Вікіпедія:Перейменування статей/Гаяна → Гайана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ГаянаГайана[ред. код]

Пропозиція перейменувати статтю з назвою Гаяна на Гайана (Ґайана). Доведення складається з чотирьох пунктів.

1. В «Українському правописі» правило для передачі звуків I, Y в позиції між голосними (§ 90, п. 4) для власних назв сформульовано нечітко: «…в загальних назвах не передаються окремим знаком… але (далі названо тільки три власні назви, про передачу решти власних назв нічого не сказано): Гойя, Савойя, Фейєрбах». І за традицією вставне -й- пишеться не тільки в перерахованих у правилі трьох назвах, а й в багатьох інших: Майя (місто біля Якутська), Тайюань, Майєнн, Кайєнна, Брайан (Брайян), Мейєрхольд, Німейєр, Тайах, (Омар) Хайям, Хейєрдал, вставне -й- стосується також фр. -ill: Вайян, Мейє, Рамбуйє та ін. (У вікіпедії деякі з перерахованих назв поки подаються інакше.)

Уточню: є відомий параграф правопису § 111, який для іншомовних географічних назв перенаправляє на § 86-100, тож це правило автоматично розповсюджується і на всі географічні назви — NickK 12:33, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Це не так. Я вже цю одверту маячню, що загальне посилання на параграфи для передачі іншомовних слів нібито скасовують те, що написано в самих параграфах, від другого вікіпедиста чую. (Коли вам кажуть, що червоні машини ви можете купити в таких автомагазинах, дають перелік, це не означає, що у всіх вказаних магазинах продають тільки червоні машини.) У кожному параграфі, в кожному пункті правопису завжди подається роз'яснення, про що йдеться у цьому пункті. Тут йдеться про загальні назви, а також подаються як виняток кілька власних назв. І більше нічого, що можна зрозуміти, як перенесення правила з загальних назв на власні, або обмеження списку тільки трьома. Maksym Ye. 13:53, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Якщо кілька користувачів кажуть одне, а один каже інакше, то хто правий? Чи ви хочете, щоб вам 10 людей сказали те саме? --Анатолій (обг.) 14:02, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Безперечно, правий той, хто вміє читати. Загальне посилання типу «відповідь див. там» не скасовує те, що написано в кожному пункті, але серед цих пунктів ви можете знайти і відповідь. Це називається логіка. Не дивно, що з Арістотелем у вас проблеми. Maksym Ye. 14:08, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Але ті три власні назви є трьома винятками. Якщо є інші винятки, у правописі написано та ін. (як у § 93), тут же нема згадки про наявність інших винятків. Узагалі досить дивне формулювання і якщо це правило не поширюється на іншомовні назви, то виходить, що правила для іншомовних назв узагалі не існує. Мабуть, єдиний вихід — знову просити ВМ-УА подати запит до Інституту мовознавства, щоб ті пояснили, що ж вони написали — NickK 14:28, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Я вже не піду до ІМ, бо сорому запитувати про елементарні речі вистачило. Так, правило записано нечітко, немає ані та ін, ані тільки. Загального правила про вставне -й- у власних назвах не існує. Тому у цьому випадку і ставлять назву до орфографічних словників (справжніх, а не бази), бо немає певності. І тому я і формулюю доведення саме так, а не інакше. Бо з наявним матеріалом не буде однозначних рішень, не буде консенсусу, але спільнота цілком може визначити, чи пристати до офіційних джерел, наприклад. Maksym Ye. 14:40, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Ну так треба питати нормально. Коли Шульга чи Пероганич писали листи, то їм і дали розгорнуті відповіді, а коли ви заскочили зненацька вченого секретаря, то він швидко відписався, щоб відстали і в пішов…--Анатолій (обг.) 15:23, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Не фантазуйте, я зареєстрував запит у канцелярії, виконав усі формальності. Довго чекав, поки дійде моя черга. Але приватно вчений секретар сказав, що ніхто не даватиме відповіді на правописні питання. Бо кожен вчений має свою думку, і в умовах постійного тиску на інститути, в умовах суперечки між інститутами, офіційною може бути тільки така відповідь. А в питанні Гайани можна було б отримати цілком протилежні думки навіть в межах однієї установи. Maksym Ye. 03:35, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Я не фантазую, ви ж самі розказували, як було, в минулому обговоренні.--Анатолій (обг.) 15:52, 3 серпня 2011 (UTC) — Там було цілком зрозуміле хвилювання за наукову честь установи, а спішність звичайна для робочого дня. Відповідь, зрозуміло, набирала молода секретарка. Але це вже офтоп. Maksym Ye. 04:53, 4 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

