Вікіпедія:Критерії значимості/Періодичні та продовжувані видання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Критерії значимості періодичних видань

Значимими для періодичних видань, що видаються в Україні є видання, для яких, незалежно від тиражу і періодичності одночасно виконуються критерії:

  • видання офіційно зареєстроване в Україні,
  • видання має ISSN, електронну версію (часткову чи урізану) з DOI тощо
  • у виданні є нетривіальна інформація,
  • про видання існують незалежні авторитетні джерела.

Додатковим критерієм може бути розповсюдження видання через каталог передплатних видань Укрпошти.

Незалежно від перелічених критеріїв значимими є:

  • офіційні періодичні друковані видання всеукраїнських органів законодавчої, виконавчої і судової влади
  • офіційні періодичні друковані видання обласних, районних та міських рад і державних адміністрацій, що виходять не рідше разу на місяць і не менше 12 місяців.
  • видання, що входить до списку ВАК (ДАК) фахових видань
  • всі видання засновані у 18 ст//будь-які архівні видання, що входять до сабжу, незалежно від місця депонування (обл, держ, приватний архів, збірка якогось Кіпіаня тощо), часу видання, що становлять історичний інтерес як окреме видання так і в сукупності (збіркою тощо)
  • всі видання більш-менш широких суспільних, культурних, релігійних тощо рухів (йдеться про самвидавні видання, пресу їх тощо) незалежно від території друку чи поширення видання (Україна, Грузія, Азербайджан…)
Спочатку думав відповідати по пунктах, але вирішив сказати, що по таких пунктах до Вікі пролізе повно всякого непотребу, зовсім не цікавого для загалу, у нас же тут не довідник укрпошти чи міністерства якогось. Додам лише про умову існування незалежних авторитетних джерел, по-перше, їх має бути багато, тобто широке висвітлення, по-друге, це не можуть бути каталоги тощо, тобто це мають бути джерела другого рівня. --Igor Yalovecky (обговорення) 09:08, 25 червня 2012 (UTC)
    • Підтримую. «Каталог передплатних видань Укрпошти» не може бути критерієм. Чимало солідних видань не користуються їх послугами. І правильно роблять. Наявність у списку ВАК (ДАК) фахових видань є обов"язковим. До цих видань висуваються досить серйозні вимоги. Важливим показником є тривалість виходу. Як на мене — щонайменше, протягом 5 років. Крім того, варто врахувати, що є періодичні фахові видання (їх дуже мало), і подовжувані (збірники, записки ect…) --robot777 (обговорення) 20:49, 11 квітня 2013 (UTC)Andreev777
      • втоді — усереднений по палаті перелік доставки кур'єрськими службами. Тобто, якщо у першому наближенні, «Укрпошта» не є відхтовхним моментом, «Укрпошта»+куркі служби — вже є. --Albedo (обговорення) 18:04, 17 лютого 2013 (UTC)
    • Ще раз звертаю увагу шановних авторів цього обговорення: показники «Укрпошти», кур'єрських служб і т.і. НЕ можуть бути критерієм! Розповсюджуватися видання може будь-яким зручним для нього способом. Хоч на вулиці продавати…. Разом з тим, існує Постанова Кабміну України щодо списку обов'язкової розсилки примірників видання (це — бібліотеки, органи влади, Книжкова палата тощо). Без виконання цієї вимоги ніяке видання в Україні існувати не може. Крім того, існують не лише періодичні, але й подовжувані видання, а вони ніяким чином не зав'язані на передплату… Для наукових видань єдиним суттєвим критерієм може бути надання йому статусу «фахового» Міністерством освіти і науки (ВАК-ДАК). Щодо інших наукових, критерієм може бути наявність у складі засновників установи, що внесена до реєстру наукових установ і організацій України. Ще одним критерієм може бути наявність видання у переліку наукових видань Національної бібліотеки України ім. Вернадського.--robot777 (обговорення) 20:49, 11 квітня 2013 (UTC)
  • Питання важливе. Вдячний Perohanych за пропозицію теми для обговорення. Цікавими, як на мене, є пропозиції Igor Yalovecky, Albedo, Kharkivian, Білецький В. С., зрештою, — всіх хто долучився і кого турбує… Візьму на себе сміливість частково (і, безумовно, — попередньо) «узагальнити» дискусію щодо критеріїв значимості стосовно наукових видань і аргументувати своє бачення.
  1. Головним критерієм для наукового (періодичного та продовжуваного) видання має бути його внесення ВАК (ДАК) України до переліку фахових у тій чи іншій галузі науки. Цей критерій — найважливіший, оскільки статус фахового видання надається за умови дотримання низки вимог, у тому числі щодо наявності Свідоцтва про держреєстрацію, відповідного складу редколегії, наявності у числі засновників видання наукової установи чи навчального закладу, тривалості виходу видання (не менше одного року) на час подання документів у ВАК (ДАК) для отримання статусу фахового, дотримання його періодичності тощо. У вимогах ВАК є й норма щодо рекомендації (до друку та до поширення через мережу Інтернет) Вченою радою наукової установи, вищого навчального закладу про що зазначається у вихідних відомостях видання.
  2. Безумовно — наявність ISSN.
  3. Наукове видання має буди присутнім на сторінці «Наукова періодика України» на сайті НБУВ ім. І. В. Вернадського. Вкрай важливим показником, як на мене, є наявність видання у реферативній базі даних НБУВ.
  4. Тираж не може бути критерієм значимості. Поясню: постановою ВАК визначено, що тираж наукового видання має бути не менше 100 примірників. За умови розміщення видання на сайті НБУВ (це робиться, як правило у форматі PDF) і вільного доступу до нього, тираж взагалі не може бути будь-яким показником. У цьому контексті, не може бути критерієм і наявність передплатного індексу «Укрпошти» чи способу розповсюдження.
  5. Не може бути критерієм і періодичність видання. Журнал, збірник, альманах тощо, можуть мати будь-яку періодичність. Зауважу — більшість авторитетних зарубіжних наукових видань, що входять до наукометричних баз (у тому числі Scopus), — щорічники, або ж виходять двічі на рік.

