     Київ Харків Дніпропетровськ Одеса Донецьк Львів Запоріжжя Кривий Ріг Миколаїв Маріуполь Луганськ Макіївка Вінниця Сімферополь Севастополь Херсон Полтава Чернігів Черкаси Суми Горлівка Житомир Дніпродзержинськ Кіровоград Хмельницький Рівне Чернівці Кременчук Тернопіль Івано-Франківськ Луцьк Біла Церква Краматорськ Мелітополь Керч Нікополь Слов'янськ Бердянськ Сєвєродонецьк Алчевськ Павлоград Ужгород Лисичанськ Євпаторія Єнакієве Кам'янець-Подільський Костянтинівка Красний Луч Олександрія Конотоп

п • о • р Львівська область
Райони:	Бродівський • Буський • Городоцький • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Золочівський • Кам'янка-Бузький • Миколаївський • Мостиський • Перемишлянський • Пустомитівський • Радехівський • Самбірський • Сколівський • Сокальський • Старосамбірський • Стрийський • Турківський • Яворівський
Міста обласного значення:	Борислав • Дрогобич • Львів • Моршин • Новий Розділ • Самбір • Стрий • Трускавець • Червоноград

п • о • р   Міста і смт Львівської області
Міста:	Белз · Бібрка · Борислав · Броди · Буськ · Великі Мости · Винники · Глиняни · Городок · Добромиль ·Дрогобич · Дубляни · Жидачів · Жовква · Золочів · Кам'янка-Бузька · Комарно · Львів · Миколаїв · Мостиська · Моршин ·Новий Калинів · Новий Розділ · Новояворівськ · Перемишляни · Пустомити · Рава-Руська · Радехів · Рудки · Самбір · Сколе · Сокаль · Соснівка · Старий Самбір · Стебник · Стрий · Судова Вишня · Трускавець · Турка · Угнів · Хирів · Ходорів · Червоноград · Яворів
Смт:	Бориня · Брюховичі · Великий Любінь · Верхнє Синьовидне · Гірник · Гніздичів · Дашава · Добротвір · Дубляни · Жвирка · Журавно · Запитів · Івано-Франкове · Краковець · Красне · Куликів · Лопатин · Магерів · Меденичі · Немирів · Нижанковичі · Новий Яричів · Нові Стрілища · Олесько · Підбуж · Підкамінь · Поморяни · Розділ · Рудне · Славське · Стара Сіль · Східниця · Шкло · Щирець

п • о • р Львівська міськрада
Райони:	Галицький · Залізничний · Личаківський · Сихівський · Франківський · Шевченківський
Міста:	Винники · Львів
Смт:	Брюховичі · Рудне