2. Фонетичний аргумент. Назва Ґайана звучить як /ɡaɪ`ænə — приблизно укр: ґай-ана/, -й- відділене наголосом від -а-. (Це спеціально для любителей посилатися на Гояс та Плоєшті, які в цьому випадку не можуть слугувати прикладом для проведення аналогії.) Нижче навів приклад укр. найактивніший з дещо подібною комбінацією звуків, або ближчу вимову з потрібним наголосом найантигігієнічніший, щоб можливості української мови не ставилися під сумнів.

3. Авторитетні джерела:

  • Український орфографічний словник / Серія «Словники України». Ухвалено вченими радами Інституту мовознавства та Українського мовно-інформаціного фонду НАН України. Уклали: М. Пещак, В. Русанівський, В. Чумак, І. Шевченко, Л. Шевченко, Г. Ярун. За ред. Л. Полюги, вид. 3-є, К., 2002, С. 155: Гайана.
  • Атлас світу / Головне управління геодезії, картографії та кадастру України. К.: Картографія, 1999, С. 132: Ґайана
  • Малий атлас світу. К.: Картографія, 2010 та ін. Це видавництво також друкує шкільні атласи. Видання Державного науково-виробничого підприємства «Картографія».: Атлас. Географія материків і океанів. 7 кл.; Атлас. Економічна і соціальна географія світу. 10-11 кл.; Атлас. Новітня історія (1939-2006 рр.). 11 кл. — всі подають назву Ґайана.
  • Юридична енциклопедія, в-во «Українська енциклопедія» М. Бажана, 2004 — Гайана — Це джерело я хочу особливо підкреслити, бо редакція найавтортетніша для укр. енциклопедій.
  • Українська дипломатична енциклопедія / КНУ ім. Т. Шевченка; Інститут міжнар. відносин. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — С. 716: Гайана.
  • Довгань Г. Д. Економічна і соціальна географія світу. 10 клас: Наочний довідник. — К.; Х.: Веста, 2007. — С. 7, 37, 121, 130 (карта), 131: Ґайана.
  • Кобернік С. Т. Коваленко Р. Р. Географія. Довідник для абітурієнтів та школярів / Вид. 4-е. Схвалено МОН. — К.: Літера, 2011. — Гайана. С. 564, 566, карта на форзаці. На обкладинці зазначено, що довідник відповідає програмі ЗНО з географії, затвердженої МОН України.
  • УРЕ — Гайана.
  • УРЕС — Гайана.
  • Офіційна назва за пошуком в законодавстві України — Гайана: укази Президента України (№ 608/2010, 93/2009, 514/2006, 344/2006), закон Верховної Ради (№ 2915-IV), постанова Кабміну вiд 12.07.2005 № 566.
    Згадав ще таку важливу річ, як національні класифікації країн світу. Не можу сказати, який останній, але деякі класифікації чинні як додатки до законів України. Наприклад, 1, 2Гайана.
  • Українське МЗС знає тільки Гайану. Посол в Бразилії за сумісництвом у Гайані.

Цього короткого списку цілком вистачить для підтвердження того, як Гайана (Ґайана) традиційно пишеться в авторитетних й офіційних джерелах.