Таким чином, вважаю, що безумовними (формальними) критеріями значимості для сучасних вітчизняних наукових періодичних та продовжуваних видань мають бути такі:

  1. Наявність видання у Переліку наукових фахових видань ВАК (ДАК) України (протягом будь-якого періоду часу)
  2. Наявність ISSN
  3. Наявність видання на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського в переліку «Наукова періодика України».

Всі інші критерії можуть бути змістовними (додатковими).

Слушною, як на мене, є пропозиція Igor Yalovecky щодо визначення критеріїв для наукових видань України до часу набуття нею незалежності. Очевидно, варто сформулювати й ці критерії.

Прошу підтримати. З повагою,--robot777 (обговорення) 15:27, 14 квітня 2013 (UTC)

Варіант 2 (взято з англо вікі)[ред.ред. код]

  1. Періодичне видання має значний вплив у своїй галузі, як-от вища освіта.
  2. Періодичне видання отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні.
  3. Періодичне видання було або є друкованим органом обраної і престижної наукової спільноти (наприклад, Національна академія наук України або Лондонське королівське товариство).
  4. Періодичне видання постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах.[1]

Можливо, щоб видання було значиме за цим стандартом, але не було відповідною для Вікіпедії темою через нестачу надійних незалежних джерел по темі.

Цей варіант більш прийнятний, на мою думку. Списки ВАК-ДАК суто формальні, там згадуються видання, до яких пишуть лише автори з організації-засновника. Їх часто-густо ніхто не читає. А ми ж визначаємо тут значимість, відомість. --Brunei (обговорення) 08:35, 13 травня 2013 (UTC)
Шановний Brunei, шановні друзі!

У продовження дискусії навколо визначення критеріїв значимості фахових видань, хотів би зауважити ще кілька речей. 1. Багатьом не подобається ВАК-ДАК. Це — очевидно. Я взагалі вважаю, що складно знайти людину, яка була б у захваті від їх діяльності. Але, колишній ВАК (зараз ДАК МОНУ) — центральний орган виконавчої влади держави і його вимоги є нормативними. Хочемо ми цього чи ні… Але саме МОН, згідно положення про Міністерство визначає правила у цій сфері діяльності. 2. Дискусія щодо цитувань мені особисто взагалі видається надуманою. Прагнення до створення всіляких рейтингів, очевидно, є наслідком впливу різних «ТОР»: 10, 100, 1000 і т. д. і часто є просто елементом іміджу, маркетинговим прийомом, залученим із сфери шоу-бізнесу…. Наука робиться дещо інакше. Показник цитувань — надумана річ! Адже до набутку науковця можуть звернутися й через 100 років і почати його активно цитувати. Наприклад, М. Драгоманова, М. Грушевського чи В. Вернадського за їх життя цитували значно менше, ніж, скажімо, протягом останніх 10 років…. Інша справа, що набуток має бути значним хоча б за обсягом. а забезпечити можливість розвідок науковця оприлюднення (можливо колись у майбутньому вкрай важливих для науки) й мають фахові видання. З повагою, --robot777 (обговорення) 10:27, 16 травня 2013 (UTC)

