Аналітика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аналітика (від грец. άναλυτικά ) — основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкту аналізу.

Тлумачення поняття[ред.ред. код]

У науковій літературі можна зустріти безліч визначень терміну «аналітика». Наведемо деякі з них:

  • методологічна основа процесу обробки інформації;
  • методологія пізнання, що використовує для отримання нового знання як строго наукові, так і інтуїтивні методи;
  • форма мислення і світовідчуття, що спирається на науковий підхід;
  • сутнісне знання про процеси реального світу;
  • засіб перетворення інтуїтивних представлень в логічний, раціональний план мислення;
  • сукупність методів, за допомогою яких можна виявляти прихований зміст в текстах і реальних соціально-політичних і економічних процесах;
  • процес виявлення причинно-наслідкових залежностей і просторово-часових зв'язків в яких-небудь об'єктах;
  • процес систематизації змісту за допомогою схематизації, конструювання і моделювання сутнісних елементів і зв'язків;
  • процес розділення об'єкту на складові частини і подальшого синтетичного об'єднання їх в певну систему;
  • процес виявлення протиріч в об'єкті пізнання, зведення складного до простого;
  • принцип конструктивного спрощення для виявлення форм взаємодії елементів цілого і розкриття внутрішньої структури будь-якого об'єкту вивчення.

Принципи аналітичної діяльності[ред.ред. код]

Цілеспрямованість — орієнтація аналітичної діяльності на досягнення конкретних цілей вирішуваних завдань (результатів в практичній діяльності).

Системність — комплексний аналіз вирішуваних проблем з урахуванням їх місця, ролі і взаємозв'язків в загальній структурі забезпечення діяльності організації.

Актуальність — аналітична діяльність повинна витікати з потреб практики, мати високу міру важливості в даний момент, в цій ситуації, для вирішення конкретної проблеми. Окрім цього, дослідження можуть проводитися з питань не таким актуальним на даний момент часу, але що має перспективу розвитку, може ускладнити ситуацію в досліджуваній області.

Сучасність — отримання і видача результатів аналітичній діяльності в необхідні терміни, в зручному виді і у формі, призначеній для безпосереднього використання адресатом.

Активність — проведення аналітичної діяльності і видача її результатів незалежно від конкретних запитів користувачів з певним попередженням і елементами прогнозування. Для забезпечення ефективності дослідження потрібне визначення динаміки розвитку ситуації, що вивчається, і передбачення можливих негативних наслідків, встановлення і пояснення закономірностей зміни показників, що характеризують ситуацію, розробка сценаріїв її розвитку і експертне прогнозування.

Ініціативність — виявлення і опис проблем, формулювання завдань і способів їх рішення. Вироблення не лише оцінних результатів, але і конструктивних пропозицій і рекомендацій.

Достовірність — облік істинності початкових даних аналізу, точності використовуваних кількісних даних, міри об'єктивності і обґрунтованості виводів, оцінок, пропозицій.

Об'єктивність — відсутність тенденційності, неупереджене відношення аналітика до дослідження і його результатів.

Повнота — використання усієї наявної інформації, що відноситься до вирішуваних завдань. При цьому передбачається висунення і перевірка усіх можливих варіантів розвитку подій, версій про суть і причини явища, що вивчається, визначення закономірностей його розвитку.

Безперервність — організація постійно діючого інформаційно-аналітичного моніторингу обстановки, своєчасно і з заданою мірою деталізації того, що відбиває основні зміни в досліджуваній ситуації.

Альтернативність — наявність у кожного співробітника аналітичного підрозділу можливості вільно висловити свою незалежну думку за результатами проведеного дослідження і довести його до вищого за рангом керівництва.

Гнучкість — можливість швидкої адаптації до змін суспільно-політичної обстановки без модифікації структури методів і засобів реалізації аналітичної роботи — виключно за рахунок внесення змін до метазмінних.

Аргументованість — отримання аргументованих результатів аналітичної роботи на основі сучасних досягнень науки, ефективних інформаційних і аналітичних технологій, прагнення до об'єктивно істинного і перевіреного знання, використання усього комплексу пізнавальних принципів.

Джерело[ред.ред. код]

  • Марків О. Т. Конспект лекцій «Суть, структура і завдання аналітики у забезпеченні ефективності управлінських рішень».

Посилання[ред.ред. код]