Вікіпедія:Перейменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Wikipedia-logo.png
Вікіпроекти

Головна сторінка

Загальні проекти

«Зовнішні» проекти

Міжнародна співпраця

Тематичні проекти

Наукові проекти

Країнознавство

Українознавство

Географія

ред.
Скорочення:
ВП:ПС

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яка має бути перейменована, ставиться шаблон {{Ana|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон "за" або "проти". Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Зміст

Щоб додати нову заявку[ред.ред. код]

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Ana|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть "Створити". Далі заповніть заявку і збережіть.


  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія:Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}.

Поточні заявки[ред.ред. код]

Пітер ХіґсПітер Гіґґс[ред.ред. код]

Відповідно до думки більшості користувачів у Вікіпедія:Перейменування статей/Бозон Гіггса → Бозон Гіґґза. --Friend 16:23, 29 січня 2015 (UTC)

Так там же підсумок, шо має бути Хіґс.--Анатолій (обг.) 16:29, 29 січня 2015 (UTC)
Підсумок необґрунтований, бо він порушує і правопис, що не критично, і звичайну логіку та думку користувачів, що найгірше. --Friend 16:44, 29 січня 2015 (UTC)

Тарчизіо_Бурн'їчТарчізіо Бурньїч[ред.ред. код]

1. Після н ставиться м'який знак, а не апостроф 2. Щодо імені, то тут слід зважати на впізнаваність--Unikalinho (обговорення) 15:57, 26 січня 2015 (UTC)

Дункан_ЕдвардсДанкан Едвардс[ред.ред. код]

Згідно з транскрипцією--Unikalinho (обговорення) 07:37, 24 січня 2015 (UTC)

  • Згідно зі словником 2 варіанти можливі - Duncan ['dʌŋkən] Данкан, Дункан. MelVic (обговорення) 07:57, 24 січня 2015 (UTC)
    • Так цей другий звук якраз до а ближчий (ну вже точно не до у)--Unikalinho (обговорення) 18:42, 24 січня 2015 (UTC)
      Так і є, але:

Українська Вікіпедія керується правописом (тут все ОК з Данкан) та узвичаєним вжитком, (наприклад: David Beckham [ˈdeɪ̯vɪd 'bɛkəm] Девід Бекхем, а не Дейвід Бекем, як то звучить). Тобто Вам потрібно надати ВП:АД, де написано Данкан Едвардс і що вони авторитетніші ніж ті, які вказують на Дункан Едвардс. Звичайно користуються ось цим списком Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Оновлення даних з урахуванням думки Yakudza, якщо не знайдено то в інших ВП:АД. MelVic (обговорення) 00:31, 25 січня 2015 (UTC)

А Ви взагалі багато знаєте авторитетних україномовних спортивних (футбольних) сайтів (україномовна л-ра ще не доросла до розповідей про таких людей)?--Unikalinho (обговорення) 06:55, 25 січня 2015 (UTC) (до речі, а "Дейвід" при читанні (навіть англійською) звучить майже однаково як і "Девід", так що така "помилка" цілком припустима; та й "Бекем" -- це не що інше як самовільне злиття к з х, насправді ж ці два звуки нікуди не діваються... тому і тут не назвеш це якоюсь невідповідністю)--Unikalinho (обговорення) 06:58, 25 січня 2015 (UTC)
У подібних випадках ми пишемо а: Кінгстон-апон-Галл, Гантсвілл, Данді, Дадлі, Дарем (місто, Англія)…--Анатолій (обг.) 00:36, 25 січня 2015 (UTC)
  • УРЕ подає обидва варіанти для Айседори Дункан. --yakudza 22:39, 29 січня 2015 (UTC)

Місцевий_пузирМісцева бульбашка[ред.ред. код]

По-перше, слово «пузир» не дуже звичне для української мови, хоча й присутнє у словниках. А Bubble у більшості випадків перекладається як «бульбашка». По-друге, це слово майже не вживається у цьому значенні в україномовних виданнях, там переважно «бульбашка». Хоча це й не надто вагомий аргумент, але ґуґл, якщо обрати пошук лише українською мовою, видає на запит «космічна бульбашка» понад 60 000 результатів, а на запит «космічний пузир» — лише понад 30 000 результатів. Я намагався знайти обидва ці слова у фахових словниках ([1]), але не знайшов, тому тут можна спиратися хіба що на різні видання, в тому числі й сайти новин, такі як ТСН [2] та інші. Надибав ще ось якусь наче наукову роботу, кафедра астрофізики ЛНУ ім. Івана Франка [3] — там теж «бульбашки». Крім того, прошу звернути увагу на існування поняття «надбульбашка» (superbubble). Надбульбашку у пошуку можна знайти, але видає лише декілька результатів, тоді як «надпузир» знаходить лише один, та й той не стосується космосу. Та й не звучить слово «надпузир», а як на мене — то й «пузир» не звучить. Тому пропоную перейменувати цю статтю, а також Пузир зоряного вітру (в отій науковій роботі вище це — теж «бульбашка зоряного вітру») ну і всі наступні статті називати саме з використанням слова «бульбашка».-- Piramid ion  19:03, 19 січня 2015 (UTC)

Російсько-українська війна (2014‒2015)Російська воєнна агресія проти України (2014‒2015)[ред.ред. код]

Формально обидві країни не знаходяться у стані війні. Є тільки беззаперечний факт російської військової інтервенції. MelVic (обговорення) 16:46, 14 січня 2015 (UTC)

А що потрібно, щоб "формально" вони знаходилися в стані війни?--Unikalinho (обговорення) 16:56, 14 січня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти MelVic, Ви живете наче не в Україні, тому не дуже знаєте, як часто в Україні тепер люди вживають слово "війна". --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 16 січня 2015 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти категорично. Це справжня війна, АТО закінчилося ще літом. Треба писати що відбувається насправді, формалістика в даному питанні недоречна.--Сергій1992 (обговорення) 14:00, 16 січня 2015 (UTC)

  • Нагадаю Вам ВП:ОД, хоч я і є громадянин іншої країни уважно стежу за подіями в Україні, поясню чому це формально не війна, а одностороння "Російська агресія".
  1. Ні Росія ні Україна не оголошували одна одній війну
  2. Дипломатичні відносини не були припинені
  3. Україна навіть не ввела воєнний стан, формально досі йде АТО
  4. Коли росіяни обстрілювали наших військових зі своєї території, українці не вели вогонь у відповідь
  5. Хоча президент Порошенко багато разів повторює слово війна, це не заважає йому лобіювати придбання вугілля і електроенергії у агресора Росії, блокуючи при цьому закупівлю енергоносіїв у інших державах. Підписання ось таких документів є Російсько-українська війна війна? (додав MelVic (обговорення) 02:57, 20 січня 2015 (UTC))
  6. Так стаття називається в англомовній Вікіпедії
  7. Фактом є Війна на сході України і російська агресія проти України, а поняття Російсько-українська війна суперечить ВП:Жодних оригінальних досліджень див. пункти вище. Це не аналог Російсько-грузинська війна (2008), коли Росія офіційно оголосила військову операцію по принуждению Грузии к миру. (додав MelVic (обговорення) 02:57, 20 січня 2015 (UTC))

З повагою MelVic (обговорення) 14:52, 16 січня 2015 (UTC)

По-моєму, MelVic має рацію. Один з небагатьох випадків, коли я в ході дискусії міняю свою думку. Люди справді називають цю війну війною (і я теж), але вікіпедія працює за дещо іншими принципами, зокрема (Вікіпедія:ОД і Вікіпедія:НТЗ). Єдине: інтервікі (навіть енвікі) все-таки не АД, тому останній аргумент MelVic ні до чого. Тому в даному питанні я Symbol support vote.svg За--Unikalinho (обговорення) 17:43, 16 січня 2015 (UTC)

  • Pictogram voting comment.svg Коментар: MelVic багато гарних аргументів дає за перейменування, але тут є своє "але". Події на сході України називають ще гібридною війною. Може ця сама «гібридна війна» і передбачає війну без оголошення війни, без розриву дипломатичних відносин, без воєнного стану та інших атрибутів нормальних (класичних) війн?!... — Green Zero обг 21:59, 16 січня 2015 (UTC)
    • То що, назвемо статтю "Гібридна війна"? Не знаю, як Вам, мені така назва статті у Вікіпедії різатиме слух... От для статті в блозі або навіть у газеті ця назва підійшла б--Unikalinho (обговорення) 06:34, 17 січня 2015 (UTC)
      • Гібридна це уточнення, а самі події - війна. На мою думку уточнення зайве. Я за те, щоб залишити все як є. — Green Zero обг 13:38, 17 січня 2015 (UTC)
  • Як додаток до моїх аргументів:
  1. Теперішня назва не дає чіткого розуміння хто на кого напав (можливо цю статтю будуть читати наші нащадки Face-smile.svg)
  2. Ось Вам ВП:АД Європарламент суворо засуджує агресію Росії, крім цього тут вводиться поняття: Неоголошена гібридна війна Росії проти України - назвіть статтю, хоч так. Фактом залишається, що Україна не веде війну проти Росії, а наші герої захищають Вітчизну від наволочі яку сюди засилає Путін і компанія. Назвіть статтю хоч так Військова агресія Росії проти України відповідає, як змісту статті так і ВП:АД MelVic (обговорення) 14:34, 17 січня 2015 (UTC)
    Ну, це вже подробиці, яким все ж місце у самій статті. — Green Zero обг 14:48, 17 січня 2015 (UTC)
  • Думаю агресія і є найкраще визначення, є стаття Агресія (політика) - Агре́сія (від лат. aggressio — напад) — поняття міжнародного права, яке означає протиправне, пряме чи опосередковане, застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави. Пам'ятаю довгі дискусії з Користувач:Pavlo1 на цю тему. Тобто моя остаточна думка, стаття має називатися:

Російська воєнна агресія проти України (2014‒2015) ось АД НАТО: агресія Росії – найсерйозніша криза в Європі від падіння Берлінського муруMelVic (обговорення) 14:51, 17 січня 2015 (UTC)

Тоді військова, а не воєнна. І не тому, що в укр. мові нібито немає слова "воєнна" (насправді воно є), а тому що в даному випадку прикметник походить від "війська", а не від "війна". Потрібно ці два прикметники чітко розрізняти за значенням--Unikalinho (обговорення) 22:45, 17 січня 2015 (UTC)
  • Я Symbol support vote.svg За, бо справді яка війна? Ми (Україна) її не оголошували та і сестра „росія“ (на велику літеру вже не заслуговує) теж без оголошення проводить військову агресію проти нас. Так що тут агресія з боку Росії і не думаю, що в назві статті треба робити наголос на термін «гібридна» і так усім зрозуміла, що гібридна (краще в статті розкрити термін). Jphwra (обговорення) 15:19, 17 січня 2015 (UTC)
  • якщо хочете спрощення, але згущення → збройний конфлікт — термін, достатньо часто уживаний УР. Мене поточна назва вдовольняє, хоча, попервах, і вводила в задуму — надто відвертою була. --Albedo (обговорення) 19:17, 17 січня 2015 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. За збереження статус-кво. Аргументи вище виклав. — Green Zero обг 13:34, 18 січня 2015 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Підтримую, MelVic'а. Вікіпедія має спиратися на оф. документи обох держав. Україна і Росія не оголошували одна одній війну, а на сході триває АТО і боротьба тероризмом про що неодноразово говорить вище керівництво України[4]. Є лише факт російської військової інтервенції.--Dimant 17:28, 18 січня 2015 (UTC)
  • Поки що Symbol oppose vote.svg Проти перейменування, хоч ситуація справді неоднозначна. Але поки політики бавляться у диломатію: АТО, терористи, — українці таки воюють і зі своїми яничарами, і з московськими зайдами. А народ мудріший за політиків.--Микола Василечко (обговорення) 15:04, 19 січня 2015 (UTC)
Народна мудрість це звичайно добре, але вона не відповідає правилам вікіпедії, не є АД.--Dimant 21:02, 19 січня 2015 (UTC)
  • Шановні дописувачі, читаючи Ваші коментарі, хочеться сказати: "Навіщо, панове, нам здався оцей проект Вікіпедія з його нудними Вікіпедія:П'ять основ, створімо електронну енциклопедію народної мудрості і не будемо морочитись з якимись там правилами." MelVic (обговорення) 03:14, 20 січня 2015 (UTC)
  • Незрозуміло чим Вам визначення російська агресія не до вподоби, не так пафосно звучить, як російсько-українська війна, чи Ви панове хочете накликати біду - повномасштабну російсько-українську війну? Чи хто забув, що у Росії є ядерна зброя? Чи хто сумнівається беручи до уваги психічний стан кремлівських гномів, що вони не будуть довго вагатися у доцільності її використання, якщо Україна буде чинити шалений опір? MelVic (обговорення) 03:40, 20 січня 2015 (UTC)
  • пс. Тільки що передивився статтю Збиття Боїнга 777 біля Донецька, ніхто не хотів слухати моїх аргументів у назві преамбули Обговорення:Збиття Боїнга 777 біля Донецька#Терористичний акт посилаючись на емоційні слова Порошенка. Пройшов час і преамбула була виправлена і без моєї участі. Так що час покаже. MelVic (обговорення) 06:32, 20 січня 2015 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. Термін підкріплен багатьма джерелами. Має широке поширення. --Антон патріот (обговорення) 08:54, 23 січня 2015 (UTC)
    Велика Вітчизняна війна теж багатьма джерелами підкріплена…--Анатолій (обг.) 23:47, 23 січня 2015 (UTC)
Лол. Я так само можу підкріпити багатьма джерелами, що це наприклад громадянська війна, а не рос.-укр. Мала місце інтервенція і це єдине, що Україна визнала на даний момент. --Dimant 08:53, 24 січня 2015 (UTC)
У нас не українська вікіпедія, а україномовна. Можна звісно називати війну конфліктом, вторгненням і чим завгодно. Тільки від цього вона не перестане бути війною. --Переселенець з Донецька, Антон патріот (обговорення) 16:54, 24 січня 2015 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти перейменування. —Yaraslau Zubrytski (обговорення) 17:49, 23 січня 2015 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Бувають в Мелвіка і конструктивні пропозиції --Анатолій (обг.) 23:47, 23 січня 2015 (UTC)
  • Ситуація складна. Назвати це війною не зовсім чесно, бо формально війну справді оголошено не було. Воєнна агресія — це щось посередині (бо «воєнний» походить від слова «війна», від слова ж «військо» походить прикметник «військовий»). Але російська воєнна агресія — це антипод Антитерористична операція на сході України (2014). Тобто вийде, що в статті про російську воєнну агресію потрібно буде змінити акцент та описувати події з позиції «дії Росії — відповідь на них», принаймні, за логікою стаття про «агресію» мала б виглядати саме так. Я не думаю, що такий підхід буде правильним, але чесно зазначу, що я не придумав поки кращої назви — NickK (обг.) 22:15, 24 січня 2015 (UTC)
    Спробував трохи пошукати, то найбільш відповідним варіантом мені здається запропонований Albedo: Російсько-український збройний конфлікт. Але, на жаль, така назва не надто популярна в джерелах — NickK (обг.) 09:16, 25 січня 2015 (UTC)
  • Однозначно Symbol support vote.svg За перейменування і Symbol oppose vote.svg Проти цієї назви. Здивований, що в українській вікіпедії хочуть таку статтю перейменувати та ще дивніше, що деякі користувачі голосують «за» цю ініціативу. Схоже, з укрвікі не всі енциклопедисти зникли, а 5 основ ще щось означають. Тим не менш, ближче до теми. Отже, чому особисто я проти назви Російсько-українська війна (2014‒2015). По-перше, вона містифікаційна та не відповідає реальності й фактам. Конфлікт на Донбасі — події іншого масштабу. По-друге, вона ненейтральна, знову ж таки, створена під впливом емоцій, вареникового (псевдо)патріотизму, десь під впливом брехні, пропаганди тощо. Чому ж вона містифікаційна? Якщо відкинути весь галас, то отримаємо деякі факти, які не стикуються з головною ідеєю назви.
    • Якщо б була б справжня війна між Україною та Росією, то України вже не було б. Ось таке просте пояснення. Наводити якісь аргументи навіть смішно, але якщо хтось сумнівається, то нехай порівняє країни Росія/Україна, Збройні сили України/Росії, економіки, географію, людський потенціал, чисельність, озброєння, фінансування тощо. Цієї інформації купа в Інтернеті. Аргументи про Фінляндію/СРСР і таке інше не приймаються хоча б тому, що Україна - це не Фінляндія.
    • Україна оголошувала війну Росії? Ні, заяв таких не було. Росія оголошувала війну Україні? Ні, заяв таких не було. Маргінали в обох випадках не докази. Ці сусідські держави не вводили воєнний стан, не відкликали послів, не розривали дипломатичні відносини. Більше того, вони продовжують торгувати, кордони не закриті, навіть підприємство президента (не будемо тикати пальцем) працює спокійно у країні-«агресорі». Є й інші аргументи, але думаю, цього досить.

