Бізнесова аналітика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

бізнесова аналітика (англ. Business Intelligence, скорочено BI) — процес перетворення даних в інформацію, а інформації в знання, які можуть бути використані для збільшення конкурентноздатності підприємства.

Визначення[ред.ред. код]

Термін «Business Intelligence» вперше був використаний в 1958 дослідником фірми IBM Гансом Пітером Луном[1]. Він дав таке визначення цього терміну:

«Здатність розуміти зв'язки між представленими фактами таким чином, щоб направляти дії для досягнення бажаної мети»
Оригінальний текст (англ.)

The ability to apprehend the interrelationships of presented facts in such a way as to guide action towards a desired goal.

В сучасній інтерпретації термін «Business Intelligence» (BI) вперше був введений компанією Gartner в 80-х роках ХХ ст. В 1996 р.Gartner дала наступне визначення терміну Business Intelligence[2]:

програмні засоби, що функціонують в рамках підприємства і які забезпечують функції доступу та аналізу інформації, яка міститься в сховищі даних, а також забезпечують прийняття правильних і обґрунтованих управлінських рішень.
Оригінальний текст (англ.)

The key to thriving in a competitive marketplace is staying ahead of the competition. Making sound business decisions based on accurate and current information takes more than intuition. Data analysis, reporting and query tools can help business users wade through a sea of data to synthesize valuable information from it—today these tools collectively fall into a category called “Business Intelligencece”

В першій декаді XXI ст. Gartner значно розширило поняття даного терміну[3]:

BI — це узагальнювальний термін, що включає застосунки, інфраструктуру й інструменти, а також кращі практики, які забезпечують доступ до інформації та її аналіз з метою оптимізації рішень і управління ефективністю".
Оригінальний текст (англ.)

BI is an umbrella term that includes the applications, infrastructure and tools, and best practices that enable access to and analysis of information to improve and optimize decisions and performance.

Класифікація програмних засобів типу BI[ред.ред. код]

Класифікація Gartner[ред.ред. код]

Класифікація компанією Gartner програмних засобів типу BI базується на методі функціональних завдань, де програмні продукти кожного класу виконують певний набір функцій або операцій з використанням спеціальних технологій. При цьому Gartner виділяє набір програмних продуктів BI наступних класів:

  • засоби побудови сховищ даних (data warehousing);
  • системи оперативної аналітичної обробки (OLAP);
  • інформаційно-аналітичні системи (Enterprise Information Systems, EIS);
  • засоби інтелектуального аналізу даних (data mining);
  • інструменти для виконання запитів і побудови звітів (query and reporting tools).

Класифікація Forrester[ред.ред. код]

Незалежна аналітична компанія Forrester дає такі визначення програмного засобу типу Business Intelligence:

  • по-перше, в широкому розумінні: «набір методологій, процесів, архітектури та технологій, що перетворюють вихідні дані в корисну і змістовну інформацію, яка використовується для прийняття рішень, ефективних щодо стратегії, тактики і функціонування компанії» (традиційне визначення терміну «Business Intelligence»).
  • по-друге, сьогодні використовується також і додаткове (вузьке) визначення терміну «Business Intelligence», яке передбачає врахування двох сегментів BI — підготовка даних (data preparation) та використання даних (data usage), а саме: «набір методологій, процесів, архітектури та технологій, що використовують результат процесу інформаційного менеджменту для аналізу, звітності, управління продуктивністю та доставки інформації».

Класифікація за методологією IDC[ред.ред. код]

Аналітична компанія IDC програмні засоби типу BI ділить на такі дві категорії:

  • засоби кінцевого користувача для звітності, запитів й аналізу ( end-user query, reporting and analysis — QRA);
  • розширена аналітика (advanced analytics software).

В першу категорію входять засоби формування і виконання запитів користувача і звітності, а також виконання простого аналізу. Сюди входять нерегламентовані запити, звіти, засоби багатомірного аналізу, інструментальні панелі. Інструменти багатомірного аналізу включають як OLAP-сервери, так і клієнтські аналітичні інструменти, що забезпечують середовище управління даними для моделювання бізнес-проблем та аналізу бізнес-даних. Основними вендорами даної категорії є компанії SAP, IBM, Oracle, Microsoft, SAS.

