Білал Беннама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білал Беннама
Загальна інформація
Громадянство Франція Франція
Народився 14 червня 1998(1998-06-14) (25 років)
Бланьяк, Верхня Гаронна
Вагова категорія найлегша, легша
Зріст 175
Спортивні медалі
Представник Франція Франція
Бокс
Чемпіонат світу
Бронза Єкатеринбург 2019 до 52 кг
Бронза Белград 2021 до 54 кг
Срібло Ташкент 2023 до 51 кг
Чемпіонат Європи
Золото Єреван 2022 до 54 кг
Європейські ігри
Золото Краків 2023 до 51 кг

Білал Беннама (фр. Billal Bennama, 14 червня 1998, Бланьяк, Верхня Гаронна) — французький боксер, чемпіон Європи, призер чемпіонатів світу серед аматорів.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

2017 року Білал Беннама вперше виграв чемпіонат Франції і завоював срібну медаль на чемпіонаті Європи серед молоді до 22 років. 2018 року знов виграв чемпіонат Франції і завоював бронзову медаль на чемпіонаті Європи серед молоді до 22 років.

На Європейських іграх 2019 програв у другому бою Даніелю Асенову (Болгарія).

На чемпіонаті світу 2019 Білал Беннама завоював бронзову медаль.

На Олімпійських іграх 2020 програв у першому бою Сакену Бібоссінову (Казахстан) — 0-5.

На чемпіонаті світу 2021 в категорії до 54 кг Білал Беннама знов завоював бронзову медаль. Після перемог над трьома суперниками він програв у півфіналі майбутньому чемпіону Цубоі Томоя (Японія) — 1-4.

На чемпіонаті Європи 2022 став чемпіоном.

На чемпіонаті світу 2023 завоював срібну медаль.

  • В 1/16 фіналу переміг Хутайва Ешіш (Йорданія) — 5-0
  • В 1/8 фіналу переміг Тітісан Панмод (Таїланд) — 4-1
  • У чвертьфіналі переміг Ту По Вей (Тайпей) — 5-0
  • У півфіналі переміг Діпак Бхоріа (Індія) — 4-3
  • У фіналі програв Хасанбою Дусматову (Узбекистан) — KO

На Європейських іграх 2023 став чемпіоном.

  • В 1/16 фіналу переміг Сахіла Алахвердові (Грузія) — 5-0
  • В 1/8 фіналу переміг Башкіма Байоку (Косово) — 5-0
  • В 1/4 фіналу переміг Якуба Сломінський (Польща) — DSQ
  • У півфіналі переміг Кірана Макдональда (Велика Британія) — 5-0
  • У фіналі переміг Самета Гумуша (Туреччина) — 4-1

Посилання[ред. | ред. код]