Які назви можна підібрати до цієї статті? Більш того, що саме повинна описувати стаття? Є в нас Євромайдан, який був підтриманий ЄС і США. Є Антимайдан, який був підтриманий Росією. Формально всі події з кінця 2013 року і станом на січень 2015-го — це Політична криза в Україні (2013—2015). Існує стаття про Збройний конфлікт на сході України, але не тільки він є складовою політичної кризи в Україні та як наступник Антимайдану — а останній, зі свого боку, Євромайдану. Ще в нас є анексія Криму. Тобто стаття повинна описувати втручання Росії у внутрішні справи України, як реакцію на події Євромайдану. Логічно, що назва статті, яку ми обговорюємо, повинна бути або Російська інтервенція в Україну (2014—2015) або Російське військове вторгнення в Україну (2014—2015). А взагалі в нас багато статей, які дублюють одна одну. Нагадаю також, що інтервенція з латинської interventio перекладається як втручання. Інтервенція буває різних типів, але РФ втручається у внутрішні справи України не тільки військово, але й економічно (формально). Але як повинно звучати назва — Російська військова інтервенція в Україну (2014—2015) чи Російська інтвервенція в Україну (2014—2015) — думаю, вже деталі. Головне (і дай Боже), що це не війна. --Ragnarok (обговорення) 23:38, 24 січня 2015 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти «Велика Вітчизняна війна теж багатьма джерелами підкріплена»…--Анатолій? Але І ЦЮ «формально війну справді оголошено не було - NickK», принаймі так твердив Левітан! ТОМУ ЛИШЕ одночасно з перейменуванням статті Велика Вітчизняна війна на Німецька військова агресія проти СРСР (1941‒1945) з заміною по ВСІХ текстах у вікі. --ROMANTYS (обговорення) 10:42, 25 січня 2015 (UTC)
    Погоджуюсь з NickK багато хто в УкрВікі намагається перебити брехливу російську пропаганду "кисилівщину", недолугою контрпропагандою. Взагалі треба давати точні визначення і писати правду, тоді і буде довіра до написаного. Свої аргументи, я виклав вище. Хочу зазначити, що високопарними словами ви зітрясаєте клавіатуру, а не опонентів. До відома в УкрВікі стаття Велика Вітчизняна війна описує лише термін, а сама стаття називається Німецько-радянська війна. MelVic (обговорення) 11:02, 25 січня 2015 (UTC)
    Згоден і ЇЇ перейменувати на АГРЕСІЮ за тими ж ознаками, бо Гітлером оголошена не була. --ROMANTYS (обговорення) 11:10, 25 січня 2015 (UTC)
    Тут не обговорюється Німецько-радянська війна. MelVic (обговорення) 11:25, 25 січня 2015 (UTC)
    «Тут не обговорюється Німецько-радянська війна. MelVic»? ДОБРЕ. Готовий запропонувати, щоб і її на перейменувати. А заодно додати в статтю Велика Вітчизняна війна, що і її НЕ МОЖНА назвати ВІЙНОЮ, бо Гітлер напав 22.06.1941 не оголошуючи ЇЇ. Сподіваюсь, що NickK, Анатолій, Friend (котрі редагують та спостерігають за статтею Велика Вітчизняна війна), та Мелвік, в котрого «Бувають і конструктивні пропозиції», мене підтримують.--ROMANTYS (обговорення) 07:14, 27 січня 2015 (UTC)
    2MelVic: Коли вважаєте, що це не війна, а ЛИШЕ агресія, то спитайте в уряду Австралії, навіщо вони тратять кошти платників податків на допомогу Україні? --ROMANTYS (обговорення) 07:25, 27 січня 2015 (UTC)
    Ось ще один «ДОБРОВОЛЕЦЬ» --ROMANTYS (обговорення) 07:32, 27 січня 2015 (UTC)
    Я мав на увазі, що аргумент про багато джерел поганий, бо тоді і НРВ доведеться перейменувати на ВВВ.--Анатолій (обг.) 12:09, 25 січня 2015 (UTC)
    Але І ЦЮ «формально війну справді оголошено не було - NickK», принаймі — чому це не була оголошена? Була. Молотов після зустрічі з Шуленбергом повернувся до кабінета Сталіна, де знаходилися також Тимошенко та Жуков, та сказав: «Німецький уряд оголосив нам війну».--Ragnarok (обговорення) 13:27, 25 січня 2015 (UTC)
    А як же знаменитий виступ Левітана по радіо? «22 іюня бєз оглашенія войни Германія напала ...»? Брехня та пропаганда? --ROMANTYS (обговорення) 07:12, 27 січня 2015 (UTC)
  • Останній аргумент. Не хочу накликати біди, але вже, як проводити аналогію з Німецько-радянська війна то треба називати Російсько-українська війна в тому випадку, коли російська авіація, не дай Боже, буде скидати бомби на Київ і Львів. Більше брати участь у дискусію не буду. Переконувати ура-патріотів марна справа. MelVic (обговорення) 11:25, 25 січня 2015 (UTC)
    Ну ні. Україна соборна, тому напад на її частину -- рівнозначний нападу на всю країну. Тому цей аргумент теж ні до чого. Якщо за цим аргументом, то треба було б сконцентруватися на географії і назвати статтю "Російсько-донбаська війна"--Unikalinho (обговорення) 05:59, 26 січня 2015 (UTC)
    Та боронь Боже, бодай вам з такою мовою! Німецько-радянська війна не стала менше війною від того, що бомби не скидали на Ташкент чи Новосибірськ. Тим більше російська авіація вже порушувала повітряний простір України, і в мирні жителів Маріуполя вже відчули на собі російські снаряди. Тому аргумент про географічне поширення війни аж ніяк не по суті питання. Важливіше те, як саме коректно узагальнити події в Криму та на Донбасі, які мають трохи різний спосіб реалізації, але об'єднані агресією (вже офіційною) Росії — NickK (обг.) 21:44, 28 січня 2015 (UTC)
  • “Це справжня війна Путіна на знищення України” (літо 2014, http://provoker.com.ua/archives/988). Тепер - тим більше. --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 25 січня 2015 (UTC)
Це всього лише базікання політиків. Ось наприклад Назарбаєв «назвав ситуацію, що склалася на сході України організованою громадянською війною» [5], то може тепер будемо називати це так? Чи все ж таки будемо писати за тою позицією, яку зайняла наша держава: на сході АТО і боротьба з терористами, які фінансуються Росією, а в Криму мала місце інтервенція. --Dimant 12:17, 25 січня 2015 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Я навіть слово "війна" замінив би на "конфлікт". Не тому, що не бачу війни, а тому, що з АД маємо політичні заяви та газетні заголовки. Академічних досліджень ще немає. У війні на сході України активну участь з обох боків приймають громадяни України. Активну підтримку сепаратистам надають місцеві мешканці, та й лідери сепаратистів є громадянами України. Наскільки я розумію, Росія активно підтримує сепаратистів, але ж базою для конфлікту є позиція місцевого населення. Фактичні бойові дії ведуться не з російською армією, як це було у Криму, а з місцевими громадянами України та найманцями з усього світу, у тому числі з Росії. Але і з країн Евросоюзу бійців вистачає (наприклад, з французського легіону, з якими я особисто спілкувався). Не редактори ВП повинні визначати статус події. Тим більше у такій конфліктній ситуації, коли необережні слова можуть долатково протиставляти одну частину населення України проти іншої. Klip game (обговорення) 12:42, 25 січня 2015 (UTC)

Абрахам МаслоуАвраам Маслов[ред.ред. код]

Варто перейменувати сторінку на «Авраам Маслов», бо «Абрахам Маслоу» — російськомовне передавання ім'я «Abraham Maslow», яке в оригіналі вимовляється як «Ейбрегем Мезлов». Ім'я Abraham краще передати не «Абрахам», а «Авраам» (також припустимий варіант «Абрагам»). «Maslow» краще записати як Маслов, бо це ближче до вимови цього прізвища, яке походить від російського «Маслов». Чекаю на ваші думки.

Народився він уже в Нью-Йорку. Тому ім'я-прізвище на американський лад. Прізвище Маслоу (кінцеве -ow) з у нескладотвірним (як "Оуен" чи "шоу"). Ім'я -- все-таки Абрагам. Бо англ. мова така цікава, що там цілий ряд власних (та й не тільки) назв мають букву a, яка, за легендою, мала б читатися як ей, або е, але насправді читається в обох варіантах як а. Особисто я чув англомовних дикторів, які ось це ім'я казали "Ǻбрагам", а не "Ейбрегем". Так що я за Абрагам Маслоу--Unikalinho (обговорення) 21:18, 12 січня 2015 (UTC)
Вітання, Unikalinho! Ви великий знавець англійської (?) американської мови. Але деякі факти дозвольте нагадати. На американський лад прізвище буде не «Маслоу», а «Мезлоу». Це раз. Прикінцеве «-ow» недоречно відтворювати як «-оу», бо його вимова ближча до «-ов». Це два. «Так що» (?) я за «Авраам Маслов». Це три.
З повагою
--В.Галушко (обговорення) 21:31, 12 січня 2015 (UTC)
Ви просили думку -- я її висловив. Міняти її не бачу підстав. З повагою--Unikalinho (обговорення) 04:37, 13 січня 2015 (UTC)
Вимова «-ow» якраз ближча до «-оу», а не «-ов», хоча б тому, що звук, який відповідає англійському «w» — губно-губний, тоді як звук, що відповідає українському «в» — губно-зубний. Тому ми й пишемо — Шоу, а не Шов, Доусон, а не Довсон, тощо. Та й ідеться взагалі про дифтонг, а не окремий звук (oʊ).-- Piramid ion  09:31, 13 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За Враховуючи те, що його батьки були євреями із Києва, а тато носив прізвище Маслов. (Хоча АнглоВікі подає /ˈmæzloʊ/). MelVic (обговорення) 05:33, 13 січня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти, оскільки прізвище вже усталене, є у словнику УМІФ, при чому з наголосом на «о» (тут хтось запитував про наголос для цього прізвища недавно). У транскрипції — /ˈmazlō/, (māz'lō) (з різних словників), «з» там є, але в українському варіанті передається як «с», мабуть, щоб наблизити до оригінального (російськомовного) варіанта. У нас вживається транскрипція /ˈmæzloʊ/ а оте æ в іменах та прізвищах найчастіше передається через «а». Прізвища тих, хто народився і виріс за кордоном, в іншомовному середовищі, прийнято записувати приблизно так, як їх вимовляють самі їх носії. Я зазвичай наводжу тут приклад Чака Поланіка, справжнє (оригінальне) прізвище якого — Палагнюк. Те саме стосується й імені.-- Piramid ion  09:24, 13 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За Це — згідно з духом («логікою») української мови. Piramidion, прошу вибачити мою зухвалість, але Ваше твердження «звук, що відповідає українському «в» — губно-зубний» не зовсім відповідає дійсності. Буква «в», залежно від знаходження у слові, може передавати різні звуки.
До побачення
--В.Галушко (обговорення) 13:29, 13 січня 2015 (UTC)
В.Галушко, Ви ж питались наших думок! Чому тепер така реакція на наші висловлювання?--Unikalinho (обговорення) 14:35, 13 січня 2015 (UTC)
Вибачте, вирвалось. Ненавиджу, коли заперечують правду і вважають себе непогрішним у якомусь питанні. Я думаю, ніхто не може знати мову досконало, навіть свою рідну. Отже, треба постійно вдосконалювати її знання та зважувати на думки інших. Перейменуйте сторінку на «Абрагам Маслоу».
До побачення --В.Галушко (обговорення) 15:38, 13 січня 2015 (UTC)

ВКонтактіVK[ред.ред. код]

Шановне товариство! Як відомо ця соціальна мережа на світовій арені рекламує себе саме під брендом VK. І тільки в кількох країнах вона діє під брендом "ВКонтакте" та подібних. Пропоную перейменувати цю статтю на "VK", який є глобальним варіантом.--— Green Zero обг 21:29, 11 січня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти якщо мережний проєкт, то вже повну назву вк.ком --Albedo (обговорення) 19:22, 17 січня 2015 (UTC)
«VK», «ВКонтакті» - це бренди. Vk.com - це адреса. — Green Zero обг 19:36, 17 січня 2015 (UTC)

Odnoklassniki.ruОднокласники[ред.ред. код]

Шановні колеги. Ці кляті Odnoklassniki.ru знову псують нам статистику. Знову вони вилазять в топ-10 за відвідуваністю і (муляють очі). WTF? Пропоную подібно до статей вконтакті та facebook іменувати простою і зрозумілою читачеві назвою. --А1 12:01, 11 січня 2015 (UTC)

Щось я не зрозумів. Ми ж постійно боролися за відвідуваність. Тепер навпаки вирішили її знижувати?--Анатолій (обг.) 21:16, 12 січня 2015 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти Коли людина побачить слово "Однокласники" як назву теми, то, скоріш за все, подумає про буквальних однокласників, а не про однойменний сайт. Відповідно й діятиме. Зате чинна назва буде впізнаваною.--Unikalinho (обговорення) 21:22, 12 січня 2015 (UTC)
  • Pictogram voting comment.svg Коментар: Доречі, на сайті alexa.com Odnoklassniki вперше за довгий час увірвалися до десятки найвідвідуваніших в Україні, навіть обігнали вікіпедію, посунувши її на 10 місце. Можливо, тут якийся зв'язок є. — Green Zero обг 13:37, 13 січня 2015 (UTC)

Вікіпедія:Перейменування статей/Стрілянина в редакції газети «Charlie Hebdo» → Терористичний акт проти «Charlie Hebdo»

Ладдя (судно)Лодія[ред.ред. код]

В вікіпедії українська сторінка Ладдя (судно) є відповідником російської статті Ладья. Але в словнику написано, що перекладом слова "Ладья" є "Човен". Натомість існує застаріле слово "Лодія", яким раніше називали човни.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:08, 7 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За, ось тут ВП:АД Академічний тлумачний словник (1970—1980) MelVic (обговорення) 00:02, 8 січня 2015 (UTC) Symbol support vote.svg За нема заперечень. Пояснення у статті цього моменту теж доречне--Albedo (обговорення) 19:23, 17 січня 2015 (UTC)

Брістольський університетБристольський університет[ред.ред. код]

Symbol support vote.svg За Згідно словника УЛІФ Бристоль, а тому Бристольський. --Олег.Н (обговорення) 18:22, 7 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За Не пам'ятаю, чому я перейменував на Брістольський (напевне так було у якійсь статті, є різні посилання). Місто Бристоль, а я не перевірив. --Basio (обговорення) 18:43, 7 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За По-моєму, тут очевидно — від назви міста Бристоль.--Анатолій (обг.) 22:20, 7 січня 2015 (UTC)

То що, вертати назад? --Олег.Н (обговорення) 08:52, 8 січня 2015 (UTC)
Думаю, ні. Адже стаття про місто у нас Бристоль. Якщо статтю про місто перейменують, тоді й перейменовувати університет. А и там і за правописом виходить (за тим самим правилом, що і Мадрид, Крит — § 90, п. 5, в, 4).--Анатолій (обг.) 09:31, 8 січня 2015 (UTC)
Окрім Брістольської затоки, в нас є ще річка Ейвон (Брістоль), ФК Брістоль Сіті, готель Брістоль, округи у США Брістоль (Род-Айленд) та Брістоль (Массачусетс). --Олег.Н (обговорення) 10:20, 8 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За Бристольський - відповідно до чинного правопису. Вважаю, що пора тут і підсумок підвести. --Микола Івкі (обговорення) 11:33, 9 січня 2015 (UTC)

Визнаю провину. Автор попереднього перейменування сам погодився із поверненням назви, тому і поспішив. --Олег.Н (обговорення) 11:53, 9 січня 2015 (UTC)
Між іншим, це може підпадати під «За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну» --Олег.Н (обговорення) 12:01, 9 січня 2015 (UTC)
  • Рішення: перейменувати за результатами обговорення --Brunei (обговорення) 16:19, 29 січня 2015 (UTC)

Юзеф_ГарбеньЮзеф Ґарбень[ред.ред. код]

Вікіпедія:Перейменування статей#Юзеф Гарбень → Юзеф Ґарбєнь--Unikalinho (обговорення) 07:22, 31 грудня 2014 (UTC)

А що змінилося з попереднього Вікіпедія:Перейменування статей/Юзеф Гарбень → Юзеф Ґарбєнь? Тоді було показано, що жоден з варіантів не має переважного вжитку в джерелах (бо в джерелах є варіанти Гарбень, Гарбєнь і Ґарбень), тож жоден з них не може вважатися настільки вживаним, щоб заперечити правопис. Чи є якась нова інформація, що дозволила б говорити про суттєву перевагу неправильного згідно з правописом варіанту Ґарбень? — NickK (обг.) 23:58, 3 січня 2015 (UTC)

Symbol support vote.svg За згідно джерела наведеного нижче. До того ж, той хто перейменовував статтю, чинив це свавільно в обхід процедури ВП:ПС. --А1 11:49, 4 січня 2015 (UTC)

Це мова про Yakudz'у чи про кого? Процедура ВП:ПС була виконана: Вікіпедія:Перейменування статей/Юзеф Гарбень → Юзеф Ґарбєнь закріпило поточний варіант — NickK (обг.) 17:39, 4 січня 2015 (UTC)
Обидва перейменування були в обхід процедури - і перше і друге. Бо спочатку слід пройти процедуру, а потім перейменовувати (за умови консенсусу), якщо не йдеться про очевидні випадки, а цей таким не є. --А1 01:09, 5 січня 2015 (UTC)
ВП:МОВА наче дуже очевидне правило, та й правопис щодо польських імен досить однозначний. Процедура не вимагає обговорювати кожне перейменування, лише суперечливі. Оскільки тут перейменування не було суперечливим (згідно з правописом), ніякої проблеми в перейменуванні без обговорення немає. Зворотне перенаправлення вже було б суперечливим, тому й було винесено на Вікіпедія:Перейменування статей/Юзеф Гарбень → Юзеф Ґарбєнь. Там пропозиція була відхилена, але сюди повернулася знову. Тому порушення процедури два роки тому вже не має жодного стосунку, хіба порушення процедури в обговоренні Вікіпедія:Перейменування статей/Юзеф Гарбень → Юзеф ҐарбєньNickK (обг.) 03:00, 5 січня 2015 (UTC)
Ключове слово - "наче". Якщо є авторитетні джерела, в яких написання інакше, ніж передбачають окремі вікіпедисти, які роблять свої висновки з ВП:МОВА, то вже не очевидне. --А1 21:27, 5 січня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Щось я не бачу тут причини для перейменування. Не наведено жодного АД.--Анатолій (обг.) 21:32, 5 січня 2015 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Чергова витівка суперечить чинному правопису, якого дотримується Вікіпедія. За пропозиції порушити правопис та правила проекту жартівників-невдах пропоную в майбутньому блокувати. --Lexusuns (обговорення) 19:17, 6 січня 2015 (UTC)

Цитую: "* Доповнення: в енциклопедії Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка [в 2 т.]. Т. 1: А-К. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. — 715 с. є стаття про цього випускника ЛНУ, названа Юзеф Ґарбень, відповідно, пропоную цю назву. --Friend 15:17, 29 грудня 2014 (UTC)" (це до "Не наведено жодного АД")

Так що Ви, Lexusuns, насправді не мене хочете заблокувати, а користувача Friend...--Unikalinho (обговорення) 06:58, 9 січня 2015 (UTC)

Вікторіо_УнамуноВіктор Унамуно[ред.ред. код]

У джерелах, що внизу статті, він подається як Віктор--Unikalinho (обговорення) 12:54, 30 грудня 2014 (UTC)