Відповів тут --Brunei (обговорення) 09:59, 17 травня 2013 (UTC)
«колишній ВАК (зараз ДАК МОНУ) — центральний орган виконавчої влади держави і його вимоги є нормативними» — ВАКи/МОНи затверджують кандидатські. Чи всі кандидати наук є значимими? Якщо ні, то чому мають бути за умовчанням значимими всі видання з ВАК-вського списку? --ReAlв.о. 21:17, 6 жовтня 2014 (UTC)

Погоджуюся з Вами, шановний ReAl! Але у пропозиції не йдеться про те, що значимими такі видання мають бути «за умовчанням». Це — лише один із критеріїв (неосновний, але необхідний). Необхідним він бачиться тому, що надання Міністерством освіти і науки виданню статуса фахового передбачає певні умови, без виконання яких видання такого статусу не отримає. Зокрема:

  • наявність у видання (журналу, збірника наукових праць) свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ із загальнодержавною або зарубіжною сферою розповсюдження;
  • засновником або співзасновником видання має бути наукова установа або вищий навчальний заклад III–IV рівнів акредитації;
  • видання тематично має бути спрямоване на певну галузь науки;
  • у складі редколегії видання має бути не менше шести докторів наук з відповідної галузі науки, серед яких не менше трьох докторів наук повинні бути штатними працівниками засновника (співзасновника), про що зазначається у вихідних відомостях про видання, а головний редактор — штатним працівником засновника (співзасновників);
  • кожен випуск видання рекомендується до друку Вченою ради наукової установи чи Вишу, про що зазначається у вихідних відомостях;
  • тираж — не менше 100 примірників;
  • редакційне оформлення видання має відповідати вимогам ДСТУ
  • тощо.

Ще раз заначу, що віднесення МОН України видання до переліку фахових не може бути єдиним критерієм. Тому й пропонувалося у якості критеріїв (окрім фахового статусу):

  1. Наявність міжнародного стандарту ISSN;
  2. Наявність видання у електронній базі НБУВ;
  3. Наявність видання у реферативній базі даних НБУВ;
  4. Додатковим і важливим критерієм значимості для вітчизняних видань може бути віднесення видання до «Літопису журнальних статей» Книжковою палатою України.
  5. Суттєвим показником може бути тривалість видання — видається (або видавалося) протягом не менше певного часу (5, 7, 10 років — це вже як визначимося…).

Оскільки в Україні поки що не створено Національної системи індексів цитування, емпірично довести, що «видання постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах» досить складно, а інші механізми врахування «популярності», як довів Friend, — є сумнівними (та й загалом — то моя суб'єктивна, хоча й обгрунтована, думка — для наукових (підкреслюю — наукових) видань рейтинги не можуть бути значимим показником, оскільки наука — то особлива і специфічна сфера діяльності, а науковий пошук і його результат не завжди зорієнтований на потребу дня сьогоднішнього, тому — не завжди актуальні і не завжди відомі широкому загалу…). Так само проблематично буде довести, що «Періодичне видання має значний вплив у своїй галузі» — які критерії цього впливу? Що означає «значний»? Тому, гадаю, — доцільніше було б орієнтуватися на певні й конкретні критерії, аби зменшити рівень двозначності й невизначеності при трактуванні значимості і (за можливості) убезпечитися від суб'єктивного підходу. З повагою до спільноти, --robot777 (обговорення) 21:13, 7 жовтня 2014 (UTC)