Розширена аналітика включає засоби вилучення даних (data mining) і статистичне програмне забезпечення (statistical software). Інструментальні засоби даної категорії використовують такі технології, як нейронні мережі, вивід правил методом індукції, кластеризація, виявлення зв'язків в даних, прогнозування схованих тенденцій (які неможливо розпізнати тільки за рахунок OLAP-засобів). В цю категорію входять також технічне, економетричне та інше специфічне математичне забезпечення, яке використовуються в бібліотеках статистичних алгоритмів і тестах для аналізу даних. Крім того, сюди входить також спеціальне програмне забезпечення, орієнтоване на конкретні функціональні області, такі як промислова розробка експериментів, аналіз клінічних досліджень, розвідковий аналіз даних (Exploratory Data Analysis — EDA), а також статистичний аналіз великих обсягів інформації в реальному часі. Основними вендорами даної категорії є компанії SAP, IBM, Microsoft, KXEN, TIBCO, FICO, Oracle.

ВІ та сховища даних[ред.ред. код]

Зазвичай програмні продукти типу BI використовують дані, які зберігаються у сховищі даних. Разом з тим, з одного боку, не всі сховища даних використовуються для потреб BI, а з іншого, не всі ВІ-продукти потребують сховища даних. Цю особливість зокрема відображено в класифікації ВІ-систем, яку дає Forrester Research (ВІ в широкому і вузькому розумінні).

Основні функції ВІ-систем[ред.ред. код]

Аналітики з Gartner зазначають, що в системах типу BI обов'язково повинні бути реалізовані такі наступні три основні категорії функцій:

  • можливість інтеграції;
  • представлення інформації;
  • аналіз даних.

Можливість інтеграції[ред.ред. код]

  1. ВІ-інфраструктура — всі інструменти BI-платформи повинні бути реалізовані «в одному ключі», в тому числі повинні використовувати спільні метадані, єдину об'єктну модель, наскрізну модель безпеки, адміністрування, портальної інтеграції, спільний інструмент виконання запитів. Також важливо, щоб ВІ-система дозволяла вбудуватись в існуючу ІТ-структуру підприємства.
  2. Управління метаданими — всі інструменти в рамках єдиної платформи повинна скріплювати не лише модель метаданих, але однакові засоби для пошуку, отримання, зберігання, повторного використання та публікації об'єктів метаданих, таких як масиви, ієрархії, множини, метрики та елементи оформлення звітів.
  3. Розробка — BI-платформа повинна надавати як користувачам, так і розробникам набір специфічних інструментів для створення BI-застосунків, які можуть інтегруватися між собою і будувати наскрізні бізнес-процеси, в тому числі для використання в інших (зовнішні) бізнес-застосунків. При цьому хоча б частина інструментів повинна бути доступна на інтуїтивно зрозумілому рівні, не вимагати навичок програмування. Крім того, середовище розробки повинно підтримувати веб-сервіси для вирішення таких завдань, як управління та адміністрування, доставка інформації, дотримання графіків і регламентів роботи.
  4. Взаємодія — BI-платформа повинна мати засоби для обміну як самої інформації, так і думками з приводу отриманих результатів. Крім того, BI-застосунки повинні мати можливість на підставі певних бізнес-правил призначати завдання конкретним користувачам і відстежувати їх виконання.

Представлення інформації[ред.ред. код]