Unikalinho, я не проти перейменування, але мені здається, що то лишня робота. В одних джерелах він Вікторіо, в інших Віктор. І одне питання: якщо я перейменую, ви можете повиправляти посилання на сторінку?--TnoXX (обговорення) 15:09, 30 грудня 2014 (UTC)
"ви можете повиправляти посилання на сторінку?" -- в міру своїх можливостей--Unikalinho (обговорення) 16:12, 30 грудня 2014 (UTC)
Unikalinho Я закрив обгворення, перейменував саттю. Тепер допоможіть з посиланнями на сторінку. Дякую--TnoXX (обговорення) 20:32, 4 січня 2015 (UTC)
Повернув на обговорення за згоди TnoXXNickK (обг.) 21:10, 4 січня 2015 (UTC)
  • Поки писав і шукав джерела, уже перейменували, але все ж залишу свій аргумент тут, бо вважаю його важливим:
    • Weltfussball та Transfermarkt, звісно, гарні джерела, але аж ніяк не захищені від помилок, тому їх не варто використовувати як єдине джерело. Пошук у Google Books видав чотири книги іспанською на ім'я Victorio Unamuno: 1) Luis Miguel González. Las mejores anécdtoas del Atlético de Madrid — La Esfera de los Libros, 2012, 2) Jesús Feijóo Domínguez. De cabo a rabo — Huerga Y Fierro Editores, 2008, 3) Ferran Sánchez Agustí. Espías, contrabando, maquis y evasión: la Segunda Guerra Mundial en los Pirineos — Editorial Milenio, 2003, 4) Javier Nagore Yárnoz. Gure banderá, España'ren!: (Nuestra bandera, he aquí España!) : los Tercios de Requetés e Guipúzcoa y Vizcaya en la guerra de 1936-1939 — Comunión Tradicionalista Carlista, 2002. Також Unamuno, Victorio є в енциклопедії Juan Antonio Bueno, Miguel Ángel Mateo. Historia del fútbol, Volume 1. Знайти щось змістовне на варіант Віктор Унамуно не вдається, тож прохання додати більш авторитетні джерела на цю назву — NickK (обг.) 20:46, 4 січня 2015 (UTC)
Почнемо з того, що ім'я це давнє і маловідоме, а натрапив я на нього випадково, читаючи про Прімеру тих років (не пам'ятаю вже, якою мовою це було). Побачив у Вікіпедії "Віктор Унамуно", перейшов на укрвікі, а там "Вікторіо". І внизу лише два джерела, які представляють його як Віктора. Перейменував би сам, але знайшов у есвікі "Вікторіо", засумнівався, але все ж ці два джерела не пустий звук, а те джерело, на яке у своєму "Вікторіо" посилається есвікі, нічого, крім головної сторінки сайту, не дало (тобто це мертвий лінк). За підсумками всього цього й вирішив подати на перейменування. Та це не той випадок, щоб я зі шкіри вилазив, аби тільки перейменувати. Не принципове ім'я (для мене). Тому шукати не стану. Проте якщо ми залишаємо "Вікторіо", то, думаю, слід додати в статтю одне-два джерела з таким варіантом. Щоб не було підозр в ОД :). Ну і щоб читач розумів, чому так, а не інакше--Unikalinho (обговорення) 14:32, 5 січня 2015 (UTC)
Додав посилання, тепер обговорення можна закривати? — NickK (обг.) 22:15, 5 січня 2015 (UTC)

Юзеф ГарбеньЮзеф Ґарбєнь[ред.ред. код]

У пункті § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ правопису, за яким було перейменовано статтю про Юзефа Ґарбєня, дозволено називати людину Бєдний, якщо це росіянин, але треба писати Бедний, якщо це поляк, болгарин чи представник іншого «небратнього» народу. Це абсурд, який залишився в правописі з часів СРСР. Іван Яремко у книзі «100 футболістів Львова» (2012) включає гравця до цієї сотні й транслітерує його прізвище як Гарбєнь. Крім того, передаємо польське g як ґ (крім традиційних винятків, що ввійшли до вжитку), за принципами транслітерації, яку підтримано в сучасній Енциклопедії Львова і в працях мовознавців, серед яких Микола Зубков, Василь Німчук, Юрій Шевельов та Іван Ющук. --Friend 01:10, 20 січня 2013 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Це цілковите ОД. Наразі ми користуємося чинним правописом. Який він би не був поганий, але він офіційний. А взагалі для східних, західних і південних слов'ян у правописі різні правила. наприклад, для всіх південних и/i передається як и, а не і, чого нема для східних і західних. Тож ми розглядаємо не слов'ян у цілому, а їхні групи.--Анатолій (обг.) 11:52, 20 січня 2013 (UTC)
  • Будь ласка, наведіть україномовні авторитетні джерела з усіма варіантами написання прізвища цього футболіста. Поки я бачу лише джерело на варіант Гарбєнь, на варіант Ґарбєнь же джерел немає. З точки зору правопису він однозначно Гарбень, але, можливо, є інший усталений варіант написання, бо людина довгий час жила на українській землі — NickK (обг.) 12:55, 20 січня 2013 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Суперечить чинному правопису. --Lexusuns (обговорення) 12:18, 21 січня 2013 (UTC)
  • Рішення: пропозицію відхилено--Deineka (обговорення) 22:42, 10 лютого 2013 (UTC)
    Пропозицію Ґарбєнь чи Гарбєнь? --Friend 09:48, 11 лютого 2013 (UTC)
    можливо варто було явно виокремити дві пропоновані зміни і обговорити кожну з них. Але навряд пропозиція чинити всупереч писаному правопису буде підтримана--Deineka (обговорення) 11:52, 12 лютого 2013 (UTC)
    Слов'янські, хоча й південні Літекс і т. п. (Обговорення Вікіпедії:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень українсько-македонської співпраці) же існують, чому ця власна назва не мала би існувати? --Friend 13:20, 12 лютого 2013 (UTC)
  • Доповнення: в енциклопедії Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка [в 2 т.]. Т. 1: А-К. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2011. — 715 с. є стаття про цього випускника ЛНУ, названа Юзеф Ґарбень, відповідно, пропоную цю назву. --Friend 15:17, 29 грудня 2014 (UTC)

П'ятирічки_в_СРСРП'ятирічки (комунізм)[ред.ред. код]

Вони були не тільки в СРСР, а й (принаймні) в Угорщині часів Ракоші. Якщо моя версія неприйнятна, можна придумати подібну... просто це не тільки в СРСР було--Unikalinho (обговорення) 10:25, 23 грудня 2014 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти, п'ятирічки були і досі існують у понад десятку країн, див. en:Five-year plan. Ця стаття описує виключно СРСР і ніяку іншу країну. Про те, що можна написати для інших країн, див., наприклад, en:Five-Year Plans of IndiaNickK (обг.) 10:38, 23 грудня 2014 (UTC)
Просто тут (це стаття про революцію в Угорщині) вислів "п'ятирічний план" з посиланням на "П'ятирічки в СРСР". Навіть до мого редагування тут посилалось на П'ятирічки, але редиректом перекидало самі бачите куди. В такому випадку потрібно цей редирект забрати, відповідно звільнити статтю П'ятирічки, щоб не було перенаправлення на П'ятирічки в СРСР--Unikalinho (обговорення) 15:02, 24 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти П'ятирічки в СРСР та інших країнах «соціалістичного табору» довгий час не мали відношення до «побудови комунізму». Як дуже хочеться, то зазначте у тексті статті, під час яких п'ятирічок велась пропаганда про «побудову комунізму».--Ejensyd (обговорення) 19:57, 23 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Назвіть бодай одну країну, яка жила при комунізмі?
P.S. Якщо виникло питання, пишіть осюди — Вікіпедія:Запити до патрульних. А вже потім ставте на перейменування і прочитайте шапку сторінки. Прописано чітко і ясно: технічні питання не вирішуються перейменуванням. У даному випадку доцільно повернути назад П'ятирічки в СРСРП'ятирічки. З'явиться сторінка про п'ятирічки в країнах соцтабору, тоді можливо перенаправлення посортирують. Наразі виходить, що Ви ускладнюєте проблему і маєте бажання щоб хтось її вирішив. Угорська революція 1956 року входить до переліку добрих статей УркВікі і кожне редагування повинне бути виваженим. --Roman333 (обг.) 20:59, 24 грудня 2014 (UTC)
1. Roman333, Ви знову не хочете бачити очевидного. Повторюю ще раз. "...Навіть до мого редагування тут посилалось на П'ятирічки, але редиректом перекидало самі бачите куди". Що до мене, що після мене -- нічого ж не змінилося. Я можу це місце повернути на "П'ятирічки, але поки не заберуть редирект, -- нічого не вигорить. Я, на жаль, не маю можливості самостійно забирати редиректи.
2. Ну звичайно, СРСР, НДР, Болгарія, Угорщина, Румунія були капіталістичними країнами :))
3. "кожне редагування повинне бути виваженим" -- там лише було скеровано на статті в обхід редиректа (тобто: щоб відразу виводило сюди, а не сюди ж через ось це) (ну тільки ось з цими п'ятирічки казус вийшов -- тут я купився на чужий недогляд, про це написав вище). І ще було виправлено суржик, пунктуацію і т. ін., щоб, значить, читалось приємно. Тепер скажіть, що тут недоречного? (окрім того одного епізоду). По-моєму, Ви знову на особистості переходите. Тим більше що правила Вікіпедії дозволяють ставити теми на обговорення щодо перейменування і не вимагають писати перед цим ще кудись--Unikalinho (обговорення) 22:27, 24 грудня 2014 (UTC)
P.S. П'ятирічки в статті повернув. Тепер черга за "повернути назад П'ятирічки в СРСРП'ятирічки" або ж зняттям редиректу. Це не в моїх силах. Але якщо залишити це в такому вигляді, то буде читач, клікаючи в статті про Угорщину на п'ятирічний план, потрапляти на статтю про п'ятирічки в Радянському Союзі.--Unikalinho (обговорення) 22:27, 24 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти хоча б з того мотиву, що комунізму, як і сексу – не було:)--Albedo (обговорення) 19:26, 17 січня 2015 (UTC)

3 км (зупинний пункт, Куп'янська дирекція Південної залізниці)3 км (зупинний пункт, Південна залізниця)[ред.ред. код]

Перейменувати, так як межа Куп'янської дирекції розташована між залізничними зупинками 5 км і Тернове. Ось доказ--Ffederal (обговорення) 12:36, 20 грудня 2014 (UTC)

Щось не дуже авторитетне джерело вийшло, чи є якесь авторитетніше? Тут видно, що станція Тернове знаходиться таки в Харківській дирекції, тож схоже, що це таки правда. Але тоді слід перейменувати на 3 км (зупинний пункт, Харківська дирекція Південної залізниці), бо однойменний же з/п є і в інших дирекціях залізниці — NickK (обг.) 00:57, 23 грудня 2014 (UTC)
Довідник станцій УЗ знає два з.п. 3 км на Полтавській дирекції (НОД-4). З.п. 5 км (ЄМР 431017) і ст. Тернове (ЄМР 431002) належить до Куп'янської дирекції (НОД-5), а з.п. Безлюдівка (ЄМР 440232) — до Харківської (НОД-2). В Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7 межа між НОД-2 і НОД-5 між з.п. Безлюдівка і 5 км (в районі мосту через залізницю Основа — Зміїв). З.п. 3 км ані на Харківській, ані на Куп'янській дирекції довідник станцій, Тарифне керівництво № 4 і Атлас залізниць не знають. Такий з.п. точно існує? Який у нього код ЄМР чи Експрес-3?--Анатолій (обг.) 02:12, 23 грудня 2014 (UTC)
Ось знайшов джерело, де є і з.п. 3 км, і з.п. 5 км, і ст. Тернове, і всі вони в Куп'янській дирекції. Не можуть стільки джерел одночасно помилятися щодо приналежності з.п. 5 км і ст. Тернове.--Анатолій (обг.) 02:21, 23 грудня 2014 (UTC)

Лінкори класу BismarkЛінійні кораблі типу «Бісмарк»[ред.ред. код]

Не знаю куди з цим, спочатку спробую тут. Хотів би підняти тему щодо купи статей про кораблі, утворених користувачем Яким. Користувач не вважає себе не правим, тому спробую тут. Стаття про Бісмарк лише одна з багатьох. Почнемо:

  • 1) Груба помилка. Використання клас замість тип. Клас у даному випадку машинний переклад Bismarck-class battleship. Користувач чомусь у своє виправдання приводить назву статті в інших мовних розділах та гугл перекладач. Але статті у Вікіпедії повинні спиратися на авторитетні джерела, та не містити оригінальних досліджень. Інші язикові розділи нам тут ні до чого. Бо Вікіпедія не є авторитетним джерелом. Ми пишемо на українській, а тому і писати повинні так, як в українських авторитетних джерелах. А клас - це тлумачним словником:

    Розряд суден транспортного флоту залежно від типу будови, обладнання, завдань, для яких він призначений, і т. ін. Клас міноносців;

    . Тобто класи це лінкор, крейсер та т.ін. Клас може ділитися на підкласи. Тип (проект) складають кораблі одного класу або підкласу, які мають одні тактико-технічні характеристики, відрізняються від інших кораблів класу (підкласу) корабельною архітектурою, конструктивними деталями і технічною оснащеністю. Тому те що переведено як клас, повинно переводитися як - тип. Ось до купи що вважає сайт МО оборони класом корвет. --Sas1975kr (обговорення) 21:18, 12 грудня 2014 (UTC)
  • 2) Далі не помилка, але більш відповідна ВП:ІС заміна. Це "Бісмарк" замість "Bismark". Тому що цитую:

    Хоча технічних обмежень щодо використання іншомовних абеток у назвах статей Вікіпедії майже немає, слід використовувати українські назви статей

    --Sas1975kr (обговорення) 21:18, 12 грудня 2014 (UTC)
  • 3) Далі зовсім не критичне, але все ж таки запропоную заміну скорочення "лінкор" на "лінійний корабель" --Sas1975kr (обговорення) 21:18, 12 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Знаю, що мене зараз дехто вкотре почнне обзивати «хамом обстоюючим позицію пострадянських бюрократів МОУ, з замашками мужлана із люмпенів», але наголошую, що керуватись в термінології треба, в першу чергу, академічною українською класифікацією. А вона і в ЗСУ ґрунтується на радянській, напрацьованій десятиліттями. Коротенько в популярній формі її суть див. тут. А новації від вікіпедії будемо вводити коли Яким захистить дисертацію «Національна історично-лінгвістично обґрунтована класифікація бойових кораблів і допоміжних суден». --Pavlo1 (обговорення) 07:20, 13 грудня 2014 (UTC)

--Яким (обговорення) 12:58, 13 грудня 2014 (UTC) Вкотре можу лише повторити, що бідні основні мореходні країни не розуміють, що вони проектують. І лише у країні-виробнику ржавих корит все розуміли, а ми не маємо права відходити від генеральної лінії. Пропоную автору пропозиції ще перейменувати усі іншомовні статті і надоумити клятих американофілів, а то щось напроектують, а ми не зможемо впихнути те у наш тип. І ще прошу не забути, що у Укрвікі крім Якима набралось немало американофілів і необхідно назви усіх статей змінити з латинки. А то існує стаття про якусь компанію ABC, а ми латинки не знаємо, то напишемо по-нашому,по-расейські АБЦ. Кожному своє. Одні пишуть про автомобілі класу Mersedes, а інші по типу машину Трабант.

Так пишуть про автомобілі класу Mersedes чи Mersedes S класу? Comprend pas2.png --Pavlo1 (обговорення) 18:20, 13 грудня 2014 (UTC)
Я вірно зрозумів, що навести авторитетне джерело на свій варіант ви не можете. І то лише ваша така думка що треба перекладати саме так? --Sas1975kr (обговорення) 13:19, 13 грудня 2014 (UTC)
П.С. Яким, у вас дуже велика працьовитість, ви вносите великий внесок. Але почуйте. Є стала термінологія. І треба використовувати її, коли вона є. І якщо у сучасних джерелах інших використовується вона ж, то все рівно коли і ким вона була започаткована. Патріотизм це гарна річ, підтримую. Але в вас говорить юнацький максималізм. Не треба доводити до абсурду. Ніхто ж періодичну таблицю хімічних елементів не пропонує заборонити, бо її москаль Менделєєв винайшов... --Sas1975kr (обговорення) 13:19, 13 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За тільки так, і дяка юзеру за поставлене питання--Albedo (обговорення) 19:27, 17 січня 2015 (UTC)

Еріх ХюккельЕріх Гюккель[ред.ред. код]

Ви впевнені? Бо в такому випадку знайдеться багацько роботки: Борис Беккер, Ернст Геккель, Юліус Плюккер, Еріх Фромм, Еріх Марія Ремарк, Еріх Гартманн, Еріх Маркс і так далі. --Олег.Н (обговорення) 19:51, 17 січня 2015 (UTC)
Вони впевнені... і ще як. Якщо вони -ü- (у-умляут) транслітерують як -е-екель), то тут вже нічого не вдієш, пізно "пити Боржомі". Поліграф Поліграфович відпочіває Face-grin.svg.--85.176.140.169 20:49, 17 січня 2015 (UTC)

Сельма_ЛагерлефСельма Лаґерльоф[ред.ред. код]

Краще відповідає правопису, є багато публікацій саме в цьому написанні.--Mykola Swarnyk (обговорення) 06:22, 1 грудня 2014 (UTC)

Symbol support vote.svg За. І в букві ґ, і в -ьо замість -е. Жаль тільки, "Український правопис" проти в обох пунктах :((. Так що не знаю, чи вийде щось... Але "Лаґерльоф" -- точно відповідає вимові у мові-оригіналі--Unikalinho (обговорення) 21:15, 1 грудня 2014 (UTC)