4. Нарешті, але не останній за значенням пункт, це омонімія, яка виникає, коли у власних назвах відмовляються від іншомовних особливостей, на кшталт вставного -й-. Омонімія з дієприкметником гаяна чи іменником гаянка (від гаяти). Омонімія з Гаяне (балет). Попри інші наголоси, це створює певні проблеми, яких можна в цьому випадку легко уникнути.

А країна Перу є омонімам іменника перо в давальному відмінку, Куба збігається з родовим відмінком іменника куб, ну а країна Косово взагалі вкрай незручно для вікіпедистів в родовому відмінку звучить так само, як і українське місто Косів. Як же вирішити ці проблеми омонімії?) Не думаю, що комусь прийде в голову переплутати Гаяну з дієприкметником гаяна, настільки різний у них вжиток — NickK 20:59, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Саме так, ви в правильному напрямі міркуєте. Перу омонімічно прати. Особливості правопису іншомовних власних назв полягають у тому, щоб переважно залишати незвичні для українських та іншомовних загальних слів особливості. В обговоренні Арістотеля я їх перераховував, коротко повторю. Власні назви можуть зберігати: вставне -й-, подвоєння, не підпадають повністю під «правило дев’ятки», мають особливе відмінювання, передають дифтонги та групи приголосних з голосними інакше. Коли є легка можливість уникнути омонімії, спираючись на фонетичну особливість оригінальної назви, її варто уникати. Maksym Ye. 04:02, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Про правило дев'ятки, відмінювання все добре прописано в правописі та словниках. Про вставне -й- — а чи є в українській мові хоч якесь слово з буквосполученням -йа-? Дифтонги та групи приголосних із голосними мають передаватися згідно з правилами, а не якось інакше, все решта фактично буде вигадкою. Омонімів у власних назвах із загальними буває чимало, але, наприклад, у французькому проекті ніколи навіть на думку не спадало вставити пару зайвих букв для уникнення омонімії, наприклад, у комун Танк (Орн) з танком, Моль (Кальвадос) з комахою, Рок (Кальвадос) з рок-музикою, Мезе (Кальвадос) зі стравою. І це лише в одному регіоні. Звісно, можна було зіпсувати оригінальну вимову зміною кількох літер, але то неправильно, та й не думаю, що читачі настільки дурні, що не відрізнять населений пункт Танк і танк як військову техніку. Так і тут: переплутати Гаяну з дієприкметником гаяна нереально. Тож омонімія не може і не повинна бути причиною зміни назви — NickK 13:13, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Не треба шукати відповідних комбінацій звуків (хоча вони і існують — найактивніший, найавторитетніший, найадеватніший, райагроном), ми не про загальні назви ведемо мову, а про власні, адже в іншомовних власних назвах за чинними нормами спеціально зберігаються ті особливості, які згладжуються в загальних словах. Maksym Ye. 13:17, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Слабкий бік моєї пропозиції.

1. Питання вставного -й- в іншомовних загальних і власних назвах є одним з пунктів правописної дискусії, що точиться останні 20 років. Радикальні проекти (Німчук, 1999) пропонують розв'язувати питання в бік зменшення слів з -й-, консервативні (Русанівський, 2003) в бік закріплення традиції. Отже, це питання не тільки орфографічно-фонетичне, але містить елемент мовної політики.

2. Уже існують поважні й авторитетні словники, які подають варіант Гаяна. Наприклад, Український орфографічний словник / Серія «Словники України». Ухвалено вченою радою Українського мовно-інформаціного фонду НАН України. Уклали: В. Чумак та ін. За ред. В. Скляренка, К., 2009, С. 177: Гаяна. (Моя особиста думка: оскільки офіційних правописних змін не було, до таких редакційних змін, що стосуються проблемних пунктів, треба ставитися обережно.)