  1. Звітність — можливість створення форматованих та інтерактивних звітів, з розвиненими механізмами для їх розповсюдження та оновлення. У BI-системі повинні підтримуватися різні стилі звітів (наприклад, фінансові або операційні контрольні панелі).
  2. Контрольні (інформаційні) панелі (dashboards) — особливий вид звітності, який дозволяє представляти дані в наочному, інтуїтивно зрозумілому вигляді, за допомогою різних шкал, показників, індикаторів тощо. За допомогою таких контрольних панелей користувачі можуть стежити за поточним станом ключових показників і процесів і порівнювати їх з наміченими, цільовими значеннями. Такі панелі дозволяють отримувати операційну інформацію з бізнес-застосунків та роблять її доступною в реальному режимі часу.
  3. Оперативні (ad hoc) запити — можливість відповідним користувачам самостійно (без залучення ІТ-спеціалістів) створювати і виконувати унікальні, нетипові запити. Для реалізації таких можливостей в BI-платформі повинен бути розвинений семантичний шар, який дозволяє знаходити і отримувати потрібну інформацію з наявних джерел. Крім того, в системі повинні бути відповідні засоби для аудиту цих запитів для перевірки правильності їх виконання.
  4. Інтеграція з застосунками монополіста «Microsoft Office» — в окремих випадках BI-платформа використовується як проміжний інструмент для виконання аналітичних завдань з дотриманням правил коректності та безпеки даних. При цьому в якості клієнтської частини BI-системи можуть виступати продукти сімейства Microsoft Office (зокрема, Excel). Для цих випадків, BI-вендору необхідно забезпечувати повну інтеграцію з системами Microsoft Office, включаючи підтримку форматів документів, формул, зведених таблиць і механізмів відновлення даних, а в розширеному варіанті — ще й механізмів для блокування окремих комірок і для «зворотного» збереження змін в базі даних, внесених у відповідних таблицях.

Аналіз даних[ред.ред. код]

  1. Оперативна аналітична обробка даних (OLAP, OnLine Analytical Processing) — підтримка OLAP-клубів значно прискорює процеси обробки запитів та виконання розрахунків, забезпечуючи аналіз даних у різних зрізах.
  2. Розвинена візуалізація — максимально наочне представлення даних з використанням різних інтерактивних зображень, схем і графіків (замість традиційних таблиць).
  3. Моделювання, прогнозування та дослідження даних — ці інструменти покликані допомогти підприємству класифікувати дані, формувати власні номінальні та кількісні шкали, а також використовувати для їх аналізу розвинений математичний апарат.
  4. Карти показників — дозволяють на підставі певних ключових показників (відображаються на контрольних панелях) контролювати хід виконання стратегічних планів. Тим самим операційні показники «прив'язуються» до цільових стратегічних параметрів. Для подальшого, детальнішого аналізу ці показники можуть розшифровуватись за допомогою додаткових звітів. Такі механізми дозволяють реалізовувати різні методології управління, зокрема такі як система збалансованих показників (BSC), «шість сигма» тощо.

Архітектура сучасної ВІ-системи[ред.ред. код]

Сучасна BI-система містить близько 40-компонентів[4]. При цьому архітектура BI-системи повинна включати не лише такі параметри як звітність, аналітика, надання інформації, але також виявлення залежностей в даних, прогнозування, інтеграція, управління якістю даних та інші складні аналітичні функції, зокрема:

  • операційна звітність для масового розповсюдження;
  • інструментальні засоби для створення нерегламентованих запитів;
  • OLAP-інструменти;
  • інструментальні панелі та інтерактивний візуальний інтерфейс користувача;
  • моніторинг бізнес-операцій (ВАМ) для звітності за даними в реальному режимі часу і для обробки інформаційних потоків;
  • прогнозне моделювання;
  • робочий простір ВІ, що забезпечує самостійну роботу користувача;
  • інструменти пошуку.

Із зазначених функцій все більшу вагу в сучасних ВІ-системах набирають функції статистичного аналізу і прогнозної аналітики. Особливо це є актуальним у випадку їх впровадження в механізми СУБД.

Класифікація інструментів для створення ВІ-систем[ред.ред. код]

Інструментальне програмне забезпечення для створення інформаційно-аналітичних систем, яке використовується сьогодні на підприємствах, в компаніях і організаціях, можна класифікувати по ряду наступних ознак:

По функціональності:

  • повнофункціональні;
  • часткові (реалізують одну або кілька функцій).

За формою подання оброблюваних даних:

  • для роботи зі структурованими даними (цифрові дані);
  • для роботи з неструктурованими даними (текстові, відео, графіка);
  • комбіновані.