  • Symbol oppose vote.svg Проти. Будь ласка, припиніть знущатися з мови, передаючи -ö- через -ьо-. Там огублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення [ø], якому до огубленого голосного заднього ряду високо-середнього піднесення досить далеко і який просто не здатний дати пом'якшення попереднього приголосного. В принципі, можна уявити собі передачу через -ö- через -о- (Лагерлоф), але от м'який знак там взявся явно від російського Лагерлёф з передачею ё через ьо. Правопис у цьому сенсі якраз дуже не дурний, і я не бачу сенсу відхилятися від нього заради наближення до транслітерованого написання з російської. Якщо комусь цікаво, то вимова [ˈsɛlˈma ˈlɑːɡə(r)ˈløːv], тобто за вимовою вона взагалі мала б бути Сельма Лаґелев — NickK (обг.) 03:51, 3 грудня 2014 (UTC)
Стосовно звука, що його позначає буква -ö-, я не згідний. Я знаю цей звук з німецької мови, її я вивчаю все своє свідоме життя (а так само він звучить і в скандинавських мовах). Цей звук не так і важко навчитися вимовляти. Округлюємо губи як на "о" і в такому положенні говоримо "и". Спробуйте! І самі побачите, що з усіх звуків, які є в укр. мові, максимально наближеним за звучанням до ось цього -ö- є саме -ьо (тобто пом'якшення попереднього приголосного плюс о_. Тут мене ніхто ніколи не переконає в іншому: занадто глибокі знання німецької фонетики--Unikalinho (обговорення) 20:34, 4 грудня 2014 (UTC)
Трохи розважу себе й вас: http://uk.forvo.com/word/selma_lagerlöf/ — пропоную експеримент: визначити, яка з трьох наявних вимов більше схожа на лєф, льоф і люф: по одній на кожне (маленька підказка: там де було люф, воно було очікуваним). Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:54, 4 грудня 2014 (UTC)
1. -Люф- там взагалі немає
2. Все-таки треба зважати на нормативну фонетику. Бо Ви самі бачите, що двоє шведів вимовили по-різному. А чому? Бо діалекти шведська мова має. Німці теж не всі однаково звуки вимовляють--Unikalinho (обговорення) 04:24, 5 грудня 2014 (UTC)
Тут один з цікавих матеріалів ("Дзеркало тижня"). Mykola Swarnyk (обговорення) 08:50, 5 грудня 2014 (UTC)
Тільки лінк неправильно оформили :). Виправив.
А по факту: ну що ж, букву ґ ще не скоро писатимуть :(. Ну але добре, що другий пункт ОК.
Взагалі, в мене є навіть версія (тут, до речі, не скажеш "я маю версію" -- негарно звучить) стосовно того, чому в нас буква закону (буква!), тобто "Правопис", каже, що треба е писати. По-моєму, це знову оте кляте порівнювання нашої мови з російською (в даному випадку йдеться про те, що "треба обов'язково відрізнятися від неї"!) плюс аналогія за зразком «укр. мед — рос. мёд». От і уникаємо буквосполучення -ьо, треба чи не треба...--Unikalinho (обговорення) 10:46, 5 грудня 2014 (UTC)
А ви спробуйте не від російської, а від української мови йти. Спробуйте вимовити слово Lagerlöf, потім українські слова льон, лоб та лев. Особисто мені дуже сильно ріже вухо м'якість [lʲ] у нашому льон на місці твердого [l] у Lagerlöf. Втім, якщо м'яка -л- ще прийнятна для української мови, то покручі Пьожо [pʲoˈʒo] замість французького Peugeuot [pø.ʒo] явно різатимуть вухо. Просто цікаво, як може бути так, що звук [ø] в прізвищі Peugeuot передається через -е-, а в прізвищі Lagerlöf — через -ьо-, враховуючи, що звук ідентичний? — NickK (обг.) 16:02, 7 грудня 2014 (UTC)
Спокійнісінько вимовляю! Нічого не ріже (вухо), нічого не ламає (язик)! Далі. Звук, що позначається буквосполученням -ьо, автоматично пом'якшує попередній приголосний, так що оце Ваше "Спробуйте вимовити слово Lagerlöf, потім українські слова льон, лоб та лев. Особисто мені дуже сильно ріже вухо м'якість [lʲ] у нашому льон на місці твердого [l] у Lagerlöf." -- це, м'яко кажучи, ні до чого. Стосовно Пежо -- так це ж не прізвище! Тому тут можливі видозміни. Чого не скажеш про імена та прізвища -- тут має бути (принаймні за здоровим глуздом) точно за оригіналом, а якщо це неможливо -- то максимально наближено до нього. Знову ж таки, недоконалість "Правопису", який якраз від російського дуже багато танцює (в яку б то не було сторону)--Unikalinho (обговорення) 20:44, 7 грудня 2014 (UTC)
Мова якраз про те, що звук, що позначається буквосполученням -ьо, автоматично пом'якшує попередній приголосний, в той час звук [ø], що позначається буквосполученням eu, не пом'якшує попереднього приголосного — NickK (обг.) 01:58, 8 грудня 2014 (UTC)
Пежо вам не прізвище? А що ж це таке по-вашому, як не прізвище засновника компанії? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:32, 8 грудня 2014 (UTC)
Ну... у шведській їхній звук [ø] може й не пом'якшує, а в українській маскимально наближений до нього -ьо пом'якшує. Знаєте, така невідповідність куди менша, ніж невідповідність звуків [ø] та [e]. З усіх невідповідностей слід вибирати найменшу... (знову ж таки, якщо про імена-прізвища говорити). Та й до того ж (найголовніше): це [ø] -- перед ним l вимовляється все ж таки не твердо, тобто не так, як перед [о] або [е]. Тобто насправді все-таки пом'якшує :)--Unikalinho (обговорення) 06:19, 8 грудня 2014 (UTC)
Звук — це не літера. Звук [ø] що у німецькій, що у французькій, що у шведській буде однаковим (інакше б позначався інакше).--Анатолій (обг.) 09:42, 8 грудня 2014 (UTC)
Ви чудово розумієте, про що я кажу. Не треба вишукувати кістку в молоці. А ось це «Звук [ø] що у німецькій, що у французькій, що у шведській буде однаковим» -- абсолютно правильно. І я цей звук чудово знаю, ще з дитинства--Unikalinho (обговорення) 14:44, 8 грудня 2014 (UTC)
Як це Пежо не прізвище??? Еміль і Арман Пежо заснували фірму.--Анатолій (обг.) 20:50, 7 грудня 2014 (UTC)
А, я просто про саму фірму подумав. Так, прізвища, за здоровим глуздом, мали б через -ьо писатися. А те, що в такому випадку прізвище не відповідає назві фірми -- так є ж прецеденти (дизель -- Дізель, це перше, що мені на думку спало)--Unikalinho (обговорення) 21:24, 7 грудня 2014 (UTC)
А можете пояснити, в чому саме різниця з точки зору фонетики між прізвищем Lagerlöf [ˈlɑːɡə(r)ˈløːv] та фірмою Lagerlöf & Partners [ˈlɑːɡə(r)ˈløːv] (реально існуюча шведська фірма), а також між прізвищем Peugeuot [pø.ʒo] і фірмою Peugeuot [pø.ʒo]? Адже вашим аргументом є те, що це точно відповідає вимові у мові-оригіналі, тобто виходить, що і в шведській, і в французькій мові прізвища та назви компаній можуть однаково писатися, але вимовлятися по-різному? Чи для вас все ж аргументом є не фонетика, а щось інше? — NickK (обг.) 01:56, 8 грудня 2014 (UTC)
Бо імена-прізвища вимагають точного відтворення в усіх мовах. Знаєте ось це "Іван і в Африці Іван"? Неспроста придумано! В інших власних назвах дозволяється фонетична зміна "під свою мову", а то й переклад. Ну і приклад, який я наводив тут же в цьому обговоренні: Рудольф Дізель (прізвище), але "дизель" і всі похідні--Unikalinho (обговорення) 03:50, 8 грудня 2014 (UTC)
Все одно не розумію вашої логіки. Я маю масу прикладів дуже відомих прізвищ, відтворених не згідно зі звучанням: Вільям Шекспір (за звучанням Вільям Шейкспіер), Джек Лондон (за звучанням Джек Ландон), Віктор Гюго (за звучанням Віктор Юго), Рембрандт (за звучанням Рембрант) тощо. То яким чином це вписується в те, що імена-прізвища вимагають точного відтворення в усіх мовах? Правопис досить розумно пропонує здійснювати фонетичну зміну «під свою мову» незалежно від того, прізвище це чи назва компанії, ви ж вважаєте, що українській мові це непритаманно, чому? — NickK (обг.) 23:54, 8 грудня 2014 (UTC)
"досить розумно пропонує здійснювати фонетичну зміну «під свою мову» незалежно від того, прізвище це чи назва компанії". Неправильний підхід. Бо в тому й особливість імен і прізвищ, що вони вимагають максимальної точності. Зрештою, вони ідентифікують людину -- єдину і неповторну. А от назви компаній, чи географічні назви -- тут немає того "Святеє Святих", тут можна і поманіпулювати, а деколи й перекласти.--Unikalinho (обговорення) 11:11, 11 грудня 2014 (UTC)
По пунктах

1.Вільям Шекспір -- за фонетикою, вимовляється з англійської як "Шекспір". Звідки Ви "-іе" взяли?
2.Джек Лондон. Тут Лондон -- це псевдонім, від назви міста. А цю назву ми вимовляємо самі знаєте як.
3.Віктор Гюґо. Тут справді "Юґо" (причому НЕ "Юго"). Чому на початку ставимо г? Мабуть тому що, оскільки це доволі давнє ім'я, вирішено його транслітерувати на англ. лад, а не оригінальної вимови дотримуватися. Для давніх імен це припустимо. Ісус Христос -- оригіналом теж не так вживалося. А в його (Ісуса) часи і ще раніше, деякі імена навіть перекладали, якщо вони якесь конкретне слово означали. Але з новішии іменами таке не пройде. Але навіть Віктор Гюґо слід вимовляти "Гюґо", а не "Гюго"
4.Рембрандт. Я десь читав, що в подібних випадках д перед т в звучанні випадає. Мабуть, тут та сама ситуація, що й з Гюґо. Але й тут нюанс. Що з д, що без д -- звучить практично однаково. Це зовсім інша ситуація, ніж "протистояння" "Вільньов-Вільнев" або Лаґерльоф" -- Лагерлеф"
5. Ви так і не навели підтвердження, що кінцеве -f у шведській читається --Unikalinho (обговорення) 17:14, 9 грудня 2014 (UTC)

Транскрипція прізвища Shakespeare: /ˈʃeɪkspɪər/. Звідти і взяв. Транскрипція прізвища Lagerlöf: /ˈlɑːɡə(r)ˈløːv/. Звідти і взяв -v. Послухайте вимову: невже то не /v/ у кінці? — NickK (обг.) 07:21, 10 грудня 2014 (UTC)
Спростовую обидва Ваші твердження. Англійське -ea читається як довге і або рідше як -́еа (а ніби розчиняється в е). А вимову (за лінком) я всіх трьох прослухав. Там Ф звучить усюди, хоч трісни. Скажу більше. По-моєму, ось цим своїм останнім твердженням Ви нарешті розписались у своєму програші в дискусії. Залишаю за собою право не відповідати на Ваші подальші непереконливі і необґрунтовані закиди--Unikalinho (обговорення) 08:07, 10 грудня 2014 (UTC)
Ну перед вашим дилетанством треба давно вже було б визнати поразку. Я вам транскрипцію, вимови і правопис - ні, все не так, хоч трісни. По Шекспіру: он Оксфордський словник пише /ˈʃeɪkspɪə/, Кембриджський словник пише (для прикметника) /ˌʃeɪkˈspɪə.ri.ən/, Коллінз пише /ˈʃeɪkspɪə/, Макміллан пише (для прикметника) /ʃeɪkˈspɪəriən/, але звісно в Оксфорді та Кембриджі помиляються, бо Unikalinho каже, що англійською вимова Шекспір /ʃɛksˈpir/, значить, англійці так і мають вимовляти. По Лагерлеф: Коллінз пише /ˈlɑːɡərløːv/, Dictionary.com пише /ˈlɑːɡərløːv/, WordReference.com пише /ˈlɑːɡərløːv/ , але звісно ж вони теж усі помиляються, бо Unikalinho каже, що шведською вимова Лаґерльоф /ˈlɑɡɛ̝rlʲɔ̽f/, значить, шведи так і мають вимовляти. Вибачте, але я справді визнаю свою поразку в тому, що я недооцінив рівень вашого дилетанства. Я думав, шо ви лише правопис принципово не читаєте, а виявляється, ви ще й словники та книги з фонетики принципово не читаєте, але при цьому абсолютно впевнені у своїй правоті. З аргументами "тому що я так сказав" справді важкувато боротися, тож читайте правопис, словники та джерела з фонетики і пишіть обґрунтовану аргументацію з посиланням на них — NickK (обг.) 09:08, 10 грудня 2014 (UTC)
Оооооох... Так у цьому -іе другий звук позначається останньою буквою слова. Якщо так міркувати, то тоді не "Шекспіер", а "Шекспіе", де r між голосними "розчиняється" в них (ле на українському ґрунті такі нюанси не відображаються, і англ. r передається через р). Ви такий «профі», а такі речі плутаєте... Хоч людей в оману не вводьте...
Стосовно Лагерльоф(в). По-перше, де Ви були з цим лінком, коли я Вас двічі просив підтвердити Ваші слова? По-друге. Ви після всіх цих... зусиль дали ось ці лінки. Їх насправді два з половиною, бо третій подає обидва варіанти. Тепер. Раз. Два. Три. Чотири. Думаю, досить. Читаємо про букву f. Ніде не говориться, що вона читається як в, а говориться, що як ф. Хоча якби десь читалося б як в, про це б обов'язково сказали. Отже, за правилами f читається ф, навіть у кінці слова. Що ж до Вашого останніх лінків -- спробуйте самі пояснити, чому те, що в них подано, не відповідає правилам шведської фонетики. Лише якщо поясните, можна буде вважати це авторитетним джерелом. Ну і по-третє: навіть на ті Ваші два з половиною лінки є спростування у вигляді поданого Вами ж [6]. Коли будете пояснювати, врахуйте ще й цей нюанс--Unikalinho (обговорення) 15:07, 10 грудня 2014 (UTC)
Але у ваших лінках не сказано, що в кінці слова читається обов'язково як ф, тоді як Нікк навів приклад для конкретного слова. А практична транскрипція, на яку ви посилаєтеся не відтворює точну передачу (як тут пропонується), а за історично усталеною традицією: Практическая транскрипция — запись иноязычных имён и названий с помощью исторически сложившейся орфографической системы языка…--Анатолій (обг.) 19:11, 10 грудня 2014 (UTC)
Щодо Шекспіра, то я визнаю помилку, що взяв транскрипцію /ˈʃeɪkspɪər/ з Вікіпедії, в той час як треба було скористуватися більш авторитетним джерелом. Я вам навів джерела з авторитетних словників, де транскрипція /ˈʃeɪkspɪə/, дякую, що хоч їх ви визнали.
Разом з тим, я не розумію, чому словники, які були авторитетними для вимови прізвища Shakespeare, раптом перестали бути авторитетними для вимови прізвища Lagerlöf. Ви наводите докази того, що у шведській мові f зазвичай вимовляється як /f/ (що я й не заперечую), в той час як ідеться про те, що в конкретно цьому прізвищі (ймовірно, і в інших подібних) f вимовляється як /v/. Про f/v у шведській є в більш ґрунтовних працях, наприклад, у цій. Щодо вимови, то я там чую чітке /f/ у німця і досить чітке /v/ у обох шведів, особливо чітко чутно дзвінкість останнього звуку у шведського чоловіка. Якщо ви вважаєте, що вимова /ˈlɑːɡə(r)løːv/ неправильна, чи можете ви навести джерело на іншу вимову (в ідеалі — на вимову /ˈlɑɡɛ̝rlʲɔ̽f/, але я все ж реаліст, тож наведіть джерело на правильну, на вашу думку, вимову). Без IPA дискусія є переливанням з пустого в порожнє — NickK (обг.) 19:30, 10 грудня 2014 (UTC)
По PDF-файлу не можу нічого сказати, бо шведською не володію (знати фонетику і володіти мовою -- різні речі). Щодо англ. джерел, які обстоюють звук в на кінці. Дивіться. Це суперечить нормативній фонетиці шведської мови (не розумію, для чого, якщо вона каже, що f вимовляється як ф, ще додатково підкреслювати, що в кінці слова теж так само вимовляється -- по-моєму, це і так ясно). Але англійці цей варіант наводять. Тепер. Ви, напевно, знаєте, що англійці взагалі люблять усі неанглійські імена англізувати (Міхаеля Шумахера, приміром, жоден англієць Міхаелем не назве, а скаже "Майкл"). Тепер. В англ. мові часто маємо явище, коли кінцевий глухий звук одзвінчується (особливо це стосується кінцевого -s). Припускаю, що саме така англізація має місце і тут. Вимова тут у всіх трьох випадках -ф, невже Ви не чуєте?. Тому... не бачу, що ще треба наводити. Такі от нюанси, як розчинення звука r в англ. чи нім. мові (той-таки Шумахер німці вимовляють як Шумахеа), чи коли якийсь діалект "вчить" якось інакше, або, наприклад, те що в рос. мові ненаголошене о читається як а -- вони залишаються всередині мови оригіналу, а передаються лише ті моменти, які може зрозуміти іноземець. Тому навіть та вимова не може бути дороговказом для нас. А от нормативна фонетика може. Вона каже, що f вимовляється як ф, і нічого не каже про те, що в кінці слова вимовляється якоось інакше.
Але найголовніше не це. Найголовніше те, що ми не обговорюємо в нашій темі кінцевий звук. Слід дотримуватися теми дискусії. А то Ви вже до Шекспіра дійшли, і змусили мене ще й Ісуса Христа згадати. А між тим, кожне іноземне ім'я, окрім правил, фонетики місцевої та української, ще має свої нюанси -- тому правила слід поєднувати зі здоровим глуздом. Щодо нашого імені, то ви так захопилися кінцевим звуком, що мимоволі визнали, що посередині все-таки не е має бути, а отой "російський" звук -ьо, прикріплений, звісно, до приголосного--Unikalinho (обговорення) 11:03, 11 грудня 2014 (UTC)
Тому навіть та вимова не може бути дороговказом для нас - то наведіть ту вимови, яка може бути дороговказом. Ви категорично відхиляєте існування якоїсь традиції передачі прізвищ, вважаючи, що їх можна передавати лише за вимовою (в тому й особливість імен і прізвищ, що вони вимагають максимальної точності) - і разом з тим визнали вже цілий пакет винятків, від Шекспіра до Гюго замість Шейкспіе та Юґо. Ви категорично відхиляєте IPA як спосіб запису транксрипції, натомість надаючи перевагу російським довідникам з практичної транслітерації (Тому навіть та вимова не може бути дороговказом для нас. А от нормативна фонетика може), і прізвища можна передавати вже не тільки за вимовою носіями мови, а й за якимось набором додаткових правил, до яких начебто звикли українці (передаються лише ті моменти, які може зрозуміти іноземець). Як я бачу з вашої логіки, ви хочете не відтворити оригінальну вимову, а передати її через якусь систему кліше і стереотипів. Бо ви чомусь не бачите в Lagerlöf твердого /l/, який мав би автоматично відхилити варіант -льо- (бо він не дає твердого /l/), залишивши на вибір лише -ле- і -ло-. Бо скільки не наводь джерел на те, що /l/ у Lagerlöf твердий, вам він видається м'яким без будь-яких пояснень. Наведіть джерело, що в шведській мові lö дає м'який /lʲ/, і тоді буде сенс обговорювати далі — NickK (обг.) 14:16, 11 грудня 2014 (UTC)
Все те, що Ви зараз кажете, я вже пояснив. Ви ж, таке враження, нічого не почули. В мене немає ніякого бажання ходити по колу.--Unikalinho (обговорення) 14:56, 11 грудня 2014 (UTC)
Ну от бачите (чуєте), а я юкання чую далеко не вперше. Скажіть, яка фонетика є нормативною? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:52, 7 грудня 2014 (UTC)
Вивчаємо шведську фонетику, який там звук -- і потім передаємо на укр. мову тим українським звуком, який або відповідає оригінальному, або є максимально наближеним до нього--Unikalinho (обговорення) 20:52, 7 грудня 2014 (UTC)
Так ви навпаки намагаєтеся під російську поміняти. Російською там було б ё. За нашим же правописом е, то де тут від російської? Якраз навпаки.--Анатолій (обг.) 20:57, 7 грудня 2014 (UTC)
Та забудьте Ви про ту російську! Перестаньте порівнювати наш правопис з їхнім, коли визначаєте, що і як писати. В нас своя мова, незалежна від російської. Зрозуміло, що оскільки ці дві мови близькі одна до одної, то в них буде щось спільне, а щось відмінне. Але не треба зазирати до сусіда на кожному кроці!--Unikalinho (обговорення) 21:02, 7 грудня 2014 (UTC)
Так ви ж самі говорите, що він недосконалий, бо «від російської танцює».--Анатолій (обг.) 21:10, 7 грудня 2014 (UTC)
То хто ж визначає та на якій підставі, який звук ближчий? Ви розумієте, що на Форво в останньому складі вимовлені голосні звуки, трохи різні, але всі вони переднього ряду, огублені та середньо-високого або середнього піднесення. Але «округливши» їх до українських звуків я розпізнав 3 різні звуки. Що ж нам тепер робити? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 20:53, 8 грудня 2014 (UTC)
Так я ж і кажу, що його міняти треба, "Правопис" наш. На жаль, його укладачі все ніяк про російську не можуть забути...--Unikalinho (обговорення) 21:17, 7 грудня 2014 (UTC)
Ну але ж не поміняли ще, поки він чинний.--Анатолій (обг.) 21:20, 7 грудня 2014 (UTC)
Ну тому я й сказав на самому початку, що я хоч і "за" перейменування, але що з того нічого не вийде... Але я все одно "за"--Unikalinho (обговорення) 21:26, 7 грудня 2014 (UTC)
Друзі, я написав Наталці Іваничук з проханням нас розсудити. Вона одна з кращих скандінавістів в Україні. Що скажете? Mykola Swarnyk (обговорення) 05:54, 8 грудня 2014 (UTC)
Вона скаже, як у щведській цей звук вимовляється, чи те, як його на укр. мову треба передавати? Це велика різниця, бо нам наш "Правопис" (я про документ) сильно заважає точно відтворювати іншомовні звуки в прізвищах. На жаль.
Що ж до відчуттів, то в мене особисто таке вже було, коли моя справа, яка була очевидно виграшною для мене (позов мого опонента був абсолютно безглуздим) розглядадася в суді. Тоді я теж з одного боку вірив у тріумф (це ж ніби очевидно було), з другого -- нервово чекав судового засідання і потім рішення суду :)). Тоді все логічно закінчилось на мою користь. Подивимось, яким буде зараз результат...--Unikalinho (обговорення) 14:54, 8 грудня 2014 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Суперечить чинному правопису і, як показано вище, не відповідає вимові.--Анатолій (обг.) 20:52, 7 грудня 2014 (UTC)

