Від семи до дванадцяти
Від семи до дванадцяти | |
|---|---|
| рос. От семи до двенадцати | |
 | |
| Жанр | дитячий фільм |
| Режисер |
Юрій Фрідман Катерина Сташевська Хасан Бакаєв |
| Сценарист |
Розалія Амусіна Агнія Барто Юрій Сотник |
| У головних ролях |
Станіслав Лихін Тетяна Сапожникова Ігор Агапкін Євген Орлов Герман Качин Олександр Гуров |
| Оператор |
Євген Васильєв Віктор Тарусов |
| Композитор | Михайло Зів |
| Художник |
Петро Веременко Ігор Лягін Валерій Харитонов |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 72 хв. |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1965 |
| IMDb | ID 5224172 |
«Від семи до дванадцяти» — радянський дитячий кіноальманах 1965 року. Складається з трьох новел: «Надзвичайна ситуація у п'ятому „Б“», «Чорне кошеня» і «Парасолька». Знятий на кіностудії «Мосфільм» режисерами Хасаном Бакаєвим, Катериною Сташевською-Народицькою і Юрієм Фрідманом.
«Надзвичайна ситуація у п'ятому „Б“»[ред. | ред. код]
Сюжет[ред. | ред. код]
Піонервожата Люся безуспішно намагається боротися зі чварами п'ятикласників, які живуть «як кішка з собакою» в своєму піонерському загоні. На зборах загону вона пропонує хлопцям заспівати пісню про дружбу, але ті не реагують. Засмучена Люся в сльозах вибігає з класу. П'ятикласники негайно влаштовують бійку. Залучена шумом, в клас заходить вчителька Лідія Василівна. Щоб уникнути покарання, п'ятикласники змушені сказати, що вони співають, і заспівати ту саму пісню про дружбу, яку відмовилися співати з Люсею.
Гриша перегукується з однокласницею Танею по сміттєпроводу. Та повідомляє Гриші, що їх недруг Костя Дробілкін назавтра збирається в кіно, і пропонує влаштувати йому засідку по дорозі в кінотеатр, у ротонди в парку. Голова ради загону Владик чує їхню розмову через свій сміттєпровід і розповідає про засідку Кості. Той дякує і починає організовувати своїх друзів для бійки у ротонди. Владик намагається відмовити однокласника, але це ні до чого не призводить. Про підготовлювану бійку Владик розповідає своєму приятелеві — кінолюбителю Петі, який хоче «зняти кінохроніку», сподіваючись, що вийде фільм, який присоромить і перевиховає однокласників.
На ранок Петя ховається в ротонді з кіноапаратом і знімає бійку на плівку. Учасники бійки помічають його і витягують з укриття. Дізнавшись, що їх знімали, забіяки приходять в захват і продовжують бійку навмисно, тільки заради кінозйомки. Спільна справа настільки захоплює колишніх недругів, що вони, самі того не помічаючи, забувають старі чвари і стають друзями.
У ролях[ред. | ред. код]
- Станіслав Лихін — Петя
- Тетяна Сапожникова — пионервожата
- В'ячеслав Тирлов — голова ради загону Владик
- Валентина Соколова, Сергій Осипов, Олександр Сінгін — піонери 1-го загону
- Григорій Плоткін, Олена Корхіна, Ольга Нікольська, Борис Кузнецов — піонери 2-го загону
«Чорне кошеня»[ред. | ред. код]
Сюжет[ред. | ред. код]
Знаменитий воротар команди «Блискавка» Бичков, йдучи по місту в супроводі юних фанатів, зустрічає чорне кошеня. Кошеня переходить їм дорогу. Футболіст виявляється забобонний і вважає цю подію поганим знаком. Шанувальники Бичкова женуться за кошеням, але його підбирають і ховають двоє уболівальників команди «Птахоферма» Боря і Алік. Уболівальник команди «Блискавка», підбігши, запитує у хлопців, де кошеня, але вони не відповідають, а коли хлопець тікає, хлопці відпускають кошеня.