За ступенем автоматизації логічних операцій:

  • комплекси пошуку і збору даних (пошукові системи);
  • аналітичні комплекси (містять автоматизовані процедури або методи аналізу даних);
  • пошуково-аналітичні комплекси.

Основні задачі, які вирішуються з допомогою ВІ-систем[ред.ред. код]

Інформаційно-аналітичні системи класифікують зокрема по типу задач, які вони вирішують. Серед таких задач, які вирішуються в тому числі на підприємствах України, можна виділити зокрема такі:

  • аналіз фінансового стану підприємства/установи;
  • розробка і аналіз інвестиційних проектів, формування техніко-економічних обґрунтувань;
  • підготовка бізнес-планів;
  • планування та прийняття інвестиційних рішень;
  • управління проектами;
  • оцінка фінансової ефективності (Activity Based Management).

Загальний опис ринку ВІ-систем[ред.ред. код]

Ринок ВІ-систем представлений як горизонтальними BI-рішеннями, в яких реалізований набір загальноприйнятних інструментів, так і спеціалізованими вертикальними рішеннями, які розроблені під конкретні галузі або завдання. Перевагою горизонтальних рішень є їх здатність рости разом з організацією. Такі рішення зазвичай масштабуються і охоплюють всі напрямки діяльності та підрозділи підприємства чи компанії, а також легше піддаються змінам. Разом з тим дані рішення вимагають більш тривалого і ретельного налаштування, адаптації під конкретні вимоги. Проекти впровадження таких рішень є дорожчими, а вимоги до ІТ-спеціалістів більшими.

Вертикальні рішення зазвичай не потребують тривалого і трудомісткого налаштування для вирішення специфічних завдань і для відповідності вимогам відповідних регламентуючих організацій, оскільки вони розроблені саме для таких цілей. Разом з тим, такі рішення не завжди в рамках однієї структури дозволяють використовувати єдине рішення, що обумовлює освоєння та інтеграцію декількох різних аналітичних систем.

На українському ринку інформаційних технологій в області BI-систем представлені в основному компанії-розробники ПЗ зарубіжного походження, оскільки в Україні такі розробки практично не ведуться. Крім того автоматизовані системи бізнес-аналітики не мають високого попиту в українського споживача оскільки вважається, що BI-рішення неактуальні для поточного рівня розвитку автоматизації в країні. Деяка активність щодо створення власних BI-систем здійснюється в Російській Федерації, однак такі розробки вирішують лише окремі аспекти завдання управління ефективністю бізнесу. Наймасштабнішими організаціями, що займаються сьогодні розробкою BI-систем у Росії, є TopS BI, Columbus IT Russia, БАРС Груп. Разом з тим, найбільш розвинутими ВІ-продуктами є продукти зарубіжних вендорів, зокрема такі як Actuate BIRT(Actuate), IBM Cognos 8 Business Intelligence (IBM), WebFOCUS (Information Builders), SQL Server 2008 R2 (Microsoft), MicroStrategy (MicroStrategy), Oracle Business Intelligence (Oracle), NovaView (Panorama Software), QlikView (QlikTech), SAP BusinessObjects (SAP), SAS Enterprise Business Intelligence (SAS), TIBCO Spotfire Analytics (TIBCO Spotfire).

Тенденції розвитку ВІ-рішень[ред.ред. код]

Сьогодні системи типу Business Intelligence розвиваються по таких основних напрямках [5] [6] [7] [8] [9] :