Зараз ви написали - "у пропозиції не йдеться про те, що значимими такі видання мають бути «за умовчанням»." А у пропозиції ви пишете:
« Незалежно від перелічених критеріїв значимими є:
  • видання, що входить до списку ВАК (ДАК) фахових видань
 »
Що це як не визнання значимими цих видань за умовчанням? --Igor Yalovecky (обговорення) 06:02, 9 жовтня 2014 (UTC)
Шановний п. Igor Yalovecky! Дякую за увагу до висловлених мною пропозицій. Зазначу, — щодо статусу «фахових», було написано так: «Це — лише один із критеріїв (неосновний, але необхідний)». Тобто, - не основний, але необхідний. У тексті пропозицій мною обгрунтовано доцільність внесення, у якості ОДНОГО із критеріїв значимості, наявність статусу «фахового». Крім того, мною запропоновано, щонайменще, 5 додаткових критеріїв. Гадаю, що підхід до визанчення значимості має бути комплексним, із урахуваням запропонованих критеріїв. З повагою, --robot777 (обговорення) 21:05, 9 жовтня 2014 (UTC)
  1. Вісник Книжкової палати України
  2. Бібліотечний вісник
  3. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія
  4. Бібліотечний форум України
  5. Бібліотечна планета
  6. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
  7. Вісник Харківської державної академії культури
  8. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики
  9. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития
  10. Рукописна та книжкова спадщина України. Археологічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів
  11. Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. --Friend 09:45, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • Щодо згадок у літературі, є така пісня.--Brunei (обговорення) 12:19, 3 жовтня 2014 (UTC)
    Це й відповідь на пункт 4. вищенаведеного варіянту критеріїв. --Friend 14:11, 3 жовтня 2014 (UTC)
    Я саме це і мав на увазі. --Brunei (обговорення) 18:52, 3 жовтня 2014 (UTC)
  • Шановні Friend та Brunei! Дякую за цікаву інформацію. Але, як на мене, свідчить вона лише про те, що будь-які рейтинги та індекси є дуже відносним показником. Ці показники залежать від критеріїв «рейтингування» (а їх відбір - теж часто-густо суб'єктивна річ...). Яскравим, у цьому сенсі, є приклад спроби шановного Friend провести «практичний експеримент» із підготовки статей про бібліотекознавчі видання. Згідно рейтингу, на який Ви посилаєтеся ([1]), «Вісник Книжкової палати України» має найвищі показники і займає 1 місце. У той же час, до рейтингу НБУВ, який наводить Brunei ([2]), це видання взагалі не увійшло (тобто, не набрало навіть 1 балу із 10 можливих). Крім того, із Вашого рейтингового списку, у рейтингу Національної бібліотеки України відсутні 5 із 11 видань списку бібліотекознавчих, одне видання (Бібліотечний вісник) має рейтинг «7», два видання - рейтинг «5», ще два - рейтинг «4». При цьому, за умовами рейтингу НБУВ, показник менше 4-х пропонується вважати незначимим... Тобто, йдеться про відносність показників будь-якого рейтингу при визначенні значимості. Адже, гадаю, Ви не будете ставити під сумнів значимість статті про журнал «Товариш», хоча він припинив своє існування ще 125 років тому і не входить до жодного (!) рейтингу? Безумовно, певні критерії значимості для наукових видань мають бути. Окремі із них я вже пропонував. Від чогось - можна відмовитися, або - доповнити гарною ідеєю щодо рейтингу НБУВ (Національна бібліотека - вагома установа). У цій справі (сподівася, що Ви погодитеся) має бути якомога менше емоцій і суб'єктивності. Із повагою до спільноти, --robot777 (обговорення) 20:43, 3 жовтня 2014 (UTC)
    Реальна ситуація в Україні зараз така, що жодне зі згаданих видань не є значимим. Вони невідомі багатьом професіоналам, загал же про них не дізнається ніколи. Та й писати про них, окрім списку вельмишановної редколегії, нема чого. Почекаємо справжніх рейтингів, а не аматорських, і справжніх журналів, а не відстійників непотрібних думок. --Brunei (обговорення) 20:47, 3 жовтня 2014 (UTC)
Реальна ситуація в Україні зараз така, що наукових видань (у порівнянні із темпами наукового прогресу) — вкрай мало. Крім того, наукові видання не зорієнтовані на «широкий загал», а в науковому середовищі бібліотекознавців ці видання, очевидно, значимі. Широкий загал взагалі може й не знати про існування такої науки, але від того значимість наукових видань для науковців-бібліотекознавців і, відпоівдно, для суспільства не меншає. Звичайно, широкому загалу більше відомі такі видання, наприклад, як Ваш Магазин - наклад 70 тис. прим., Туризм і відпочинок - 25 тис. прим., «Моя газета», або ж «Афіша Волині» (подати оголошення до якої (за відповідним посиланням) можна прямо із Вікіпедії Face-smile.svg) ... Дуже важко, також (вибачте) поділити думки на «потрібні» і «непотрібні». Наукова діяльність — то непростий, творчий процес пошуку і знахідок (або ж - їх відсутності...). Набутки науки можуть (гіпотетично) стати актуальними не сьогдні, а через 100 років... Академіками стають колишні аспіранти... А починати цей шлях і рухатися ним можливо лише через публікації, як форми наукової діяльності. З повагою до Вашої точки зору, --robot777 (обговорення) 12:46, 4 жовтня 2014 (UTC)
Ви кажете нісенітницю. В Україні зараз близько 2 тисяч наукових видань. У всесвітній базі даних Scopus - меше 20 тисяч. Невже українська наука складає хоча б десяту частину світової за науковою продукцією? Звичайно, ні. То навіщо стільки журналів? Що там друкують? Краще читати журнал Туризм і відпочинок, ніж Біологічний вісник мелітопольського педінституту, я Вам точно кажу. Бо у пересічного громадянина з'являється відчуття порожнечі, а у спеціаліста - регіт, що переходить у відчай. Це не наука, це макулатура для звітів. У лайні іноді трапляються смарагди, але ж як рідко... Face-sad.svg У нас і половина академіків випускають мотлох. Бо коли вони були аспірантами, вони теж заповнювали звіти - а наука лишалася обабіч. --Brunei (обговорення) 18:49, 4 жовтня 2014 (UTC)
Що ж Ви так, шановний п. Brunei! Я – Вам «З повагою до Вашої думки», а Ви мені – «нісенітниця», «лайно» ... Та, зрештою, справа не в тому. Я розумію і поділяю Вашу занепокоєність якістю публікацій у вітчизняних наукових виданнях (до речі, — свої враження від наукових публікацій Ви теж отримали із цих видань. Значить — вони вже відіграли свою інформативну роль Face-smile.svg). Звичайно, — багато чого треба міняти, але (можливо) у таких категоріях оцінювати ВСЮ українську науку не варто? Адже й «смарагди» інколи трапляються. А це – рідкісна річ. За визанченням... Щодо Вашого підходу. Я покопирсався в Інтернеті. Коротко про результати: 1) Ви правильно зазначили – дійсно, в Україні зареєстровано 1927 наукових періодичних і продовжуваних видань. 2) Але між «зареєстровано» і «видається» нажаль, поки що, – прірва (за даними НБУВ – на січень 2014 р. — тих, що видаються лише 825. Про періодичність їх виходу я вже не кажу...). 3). Щорічно у світі видається 125-127 тисяч наукових журналів. Scopus індексує близько 21 000 назв ВСІХ наукових видань (серед них – лише 2955 – журналів. А серед тих, до слова, – 1295 – із медицини). 30% журналів у Scopus — видання США, 15% — Великої Британії. Загалом, до системи індексації Scopus входить лише кожен 42 журнал, що видається у світі. Крім того, за умовами Scopus до бази приймаються лише англомовні, або ж із якісною розлогою англомовною анотацією видання. Чи не вбачаєте Ви у цій справі об’єктивної, поки що, проблеми? З часом, я переконаний, ми подолаємо й цю проблему. Але то — з часом... На час вивчення англійської мабудь не варто призупиняти науковий пошук (хай і не завжди вдалий).

