Вікіпедія:Критерії значимості/Періодичні та продовжувані видання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Критерії значимості періодичних видань

Значимими для періодичних видань, що видаються в Україні є видання, для яких, незалежно від тиражу і періодичності одночасно виконуються критерії:

  • видання офіційно зареєстроване в Україні,
  • видання має ISSN, електронну версію (часткову чи урізану) з DOI тощо
  • у виданні є нетривіальна інформація,
  • про видання існують незалежні авторитетні джерела.

Додатковим критерієм може бути розповсюдження видання через каталог передплатних видань Укрпошти.

Незалежно від перелічених критеріїв значимими є:

  • офіційні періодичні друковані видання всеукраїнських органів законодавчої, виконавчої і судової влади
  • офіційні періодичні друковані видання обласних, районних та міських рад і державних адміністрацій, що виходять не рідше разу на місяць і не менше 12 місяців.
  • видання, що входить до списку ВАК (ДАК) фахових видань
  • всі видання засновані у 18 ст//будь-які архівні видання, що входять до сабжу, незалежно від місця депонування (обл, держ, приватний архів, збірка якогось Кіпіаня тощо), часу видання, що становлять історичний інтерес як окреме видання так і в сукупності (збіркою тощо)
  • всі видання більш-менш широких суспільних, культурних, релігійних тощо рухів (йдеться про самвидавні видання, пресу їх тощо) незалежно від території друку чи поширення видання (Україна, Грузія, Азербайджан…)
Спочатку думав відповідати по пунктах, але вирішив сказати, що по таких пунктах до Вікі пролізе повно всякого непотребу, зовсім не цікавого для загалу, у нас же тут не довідник укрпошти чи міністерства якогось. Додам лише про умову існування незалежних авторитетних джерел, по-перше, їх має бути багато, тобто широке висвітлення, по-друге, це не можуть бути каталоги тощо, тобто це мають бути джерела другого рівня. --Igor Yalovecky (обговорення) 09:08, 25 червня 2012 (UTC)
    • Підтримую. «Каталог передплатних видань Укрпошти» не може бути критерієм. Чимало солідних видань не користуються їх послугами. І правильно роблять. Наявність у списку ВАК (ДАК) фахових видань є обов"язковим. До цих видань висуваються досить серйозні вимоги. Важливим показником є тривалість виходу. Як на мене — щонайменше, протягом 5 років. Крім того, варто врахувати, що є періодичні фахові видання (їх дуже мало), і подовжувані (збірники, записки ect…) --robot777 (обговорення) 20:49, 11 квітня 2013 (UTC)Andreev777
      • втоді — усереднений по палаті перелік доставки кур'єрськими службами. Тобто, якщо у першому наближенні, «Укрпошта» не є відхтовхним моментом, «Укрпошта»+куркі служби — вже є. --Albedo (обговорення) 18:04, 17 лютого 2013 (UTC)
    • Ще раз звертаю увагу шановних авторів цього обговорення: показники «Укрпошти», кур'єрських служб і т.і. НЕ можуть бути критерієм! Розповсюджуватися видання може будь-яким зручним для нього способом. Хоч на вулиці продавати…. Разом з тим, існує Постанова Кабміну України щодо списку обов'язкової розсилки примірників видання (це — бібліотеки, органи влади, Книжкова палата тощо). Без виконання цієї вимоги ніяке видання в Україні існувати не може. Крім того, існують не лише періодичні, але й подовжувані видання, а вони ніяким чином не зав'язані на передплату… Для наукових видань єдиним суттєвим критерієм може бути надання йому статусу «фахового» Міністерством освіти і науки (ВАК-ДАК). Щодо інших наукових, критерієм може бути наявність у складі засновників установи, що внесена до реєстру наукових установ і організацій України. Ще одним критерієм може бути наявність видання у переліку наукових видань Національної бібліотеки України ім. Вернадського.--robot777 (обговорення) 20:49, 11 квітня 2013 (UTC)
  • Питання важливе. Вдячний Perohanych за пропозицію теми для обговорення. Цікавими, як на мене, є пропозиції Igor Yalovecky, Albedo, Kharkivian, Білецький В. С., зрештою, — всіх хто долучився і кого турбує… Візьму на себе сміливість частково (і, безумовно, — попередньо) «узагальнити» дискусію щодо критеріїв значимості стосовно наукових видань і аргументувати своє бачення.
  1. Головним критерієм для наукового (періодичного та продовжуваного) видання має бути його внесення ВАК (ДАК) України до переліку фахових у тій чи іншій галузі науки. Цей критерій — найважливіший, оскільки статус фахового видання надається за умови дотримання низки вимог, у тому числі щодо наявності Свідоцтва про держреєстрацію, відповідного складу редколегії, наявності у числі засновників видання наукової установи чи навчального закладу, тривалості виходу видання (не менше одного року) на час подання документів у ВАК (ДАК) для отримання статусу фахового, дотримання його періодичності тощо. У вимогах ВАК є й норма щодо рекомендації (до друку та до поширення через мережу Інтернет) Вченою радою наукової установи, вищого навчального закладу про що зазначається у вихідних відомостях видання.
  2. Безумовно — наявність ISSN.
  3. Наукове видання має буди присутнім на сторінці «Наукова періодика України» на сайті НБУВ ім. І. В. Вернадського. Вкрай важливим показником, як на мене, є наявність видання у реферативній базі даних НБУВ.
  4. Тираж не може бути критерієм значимості. Поясню: постановою ВАК визначено, що тираж наукового видання має бути не менше 100 примірників. За умови розміщення видання на сайті НБУВ (це робиться, як правило у форматі PDF) і вільного доступу до нього, тираж взагалі не може бути будь-яким показником. У цьому контексті, не може бути критерієм і наявність передплатного індексу «Укрпошти» чи способу розповсюдження.
  5. Не може бути критерієм і періодичність видання. Журнал, збірник, альманах тощо, можуть мати будь-яку періодичність. Зауважу — більшість авторитетних зарубіжних наукових видань, що входять до наукометричних баз (у тому числі Scopus), — щорічники, або ж виходять двічі на рік.