Та вимові якраз відповідає... В укр. мові є звук, подібний до оригінального--Unikalinho (обговорення) 21:08, 7 грудня 2014 (UTC)
Тобто ф ближче до [v], ніж в?--Анатолій (обг.) 09:43, 8 грудня 2014 (UTC)
Чекайте-чекайте, ми, здається, не про кінцевий звук говоримо... і тема дискусії (див. заголовок) зовсім не про нього--Unikalinho (обговорення) 14:41, 8 грудня 2014 (UTC)
Так по вашому одні літери повинні відповідати вимові, інші ні? Якщо вже підганяти під вимову, то все слово.--Анатолій (обг.) 21:06, 8 грудня 2014 (UTC)
На обговоренні стоїть зміна лише одного голосного, ну і одного приголосного, але не кінцевого. От про це й говоримо... Поставлять ще якийсь звук -- поговоримо про нього. Дивно, що я маю це Вам пояснювати...--21:37, 8 грудня 2014 (UTC)
Ну так але повне слово не відповідає вимові. Тому не бачу сенсу міняти тільки частину.--Анатолій (обг.) 21:56, 8 грудня 2014 (UTC)
Мене все-таки здолала цікавість, і я глянув у саму статтю саме щоб подивитись на той кінцевий звук. Так от мушу Вас розчарувати. Там f стоїть. Це видно і в перших словах тексту в укр. статті, і у sweвікі sv:Selma Lagerlöf. Так що: де Ви (і не тільки) там v бачите -- для мене загадка--Unikalinho (обговорення) 23:06, 8 грудня 2014 (UTC)
Ще раз пояснюю: буква і звук — не одне й те саме. У шведській мові кінцева літера f вимовляється як /v/. Я вже писав вище: вимова [ˈsɛlˈma ˈlɑːɡə(r)ˈløːv], тобто за вимовою вона взагалі мала б бути Сельма Лаґелев. Ну нехай ми сперечаємося за отой звук, буде Сельма Лаґелøв. То як саме Лаґерльоф виходить точним відтворенням? — NickK (обг.) 23:54, 8 грудня 2014 (UTC)
"У шведській мові кінцева літера f вимовляється як /v/" -- ДЖЕРЕЛО?--Unikalinho (обговорення) 04:11, 9 грудня 2014 (UTC)

P.S. На дві репліки Drundia не бачу сенсу відповідати ще раз--Unikalinho (обговорення) 21:37, 8 грудня 2014 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Отримав консультацію Наталі Іваничук, її можна вважати достатньо авторитетною в даному питанні. Її відповідь «Однозначно - Лаґерльоф» [7]. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:21, 8 грудня 2014 (UTC)
    І при цьому вона перекладала з німецької Е. Цельнера (не Цьольнера), а з норвезької — Б'єрнстьєрне Б'єрнсона (а не Бьйорнстьєрне Бьйорнсона)? Причому друкувалася вона у Львові. Де логіка? — NickK (обг.) 23:54, 8 грудня 2014 (UTC)
Дійдем і до Цьольнера. Schritt für Schritt. Головне між собою порозумітись а не перекрикати одне одного без толку. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:29, 9 грудня 2014 (UTC)
Очевидно, тут якраз і має місце конфлікт між правильністю з точки зору здорового глузду і законністю з точки зору нашого "Правопису". Я сам всюди де можу, говорю "Айнштайн" і "Ґьоте", та й імена російські не перекладаю (Ніколай Носов, Дмітрій Мєдвєдєв) але чи посмію я десь так написати в офіційних текстах?--Unikalinho (обговорення) 04:17, 9 грудня 2014 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти. Спробуйте подивитися на питання передачі іншомовних власних назв не зі свого власного смаку, а через потребу порозумітися незнайомим між собою людям, котрі говорять і пишуть українською мовою. Вони можуть знати іноземні мови чи не знати, можуть бути обізнані з тонкощами вимови чи не обізнані. Порозумітися ж людям з різними смаками дозволяють загальні правила, відомі кожній освіченій людині. Тому так «ріжуть вухо» помилкові наголоси в мовленні, або помилкові написання, на кшталт «Аристотель», «Гьоте» чи згаданого знущального «Ніколай». Щоб легше було порозумітися, треба поважати традицію, завдяки якій ми можемо розмовляти однією мовою не тільки з мільйонами невідомих нам сучасників, а й читати тексти попередніх поколінь і передавати свої тексти майбутнім. Оскільки вже кілька поколінь українці передають звуки і сполуки Oe, ö, eu літерою е, і такою досі є чинна норма, питання про вибір написання е це саме питання здорового глузду — або ви пишете по-своєму, створюючи незручності при комунікації, або так, як освічені українці напишуть це ім’я незалежно від вашого протесту проти правил і традиції. Maksym Ye. (обговорення) 05:31, 9 грудня 2014 (UTC)

Традиції.
1.Колись була традиція передавати німецьке ei через ей. Але традиція з часом змінилася, і вже в новіших запозиченнях передається через ай (Айзенах). Нічого, звикли.
2. Міхеїл Саакашвілі. Ви можете уявити, щоб ми так у 1990-х і тим більше 1980-х (і раніших) роках так говорили? Але традиція змінилася. Нічого, звикли.
Думаю, і тут звикнемо. Тим більше що в АД варіант "Лаґерльоф" згадується -- так що тут і ОД немає.
Нема нічого гіршого, ніж дотримування традиція ЛИШЕ тому що "це традиція", "так звикли". Якби так усі робили, ми б досі свої оселі свічками освітлювали.--Unikalinho (обговорення) 05:50, 9 грудня 2014 (UTC)
P.S. А знущальним є якраз називати Ніколая Круґлова (рос. біатлоніста) Миколою, чи, наприклад, того ж таки Дмітрія Мєдвєдєва Дмитром. Вони ро-сі-я-ни! Ми ж Саркозі Миколою не називаємо, на щастя! А Микола і Дмитро -- це ук-ра-їн-ські (причому "ексклюзивно") імена--Unikalinho (обговорення) 05:56, 9 грудня 2014 (UTC)
А от я не звик ламати мову просто тому, що хочеться. Даруйте, якщо ви вже висловлюєтеся про свій смак, висловлюсь і я про власний. Коли людина пише «Айнштайн» чи «Дмітрій», мені здається, що я читаю півосвічену особу, котра в школі не довчилася, а вже береться руйнувати мовні особливості, що усталювалися століттями. Не ви перший українець, не ви останній, не забувайте про це, коли пропонуєте такі масштабні зміни, як відкидання чинного правопису. Maksym Ye. (обговорення) 07:55, 9 грудня 2014 (UTC)
Так я й не пропонував (бо знаю, що це безнадійно). Але коли пропозиція пролунала -- вважаю священним обов'язком підтримати. Незалежно від того, які шанси на успіх.--Unikalinho (обговорення) 14:17, 9 грудня 2014 (UTC)

Symbol support vote.svg За ґ Symbol oppose vote.svg Проти ьо. --Friend 07:21, 9 грудня 2014 (UTC)


Symbol oppose vote.svg Проти Правопис не дурний. Правило щодо /е/ дуже просте, і в цьому його сила. Справді, після л хочеться написати ьо, бо воно так звучить. Але при цьому забуваються інші випадки. Приклади - Ьостерсунд і Ьорстед. Ви ж не хочете так писати, чи хочете? Теж саме в французькій. артикль Le звучить дуже схоже до нашого льо. Тягне написати Льо Фігаро. Але артикль de звучить зовсім не як наше дьо. Тому краще притримуватися простого правописного правила, щоб не створювати хаос. Щодо ґ - як українцю мені важко сказати ґ в більшості випадків, крім питомо українського ґедзь. Тому я не наполягаю, але вважаю, що г краще. --Дядько Ігор (обговорення) 08:33, 9 грудня 2014 (UTC)

На початку слова так не напишеш, бо в укр. мові ось цей звук завжди прикріплений до попереднього приголосного, а в чистому вигляді його НЕМАЄ. Тому... -Ьостерсунд не вимовиш при всьому бажанні. А артикль le читається все-таки -лє, а не -льо. Так що не буде ніякого хаосу--Unikalinho (обговорення) 16:51, 9 грудня 2014 (UTC)
цікаво. У вас дивна французька вимова. http://www.forvo.com/word/le_figaro/ --Дядько Ігор (обговорення) 20
22, 9 грудня 2014 (UTC)
Це в цієї людини дивна :) Французьку фонетику дивіться. А сказати мало хто як може. Он німецьке слово waren (або інші подібні). Звук r, що у цьому слові, теж різні люди по-різному вимовляють. Та й українці теж неоднаково деякі слова вимовляють (наприклад, хтось каже "козаки", хтось "козакє", хтось "козакі" і т.д.). Тому орієнтуватись варто по нормативній фонетиці... і вже від цього танцювати далі--Unikalinho (обговорення) 02:42, 10 грудня 2014 (UTC)
Насправді артикль le читається як /lə/, а от -le (наприклад, prononce-le) — вже /lø/. Втім, Unikalinho, схоже, все остаточно заплутав і написав про «-лє, а не -льо» так, наче мова про -le, а не про артикль — NickK (обг.) 07:21, 10 грудня 2014 (UTC)
Унікалінью написав про артикль le, який, за французькою фонетикою, читається, скажімо так, НЕ "льо". Саме цей артикль є у слові Figaro, на яке послався його опонент--Unikalinho (обговорення) 07:44, 10 грудня 2014 (UTC)
Послухав і такий вердикт: оте французьке «le» набагато більше «льо» ніж у прізвищі пані Лаґерлеф (в усіх трьох вимовах). Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 23:17, 11 грудня 2014 (UTC)
Прочитав це все і такий вердикт: кожен чує те, що хоче чути :(. Хоча ні, не зовсім: звук ґ все-таки почули -- вже тішить...--Unikalinho (обговорення) 12:58, 12 грудня 2014 (UTC)
Добре, що ви визнали. Тепер можна повернутися ближче до основного питання цього обговорення. Яким чином, коли кожен чує чужі звуки по-своєму, можна визначити, який український звук є найліпшим відповідником? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 15:50, 12 грудня 2014 (UTC)
Наша пісня гарна й нова... Ні, по колу я не ходитиму. Все, що треба, вже сказав. Обговорюйте далі без мене. Це ж не моя вікіпедія... я не несу відповідальності за те, що тут написано--Unikalinho (обговорення) 15:59, 12 грудня 2014 (UTC)
Тоді останнє питання: чому Унікалінью, а не Унікаліню, Унікаліньйо чи Унікаліньо? Яке тут правило?--Анатолій (обг.) 17:08, 12 грудня 2014 (UTC)
Так і думав, що причепляться. Тільки сподівався, що запитають "чому не Унікалінхо". Так що саме запитання дуже-дуже потішило. Відповідаю на прикладі. Роналдінью -- чому не Роналдіньо чи ще там якось? Все за португальською фонетикою: о в кінці слова читається у, ну і звук й мусить бути...--Unikalinho (обговорення) 06:42, 13 грудня 2014 (UTC)
А чому звук й мусить бути? Його ж нема в ориґіналі. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:23, 13 грудня 2014 (UTC)
Є португальська фонетика. Цікаво -- ґуґліть, дивіться... Побачите, що -nh вимовляється як -ньй. Чомусь маємо ж і Роналдінью, і Моурінью, і Жуан Моутінью, і Жунінью, та навіть і в Пауло Коельйо (хоч і пишеться в нас через о, але звук й (ми ж про нього говоримо?) теж є. Хоча... мене вже не здивує, навіть якщо Ви й тут сперечатиметесь--Unikalinho (обговорення) 19:12, 13 грудня 2014 (UTC)
А чого ньй? Там буде твердопіднебінний носовий приголосний, як в українському слові тінь. Тож буде скоріш Унікаліню.--Анатолій (обг.) 19:45, 13 грудня 2014 (UTC)
Вам не шкода свого часу на ту писанину? :)--Unikalinho (обговорення) 17:25, 14 грудня 2014 (UTC)
Та не гарна наша пісня, бо ви ніяк не відповідаєте, як нам об’єктивно визначити найкращий відповідник. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 21:54, 12 грудня 2014 (UTC)
Кожен також бачить лише те, що хоче бачити... вибірково. Спробуйте перечитати все, що я тут написав. Але без упередження. Побачите, що я на всі питання якраз відповів--Unikalinho (обговорення) 06:42, 13 грудня 2014 (UTC)
Не можна побачити того, чого нема. Якби ви десь написали про об’єктивний вибір найкращого відповідника, ви б це просто скопіювали, але нічого окрім суб’єктивного сприйняття вашим ідеальним вухом ви не розкрили. Глибокі знання фонетики? Авжеж, «Округлюємо губи як на "о" і в такому положенні говоримо "и".» Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:23, 13 грудня 2014 (UTC)
"Глибокі знання фонетики? Авжеж, «Округлюємо губи як на "о" і в такому положенні говоримо "и"." -- Послухайте. Ви запитали про звук, який це звук має бути -- я Вам його описав. Вам що потрібно - -суть чи міряння... науковими цитатами? Так, це глибокі знання цього звука, бо я його ледь не кожного дня вимовляю в повсякденному житті. А якщо Вам книжкові формулювання потрібні -- то й шукайте там, зубріть... Мене цікавить: а коли Вас хтось щось просто запитує, щоб Ви йому пояснили в доступній формі -- Ви йому відразу починаєте в науковому стилі цитувати напам'ять книжкові формулювання?
Тепер мені ясно, чому я, попри те що поступаюсь багатьом в обсязі завченої інформації (точніше, завчених наукових висловлювань), краще за них (цих "багатьох") розумію багато речей, зокрема фонетику... Також ясно, чому багато "ходячих енциклопедій" так часто неспроможні пояснити щось комусь, так щоб цей хтось їх зрозумів...--Unikalinho (обговорення) 14:59, 13 грудня 2014 (UTC)
Ви знову показуєте те, що ваші знання фонетики дуже суб'єктивні. Округлюємо губи як на "о" → тобто йдеться про огублений голосний. в такому положенні говоримо "и" → тобто вимовляємо звук [ɪ], який у нас неогублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення. Очевидно, ми отримуємо огублений ненапружений голосний переднього ряду високого піднесення, а це звук [ʏ], який відповідає звуку, що позначається літерою y в шведській, наприклад, у слові ylle (або звуку, що позначається літерою ü в німецькому слові schützen, або наголошеному звуку, що позначається літерою u в європейській португальській (як, наприклад, у слові tudo). Тобто оте ваше Округлюємо губи як на "о" і в такому положенні говоримо "и" стосувалося б теми дискусії, якби письменницю звали Selma Lagerlyf. Її ж прізвище насправді Lagerlöf, тож ваша версія мови або неправильна, або не в тему — NickK (обг.) 18:09, 13 грудня 2014 (UTC)
"Тобто оте ваше Округлюємо губи як на "о" і в такому положенні говоримо "и" стосувалося б теми дискусії, якби письменницю звали Selma Lagerlyf" -- Нє-а! Такий звук (y) -- це "губи до у і говоримо і". Мене тут не підловите--Unikalinho (обговорення) 18:56, 13 грудня 2014 (UTC)
Так у слові Lagerlöf треба ставити губи на о і вимовляти е, а не и.--Анатолій (обг.) 19:10, 13 грудня 2014 (UTC)
Це чому ж?--Unikalinho (обговорення) 19:19, 13 грудня 2014 (UTC)
Ну бо так шведи читають. Така в них мова.--Анатолій (обг.) 21:08, 13 грудня 2014 (UTC)
Ну що я Вам зроблю? Єдине додам, з іншої репліки. Цей гібрид, о з е, про який Ви кажете, насправді там елемент e дещо інше означає. Він означає те, що німці називають "умляут". По-нашому, якщо "на хлопський розум" -- це таке собі пом'якшення голосного. І от у міжнародній транслітерації пишеться не Βjørn, a Bjoern, не löschen, а loeschen, не München, а Muenchen, не Präsens, a Praesens (це ми вже на інші звуки-умляути залізли) -- хоча і ось ці варіанти з однією "місцевою" буквою зустрічаються. Але коли Ви побачите Bjoern, то знатимете, що читати треба не Бйоерн, а Бйорн. Тобто я про те, що не треба в даному випадку буквально розчленовувати звук œ̝. Це просто символ "о-умляут", нічого більше.--Unikalinho (обговорення) 03:05, 14 грудня 2014 (UTC)
Не зрозумів про Бйорна. Як ви читатимете Bjørnstjerne Bjørnson? Lagerlöf теж можна записати як Lagerloef і шо з того?--Анатолій (обг.) 11:41, 14 грудня 2014 (UTC)
Поряд з наведеними Вами формами, зустрічаються (переважно в міжнародних документах) фоми Bjoern-. Це я до того, що таке оце e в звукові œ̝. Останнє з Ваших трьох речень Ви написали абсолютно правильно. Але от відповідати на Ваше друге питання не буду, бо це нічого не дасть. Хіба запропоную подумати: й + оцей ненависний «ьо» (тобто й, ще й пом'якшене цим звуком) -- чому дорівнює? Тут і знайдете відповідь. Уле-Ейнар Бйорндален (зустрічається і Bjoerndalen, і Bjørndalen) -- прізвище написано правильно чи неправильно?--Unikalinho (обговорення) 12:38, 14 грудня 2014 (UTC)
То все ж таки: як ви передаватимете Bjørnstjerne Bjørnson?--Анатолій (обг.) 12:58, 14 грудня 2014 (UTC)
Мені більше нічого додати до того, що я вже сказав у цій темі--Unikalinho (обговорення) 17:25, 14 грудня 2014 (UTC)
Ну-ну, ви вже втретє так кажете… Не ухиляйтеся від питання. Раз уже навели у приклад, то скажіть, як ви його читаєте.--Анатолій (обг.) 17:46, 14 грудня 2014 (UTC)
--Unikalinho (обговорення) 19:19, 14 грудня 2014 (UTC)
  • Вибір засобів залежить від поставленої мети, тобто є питання доцільності. Пояснення «округліть як на о та вимовте и» згодиться для навчання вимові тих, хто без такої інструкції вимовити їх не може. Якщо ж нам потрібно порівняти звуки, то запропонованій імітації не вистачає точності. До слова: німецький звук ø має доволі цікаву вимову, через що, врешті, я його й сприймає схожішим на ю, а не на ьо (послухав 10 записів http://uk.forvo.com/search/goethe/ і ю сприймається в 9 з 10 записів) — ні для французької, ні для шведської така вимова не характерна.
  • Якщо казати про огублення, то слід звернути увагу, що для задніх голосних загалом характерне огублення вип’ячуванням губів трубочкою, а для передніх голосних характерне огублення простим зведенням губів (без вип’ячування) — можна навіть подивитись картинки у статті en:Roundedness, у статті навіть є посилання на джерело щодо цього факту в німецькій — якщо уважно дивитись на губи носіїв, то ви чудово помітите ці два різні типи огублення.
  • Тепер повернемося до наших баранів щодо об’єктивно найкращого відповідника. Об’єктивно можна сказати так: звук [ø] — «середній» між [e] та [o], якщо це уточнити, то він передній майже так само як [e] (трохи задніший, але все ж ближчий ніж до [o]), але огублений майже так само як [o] (зазвичай огублений трохи інакше, але вірогідно огублені по-різному голосні ближчі один до одного ніж до неогублених) — якщо уважно слухати та відмежуватись від отого пом’якшення, то саме це й чутимете, ніби схожий і на один і на другий, але і не один і не другий. От і як навіть визначити який з цих двох ближчий? А насправді об’єктивно ніяк, бо нам потрібна функція міри (об’єктивної ми обрати не можемо, бо нема в нас знань про ті закони природи, які б дали нам таку можливість), яка згортатиме багатомірну величину (вектор) в одномірну, а одномірні величини ми вже можемо легко порівнювати, яка з них більша. Якщо ми додамо сюди ще отой «ьо», який по суті є дифтонгом з важким для визначення початковим елементом (це може бути, наприклад [yo] або [øo]), то все тільки ускладнюється, бо мало нам проблеми багатомірного порівняння, так ще треба якось порівняти лінію та точку. Так, усе залежить від того, яку ми придумаємо функцію міри, яка функція міри в кожного в голові.
  • Тому, врешті, спочатку слід зрозуміти, що задача не має об’єктивного розв’язку, а потім домовитись про якийсь умовний розв’язок. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:35, 14 грудня 2014 (UTC)