Але зараз не про те. Оскільки тут йдеться про «критерії значимості періодичних видань» не могли б Ви запропонувати власне бачення таких критеріїв? Дякую. З повагою, --robot777 (обговорення) 23:28, 4 жовтня 2014 (UTC)

Я поважаю Вас, як співрозмовника, але я не можу поважати думку, яка містить нісенітницю. Ви далі мені вдало доводите, що наукова спільнота має ще меншу кількість журналів, ніж за моїми обчисленнями, а тому вал українських "домашніх" публікацій на тлі наукового світу зашкалює. Звісно, є ті 100 тисяч наукових журналів, які мало хто читає. Там часто публікується галіматья рівня останніх робіт професора Дюсберга. Проте чи є вони значимими для науки і суспільства? Звісно, ні. Якщо ж з нікому невідомого журналу виросте щось путнє, то тоді його не гріх і у Вікі додати. Аякже.--Brunei (обговорення) 18:13, 9 жовтня 2014 (UTC)
Щодо критеріїв, то мені наведені подобаються:
  • Періодичне видання має значний вплив у своїй галузі, як-от вища освіта.
  • Періодичне видання отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні.
  • Періодичне видання було або є друкованим органом обраної і престижної наукової спільноти (наприклад, Національна академія наук України або Лондонське королівське товариство).
  • Періодичне видання постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах.[2]
  • І ще одне на додачу, щоб порятувати деякі наші «вісники»: Періодичне видання неперервно існує більше 50 років як наукове джерело.

