Вацлав Міка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вацлав Міка
Особисті дані
Народження невідомо
Смерть невідомо
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921–1923 Чехословаччина «Уніон» (Жижков)  ? (?)
1923–1924 Чехословаччина «Жиденіце» (Брно)  ? (?)
1925–1926 Чехословаччина «Спарта» (Прага) 3 (0)
1925–1926 Австрія «Вінер Шпорт-Клуб» 22 (3)
1927 Чехословаччина «Нусельський СК»  ? (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1921 Чехословаччина Збірна Праги  ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вацлав Міка (чеськ. Václav Mika) — чехословацький футболіст, що грав на позиції півзахисника і нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступав у складі клубу «Уніон» (Жижков). В 1921 році команда досягла найвищого успіху в чемпіонатах країни, посівши друге місце у Середньочеській лізі, де грали провідні клуби Чехословаччини. Команда випередила принципового суперника «Вікторію», а також «Славію», пропустивши лише «Спарту»[1]. Партнерами Міки в клубі були Каліба, Краса, Дворжачек, Кухарж, Цісарж та інші.

В грудні 1921 року виступав у складі збірної Праги в товариському матчі проти збірної Пльзені, що завершився перемогою празької команди з рахунком 5:2[2].

Пізніше разом з Йозефом Кухаржем і Антоніном Царваном перейшов у команду «Жиденіце» (Брно).

В 1925 році грав у складі клубу «Спарта» (Прага). Але гравцем основи команди не зумів стати. Зіграв 2 матчі в чемпіонаті 1925 року, а також 1 матч в чемпіонському сезоні 1925-26.

В тому ж сезоні 1925-26 виступав в складі клубу «Вінер Шпорт-Клуб», щоправда, фігурує в австрійських джерелах під ім'ям Йозеф Міка[3].

В короткому чемпіонаті Чехословаччини 1927 року грав за команду «Нусельський СК», з якою посів передостаннє сьоме місце і вилетів у другий дивізіон.

Трофеї і досягнення[ред. | ред. код]

«Спарта»: 1925-26
«Спарта»: 1925
«Уніон»: 1921

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • 100 let fotbalového klubu FC Zbrojovka Brno (Antonín Zabloudil, František Čapka)