Чеська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чеська мова
čeština, český jazyk
Поширення чеської мови (ситуація перед 1945):    Мова більшості    Мова меншості
Поширення чеської мови (ситуація перед 1945):
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена в: Чехія, Воєводина (Сербія)
Регіон: Центральна Європа
Носії: 9,5 млн (2001)
Класифікація: Індо-Європейська

 Слов'янські мови
  Західнослов'янські мови
   Чеська мова

Офіційний статус
Державна: Чехія Чехія
Офіційна: Європейський Союз Європейський Союз
Регулює: Інститут чеської мови
Коди мови
ISO 639-1 cs
ISO 639-2 cze (B)
ces (T)

Чеська мова (чеськ. čeština, 'чещина') — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Історія[ред.ред. код]

Діалекти[ред.ред. код]

Виокремлюють три або чотири діалекти з поділом власне чеського на кілька говірок:

  1. Власне чеський діалект, який охоплює західну частину Чехії з м. Прага (територія між Південно-Західною Польщею, Німеччиною й Австрією). Цей діалект поділяється на чотири групи говірок: середньочеські (центр - м. Прага); східночеські; західночеські; південночеські.
  2. Ганацький (моравський) діалект (центр - м. Брно).
  3. Ляський (сілезький) діалект, який поширений у північно-східній частині Чехії уздовж кордону з Польщею.

Деякі вчені виділяють ще й моравсько-словацький діалект, який, за наведеною вище класифікацією є східною частиною ганацького (моравського) наріччя.

Фонетика[ред.ред. код]

Голосні звуки. В чеській мові розрізняють довгі та короткі голосні. Якість голосного не залежить від його позиції у слові, від наголосу, типу складу, темпу мовлення. Короткі голосні дещо коротші, ніж наголошені українські, а чеські довгі голосні вимовляються приблизно вдвоє довше, ніж короткі. Чеські ненаголошені голосні не редукуються. Чеські голосні під наголосом не подовжуються. Систему голосних доповнюють дифтонги — [ou], [eu], [au].

Приголосні звуки. На відміну від української мови, у якій більшість приголосних можлива і в м'якому, і в твердому варіанті, у чеській мові всі приголосні звуки, за винятком кількох, тверді. До м'яких приголосних належать [j] (у чеській орфографії j), [ɟ] (ď), [c] (ť), [ɲ] (ň). Наявний фрикативний звук [ɦ] (h). Носіями складу можуть бути приголосні [r], [l] (а в поодиноких випадках і [m], [n]) у позиції між приголосними (prst, krk, vlna) або в кінці слова (nesl, sedm).

Наголос. Наголос сталий — на першому складі.

Графіка[ред.ред. код]

Алфавіт[ред.ред. код]

Чеський алфавіт
Літера Назва літери Звук
у Чеській мові
Приблизний
український
відповідник
A a a [a] а
Á á dlouhé á [a:] а
B b [b] б
C c [c] ц
Č č čé [č] ч
D d [d] д
Ď ď ďé [ď] дь
E e é [e] е
É é dlouhé é [e:] е
Ě ě ije [je] є
F f ef [f] ф
G g [g] ґ
H h [h] г
Ch ch chá [ch] х
I i í [i] і
Í í dlouhé í [i:] і
J j [j] й
K k [k] к
L l el [l] л
M m em [m] м
N n en [n] н
Ň ň [ň] нь
O o ó [o] о
Ó ó dlouhé ó [o:] о
P p [p] п
Q q kvé [kv] кв
R r er [r] р
Ř ř [rž], [rš] рж, рш
S s es [s] с
Š š [š] ш
T t [t] т
Ť ť ťé [ť] ть
U u ú [u] у
Ú ú dlouhé ú [u:] у
Ů ů ů s kroužkem [u:] у
V v [v] в
W w dvojité vé [v] в
X x iks [ks], [gz] кс, ґз
Y y ypsilon [y] и
Ý ý dlouhé ypsilon [y:] и
Z z zet [z] з
Ž ž žet [ž] ж

Граматика[ред.ред. код]

Лексика[ред.ред. код]

Список Сводеша для чеської мови[ред.ред. код]