Боря і Алік намагаються купити квитки на зустріч «Блискавки» і «Птахоферми», але квитків в касі немає. Друзі вирішують пройти на стадіон без квитка і одночасно помічають, що за ними ув'язалося чорне кошеня. Боря забирає його до себе додому, але, оскільки вихованець розбиває чашку, мама Борі більше не дозволяє тримати його в будинку. Тато Борі, водій таксі, бере його з собою на роботу. У таксі сідає футболіст Бичков, який поспішає на стадіон, але, побачивши чорну кішку біля заднього скла, вискакує з машини, біжить в бік стадіону і спотикається. Тато Борі відвозить кошеня Аліку. Алік і його бабуся грають з кошеням, чим заважають займатися старшому братові Аліка — Шурику, який готується до вступу до вищої школи. Чорний кіт проникає в кімнату Шурика. Той, побачивши його, приходить в жах і вважає, що чорний кіт принесе йому невдачу на вступному іспиті, нервує і кричить. Алік змушений віднести кошеня Борі.
Алік і Боря, не знаючи, що робити з кошеням, вирішують взяти його з собою на стадіон. Натовп вболівальників, яким не вистачило квитка, товпиться біля воріт стадіону. Хлопці, дізнавшись про забобонність адміністратора, випускають чорне кошеня. Адміністратор, побачивши його, в жаху тікає, залишаючи ворота відкритими. Друзі разом з іншими безквитковими потрапляють на стадіон.
«Птахоферма» активно атакує противника. Вболівальники «Блискавки» розгортають плакат «Птахоферму „на печеню“», вболівальники «Птахоферми» у відповідь — полотнище з чорним котом. Забобонному воротареві Бичкову стає не по собі, і він ледь не пропускає м'яч.
Тим часом від Аліка і Борі тікає справжнє чорне кошеня. Йде остання хвилина матчу, рахунок — «суха нічия». Кошеня вибігає на поле і опиняється за воротами Бичкова. Воротар ловить м'яч, здавалося б, остання атака відбита, але почувши нявкання кошеняти, футболіст повертається і, намагаючись прогнати кошеня, забиває м'яч у власні ворота. Команда «Птахоферма» виграє. Вболівальники вшановують кошеня. Засмучений Бичков сідає на вулиці на валізу, і його негайно оточують три чорні кішки.
У ролях[ред. | ред. код]
- Герман Качин — Бичков
- Олександр Гуров — Боря
- Михайло Молокоєдов — Алік
- Зоя Федорова — бабуся Аліка
- Олег Даль — Шурик
- Ніна Агапова — мама Бориса
- Данило Нетребін — тато Бориса
«Парасолька»[ред. | ред. код]
Сюжет[ред. | ред. код]
Дощ застає Дімку і Толіка далеко від будинку. Хлопці просять парасольку у незнайомих людей і обіцяють його повернути на наступний день. Потім вони виручають Славіка, який дає парасольку Люсі. Дівчинка приходить додому і батьки впізнають свою парасольку. Однак хлопчики зроблять все можливе, щоб виконати свою обіцянку і особисто повернути парасольку його господарям.
У ролях[ред. | ред. код]
- Ігор Агапкін — Дімка
- Євген Орлов — Толік
- Юрій Титов — Славка
- Сергій Шалаєвський — Андрушко
- Олена Проніна — Люся
- Людмила Шагалова — мама
- Валентин Зубков — тато
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисери — Юрій Фрідман, Катерина Сташевська, Хасан Бакаєв
- Сценаристи — Розалія Амусіна, Агнія Барто, Юрій Сотник
- Оператори — Євген Васильєв, Віктор Тарусов
- Композитор — Михайло Зів
- Художники — Петро Веременко, Ігор Лягін, Валерій Харитонов
Посилання[ред. | ред. код]
- Від семи до дванадцяти на сайті IMDb (англ.)
|