--Brunei (обговорення) 18:13, 9 жовтня 2014 (UTC)

Шановний п. Brunei! Вдячний Вам за оцінку мене як співрозмовника. Поважаю Вашу думку — очевидно, вона продиктована прагненням сприяння розвитку вітчизняної наукової сфери. У цьому — ми однодумці. Запевняю Вас! Дещо скореговані (доречі, — з урахуванням Вашої думки) пропозиції щодо критеріїїв значимості наукових видань, мною запропоновані 21:13, 7 жовтня 2014. Просив би Вас ознайомитися з ними. Як зміг, — я їх обгрунтував. Крім того, — висловив сумніви щодо Ваших пропозицій. Тобто, вони (Ваші пропозиції) можуть бути доцільними. Але виникає низка проблем із критеріями Ваших критеріїїв (вибачте за тавтологію). Наприклад: «значний вплив у галузі» (як буде визначатися рівень значний/незначний? За якими показниками?), «отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні» (яку саме? якого рівня? Без наявності значимих вітчизняних (і визнаних на рівні наукової спільноти видань (а до них входять і ті, що є фаховими) отримати таку нагороду вкрай важко... Крім того - чи важливим є цей показник — «нагорода»? Це теж безкритерійне і досить часто - суб'єктивне явище... Нажаль); Вітчизняне видання не зможе бути засноване Лондонським королівським товариством — нажаль... чи - на щастя...); щодо «постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах» («постійно» — це — скільки? 2,3, 10 разів?). Щодо «50 років як наукове джерело» — розумію Вашу іронію. Разом з тим, за цією категорією значимості «проходить» лише Радянське право (журнал). Зрозумійте мене правильно, — я не проти Ваших пропозицій! Я — за те, щоби ми напрацювали реальні для нашої реальності (знову, — вибачте за тавтологію) критерії... З незмінною повагою, --robot777 (обговорення) 21:55, 9 жовтня 2014 (UTC)
Хм, це Ви запропонували ці критерії, я лише додав один пункт. Тобто Ви навели те, що Вам не подобається? Круто. А під мій останній критерій підходять купа журналів: Економіка України (журнал) - 56 років, Український ботанічний журнал - 74 роки, Український біохімічний журнал - 88 років, Український історичний журнал - 57 років та інші. У той же час Проблемы прочности - 45 років, але теж непогано. Можна дати 40 замість 50. Тепер передивився, дійсно: «має значний вплив у своїй галузі» - порожні слова. Щодо престижної і старої научної спільноти - там все гарно. В Україні є старі і престижні наукові спільноти: НАН, Інститут біохімії Палладіна, Інститут теоретичної фізики Боголюбова, Київський університет тощо. «отримало відому нагороду або вшанування на міжнародному рівні» - теж ясно. Якщо кращу статтю року за версією американської, європейської чи східноазіатської наукової спільноти надруковано в якомусь «Університетському віснику», то це вже привід для статті у Вікі. «постійно згадується як джерело в академічних і наукових роботах» - це про імпакт-фактор. Є чи нема. У більшості наших - нема. Особливо, коли робити поправку на самоцитування. --Brunei (обговорення) 18:16, 10 жовтня 2014 (UTC)
Шановному п.Brunei відповів тут — [[3]] --robot777 (обговорення) 21:25, 10 жовтня 2014 (UTC)
  • Не можна порівнювати сучасні видання із виданнями 100-річної давнини. --Igor Yalovecky (обговорення) 07:05, 4 жовтня 2014 (UTC)
Звичайно, — не можна... Для видань 100-річної давнини — свої критерії значимості. Згадане видання, свого часу, проіснувало взагалі лише рік. Річ про інше, — про відносність критеріїв значимості. Для ілюстрації цього й наведено приклад... Дякую. --robot777 (обговорення) 12:46, 4 жовтня 2014 (UTC)

Пропозиція[ред.ред. код]

Давайте повернемося на СО. Тут хаос, а має бути лише проект. Там і розміщую критику. --Brunei (обговорення) 18:20, 10 жовтня 2014 (UTC)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Періодичне видання, що визнане достатньо надійним для постійного використання як надійне джерело для великої кількості інших робіт (особливо наукових та інших академічних) вважається достатньо значимим для окремої статті.
  2. Періодичне видання, що визнане достатньо надійним для постійного використання як надійне джерело для великої кількості інших робіт (особливо наукових та інших академічних) вважається достатньо значимим для окремої статті.