Чеська Українська
я
ty ти
on він
my ми
vy ви
oni, ony вони
tento, tato, toto цей, ця, це
tamten, tamta, tamto той, та, то
tady тут
tam там, туди
kdo хто
co що
kde де
kdy коли
jak як
ne не
všechno весь, вся, все
mnoho багато
několik декілька
nemnoho небагато
jiný інший
jeden один
dva два
tři три
čtyři чотири
pět п'ять
velký великий
dlouhý довгий
široký широкий
tlustý товстий
těžký тяжкий
malý малий
krátký короткий
uzký вузький
tenký тонкий
žena жінка
muž чоловік
člověk людина
dítě дитина
žena, manželka жінка, дружина
muž, manžel чоловік
matka матір
otec батько
zvíře звір, тварина
ryba риба
pták птах
pes собака, пес
veš вош
had змія
červ черв
strom дерево
les ліс
hůl, klacek, prut палкиця, прут
ovoce плід, фрукт
semeno насінина
list листок
kořen корінь
kůra кора
květ квітка
tráva трава
lano мотузка
kůže шкіра
maso м'ясо
krev кров
kost кістка
tuk жир
vejce яйце
roh ріг
ocas хвіст
pero перо
vlasy волося
hlava голова
ucho вухо
oko око
nos ніс
ústa рот, уста
zub зуб
jazyk язик
nehet ніготь
noha нога
koleno коліно
ruka рука
křídlo крило
břicho живіт
vnitrnosti нутрощі, кишки
krk, šíje горло, шия
záda, hřbet спина (хребет)
prs, hruď груди
srdce серце
játra печінка
pít пити
jíst їсти
kousat гризти, кусати
sát ссати
plivat плювати
zvracet блювати
foukat дути
dýchat дихати
smát se сміятися
vidět бачити
slyšet чути
vědět знати
myslet думати, мислити
Чеська Українська
čichat нюхати
bát se боятися
spát спати
žít жити
umírat вмирати
zabít убивати
bojovat боротися
lovit полювати, ловити
udeřit вдарити
řezat різати, рубати
rozdělit ділити
bodnout проколоти
škrábat шкрябати
kopat копати, рити
plavat плавати
letět літати
jít ходити, йти
přijít приходити, прийти
ležet лежати
sedět сидіти
stát стояти
obrátit обертати, вертіти
padat, upadnout падати
dát давати
držet тримати
stlačit зжимати
třít терти
mýt, umývat мити, вмиватися
utírat витирати
tahat тягнути
tlačit штовхати
házet кидати
vázat в'язати
šít шити
počítat рахувати
říkat говорити, сказати
zpívat співати
hrát грати
plout плисти
téci текти
mrznout, zmrznout мерзнути, замерзнути
otékat набрякати
slunce сонце
měsíc місяць
hvězda зірка
voda вода
déšť дощ
řeka ріка
jezero озеро
moře море
sůl сіль
kámen камінь
písek пісок
prach пилюка, порох
země земля
mrak хмара
mlha туман, імла
nebe небо
vítr вітер
sníh сніг
led лід
kouř, dým курява, дим
oheň вогонь
popel попіл
hořet горіти, палити
silnice, cesta дорога, шлях
hora гора
červený червоний
zelený зелений
žlutý жовтий, золотий
bílý білий
černý чорний
noc ніч
den день
rok рік
teplý теплий
studený, chladný студений, холодний
plný повний
nový новий
starý старий
dobrý добрий
spatný, zlý злий, поганий
shnilý гнилий
špinavý брудний
přímý прямий
kulatý круглий
ostrý гострий
tupý тупий
hladký гладкий, рівний
mokrý мокрий
suchý сухий
správný правильний
blízký близький
daleký далекий
pravý правий
levý лівий
u при, біля
v в
s з
a і
jestliže якщо
protože тому що
jméno ім'я

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т.Г. Шевченка чеською мовою у перекладі Яна Туречека-Їзерського):

Odkaz
Až já umřu, pochovejte
mě kdes na mohyle,
vprostřed stepi nedohledné.
v Ukrajině milé,
aby lány širých polí,
Dněpr, srázy stinné
bylo vidět, bylo slyšet,
s hukotem jak plyne.
Až ponese z Ukrajiny
nepřátel krev zlobnou...
tehdy i já rozloučím se
se svou zemí rodnou,
opustím své milé, lány —
duch se k bohu vrátí
s modlitbou... Však do té chvíle —
nechci boha znáti.
Pochovejte a vstávejte,
zlomte pouta v boji,
nepřátelskou zlobnou krví
zkropte volnost svoji.
Na mě v rodině své velké,
v svazku volném, novém
vzpomeňte si potom jednou
nezlým, tichým slovem.

Джерело: Т.Г.Шевченко, «Заповіт» мовами народів світу, 1964, (с. 74—75.)

Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.