3. З якогось дива в українській вікіпедії поширений надзвичайно смішний забобон, що розділ словозміни електронної бази УЛІФ і є якимось недосяжним для критики «орфографічним словником НАН України». Ні, це помилкове уявлення. (Просто приклад, що безпосередньо стосується обговорення вставного -й- — в базі УЛІФ Майєнн, Кайєнна, але поруч помилково Савоя. Правописне Фейєрбах, але помилкові похідні феєрбахіанець, -ство, -ський). Електронна база фонду В. А. Широкова створювалася за зізнанням укладачів спершу з помилками та за загальними алгоритмами. І хоча посилання на цю базу записане у ВП:МОВА (а проти суто формальної відмови я тут не можу навести твердих аргументів, бо правопис не дає однозначної відповіді в цьому випадку), пропоную пристати на розумну позицію, віддати в цьому випадку перевагу більш важливому для вікіпедії правилу ВП:АД, і писати так, як рекомендують справжні традиційні орфографічні словники, атласи, друковані видання, наукова авторитетність та мовна компетентність видавців яких безсумнівна.

З огляду на викладену складність питання і наведені аргументи для обох позицій, очевидно, що ідеальний консенсус в принципі недосяжний, і виришитися питання може висловлюванням учасниками підтримки чи непідтримки перейменування. Фактично, центральним пунктом запропонованої правки є досить суб'єктивний вибір того, який набір джерел вважати авторитетнішим. Maksym Ye. 08:35, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Додаток. Я помітив, що в правилах ВП:ІГО посилання на УЛІФ поставлене всупереч результатам обговорення. Вважатиму, що для цього перейменування посилання на словозміну електронної бази не має ніяких вікіпедійних переваг перед іншими джерелами. Maksym Ye. 03:38, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Додаток не відповідає дійсності. Було обговорення щодо орфографічних словників взагалі, воно не виявило заперечень щодо їх використання як джерела. Була пропозиція зробити УЛІФ пріоритетним або основним джерелом (назва розділу «Пріоритетним слід вважати Орфографічний словник УЛІФ.»), вона була відхилена. Відтак він лишився джерелом, але не став основним джерелом — NickK 12:30, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Я саме так і інтерпретував. Джерело, яке «не має ніяких вікіпедійних переваг перед іншими джерелами». Як зручний електронний словник словозміни, чому б і ні? А от для перевірки краще брати справжні видання. Maksym Ye. 13:12, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Так проблема в тому, що ці справжні видання не так і просто знайти, принаймні якщо ти редагуєш не з дому, але назву перевірити треба, вимогу перевірити кілька друкованих словників виконати неможливо. УРЕ в електронному вигляді є, УСЕ є, правопис є, а з орфографічних словників в електронному вигляді лише УЛІФ. Він там наведений на правах єдиного орфографічного словника, доступного онлайн, і перед іншими словниками він не має ніякої переваги. В правилах пропонувалося зробити УЛІФ першим джерелом, яке треба перевіряти, або вирішальним у випадках суперечностей, але спільнота відхилила цей варіант, тому це лише одне з джерел, не краще і не гірше за інших — NickK 15:17, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