Таким чином, вважаю, що безумовними (формальними) критеріями значимості для сучасних вітчизняних наукових періодичних та продовжуваних видань мають бути такі:

  1. Наявність видання у Переліку наукових фахових видань ВАК (ДАК) України (протягом будь-якого періоду часу)
  2. Наявність ISSN
  3. Наявність видання на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в переліку «Наукова періодика України».

Всі інші критерії можуть бути змістовними (додатковими).

Слушною, як на мене, є пропозиція Igor Yalovecky щодо визначення критеріїв для наукових видань України до часу набуття нею незалежності. Очевидно, варто сформулювати й ці критерії.

Прошу підтримати. З повагою,--robot777 (обговорення) 15:27, 14 квітня 2013 (UTC)

Варіант 2 (взято з англо вікі)[ред.ред. код]

  1. Періодичне видання має значний вплив у своїй галузі, як-от вища освіта.
  2. Періодичне видання отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні.
  3. Періодичне видання було або є друкованим органом обраної і престижної наукової спільноти (наприклад, Національна академія наук України або Лондонське королівське товариство).
  4. Періодичне видання постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах.[1]

Можливо, щоб видання було значиме за цим стандартом, але не було відповідною для Вікіпедії темою через нестачу надійних незалежних джерел по темі.

Цей варіант більш прийнятний, на мою думку. Списки ВАК-ДАК суто формальні, там згадуються видання, до яких пишуть лише автори з організації-засновника. Їх часто-густо ніхто не читає. А ми ж визначаємо тут значимість, відомість. --Brunei (обговорення) 08:35, 13 травня 2013 (UTC)
Шановний Brunei, шановні друзі!

У продовження дискусії навколо визначення критеріїв значимості фахових видань, хотів би зауважити ще кілька речей. 1. Багатьом не подобається ВАК-ДАК. Це — очевидно. Я взагалі вважаю, що складно знайти людину, яка була б у захваті від їх діяльності. Але, колишній ВАК (зараз ДАК МОНУ) — центральний орган виконавчої влади держави і його вимоги є нормативними. Хочемо ми цього чи ні… Але саме МОН, згідно положення про Міністерство визначає правила у цій сфері діяльності. 2. Дискусія щодо цитувань мені особисто взагалі видається надуманою. Прагнення до створення всіляких рейтингів, очевидно, є наслідком впливу різних «ТОР»: 10, 100, 1000 і т. д. і часто є просто елементом іміджу, маркетинговим прийомом, залученим із сфери шоу-бізнесу…. Наука робиться дещо інакше. Показник цитувань — надумана річ! Адже до набутку науковця можуть звернутися й через 100 років і почати його активно цитувати. Наприклад, М. Драгоманова, М. Грушевського чи В. Вернадського за їх життя цитували значно менше, ніж, скажімо, протягом останніх 10 років…. Інша справа, що набуток має бути значним хоча б за обсягом. а забезпечити можливість розвідок науковця оприлюднення (можливо колись у майбутньому вкрай важливих для науки) й мають фахові видання. З повагою, --robot777 (обговорення) 10:27, 16 травня 2013 (UTC)

Відповів тут --Brunei (обговорення) 09:59, 17 травня 2013 (UTC)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Періодичне видання, що визнане достатньо надійним для постійного використання як надійне джерело для великої кількості інших робіт (особливо наукових та інших академічних) вважається достатньо значимим для окремої статті.