Вуле Тривунович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вуле Тривунович
Вуле Тривунович
Вуле Тривунович
Вуле Тривунович у складі ФК «Хімки»
Особисті дані
Повне ім'я Вукашин Тривунович
Народження 13 березня 1983(1983-03-13) (41 рік)
  Гламоч, СФРЮ
Зріст 188 см
Вага 83 кг
Громадянство Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1995—1998
1998—1999
1999—2000
Боснія і Герцеговина «Борац» (БЛ)
Боснія і Герцеговина/Боснія і Герцеговина БСК (БЛ)
Сербія та Чорногорія «Обилич»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999 Боснія і Герцеговина «Борац» (БЛ) 2 (0)
2000—2004 Сербія та Чорногорія «Обилич» 8 (0)
2002—2003  Боснія і Герцеговина «Борац» (БЛ) 30 (0)
2004—2005 Німеччина «Вакер» (Б) 5 (0)
2005—2006 Боснія і Герцеговина «Сараєво» 53 (4)
2007—2009 Росія «Хімки» 63 (3)
2010 Боснія і Герцеговина «Борац» (БЛ) 27 (1)
2011 Польща «Краковія» 11 (2)
2012 Казахстан «Жетису» 9 (0)
2012—2013 Боснія і Герцеговина «Борац» (БЛ) 22 (3)
2013—2014 Боснія і Герцеговина «Сараєво» 29 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)

2006
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина (U-21)
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
25 (0)
3 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2014
2015
2015—2016
2016—2017
Боснія і Герцеговина БСК (Баня-Лука)
Боснія і Герцеговина «Слобода» (Мрконич-Град)
Боснія і Герцеговина «Слога» (Србац)
Боснія і Герцеговина «Борац» (БЛ)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вукашин Тривунович (сербохорв. Vukašin Trivunović / Вукашин Тривуновић; нар. 13 березня 1983, Гламоч, СФРЮ), більш відомий як Вуле Тривунович — боснійський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в Гламочі. Футболом розпочав займатися на батьківщині, в клубах «Борац» та БСК (обидва — Баня-Лука). У 1999 році дебютував у доролому футболі виступами за «Борац», у складі якого того року зіграв у 2-ох поєдинках. У 2000 році переїхав до сусідньої ФР Сербії і Чорногорії, де підписав контракт з вищоліговим «Обиличем». У першому сезоні свого перебування в сербському клубі виступав за молодіжний склад, разом з яким виграв молодіжну першість ФР Югославії у сезоні 1999/00 років[1]. Проте незважаючи на успіхи в молодіжній команді до основного складу Вуле пробитися не зумів. Тому в пошуках ігрової практики на правах оренди в 2002 році повертається до рідного «Бораца», кольори якого захищав до 2003 року. У команді з Бані-Луки був гравцем основного складу, у боснійському чемпіонаті зіграв 30 матчів. У 2003 році повернувся в «Обилич», де зміг дебютувати, але основним гравце команди не був (зіграв 8 матчів).

У 2004 році переїхав до Німеччини, де захищав кольори нижчолігового «Вакера» (Бургхаузен). Зіграв у 5-ти матчах Регіоналліги Південь. У 2005 році повернувся до Боснії, де став гравцем прем'єрлігового ФК «Сараєво». У складі столичного клубу був гравцем основного складу, у Прем'єр-лізі зіграв 53 матчі та відзначився 4-ма голами.

У 2007 році перейшов до російських «Хімок». Дебютував у чемпіонаті Росії 10 березня 2007 року в матчі 1-го туру проти самарських «Крил Рад»[2]. 21 квітня 2007 року відзначився голом у ворота власного клубу у програному (1:2) виїзному поєдинку 5-го туру проти московського «Динамо». Тривунович вийшов на поле в стартовому складі, а на 52-ій хвилині отримав жовту картку[3]. «Реабілітувався» Вукадин лише наступного сезону, 6 серпня 2008 року, коли на 90-ій хвилині 1/16 фіналу кубку Росії проти СКА (Ростов-на-Дону) відзначився голом, але його команда вс ж поступилася з рахунком 2:3[4]. Дебютним голом у РФПЛ відзначився 25 жовтня 2008 року на 76-ій хвилині переможного (3:1) домашнього поєдинку 26-го туру проти владивостоцької «Промінь-Енергії». Вуле вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. Усього за три роки в «Хімках» він провів 67 матчів і забив 3 м'ячі.

У 2010 році повернувся до «Бораца», де зіграв 27 матчів та відзначився 1 голом. У 2011 році виїхав до Польщі, де підписав контракт з місцевою «Краковією». У футболці польського клубу зіграв 11 матчів та відзначився 2-ма голами в національному чемпіонаті.

У 2012 році перейшов до клубу «Жетису» з казахстанської Прем'єр-ліги. У вищому дивізіоні казахстанського футболу дебютував 18 березня 2012 року в переможному (5:2) домашньому поєдинку 2-го туру проти «Кайсара». Тривунович вийшов на поле на 75-ій хвилині, замінивши Івана Цветковича[6]. У футболці «Жетису» зіграв 9 матчів.

У 2012 році повернувся в Боснію і Герцеговину, де до 2014 року виступав у клубах «Борац» (Баня-Лука) та «Сараєво».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Вкликався до складу молодіжної збірної Боснії і Герцеговини, у футболці якої зіграв 25 поєдинків. У 2006 році провів 3 поєдинки у складі головної збірної Боснії і Герцеговини.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

«Хімки»
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Хімки» 2007 29 1 2 0 31 1
2008 20 2 1 0 21 2
2009 14 0 1 0 15 0
Усього за «Хімки» 63 3 4 0 67 3

(Станом на 6 липня 2010)

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську діяльність одразу по завершенні кар'єри гравця. У 2014 році став головним тренером БСК (Баня-Лука), в якому виступав ще у юні роки як гравець. У 2015 році очолив «Слободу» (Мрконич-Град), а наступного року — «Слогу» (Србац). З 2016 року працював спочатку асистентом головного тренера, а згодом і голоіним тренером клубу «Борац» (Баня-Лука). З 2017 року тимчасово безробітний.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Interview and career story at Borac B.Luka official website. Архів оригіналу за 23 липня 2008. Процитовано 29 жовтня 2017.
  2. «Крила Рад» 1:0 «Хімки» (рос.). Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 6 липня 2010.
  3. «Динамо» (Москва) - «Хімки» (Хімки). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  4. СКА (Ростов-на-Дону) - «Хімки» (Хімки). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  5. «Хімки» (Хімки) - «Промінь-Енергія» (Владивосток). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  6. «Жетису» (Талди-Курган) - «Кайсар» (Кизил-Орда). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]