У тому то й справа, що УЛІФ це не орфографічний словник, і в обговоренні ВП:ІГО про це кілька разів казали, але чомусь були не почуті тими, хто навіть свого словника не має. Не можна називати електронну базу, зібрану для створення на її основі справжніх словників, готовим орфографічним. От для мене проблеми зі справжніми джерелами незрозумілі, бо я часто сиджу в бібліотеці, маю завжди під рукою вдома набір словників, енциклопедій тощо для легкої перевірки. Принаймні, якщо паперові недоступні, накачайте собі словників з Книгосховища українського мовця, щоб були. Maksym Ye. 15:29, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
А тлумачні підійдуть? За ними теж можна перевірити написання. У мене є під рукою ВТССУМ (в електронній версії, в пакеті Lingvo).--Анатолій (обг.) 15:52, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Академічні тлумачні підійдуть. Тільки перунівський словник (Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики: 253000 слів / уклад. В. Т. Бусел та ін. — К.: Перун, 2008. — С. 886: Гайана (Кооперативна Республіка Гайана)) це буде з альтернативних джерел, не академічних, як і УСЕ. Пошукайте в мережі про те, як мовознавці ганили цей словник за плагіат. До речі, в пакеті Лінгво подивіться на стандартну EN-UK UK-EN пару перекладів. Це теж тільки як альтернативне джерело, але в моїй версії Guyana-Гайана. Maksym Ye. 04:13, 4 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
По п.3: У базі УЛІФа є і Каєнна, і Кайєнна. На разі у нас УЛІФ вважається авторитетним джерелом. Якщо ви можете запропонувати більш авторитетне — пропонуйте.--Анатолій (обг.) 09:01, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Перший пункт 3 пропозиції вище є переліком авторитетних джерел. Як завжди, ви чогось не побачили, але захотіли висловитися. А моя пропозиція висловлена для учасників, здатних до самостійного мислення і свідомого вибору. Якщо таких більшість, вікіпедія ще матиме шанс на покращення. Хоча я, чесно кажучи, вже не маю ілюзій з цього приводу. Не знаю, на якому разі вирішили електронну базу словозміни з чудовими помилками (Савоя) називати авторитетним словником, але це треба змінювати на другому разі. І почати можна просто зараз. Помилки не вічні. Maksym Ye. 09:24, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Я про другий пункт 3.--Анатолій (обг.) 09:27, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
А ви мене, виявляється, вводили в оману! Посилання на УЛІФ не набрало при обговоренні ВП:ІГО потрібних голосів. Прошу адекватних адміністраторів розібратися, як у правила міг потрапити такий дискусійний пункт, коли його було відхилено спільнотою. Maksym Ye. 03:38, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Мені завжди здавалося логічним в таких випадках писати Гай'ана--AS 09:56, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

