Російська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Російська мова Русский язык
Поширена в:	Росія, Україна, Білорусь, Казахстан, Молдова
Регіон:	Східна Європа, Азія
Місце:	5-7
Класифікація:	Індоєвропейська Слов'янська Східнослов'янська
Офіційний статус
Державна:	Росія, Білорусь, Казахстан,ПМР, НКР, Абхазія, Південна Осетія
Офіційна:	Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, ООН, ПМР, Абхазія, Південна Осетія
Коди мови
ISO 639-1	ru
ISO 639-2	rus
SIL	RUS

Росі́йська мова (московська мова;^[1] рос. русский язык, российский язык ^[2]) — одна з східнослов'янських мов, входить до однієї підгрупи з українською та білоруською мовами.

Російська мова — одна з найбільших мов світу, щодо кількості мовців посідає восьме місце після китайської, англійської, гінді, бенгальської, арабської, португальської та кастильської. Також найпоширеніша зі слов'янських мов і найпоширеніша мова Європи, як географічно, так і за числом мовців.

Зміст 1 Офіційний стан російської мови в світі 2 Лексика 3 Діалекти 4 Приклади 4.1 Приклад №1 4.2 Приклад №2 5 Дивись також 6 Виноски 7 Література 8 Ресурси мережі Інтернет

[ред.] Офіційний стан російської мови в світі

Російська мова є головною державною мовою Росії. Російська мова також є однією з двох державних мов в Білорусі (разом з білоруською).

Російська мова є офіційною мовою (у всіх випадках інша мова або інші мови виступає як державна або друга офіційна) в таких державах і на територіях:

• У Казахстані (у державних організаціях і органах місцевого самоврядування нарівні з казахською офіційно вживається російська мова — Конституція Республіки Казахстан, ст. 7, п. 2)
• У Киргизстані (у Киргизькій Республіці як офіційна мова вживається російська мова — Конституція Киргизької Республіки)
• У невизнаних Абхазії і Південній Осетії
• У частині Молдови (Придністров'я, яке є невизнаною державою, і в автономній Гагаузії)
• У деяких комунах жудеців Констанца і Тулча в Румунії, де офіційно визнаною меншиною є старообрядці-липовани.

В Україні в низці регіонів є особлива нормотворчість про російську мову. В Автономній Республіці Крим Конституція АРК указує, що російська мова «як мова більшості населення і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується у всіх сферах суспільного життя», а також гарантує російській, кримськотатарській і «мовам інших національностей» розвиток і підтримку. Проте державною мовою Конституція АРК іменує тільки українську. Згідно з рішенням місцевих рад 2006—2007 рр., російська мова отримала той або інший законний статус в Луганській, Донецькій і Запорізькій областях, містах Луганськ, Харків, Одеса, Севастополь і Ялта.

Статус російської мови як загальнодержавної був закріплений в основних державних законах Російської імперії (ст. 3 в редакції від 23.04.1906.^[3]). Ленін виступав проти обов'язкової державної мови.^[4] Тому в СРСР російська мова здобула статус офіційної і мови міжнаціонального спілкування лише ближче до колапсу СРСР згідно із законом «Про мови народів СРСР» від 24.04.1990.^[5] (ст. 4). У 1991 російська мова була оголошена державною мовою РРФСР, в 1995 — також і Білорусі.

До 1991 року російська мова була мовою міжнаціонального спілкування СРСР, де-факто виконуючи функції державної мови. Продовжує використовуватися в країнах, що раніше входили до складу СРСР, як рідною для частини населення і як мова міжнаціонального спілкування. У місцях компактного мешкання емігрантів з країн колишнього СРСР (Ізраїль, Німеччина, Канада, США і інші) — випускаються російськомовні періодичні видання, працюють радіостанції і телевізійні канали, відкриваються російськомовні школи, де активно викладають російський (наприклад Шевах-Мофет). У Ізраїлі російська мова вивчається в старших класах деяких середніх шкіл як друга іноземна мова. У країнах Східної Європи до кінця 80-х років XX століття російська мова була основною іноземною мовою в школах.

За даними, опублікованим в журналі «Language Monthly» (№ 3 за 1997), приблизно 300 млн. чоловік по всьому світу володіють російською мовою (що ставить його на 5-е місце за поширеністю), з них 160 млн. вважають її рідною (7-е місце в світі)^[6]. Російська мова — одна з шести офіційних мов ООН.

[ред.] Лексика

Ця стаття є частниною серії статей про народ Росіяни Культура Література • Музика • Мистецтво Кінематограф • Кухня • Танець • Спорт Російська діаспора Німеччина• США • Україна Етнографічні групи росіян Козаки • Помори • Липовани Релігія Православ'я: Російська православна церква Старообрядництво Католицизм: Російська греко-католицька церква Протестантизм Іслам Іудаїзм Мови Російська мова • Українська Інші статті Знамениті росіяни • Історія Цей шаблон: переглянути • обговорити • редагувати

У сучасній російській мові існує безліч лексичних запозичень з церковнослов'янської (до них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших), частина з яких співіснує із властиво російськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівн. (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й ін. Із церковнослов'янської в літературну мову запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм російськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим російським формам чергуванням т/щ, порівн. російське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасна російська мова є в багатьох відношеннях близька до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту української і білоруської літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим. Згідно стословних списків базової лексики Сводеша російська мова є набагато ближчою до української та білоруської (відповідно 86 % та 92 % спільніх слів), ніж до південнослов'янської болгарської (74 %). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської й російської мови лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці^[7]. Втім, потрібно враховувати, що не тільки російська мова запозичила багато слів із церковнослов'янської, але й болгарська з російської (в XIX-XX ст.). ^[8] Це в першу чергу стосується релігійної тематики, адже в той час Росія друкувала книги для болгарської православної церкви.

Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру російської мови – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.[1]

На фонетику та структуру російських говорів Карелії великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова)^[9].

[ред.] Діалекти

• Північні говори

██ 1. Архангельський (поморський) говір

██ 2. Олонецький говір

██ 3. Новгородський (західний) говір

██ 4. Вятський (східний) говір

██ 5. Володимирсько-поволзький говір

• Проміжні (середні) говори

██ 6. Московський (східний) говір

██ 7. Тверський (західний) говір

• Південні говори

██ 8. Орловський (південний або донський) говір

██ 9. Рязанський (східний) говір

██ 10. Тульський говір

██ 11. Смоленський (західний) говір

• Інше

██ 12. Північний російський говір з білоруськими впливами

██ 13. Говори української мови (слобожанський і степовий)

██ 14. Степовий говір української мови з російськими впливами

В межах європейської частини Росії ще в XV столітті склалися два великі угрупування говорів — північний говір і південний говір, що характеризуються низкою чітких ізоглос (наприклад, для півночі характерне окання, вибухове [g], форма родового відмінка у жони, такі слова, як зыбка, озимь, лаять, для півдня — акання, фрикативне [γ], форма у жене, а в тих же значеннях уживаються слова люлька, зеленя, брехати), а також проміжні середньоросійські говори (наприклад, в Москві прийняте вибухове [g] і закінчення родового відмінка -ы, як на півночі, але акання, як на півдні).

Для території пізнього формування (азіатська частина РФ, Поволжжя, Кавказ) характерна відсутність чіткого ділення діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів.

Середньоросійські говори (перш за все московський) лягли в основу російської літературної мови. Художньої літератури і періодичного друку на інших діалектах немає.

Стандартизації усної мови сприяло розповсюдження ЗМІ в XX столітті, введення загальної освіти, масштабна міжрегіональна міграція населення. Традиційні говори зберігаються тільки сільським населенням (старше покоління). У усній мові міського населення, середнього покоління, молоді є практично тільки деякі відмінності у вимові, які поступово нівелюються під впливом централізованого теле- і радіомовлення, а також в лексиці.

[ред.] Приклади

[ред.] Приклад №1

«Заповіт» Тараса Шевченка російською мовою у перекладі Олександра Твардовського

Завещание

Как умру, похороните

На Украйне милой,

Посреди широкой степи

Выройте могилу,

Чтоб лежать мне на кургане,

Над рекой могучей,

Чтобы слышать, как бушует

Старый Днепр под кручей.

И когда с полей Украйны

Кровь врагов постылых

Понесет он... вот тогда я

Встану из могилы —

Подымусь я и достигну

Божьего порога,

Помолюся... А покуда

Я не знаю Бога.

Схороните и вставайте,

Цепи разорвите,

Злою вражескою кровью

Волю окропите.

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте — помяните

Добрым тихим словом.

[ред.] Приклад №2

Ты знаешь край, где все обильем дышит,

Где реки льются чище серебра,

Где ветерок степной ковыль колышет,

В вишневых рощах тонут хутора,

Среди садов деревья гнутся долу

И до земли висит их плод тяжелый?

...

Ты помнишь ночь над спящею Украйной,

Когда седой вставал с болота пар,

Одет был мир и сумраком и тайной,

Блистал над степью искрами стожар,

И мнилось нам: через туман прозрачный

Несутся вновь Палей и Сагайдачный?

Ты знаешь край, где с Русью бились ляхи,

Где столько тел лежало средь полей?

Ты знаешь край, где некогда у плахи

Мазепу клял упрямый Кочубей

И много где пролито крови славной

В честь древних прав и веры православной?

...

А.К. Толстой

[ред.] Дивись також

• Російська абетка
• Мови в Україні
• Російська мова в Україні

[ред.] Виноски

[ред.] Література

Дивіться також Girdenis A., Maziulis V. Baltu kalbu divercencine chronologija // Baltistica. T. XXVII (2). - Vilnius, 1994. - P. 9.

[ред.] Ресурси мережі Інтернет

Гляньте Категорія:Російська мова у Вікісловнику, вільному словнику.

• Російсько-Болгарський словничок
• Російсько-український і українсько-російський перекладач
• Перекладачка
• Prolingoffice
• Російська мова в Україні, бути чи ні.
• «Русский язык» и «Русские» в Украине кто они?
• Російські словарні уроки на Інтернет Поліглоті

п • о • р Слов'янські мови Східні: давньоукраїнська † • давньоновгородський діалект † • староукраїнська † • білоруська • російська • українська Західні: польська • чеська • словацька • кашубська • сілезька • Лужицькі: верхньолужицька - нижньолужицька • полабська † Південні: староцерковнослов'янська (давньоболгарська) † • церковнослов'янська • болгарська • македонська • сербохорватська: боснійська - сербська - хорватська - чорногорська • словенська Інші: праслов'янська † • змішані мови: суржик - трасянка • піджини: русенорськ † - кяхтинська † • штучні мови: словіо • язичіє † • сибірська † мертві, які розділились чи змінились.