  1. «Хмарний» (cloud) BI або SaaS (Software as a Service) BI — BI-вендори надають свої власні майданчики для побудови BI-застосунків, здійснюють адміністрування системи та при необхідності її масштабування. Дана схема дозволяє зменшити операційні витрати на управління ВІ-інфраструктурою, передати ці функції кваліфікованішому персоналу.
  2. Open-source BI — на думку аналітиків Forrester, BI-системи з відкритим вихідним кодом мають ті ж переваги, що й інші системи з відкритим кодом, починаючи від нижчих початкових витрат до гнучкішого супроводу і можливостей інтеграції. Прикладами таких систем є зокрема продукти Actuate, Jaspersoft, SpagoBI та Pentaho, які мають функціонал бізнес-аналітики. Разом з тим такі системи ще не мають такого функціоналу як традиційні ВІ-продукти, а також відповідних можливостей щодо масштабування та безпеки.
  3. Нереляційні in-memory BI-інструменти — це ВІ-продукти, яким взагалі не потрібна СУБД, — вони використовують власний механізм обробки інформації, що працює за принципом in-memory. Він передбачає завантаження всіх даних в оперативну пам'ять і наступне виконання аналітичних запитів на них без потреби у зверненні до дискової підсистеми. Представниками даної групи є такі продукти як QlikView, Tibco Spotfire, Cognos TM1.
  4. Операційний ВІ — використання ВІ -інструментів не лише для стратегічного або тактичного менеджменту, але і для цілей операційної діяльності підприємства.
  5. Використання ВІ в SOA архітектурі — BI-система організується як набір сервісів, які можуть викликатися ззовні як безпосередньо користувачами, так і зовнішніми застосунками, наприклад обліковими системами, системами електронного документообігу або ж системами workflow management. За сервісною архітектурою можуть бути побудовані не лише засоби візуалізації (генерування звітів), але і робота ETL-процедур. Така організація відкриває хороші можливості для створення BI-застосунків, що функціонують у складній, географічно розподіленій ІТ-інфраструктурі, в режимі реального часу або близькому до нього. В даному напрямку найактивніше працюють компанії IBM, SAP, Oracle.

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. H. P. Luhn A Business Intelligence System (англ.)
  2. The Gartner Group Report (Sept 1996)
  3. Gartner: IT Definitions and Glossary (англ.)
  4. Boris Evelson, James Kobielus, Rob Karel, Norman Nicolson, The Forrester Wave: Enterprise Business Intelligence Platforms, Q3 2008, Forrester Research (англ.)
  5. Роже Верхей. Business Intelligence: новое десятилетие, новые тренды
  6. Андрей Кухар. Бизнес-аналитика XXI века
  7. Ольга Мельник. Бизнес-аналитика: сегодня и завтра
  8. Андрей Шуклин. Четыре BI-тенденции, itnews, № 16 (155), 2010
  9. Gartner Reveals Five Business Intelligence Predictions for 2009 and Beyond(англ.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Evelson B. The Forrester Wave: Enterprise Business Intelligence Platforms, Q4 2010 / Boris Evelson, Connie Moore, Rob Karel, Holger Kisker, Ph.D., James G. Kobielus, and Ralph Vitti // Forrester Research
  • Evelson B. The Forrester Wave: Open Source Business Intelligence (BI), Q3 2010 / Boris Evelson, Jeffrey Hammond, Connie Moore, Ralph Vitti, Charles Coit // Forrester Research
  • Sallam R. Magic Quadrant for Business Intelligence Platforms / Rita L. Sallam, Bill Hostmann, James Richardson, Andreas Bitterer // Gartner RAS Core Research Note G00173700, 29 January 2010.
  • Vesset D. Worldwide Business Intelligence Tools 2008 Vendor Shares / / Dann Vesset, Brian McDonough // Excerpt from IDC # 218598E, June 2009
  • Vesset D. Worldwide Business Intelligence Tools 2009 Vendor Shares / Dann Vesset // Excerpt from IDC #223725E1, June2010
  • Worldwide Business Intelligence Tools 2007 Vendor Shares: Query, Reporting, Analysis and Advanced Analytics Markets Stable in the Face of Economic Turmoil / Excerpt from IDC #212921, June 2008.
  • Черников А. Технологии бизнес-анализа в Украине: дела практические / А.Черников, Д.Гудков // Компьютерное обозрение.-2010.-№ 17-18
  • Бизнес-аналитика в Украине (рос.)
  • Коковський А. Business Intelligence: ще сучасніший ніж 20 років тому // ІТМ. Інформаційні технології для менеджменту. — 2011. — №№ 1,2. — Сторінки 40-44.
  • Коковський А. Business Intelligence: ще сучасніший ніж 20 років тому // ІТМ. Інформаційні технології для менеджменту. — 2011. — № 3. — Сторінки 44-47.