NickK, я перечитав ще раз Ваш останній допис і зрозумів, що Ви також звуки и та і не дуже вмієте розрізняти...--Unikalinho (обговорення) 19:01, 13 грудня 2014 (UTC)

Так звук и в IPA якраз позначається [ɪ], а і — то буде [i] (і з крапкою). Тому в нікка напсиано правильно, а ви не розумієте.--Анатолій (обг.) 19:12, 13 грудня 2014 (UTC)
Але він сплутав ці два звуки, коли перейшов до практичного застосування цього ІРА--Unikalinho (обговорення) 19:17, 13 грудня 2014 (UTC)
Не бачу, де він сплутав ці звуки. Але я знайшов інше: він помилився трохи у визначенні звуків в обговорюваному слові, там не [ø] (який відповідає німецькому ö), а [œ̝], але вони дуже подібні. І навіть з позначення œ̝ випливає, що це гібрид о та е. До речі, прослухав вимову на форво, там мені чується лоґєлев, якщо приблизно записувати українськими літерами.--Анатолій (обг.) 21:25, 13 грудня 2014 (UTC)
А Ви знаєте, що ø і œ̝ -- це один і той же звук (за місцем творення)? (чи Ви і з цим будете сперечатися?) Просто першим символом позначається довгий звук, другим короткий, тобто різниця лише в напруженості вимови. А в укр. мові немає довгих і коротких голосних, тому для нас при передачі на нашу мову ось це напруження не має значення--Unikalinho (обговорення) 02:34, 14 грудня 2014 (UTC)

Може варто вернутись до теми? Колеги, поки всі тут один перед одним показують свої знання, дама стоїть у куточку вже другий тиждень. Може вернімось до Сельми і приймімо якесь рішення? Бо я вже шкодую, що відірвав вас від написання статей... Mykola Swarnyk (обговорення) 07:54, 10 грудня 2014 (UTC)

Тю, в нас заявки на перейменування он роками висять, а ви кажете два тижні…--Анатолій (обг.) 11:21, 10 грудня 2014 (UTC)
Надоїло. Mykola Swarnyk (обговорення) 17:25, 10 грудня 2014 (UTC)

Фторид_каліюФлуорид калію[ред.ред. код]

Некоректна назва аніону--Олег.Н (обговорення) 20:12, 29 листопада 2014 (UTC)

Дивна назва. А чому не калій флуорид?--Анатолій (обг.) 20:16, 29 листопада 2014 (UTC)
Бо за "нові" назви ще не проголосувала достатня кількість людей. Обираю з того, що є. --Олег.Н (обговорення) 20:20, 29 листопада 2014 (UTC)
А флуорид хіба не нова?--Анатолій (обг.) 20:22, 29 листопада 2014 (UTC)
Під "новою" я маю на увазі змінений порядок слів. --Олег.Н (обговорення) 20:25, 29 листопада 2014 (UTC)
Так якщо міняються назви елементів і аніонів, чому не міняється порядок? Суржик виходить якийсь.--Анатолій (обг.) 20:29, 29 листопада 2014 (UTC)
А що, якщо міняється назва, то обов'язково має змінюватись порядок? Це якась нова аксіома?--Unikalinho (обговорення) 15:21, 30 листопада 2014 (UTC)
Ну я думав, вони одночасно поміняли і назви, і порядок. На жаль, тексти ДСТУ відкрито не доступні. Тому прочитати, що ж там написано, важко.--Анатолій (обг.) 15:32, 30 листопада 2014 (UTC)
Назва аніону нікуди не міняється, вона стає правильною, бо "фторид" є калькою від російської назви. У них і елемент, і проста речовина називають "фтор". В Україні інше: речовина — фтор, елемент — Флуор (ДСТУ-2439). Назви аніонів є похідними від назви елементу: Сульфур → сульфід, Карбон → карбонат, Флуор → ... флуорид. --Олег.Н (обговорення) 20:35, 29 листопада 2014 (UTC)
так це ж НОВА термінологія. За старою (до ДСТУ) був фторид.--Анатолій (обг.) 20:40, 29 листопада 2014 (UTC)
Кхм, нова... Їй вже 20 років! --Олег.Н (обговорення) 20:47, 29 листопада 2014 (UTC)
А калій флуорид скільки років використовується?--Анатолій (обг.) 20:48, 29 листопада 2014 (UTC)
Гадки не маю. Та й не в цьому річ. Порядок слів ніким ще не затверджений, усі пишуть, як хочуть (я це вже показував). А назви елементів чітко прописані, і назви складових сполуки мають іменуватися відповідним чином (чи хоча би в такому ж стилі). --Олег.Н (обговорення) 20:56, 29 листопада 2014 (UTC)
Щодо назв катіонів (марганець-манган): коли проголосує за це ще пара чоловік, то будемо перейменовувати "по-повній". А поки обмежимось аніонами — роботи і так вистачає. --Олег.Н (обговорення) 21:09, 29 листопада 2014 (UTC)

Ціанистий_калійЦіанід калію[ред.ред. код]

Застаріла назва--Олег.Н (обговорення) 20:11, 29 листопада 2014 (UTC)

Азотиста_кислотаНітритна кислота[ред.ред. код]

Застаріла назва--Олег.Н (обговорення) 20:10, 29 листопада 2014 (UTC)

ГідроксидГідроксиди[ред.ред. код]

Згідно ВП:ІС класи хім. сполук пишуться у множині--Олег.Н (обговорення) 20:10, 29 листопада 2014 (UTC)

Зараз в статті змішано поняття класу сполук (гідроксиди) та окремої частинки (гідроксид-іон). Можливо, слід таки розділити на дві статті? Цю перейменувати (тобто залишити як клас сполук) і дещо доповнити хімічним фактажем, + посилання на нову «Гідроксид-іон». Тоді, до речі, виникне питання про дизамбіґ «Гідроксид». Чи просто перейменувати і не ускладнювати? --Olion17 (обговорення) 23:46, 29 листопада 2014 (UTC)
В нас вже є Гідроксильна група. --Олег.Н (обговорення) 08:36, 30 листопада 2014 (UTC)
Що не тотожно гідроксид-іону, ні? І що, до Гідроксильна група слід упхнути дані про, скажімо, еквівалентну молярну електропровідність OH- або про естафетний механізм її рухливості у водному розчині? Натяк: «Гідроксильна група» більше стосується органічних речовин, їх будови і спектрів; «гідроксид-іон» — більше фізичної, аналітичної і координаційної хімії. Особисто в мене не вистачило би фантазії шукати іон під назвою «Гідроксильна група», тоді як згадка про нього в статті «Гідроксид» (в однині!) ще більш-менш зрозуміла. Та й відкрийте нарешті перший том «Химической энциклопедии»; в ХЭ є помилки (логічні бачив, фактичних поки що ні) і застарілі формулювання, але саме в цьому питанні я з нею згоден. --Olion17 (обговорення) 13:08, 30 листопада 2014 (UTC)
Мабуть, тут проблема почалася ще з англовікі, через їхню дурну звичку скидати все в одну статтю: у них нема окремої сторінки про гідроксиди, є стаття w:en:Hydroxide, що розповідає і про аніон, і про гідроксиди, і про кислоти, і про координаційні сполуки... Більшість вікі просто тицьнула на свої статті про клас сполук «Приєднати». || Для іону можна зробити окрему сторінку Гідроксид-іон — такі є у чотирьох розділів. --Олег.Н (обговорення) 13:36, 30 листопада 2014 (UTC)
Ну, на крайній випадок, для зовсім нетямущих, можна, як Ви казали, створити Гідроксид (значення). --Олег.Н (обговорення) 14:28, 30 листопада 2014 (UTC)
Власне, я лише хотів сказати, що 1) про гідроксид-іон має бути десь написано і 2) що для цього не підходить сторінка Гідроксильна група, поганенько підходить сторінка Гідроксид (в однині) і найкраще — нова окрема сторінка. Якщо створити окрему, то я за обговорюване перейменування. А дизамбіґ то може вже й зайвий, головне що пошук «гідроксид» дасть потрібні результати (і навіть ще підказка пошуку - якщо у нас всі назви будуть за номенклатурою, не "Гідроксид алюмінію" а "Алюміній гідроксид"). --Olion17 (обговорення) 15:32, 30 листопада 2014 (UTC)
Якщо Base і Yakudza схвалять номенклатуру, то запросто перейменуємо :) --Олег.Н (обговорення) 16:16, 30 листопада 2014 (UTC)

КислотаКислоти[ред.ред. код]

Згідно ВП:ІС класи хім. сполук пишуться у множині--Олег.Н (обговорення) 20:09, 29 листопада 2014 (UTC)

Переглянув ВП:ІС, скористався також пошуком на сторінці -- не знайшов того, що Ви кажете... Зате є правило, що назви статей -- в однині. Це правило відповідає здоровому глузду. Тому Symbol oppose vote.svg Проти--Unikalinho (обговорення) 21:20, 1 грудня 2014 (UTC)
«збірні назви іменуються також у множині». У статті оповідається про кислоти як клас сполук, що має безліч представників, а не про якусь одну. Тому треба писати у множини. І саме тому, за аналогією, в нас нема статті «Тварина». --Олег.Н (обговорення) 03:47, 2 грудня 2014 (UTC)
Нехай так. Але: "Тварини" -- це назва царства. І однойменна стаття описує якраз царство тварин, а не самих тварин. З кислотами все ж таки дещо інша ситуація. Тут більше уваги приділяється конкретним кислотам. Може, тому що кислот менше, ніж тварин. Тому, як на мене, стаття про кислоти, а не про вид сполук "кислоти". Тому я все одно за однину в назві. Думаю, Вам треба було б спочатку обговорити (раз уже почали), а потім перейменовувати (якщо, звичайно, Ви це обговорення бачили на видному місці -- бо в мене одного разу було інакше) -- ну але це можна перейменувати назад :)--Unikalinho (обговорення) 10:20, 2 грудня 2014 (UTC)
Почну з самого початку. Нехай Вас не турбує гучна назва царство: тут є і підцарство Справжні багатоклітинні, і тип Хордові, і клас Морські лілії... Бачите десь однину? Я ні.
Я погано розумію різницю між про кислоти і про вид сполук "кислоти".
Спробую розтлумачити суть перейменування. У статті недостатньо просто навести визначення терміну, потрібна ще й класифікація, яка виключає віднесення до однієї категорії двічі. І усе це із наведенням прикладів. Термін кислота є лише однією кислотою, якоюсь конкретною. А як ви зможете пояснити поділ і описати неорганічні/органічні, оксигенвмісні/безоксигенові, одно/дво/три/чотириосновні кислоти за допомогою ОДНІЄЇ? Класифікації підлягає лише сукупність подібних понять. --Олег.Н (обговорення) 16:36, 2 грудня 2014 (UTC)
1. Ну правильно, там де йдеться про царство чи підцарство -- там множина. Тому й "Тварини". Стаття "Тварини" описує якраз царство тварин, а не самих тварин
2. Я погано розумію різницю між про кислоти і про вид сполук "кислоти"'. Різниця в тому, що в першому випадку йдеться про х-ку кислот, їх властивостей, а в другому про характерні особливості кислот загалом (як клас тобто) по відношенню (або на противагу) до, скажімо, основ чи інших речовин, але теж як клас
3. Ви правильно роз'яснюєте в третьому абзаці, але якщо подивитися саму статтю, то вона якраз характеризує самі кислоти, а не особливості кислот як класу по відношенню... (див. вище). Тому таку статтю я б назвав "Кислота"--Unikalinho (обговорення) 21:22, 2 грудня 2014 (UTC)
Все одно не розумію, видно, геть тупий вже став... Про які особливості кислот по відношенно до чогось там іде мова? Коротше, підемо простішим шляхом: будьте ласкаві, наведіть приблизний перелік тем, які повинні, на Вашу думку, висвітлюватися у статтях «Кислота» і «Кислоти». --Олег.Н (обговорення) 21:44, 2 грудня 2014 (UTC)
Ви вже пропонуєте мені написати статтю :). А для цього треба виділити досить часу і місця в мозку. Тут виходить замкнене коло: коли в мене світло є (ну Ви знаєте, що почали його відключати), мені не до того, бо я займаюсь іншою роботою. А коли світла нема, то я ніби вільний, але ж і до комп'ютера доступу не маю... Можу тільки роз'яснити, але я вже це зробив у максимально доступній формі, простіше вже не напишеш...--Unikalinho (обговорення) 20:58, 3 грудня 2014 (UTC)
Найн, я лише прошу перерахувати основні пункти, які треба згадати у статті. Ви ж мали щось на увазі, коли казали, що існує різниця між про кислоти і про вид сполук "кислоти". Буквально у двох реченнях щодо відмінностей статей «Кислота» і «Кислоти»: де писати про фіз.властивості, де про хім. властивості, де згадати номенклатуру, методи отримання тощо. --Олег.Н (обговорення) 21:13, 3 грудня 2014 (UTC)
От якби в цій статті не було згадки про конкретні кислоти, як у статті "Тварини" не згадуються конкретні тварини, то тоді б і цю статтю теж слід було б називати "Кислоти", бо вона б описувала просто кислоти як вид сполук. Але тут ми маємо розділи "Оксигеновмісні і безоксигенові кислоти", "Одержання" -- тут уже про щось конкретніше йдеться, вже йде х-ка деяких конкретних кислот (фрагментами спостерігається це і в інших розділах). Тому ця стаття за характером дещо інша, ніж "Тварини"--Unikalinho (обговорення) 04:18, 4 грудня 2014 (UTC)
Тому що це ПРИКЛАДИ! Ви хіба не помітили: Прикладами ... є; Наприклад: SO3; Наприклад, хлоридна кислота; закінчення -атна, наприклад. Вони даються для кращого розуміння справи. Бо як може школяр чітко розуміти, що таке двоосновна кислота, не бачивши жодного її конкретного представника?!
Просто відкрийте рандомний хімічний словник і у статті «Кислоти» Ви також знайдете приклади. Без них нікуди. --Олег.Н (обговорення) 04:58, 4 грудня 2014 (UTC)