А знайдіть параграф правопису, де перед а пишеться апостроф.--Анатолій (обг.) 09:58, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Про д'Артаньяна --AS 10:10, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Краще писати згідно офіційного застосування. Ніколи не бачив, аби вживалося Гаяна. У будь-яких мовах є виключення, а у нас наплутано так (в тому числі завдяки політиці зближення української та російської), що інколи мовні правила не працюють. --Kharkivian 10:39, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

  • Я, на жаль, на разі не маю правопису 1993 року, можливо, це правило в 2007 році змінилося. Тоді це пояснює, чому один і той самий друкований орфографічний словник УМІФ (=УЛІФ) НАН України подає в 2002 році Гайану, а в 2009 уже пише про Гаяну. Так само це пояснює, чому в УРЕ і УРЕС Гайана (за старим правописом), а в УСЕ Ґаяна. У МЗС теж вживається Гаяна, але рідше. Щодо Атласу світу, то за ВП:ІГО його було відкинуто через велику кількість помилок і досить багато відхилень від правопису. Приклади інших країн не переконують: село Майя походить з якутської мови, де воно цілком може вимовлятися з двома й, і в мові оригінала (російській) воно вже з -йя. Мейєрхольд — був радянським громадянином, як у паспорт записали, так і ми пишемо. Тайюань — у китайській в оригіналі два й, спочатку Тай, потім юань. Французькі назви фонетично необґрунтовані, принаймні в зазначених прикладах двох й нема. Нема подвійної йотації і в слові Guyana, і я не розумію, як можна відокремити й від а наголосом, якщо наголос все одно падає на голосний. Тому з фонетичної точки зору варіанти Гайана та Гаяна абсолютно ідентичні та українською читаються однаково. Відтак різниця залишається в джерелах і наявності змін у правописі між 1993 і 2007. А поки виходить так, що старіші джерела за Гайану, новіші за Гаяну — NickK 14:12, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Я маю правопис 98-го року видання, правопис 2005-го, також останню редакцію. Нічого офіційно не змінювалося у формулюваннях. Змінився тільки директор Інституту мовознавства і редактор словника, бо Русанівський помер. Атлас «Картографії» дарма відкинули, він значно кращий за базу УЛІФ за авторитетністю. З фонетичного погляду це зовсім різні варіанти, це видно з транскрипції, вимовляється інакше, коли -й- відділене. А припущення про новіші-старіші джерела спростовується посиланням на останні офіційні документи Президента-Ради-Кабміну, договори МЗС, торговельні стосунки, які укладалися з Гайаною, а не з Гаяною. Не треба намагатися бути розумінішими за традиційні авторитені джерела. Інакше виходить так, що десь в процесі редакції словників, попри узвичаєний й офіційний вжиток, щось тихенько змінили, сподіваючись, що далі змінюватиметься само, без офіційних змін правопису, який має ухвалюватися владою. Це слабке місце правописних суперечок, про яке я казав. На мою думку, треба намагатися притримуватися найавторитетніших джерел, зокрема, офіційної номенклатури, яка важливіша не тільки за словники, а й навіть за правопис. (Можна взяти відомий приклад Сєвєродонецька, який тепер прямо суперечить правопису, але пишеться за офіційною назвою.) Maksym Ye. 14:40, 2 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Ну вони ж чомусь і навіщось змінили. Нічого дивного, що деякі винятки зникають, не змінювати ж правопис по кілька разів на рік. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:54, 6 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
«Чомусь» і «навіщось» — це не відповідь. Наприклад, правописний за правилами 93-го Цюрих у редакції «Наукова думка» викинули із стереотипного, підкреслюю, стереотипного видання правопису, бо змін не було. А тепер дивимося на словники різних років видання від одного публікатора, мовно-інформаційного фонду. 2002 (3-є): Цюріх, 2005 (4-е): Цюріх, 2005 (5-е): Цюрих, 2006: Цюрих, 2007: Цюріх!, 2008: Цюрих, 2009: Цюрих. Ну, звісно, в електронній базі як завжди оригінально: Цюрих, але цюріхський. Maksym Ye. 14:13, 8 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
У попередній дискусії я не посилався на УСЕ, хоча вони і пишуть правильно Арістотель, Арістофан (але неправильно Евр..під), тільки тому, що ця енциклопедія видається з несподіваними відхиленнями, про що зазначено в передмові. (Як завжди, я маю друковане видання для перевірки: «Отже, не дивуйтесь, коли на сторінках УСЕ ви зустрінете Йотеборь замість Ґетеборґа, Райн замість Рейну, Боша, а не Босха...». А от я цьому все одно дивуюсь.) Як тенденцію в альтернативних джерелах можна прийняти посилання на УСЕ, але не як авторитетне джерело. Maksym Ye. 13:12, 3 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

За будь-яких результатів обговорення в статті неодмінно має з’явитися твердження, на кшталт того, що «Гайана є офіційною назвою держави в українському законодавстві та дипломатичному представництві України» з відповідними вищенаведеними посиланнями на базу законодавства та МЗС. Хотілося б, звісно, щоб це посилання відповідало назві статті і не виглядало смішно. Maksym Ye. 12:12, 8 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Для Бельґії, Бразілії і Сент-мартена теж таке дописуватимемо (ДСТУ)? Або для Турції, з якою свого часу співпрацював Кабмін? Тим паче МЗС теж вживає варіант ГаянаNickK 13:04, 8 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Якщо ви не утрируєте, і вживання таких назв справді подібне на наведені мною закони від усіх офіційних установ (після 1993-го, коли змінілися правописні норми), і ще знаходиться в титулуванні посла на офіційній сторінці посольства, то, звісно, треба записати. А Бельґію я б і так пропонував би записати з літерою ґ, бо збереження особливостей чужої мови є важливим для передачі назв. Maksym Ye. 13:59, 8 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Спроба узагальнення[ред. код]

