Веселі історії (фільм, 1973)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Про однойменний радянський дитячий фільм див. Веселі історії (фільм, 1962)

«Веселі історії»
Жанр комедія
сімейний фільм
Режисер Стасіс Мотеюнас
Альгімантас Кундяліс
Гітіс Лукшас
Сценарист Микола Носов
У головних
ролях
Дайва Дауйотіте
Альоша Денисов
Артурас Правілоніс
Сергій Михайлов
Оператор Альгімантас Моцкус
Композитор Гедрюс Купрявічюс
Художник Антанас Шакаліс
Кінокомпанія «Литовська кіностудія»
Тривалість 79 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1973
IMDb ID 2044811

«Веселі історії» (рос. «Весёлые истории») — литовський радянський дитячий художній фільм 1973 року режисерів Стасіса Мотеюнаса, Альгімантаса Кундяліса, Гітіса Лукшаса за сценарієм Миколи Носова.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм складається з трьох новел, сюжетно слабо пов'язаних між собою темою збору металобрухту школярами в Радянській Литві. В основі новел — розповіді Миколи Носова «І я допомагаю», «Про Гену», «Телефон».

Перша новела «Непосида» розповідає про внучку професора-хіміка, що втекла з дому після невдалого хімічного досліду, проведеного нею.

Друга новела «Пустуни» оповідає про забрехавшогося школяра, який обманював батьків і вчительку.

Героями третьої новели «Телефон» є два друга-школяра, в які отримали приз за збір металобрухту у вигляді двох дитячих телефонних апаратів.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]