Олег.Н уже перейменував статтю. Мені здається, її треба перейменувати назад. Причину вказав вище.--Unikalinho (обговорення) 21:27, 1 грудня 2014 (UTC)

Фабриціо РаванелліФабріціо Раванеллі[ред.ред. код]

Навіть "Укр. правопис" каже про те, що "правило дев'ятки" поширюється тільки на загальні назви. Є також перелік власних, на яких воно теж діє. Ім'я Фабріціо до них, на щастя, не належить--Unikalinho (обговорення) 03:01, 17 листопада 2014 (UTC)

А як щодо §90 п.5.в) 4), враховуючи §105?--Анатолій (обг.) 16:27, 23 листопада 2014 (UTC)
А що з тим параграфом? Тут наче все відповідно до нього. Пункт, який Ви вказали, говорить про географічні назви, а це — ім'я. Чи це Ви натякаєте на те, що це — якраз і є той випадок, коли правило дев'ятки діє на власні (географічні в цьому випадку) назви? Якщо так, то зауваження слушне) Проте конкретно до запиту відношення не має. Думаю, тут треба перейменувати, тим більше «Фабріціо» навіть не підкреслюється у вікні редагування, натомість «Фабриціо» підкреслено.-- Piramid ion  06:28, 24 листопада 2014 (UTC)
Ну а параграф 105 ви читали? Він відсилає до параграфів 86–100, а параграф 90 входить в цей діапазон.--Анатолій (обг.) 12:24, 24 листопада 2014 (UTC)
Анатолій, тобто по вашому, Зінедін Зідан треба перейменувати на Зинедин Зидан, Джанкарло Фізікелла на Джанкарло Фізикелла, а Роналдінью на Роналдинью?
І що з того, що він відсилає? Я дивився, але там нема що читати. Лише перенаправлення.-- Piramid ion  14:28, 24 листопада 2014 (UTC)
А ви бачите у словах Зінедін Зідан, Джанкарло Фізікелла, Роналдінью ри перед приголосною? Я не бачу. Тому перейменовувати їх не треба. От Рубенс Барікелло варто перейменувати.--Анатолій (обг.) 14:47, 24 листопада 2014 (UTC)
Ви мене дивуєте. Ви що, хочете сказати, що § 105, який перенаправляє на параграфи 86-100, автоматично робить всі правила, які там перераховуються, навіть ті, які стосуються лише географічних назв, такими, що діють і на імена та прізвища? Ви помиляєтеся. В цьому випадку діє § 90, п.5.а) 3), де навіть як приклад вказано прізвище Грімм, яке, якби ваші умовиводи були логічними, мало б записуватись як «Гримм».-- Piramid ion  19:36, 24 листопада 2014 (UTC)
Тоді поясніть як користуватись параграфом 105.--Анатолій (обг.) 21:41, 24 листопада 2014 (UTC)
Ніяк. Це просто перенаправлення, щоб двічі не писати те, що вже й так описано у вказаних параграфах. Але це не означає, що треба брати до уваги абсолютно все, що там написано. Адже там йдеться і про загальні, і про власні особові, і про власні географічні назви. І ці поняття розрізняються в тих параграфах. У пунктах § 90 п.5.в) 2-5) йдеться про географічні назви, там так і сказано. Один пункт про загальні, а про особові у § 90 п.5.в) взагалі не йдеться, хоча я б додав туди виняток — коли ім'я було усталене і віддавна вживалося в певній формі (не знаю, чи є такі, але припускаю, що є).-- Piramid ion  00:21, 25 листопада 2014 (UTC)

P.S. О, бачу, вже зробили обговорення видимим. Майже тиждень десь заховане було...--Unikalinho (обговорення) 14:01, 24 листопада 2014 (UTC)

Анатолій, Ну в цих трьох прізвищах теж букви, після яких діє правило дев'ятки, хіба ні?. Тому якщо Ви вважаєте, що це правило треба розповсюджувати і на прізвища, то я Вас і запитую те, що в попередньому пості було... Ще сюди додам Жозе Моурінью, -- теж Жозе Моуринью має бути??--Unikalinho (обговорення) 15:32, 24 листопада 2014 (UTC)
Я ж послався на §90 п.5.в)4), причому тут дев'ятка?--Анатолій (обг.) 21:41, 24 листопада 2014 (UTC)
Ви самі заплутались у своїй аргументації--Unikalinho (обговорення) 08:01, 25 листопада 2014 (UTC)
Перейменування підтримую (відповідно до чинного правопису). --Микола Івкі (обговорення) 12:56, 26 листопада 2014 (UTC)
Спроба пояснити, чому Фабріціо.
1. Назва слов'янська ? Ні.
2. Назва власна ? Так.
3. Назва географічна ? Ні.
4. Перед приголосною, але не й ? Так.
5. Після літери ж ц ч ш щ ? Ні.
Тоді між приголосними писати і... --Микола Івкі (обговорення) 13:05, 27 листопада 2014 (UTC)
Там була така ситуація. Я поставив шаблон на перейменування, все як слід ніби, але... ця тема не з'явилась у обговоренні! Я почекав днів п'ять, не дочекався. Виходить так: шаблон стоїть (а отже, повторно не поставиш на обговорення), а теми на обговоренні нема. Виходило, що цю статтю НІКОЛИ не перейменують. Довелось перейменувати самому, бо... інакше не розплутаєш. Тільки перейменував -- тема з'явилась... От таке. В даній ситуації, думаю, нема потреби вдаватись у даному випадку до бюрократії (я ж бо так не роблю зазвичай), бо ж консенсус за перейменування все одно є... Хай уже буде Фабріціо--Unikalinho (обговорення) 19:08, 9 січня 2015 (UTC)
Ваші дії розгадав іще восени. Проблема НІКОЛИ, на жаль, є. Ви знаєте, що я теж за Фабріціо. Вважаю, що можна було підсумок підвести ще восени. Але й досі підсумка нема. Тому й досі не треба було перейменовувати... --Микола Івкі (обговорення) 10:48, 12 січня 2015 (UTC)
Я ж кажу, теми не було видно (взагалі ні для кого)! Якби все залишив як було, то й тема б не спливла на поверхню, і шаблон би стояв... і було б заблоковано. Тоді ніхто ніколи не мав би більше шансів перейменувати. Не знаю, якась технічна проблема там була, чому так вийшло...
Хто б підсумок підбив по цій темі? (щоб уже закрити це все)--Unikalinho (обговорення) 21:02, 12 січня 2015 (UTC)
Прочитав, поміркував - і майнула одна думка. Може, скоро буде підсумок ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:32, 14 січня 2015 (UTC)
Прийшов, побачив: підсумка нема.
Тоді продовжую.
Правопис назви Фабріціо нагадує мені правопис назви Арістотель.
"Згідно з чинним українським правописом треба писати: Арістотель (УП, § 90, п. 5, а, 3)" (Правило дев'ятки). --Микола Івкі (обговорення) 12:52, 15 січня 2015 (UTC)
До чого тут «дев'ятка»? Вона застососується тільки до загальних назв. Це навіть школярі знають. А тут назва власна.--Анатолій (обг.) 13:05, 15 січня 2015 (UTC)
Цитував із статті Правило дев'ятки#Історія. --Микола Івкі (обговорення) 13:54, 15 січня 2015 (UTC)

Герцог_КларенсГерцог Кларенський[ред.ред. код]

Інший варіант - Герцог Кларенса.

Я не в курсі, як правильно передавати подібні титули, але з того, що помітив - в укрвікі більшість статей мають саме такий варіант - із прикметником у назві. Подивився в англовікі - там усі такі титули записуються як Duke of... (тут - "Duke of Clarence"). Тобто, наскільки я зрозумів, Clarence тут - назва місцевості. Тому логічно було б перекласти одним із запропонованих мною варіантів, а не так, як є зараз. Хіба що я чогось не знаю - то прошу мені пояснити. І взагалі, прошу висловитись знавців цієї теми, бо там досить багато статей створено конкретно з цим титулом, тому якщо буде прийнято рішення перейменувати - треба буде перейменовувати усі.-- Piramid ion  17:33, 19 листопада 2014 (UTC)

В'яткаВятка[ред.ред. код]

Російські назви Вятка і Вязьма треба передавати за одним правилом: або з апострофом, або без. --Микола Івкі (обговорення) 11:39, 14 листопада 2014 (UTC): Аргументуйте чому.--Анатолій (обг.) 13:52, 14 листопада 2014 (UTC)