  • Було показано, що в старіших АД вживається завжди Гайана, в новіших як Гаяна, так і Гайана. Основне питання чи викликані такі зміни змінами у правописі. Поки що знайшов лише одне джерело, яке показує, що певні зміни у правописі 1993 року, які регулювали написання слів із подвійною йотацією були не лише серед загальних але й серед власних. Хоч приклад з Майя в статті, скоріш за все, некоректний. --yakudza 10:54, 9 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
    Оскільки правопис у цьому випадку не дає однозначних відповідей (з цитатами див. обговорення Брайан), питання не в змінах, які робляться редакторами словників на власний розсуд (див. вище приклад Цюрих по словниках одного видавця), а у виборі авторитетного набору джерел, на який можна покластися для вікіпедії, як енциклопедичного ресурсу. Якщо за такий набір взяти офіційну географічну номенклатуру, то відповідь буде Гайана. Якщо ж покластися на авторитетність іншого набору джерел (гм, тільки я і навів одне авторитетне, користуйтесь), то відповідь буде Гаяна, але суперечитиме офіційній номенклатурі, що створюватиме певні проблеми для читачів. Поки що, суто на мою суб’єктивну думку, переважає авторитетність джерел для Гайани, датованих і 2010 (офіційний указ Президента), і 2011 роком (довідник з географії, офіційний сайт нашого посольства), які не дають підстав стверджувати, що вони гірші, бо старіші. У тому складність пропозиції, що узагальнити й систематизувати різні набори джерел за якимось єдиним об’єктивним критерієм (мовна, владна, освітня компетентність, часова відповідність), з яким усі б погодилися, не вийде. Зрештою, все впиратиметься в компетентність того, хто ухвалюватиме остаточне рішення. Maksym Ye. 13:50, 9 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Додам до обговорення такі міркування. Де і коли пересічний українець стикатиметься з назвою? Це школа, де в підручнику з географії він побачить Гайану, це атлас світу, який розглядатиметься додатково, де зазначено назву Гайана, це українське посольство «за сумісництвом в Кооперативній республіці Гайана», до якого він звернеться, якщо подорожуватиме. Це законодавство України, яке він переглядатиме, коли захоче дізнатися про відносини України з цією країною. Може ще натрапити в енциклопедіях, наприклад у тій же дипломатичній, яку я навів вище. А поітм, якщо захоче дізнатися більше, піде до вікіпедії і... Додумайте самі реакцію. Maksym Ye. 04:01, 10 серпня 2011 (UTC)[відповісти]

Якщо він буде сприймати назву на слух, то напише Гаяна. Навіть якщо напише Гайана, то перейде, кдуи треба. Редиректів же ніби ніхто не скасовував. А атлси світу навіть у школі не всі читають (пам'ятаю, в мене були однокласники, що Китай не могли показати, а ви про якусь маленьку Гаяну…)--Анатолій (обг.) 12:16, 11 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Я чомусь думав, що вікіпедія має орієнтуватися на грамотного читача, а той, хто тільки на слух, так і писатиме потім з помилками не тільки одну цю назву. Боюся, що у грамотного читача можуть виникнути тільки дві реакції — знову там мовознавці щось змінили, і друге, після того, як зрозуміє, що не змінили, почитає інші джерела, зокрема, офіційні, поширена недовіра до вікіпедії тільки збільшиться. Maksym Ye. 08:27, 12 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Чому це? Вона розрахована на дебілів. А розумні і грамотні навпаки пишуть сюди статті.--Анатолій (обг.) 12:15, 18 серпня 2011 (UTC)[відповісти]
Мене переконували, що голосування не чинне при перейменуванні. Логічно припустити, що має бути один підхід для всіх, тому не чинне і тут. Мені було б цікаво подивитися, на які об’єктивні аргументи можна спертися, щоб розв’язати це питання. Адже академічні словники дають різне написання (і неакадемічні теж), база УЛІФ для географічних назв не є найавторитетнішим джерелом (до того ж, джерелом, яке містить помилки в аналогічних назвах: Савоя, феєр-, Ваян-), а деякі пункти ВП:ІГО працюють на підтримку Гайани. Maksym Ye. 06:07, 5 вересня 2011 (UTC)[відповісти]
8 вересня 2011 – 17 березня 2017

See talk:Гаяна, diff. — Юрій Дзядик в) 14:56, 17 квітня 2017 (UTC).[відповісти]