У російських назвах після в перед я відсутня буква Ь або Ъ. Див. § 109, п. 8, прим. (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par109p8prym). --Микола Івкі (обговорення) 14:15, 14 листопада 2014 (UTC)
Це лише ще раз наочно доводить, що т.зв. «чинний» правопис, м'яко кажучи, недосконалий. Адже у самій статті про «Вязьму» пише, що назва походить від слова «вязати, обвязувати»!!! Грамотній людині годилося б поставити апостроф. Але ж ні, наші хлопці читають Правопис, а як начитаються, то вже й похідні слова пишуть, забувши грамоту.
Symbol oppose vote.svg Проти однозначно, а то ще й В'ятку, п'ятку і дев'ятку внесуть туди ж у той параграф. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:13, 15 листопада 2014 (UTC)
Чинний правопис недосконалий. Якщо писати В'ятка, то треба міняти той параграф, а якщо — Вятка, то не треба. --Микола Івкі (обговорення) 11:00, 17 листопада 2014 (UTC)
Знаєте, відрізати собі носа через криве дзеркало теж не треба. Пишемо П'ємонт не Піемонт. А ось подивіться як «симетрично» діють росіяни: Вязова (укр. В'язова) — село в Жолковском районе Львовской области Украины. Може завтра і В'язову треба буде перейменувати? На мою думку, не треба. Хай собі пишуть Вязова, Вятка, Пьемонт. А ми пишімо В'язова, В'ятка, П'ємонт. Будьмо собою. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:38, 17 листопада 2014 (UTC)
Справа в тому, що В'язова -- українське село. Тому нам нічого не треба транслітерувати, а те, що росіяни все українське русифікують, черговий раз свідчить про "повагу" до українського. Але Вятка - -це російська ріка. Тому паралель некоректна. А українізувати, лише щоб відповісти росіянам тією ж монетою, ну це, м'яко кажучи, несолідно. Я до того, що порівнювати ці два випадки некоректно...--Unikalinho (обговорення) 16:33, 21 листопада 2014 (UTC)
В'ятка така сама російська річка як береза російське дерево чи дрізд російський птах. Географічні назви не мають державної приналежності. Якби було навпаки, ми б уже 20 років писали Kyiv, але ж ні, чомусь досі не вдалося переконати "тупих" американобританців. Я не кажу, що не вдасться. Однак після стількох років/століть російської мовної експансії нам не годиться так самих себе перекручувати на російський лад. Ось вам один приклад: на таблиці залізничної станції, де мій покійний тесть був парохом, починаючи ще від війни, писало "Хлебовице" - а насправді село сотні років називається Глібовичі. Ось. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:39, 22 листопада 2014 (UTC)
Примітка. Цитую: "береза – зовсім не російське дерево" (http://www.groupua.org/?p=1212). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 26 листопада 2014 (UTC)
Зі станціями порівняння погане, там часто не збігаються з назвами населених пунктів (буває, що населений пункт перейменують, а станцію ні). Але в річок можуть бути назви іншою мовою відмінні. Он Amazonas ми ж називаємо Амазонкою, Нёман/Nemunas/Неман називаємо Німаном. То чому Вятка не може бути В'яткою?--Анатолій (обг.) 23:44, 22 листопада 2014 (UTC)
Російська Вятка може бути В'яткою, якщо поміняти чинний правопис. --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 26 листопада 2014 (UTC)
Думаєте, якщо злукавити тричі, то твердження вже стає правдою. Самі добре бачите, що «В'ятки» у винятках нема. Значить діє правило, яке каже: апостроф, так як у П'ятигорськ. Mykola Swarnyk (обговорення) 15:48, 26 листопада 2014 (UTC)
Читайте уважно ! Там написано не "винятки", а Примітка... Тоді діє інше правило: писати Вятка без апострофа, як і назву Вязьма. --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 27 листопада 2014 (UTC)
Нащо його міняти, якщо там В'ятка вже є? Ви можете нормальні аргументи навести, окрім того, що чинний правопис, на вашу думку, неправильний? Усі вже це зрозуміли.--Анатолій (обг.) 17:21, 26 листопада 2014 (UTC)
У чинному правописі за 2012 слова В'ятка нема... --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 27 листопада 2014 (UTC)
До речі, див. також П'ятигорськ. Mykola Swarnyk (обговорення) 22:12, 17 листопада 2014 (UTC)
На сьогодні назву П'ятигорськ розглядаю як виняток. В Інтернеті є також Пятигорськ, Пятігорськ, Пятіґорськ, Пятигірськ (без апострофа). [--Микола Івкі (обговорення) 12:55, 18 листопада 2014 (UTC)]
Богу дякувати, що вам його дали на розгляд. Як розглянете, дайте знати про ваше рішення. Mykola Swarnyk (обговорення) 22:34, 24 листопада 2014 (UTC)
Довідка. Ще раніше створив тему "Пятигорськ чи П'ятигорськ" у ВП:КДП. Хотів узнати, чому назва П'ятигорськ - виняток, але ніхто не підказав. На сьогодні вважаю, що відповідь знаю: тому, що там і поблизу жило багато українців... Див., зокрема: Категорія:Регіони традиційного поширення українців і української мови. --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 25 листопада 2014 (UTC)
А може тому, що спільний корінь п'ять, ну тобто рос. пять відповідає укр. п'ять, відповідно і в похідних словах маємо апостроф? Зрештою вікіпедисти не повинні тлумачити правопис. Там написано з апострофом, відповідно і ми так пишемо. Так можна дійти до того, що будемо з'ясовувати, чому к + ськ дає цьк, але т + ськ цього не дає (тобто козацький, але уніатський).--Анатолій (обг.) 12:53, 25 листопада 2014 (UTC)
1. У розділах чинного правопису про апостроф мови про спільні корені нема...
2. Прийнято вважати, що Вязьма походить від рос. слова "вязь", якому відповідає укр. "в'язь", але ж українською не В'язьма а Вязьма. --Микола Івкі (обговорення) 13:26, 25 листопада 2014 (UTC)
Ким прийнято? Якби цього слова не було в прикладах у правописі, тоді ще можна було би сперечатися. Але якщо воно там прямо наведене, то я не бачу причини дискутувати про це. Так все-таки, чому у слові козацький спрощуються приголосні, а уніатський ні? Якщо ви такий знаевць мови, то зможете це пояснити. Відповідь «бо так каже правопис» мене не влаштує ;) --Анатолій (обг.) 13:31, 25 листопада 2014 (UTC)
Див. тему "Уніатський чи уніацький" у ВП:КДП. --Микола Івкі (обговорення) 12:03, 28 листопада 2014 (UTC)
Про російський правопис мова не йде. Мова йде про російські топоніми, П'ємонт не в Росії. Українські топоніми В'язова, В'ятка треба писати з апострофом, а відповідні російські — без (українською). Якщо хочете російський топонім Вятка передавати українською з апострофом (В'ятка), то спочатку поміняйте правила. --Микола Івкі (обговорення) 12:55, 18 листопада 2014 (UTC)
Про П'ємонт (П'ємонте). Якщо цю італійську назву передавати хоч прямо, хоч непрямо (через російську мову), то треба ставити апостроф. --Микола Івкі (обговорення) 11:25, 19 листопада 2014 (UTC)
Дякую що дозволили. Італія вам вдячна. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:56, 27 листопада 2014 (UTC)
Symbol oppose vote.svg Проти, назва річки усталена в українській мові як В'ятка, причому вона вживалася так ще аж у 1920-х роках («Хвилі погоди» Данилова 1925 року чи Нарис історії Багалія 1928 року). Не розумію, нащо переробляти її на російський лад і наближати українську мову до російської там, де це не потрібно. Тим паче в Україні є село В'ятка (рос. Вятка), що тільки підтверджує розповсюдженість такого написання — NickK (обг.) 01:48, 18 листопада 2014 (UTC)
Назва ріка В'ятка "усталена" ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:44, 23 січня 2015 (UTC)
Причина - не в наближенні до рос. мови, а в дотриманні чинного правопису. --Микола Івкі (обговорення) 13:35, 26 січня 2015 (UTC)
Довідка. Правописний словник, 1929, Голоскевич, містить назву Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 11:04, 19 листопада 2014 (UTC)
Довідка. Орфографічний словник української мови, 2005. В'ятка. (назва м. Кіров - 1782-1934 рр.) Тут. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:46, 6 грудня 2014 (UTC)
Якщо повніше, там написано: "іменник жіночого роду, істота назва м. Кіров - 1782-1934 рр.". Див. допис Maksym Ye. (обговорення) 20:30, 7 січня 2015 (UTC). --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 8 січня 2015 (UTC)
Це посилання не на орфографічний словник, а на якусь із версій сумновідомої електронної бази. Maksym Ye. (обговорення) 05:42, 6 грудня 2014 (UTC)
Останнє твердження скидається на сумнозвісний коментар сумнозвісного коментатора, який на власний розсуд клеїть епітети та пересмикує аргументи. Може маєте щось сказати по суті? Давайте скажемо чесно, що частина довідкової літератури подає так, а частина інакше. Висновок - не спішіть міняти щось, що не має чітких доказів. До речі, згаданий вами Головащук взагалі містить лише 344 сторінки. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:07, 8 грудня 2014 (UTC)
Посилання на Головащука тут; дякую, що виправили сторінку. По суті, хоів би побачити не порожні слова і міркування, а тільки якісь авторитетні посилання. Автор, наукове видавництво, рік видання, сторінка. Згадування вікіпедистами електронної бази під виглядом орфографічного словника це взагалі за межами мого розуміння коректної перевірки. Maksym Ye. (обговорення) 10:26, 8 грудня 2014 (UTC)
З точки зору аргументу в цій трохи дурнуватій суперечці онлайн-видання Орфографічного словника української мови 2005 року має явну перевагу перед паперовим виданням Головащука 1979 року. Якщо якийсь користувач, припустімо, Maksym Ye., назве це видання "за межами свого розуміння", це свідчить лише про його власну обмеженість, не більше. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:09, 9 грудня 2014 (UTC)
Щодо якогось користувача ви праві, авторитет вікіпедиста є нульовою величиною. Але те, що ви знайшли, це не орфографічний словник, і не онлайн-видання. Авторитет анонімних укладачів електронних баз теж варто ставити під сумнів. Надто, електронних баз з правописними помилками. Щоб було зрозуміло, наскільки некоректне ваше посилання, пропоную переглянути мій власний жартівливий «орфографічний словник» — Вятка, Орфографічний словник, 2014, теж онлайн-видання, нічим не гірший за ваше. Maksym Ye. (обговорення) 09:03, 9 грудня 2014 (UTC)
Symbol support vote.svg За У правописі це прописано однозначно: «Коли я, ю означають сполучення м'якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань». Рос. назва Вятка належить саме до цього правила. Приклад Вятка є в багатьох порадниках і довідниках з правопису, виданих з 1960-х років. Maksym Ye. (обговорення) 05:13, 18 листопада 2014 (UTC)
Даремно ви маніпулюєте. Російська назва Вятка, справді, поєднує м'яке «в» з «а», але ж українська назва В'ятка не поєднує. Російське «пятка», українське «п'ятка», російське «пядь», українське «п'ядь». Типова маніпуляція, коли звучання слова російською мовою видається за його звучання українською. Явно змішані докупи різні групи назв. Крюково, Рязань підходять під це правило, а В'ятка, В'язьма, К'яхта, П'ятигорськ (українською) — ні! І прошу не маніпулювати роками, чинний правопис прийнято не в 1960 році. І також не махайте ним, як обухом, сказано ж вам: правопис… необхідно відстежувати, упорядковувати, коригувати. (див. Передмову). Mykola Swarnyk (обговорення) 06:17, 18 листопада 2014 (UTC)
@Maksym Ye.: Так у тому ж правописі воно наведено як виняток.--Анатолій (обг.) 18:52, 21 листопада 2014 (UTC)
Як скажете. Відстежуйте, упорядковуйте, коригуйте… Вивчити тільки не забудьте. Для себе я вже давно склав думку, що у Вікіпедії неможливо виправляти елементарні шкільні помилки, бо завжди знайдеться хтось гіперактивний, хто бажатиме їх залишити. Maksym Ye. (обговорення) 10:00, 18 листопада 2014 (UTC)
Мова йде не про загальну, а про власну назву, тому згадувати слова п'ятка, п'ядь не до речі. Писати українською Вятка, Вязьма треба і за чинним, і за давнішим, 1960 року, правописами. Назву П'ятигорськ розглядаю як виняток, давній виняток. До речі, в Інтернеті назва Пятигорськ має більшу частоту, ніж П'ятигорськ… --Микола Івкі (обговорення) 12:13, 18 листопада 2014 (UTC)
"У тому ж правописі" - це в якому ? --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 26 листопада 2014 (UTC)
Ну я постійно про один і той же кажу — 2012 року.--Анатолій (обг.) 17:20, 9 грудня 2014 (UTC)
Так і припускав. Але, наприклад, Вязьма там не виняток, а приклад до примітки. --Микола Івкі (обговорення) 10:34, 10 грудня 2014 (UTC)
Дякую вам, пане Івкі, що вставили апострофи у слова «вязати, обвязувати» — це великий крок! Якщо якийсь населений пункт на території Росії, це не значить що він не має української назви. Російські слова творяться по-одному, українські по-іншому. І загальні і власні за тими самими принципами. І правило 8, на яке ви посилаєтесь, якраз це й аргументує, доволі чітко. Загальний дух правила — той що в укр. мові ставиться апостроф там де в багатьох «слов'янських та інших» його нема. «П'ятигорськ» ілюструє правило. «Вязьма» ілюструє виняток (на мою думку, не зовсім вдало). «В'ятка» до винятків не внесена. Тому ні в дусі правила, ні формально викидати апостроф немає підстав. Тим більше наїжджати на «П'ятигорськ». Є питомі елементи нашої мови — такі як вжиток йотованих, апостроф, розділення «г» і «ґ», і на цьому полі йде постійна боротьба. Кожен намагається відстоювати те, що йому видається важливим. Успіхів! Mykola Swarnyk (обговорення) 17:19, 18 листопада 2014 (UTC)
Примітка. «Вязьма» ілюструє не виняток, а примітку (частину правила). --Микола Івкі (обговорення) 13:13, 26 листопада 2014 (UTC)
Український топонім В'ятка російською - Вьятка, а російський топонім Вятка українською - Вятка. Див., наприклад: http://megamakler.com.ua/vyatka/. --Микола Івкі (обговорення) 14:31, 21 листопада 2014 (UTC)
У вас, пане Івкі, якась гіпертрофована повага до рос. мови, що межує з паралічем. Дивіться. Ось їдете ви, приміром, до Відня. Ходите собі по Відню, схочете - кави собі віденської поп'єте. І ніхто вас не буде шмагати, вимагаючи казати Wien, тобто Він. А от до В'ятки вас ну ніяк не затягнеш, зразу губки якимось сердечком зводить так що апостроф ну ніяк на світ божий не пролізе. А посвистіти не пробували? Попробуйте. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:26, 22 листопада 2014 (UTC)
Слів написали багато. А скільки серед них за темою ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:13, 26 листопада 2014 (UTC)
Анатолію, ми з вами колись обговорювали найпростішу схему перевірки орфографічних сумнівів. На мою думку, вона не змінилася. (1) Відкриваєте «Український правопис» (потрібна інформація міститься в примітці до § 109, п. 8.: «...апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань»). Якщо така рекомендація правопису за аналогією чомусь не задовольняє, або не зрозуміла, (2) звертаєтеся до офіційних порадників і довідників з правопису (С. Головащук. Словник-довідник з правопису, К., 1979, С. 324: «також коли я, ю означають сполучення м'якого приголосного з а, у: Вязьма, Вятка, Рязань, Крюково»). Якщо не задовольнила і порада порадників, (3) звертаєтеся до словників (не до електронних, а до нормальних, як приклад: Російсько-український словник. М, 1948, С. 74: рос. Вятка — укр. іст. Вятка.). Якщо бажаєте продовжити пошуки, зверніться до енциклопедій, у випадку геогр. назв до атласів (Атлас світу, Картографія, 1999: Вятка), зверніться до напевно вичитаних серйозних видань (наприклад, Українська літературна енциклопедія, Т. 1, 1988, С. 464: м. Вятка). Якщо і далі не були задоволені, то перевірку робите в пошуку книг і статей. У таких безперечних випадках не треба включати вікіпедиста і пробувати вигадувати нову мову, все вже вигадано до нас. Maksym Ye. (обговорення) 05:15, 5 грудня 2014 (UTC)
Про картографію. Є "ЗАКОН УКРАЇНИ Про географічні назви". Там є "Стаття 6. Унормування географічних назв". Було створено "Покажчик географічних назв світу". Там написано Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 13:42, 11 грудня 2014 (UTC)
Точно. Все вже вигадано раніше: Рекомендации Всесоюзного совещания по разработке терминологии в литературньіх язьіках народов СССР, М., 1959, а саме "віддавання переваги інтернаціональним і російським термінологічним запозиченням... з метою зближення радянських народів і їх соціалістичних культур" - вам вистачає лише послідовно відстоювати ваші принципи. Особливо зворушує, що ви для пошуків аргументу вернулись аж у 1948 рік. Свіжішого нічого не було? Mykola Swarnyk (обговорення) 06:17, 5 грудня 2014 (UTC)
І 1948 року, і тепер правила передачі російської назви Вятка українською - ті самі: без апострофа. --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 9 грудня 2014 (UTC)
Немає нічого поганого в перевіреній часом хорошій літературі. Наш сучасний правопис веде відлік своїх редакцій з 46-го року, тому ті речі, що не змінювалися, залишилися тими ж. Maksym Ye. (обговорення) 06:42, 5 грудня 2014 (UTC)
Тому в сучасному правописі й нема В'ятки, бо відлік порівняно з 46-м все-таки йде, ще пару рочків, і В'язьма випаде. Адже це цілком очевидно. Спитайте В'ятровича і в'ятичів. Вони вам скажуть. Все решта крім самого правопису тут не аргумент. Не треба притягувати за вуха те чого там нема. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:28, 5 грудня 2014 (UTC)
Перечитайте вище послідовність дій, яку варто проводити, якщо в чомусь сумніваєтеся. Спробуйте повторити її на своїх джерелах, якщо мої не задовольняють. Просто не треба починати фантазувати, якщо чогось не знаєте. Вятка і в’ятичі етимологічно це зовсім різні речі, не кажучи вже про В’ятровичів. Maksym Ye. (обговорення) 08:39, 5 грудня 2014 (UTC)
Кожен має тут якісь погляди і якісь знання. Одні, слідом за Грінченком, сміливо ставлять апостроф в українських словах, які в мовах походження мають змазане (майже як "ветка" - (Вятка) або "вьатр" - wiatr) звучання, інші ймовірно слідом за Петербурзькою академією наук, яка завжди старалась у всьому мати останнє слово, і старається далі - ходять по укр.вікі і то там собі зверхньо поспамлять, то Шевченка бузиною мазнуть. Так і живемо. Mykola Swarnyk (обговорення) 19:37, 5 грудня 2014 (UTC)
@Maksym Ye.: Якщо в мене є сумніви, як писати якесь слово, і правопис мені не дає однозначної відповіді, я спочатку йду дивитися орфографічний словник (власне для цього він і призначений, щоб пояснювати, як правильно пишуться слова), а він мені каже В'ятка.--Анатолій (обг.) 23:19, 5 грудня 2014 (UTC)
Це добре, якщо у вас є такий чудовий орфографічний словник, де рос. місто Вятка (не укр. В’ятка іншого походження!) друкують з апострофом, усупереч правопису. Підкажете рік видання і сторінку? Maksym Ye. (обговорення)
Довідка. 1996 року було видано "Український правопис". Там двічі надруковано "В'язьма"... --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 8 грудня 2014 (UTC)
Почитав дописи про орфографічні словники - і виникла одна думка. Пошукав в Інтернеті посібники, які мають назву Вятка (без апострофа) - і знайшов ! Повідомляю деякі з них:
- https://golovetska.files.wordpress.com/2014/11/d0bcd196d0bdd196-d0bfd0bed181d196d0b1d0bdd0b8d0ba.pdf
- http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/3438/3/ukr_lang_econ_foreign..pdf
- https://docs.google.com/document/d/1nfN8mjNVnWRlhyCps8C4fduyUxXgFzUmFvh7oVHRhVM/edit?hl=uk&pli=1
- http://mirvol.at.ua/publ/55-1-0-657. --Микола Івкі (обговорення) 14:09, 9 грудня 2014 (UTC)
Для повноти картини також знайдіть тепер з апострофом, щоб можна було порівняти.--Анатолій (обг.) 17:20, 9 грудня 2014 (UTC)
Якщо хочете, пошукайте самі. Додам: шукаю через Google. --Микола Івкі (обговорення) 10:34, 10 грудня 2014 (UTC)
Якщо набрати в Google Вятка, то не червоніє, а якщо В'ятка, то червоніє. --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 16 грудня 2014 (UTC)
  • Захисникам передачі російської назви Вятка через В'ятка.
Чи є електронні посібники, які містять назву В'ятка як ніби правильну ?? --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 11 грудня 2014 (UTC)
[8]--Анатолій (обг.) 12:33, 12 грудня 2014 (UTC)
Цей словник мені відомий і не викликає довіри. Маю на увазі не словники. --Микола Івкі (обговорення) 13:14, 12 грудня 2014 (UTC)
Див. Словники України on-line. --Микола Івкі (обговорення) 11:49, 16 грудня 2014 (UTC)
Там, зокрема, написано: "Неправильно пишуться деякі назви з апострофом і м’яким знаком". --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 8 січня 2015 (UTC)
Див. мій допис про прізвище Лебідь сьогодні від 12:20. --Микола Івкі (обговорення) 13:22, 8 січня 2015 (UTC)
Пор. примітку чинного правопису
"Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань"
і примітку проекту правопису 1999
"Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не ставимо: Вя́зьма, Вя́тка, Кя́хта, Крю́ково, Ряза́нь, Хя́рма" (http://r2u.org.ua/pravopys/pravXXI/120.html).
В обох випадках треба писати Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 12:12, 12 грудня 2014 (UTC)
Так у першому випадку м'який, у другому пом'якшений. Отже правила різні. Перше більш строге.--Анатолій (обг.) 12:33, 12 грудня 2014 (UTC)
А в українській передачі Вятка, по-вашому, звук має бути м’який чи пом’якшений? Maksym Ye. (обговорення) 16:22, 12 грудня 2014 (UTC)
Підказка: пом’якшений (напівпом’якшений). Див.: Класифікація приголосних звуків в українській мові. --Микола Івкі (обговорення) 11:59, 14 грудня 2014 (UTC)
У вас талант щось знаходити там, де його нема. Я не бачу за вашою підказкою про пом'якшені звуки.--Анатолій (обг.) 12:16, 14 грудня 2014 (UTC)
Недоглядів. По-сусідськи: Вимова в українській літературній мові, Вимова приголосних звуків ("11. Губні приголосні"). --Микола Івкі (обговорення) 12:42, 14 грудня 2014 (UTC)
З вашого посилання я роблю висновок, що тут в буде твердим. Там сказано, що напівпом'якшеним він може бути тільки перед і в разі якщо дві приголосних перед я (свято, цвях), В'ятка не підпадає під жодну з цих категорій. Звідси я роблю висновок, що в тверде.--Анатолій (обг.) 13:03, 14 грудня 2014 (UTC)
Якщо продовжити Вашу думку, то треба писати ...В'язьма. --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 14 грудня 2014 (UTC)
Див., наприклад: http://skripnikmarina.ucoz.ua/s-t/pravila/fonetika.html,
http://www.logopediya.com.ua/postanovka-zvukiv/130-2011-05-26-12-02-10. --Микола Івкі (обговорення) 11:30, 15 грудня 2014 (UTC)
Анатолію (Ahonc). Ви не вперше берете участь там, де не готові. Що Ви можете сказати про перший звук у назвах Вязьма (рос. і укр.), Рязань (рос. і укр.) ?
Примітка. І Класифікація приголосних звуків в українській мові, і Вимова в українській літературній мові містять дані, яких Ви не помітили. --Микола Івкі (обговорення) 10:49, 16 грудня 2014 (UTC)
Я вам уже казав: р і в не можна порівнювати, це зовсім різні звуки. Для р навіть правила окремі бувають.--Анатолій (обг.) 11:20, 16 грудня 2014 (UTC)
Уточнення. Маю на увазі різницю між рос. і укр. в у назві Вязьма і різницю між рос. і укр. р у назві Рязань. --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 16 грудня 2014 (UTC)
У Росії є місто Невьянск. У яких орфографічних словниках є назва Нев*янськ ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:58, 10 грудня 2014 (UTC)
Не повірите, отут і Нев'янськ, і В'ятка з апострофом.--Анатолій (обг.) 12:16, 14 грудня 2014 (UTC)
Знову той же словник. --Микола Івкі (обговорення) 11:49, 16 грудня 2014 (UTC)
А які паперові словники містять назву Нев'янськ ??? --Микола Івкі (обговорення) 10:49, 16 грудня 2014 (UTC)
Офіційний сайт Української мови: "Російські власні назви передаємо якомога ближче до ро­сійського звучання" (http://ukrainskamova.at.ua/publ/fonetika_i_pismo/poznachennja_golosnikh_u_rosijskikh_vlasnikh_nazvakh/4-1-0-42). Наслідок: Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 14:10, 10 грудня 2014 (UTC)
Офіційний сайт чого??? За вашим лінком знайшов таке рос. Чалтьірь — Чал-fup. Це взагалі якою мовою?--Анатолій (обг.) 12:16, 14 грудня 2014 (UTC)
У тому місці помилка. Можете послати зауваження... --Микола Івкі (обговорення) 13:21, 14 грудня 2014 (UTC)
Symbol support vote.svg За Аргументував трохи вище. В цілому аргументація збігається з Микола Івкі--Unikalinho (обговорення) 16:38, 21 листопада 2014 (UTC)
Тоді вам сюди. Mykola Swarnyk (обговорення) 21:28, 22 листопада 2014 (UTC)
Mykola Swarnyk, це до чого? Якщо до того, що "В цілому аргументація збігається з Микола Івкі" -- так це тільки конкретно в цьому питанні я мав на увазі, а не в усіх пунктах :)). А тут ми обговорюємо саме питання Вятка-В'ятка--Unikalinho (обговорення) 12:35, 23 листопада 2014 (UTC)
Підтримую обговорення "саме питання Вятка-В'ятка". Таке відчуття, що саме такого обговорення не хочуть ті, хто проти. --Микола Івкі (обговорення) 11:05, 24 листопада 2014 (UTC)
А нащо? § 109. 8. Апостроф пишеться ... після губних, ... перед я: В'ятка. Крапка. Mykola Swarnyk (обговорення) 06:16, 29 листопада 2014 (UTC)
Взагалі-то, ніде не сказано, що апостроф завжди пишеться після губних... (і далі за текстом)--Unikalinho (обговорення) 10:34, 2 грудня 2014 (UTC)
Невже крапка ?? Там написано "після губних (...) і р (...) перед я, ю, є, ї". Якщо продовжити Вашу думку, то треба писати українською Кор'яжма... --Микола Івкі (обговорення) 13:01, 30 листопада 2014 (UTC)
Так ми ж В'ятку обговорюємо. До чого тут Коряжма?--Анатолій (обг.) 13:24, 30 листопада 2014 (UTC)
Бо після р також може бути апостроф. Писати "В'ятка" означає писати "Кор'яжма". Якщо писати Коряжма, то треба писати Вятка. Читайте уважно розділи про апостроф. --Микола Івкі (обговорення) 11:48, 1 грудня 2014 (UTC)
Але відмінності у вимові між ря і р'я набагто більше, ніж між в'я і вя.--Анатолій (обг.) 01:11, 6 грудня 2014 (UTC)
Чому набагато більше ? --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 9 грудня 2014 (UTC)
Ну бо така вимова.--Анатолій (обг.) 17:20, 9 грудня 2014 (UTC)
Більше. Чи набагато - питання відносне. --Микола Івкі (обговорення) 10:34, 10 грудня 2014 (UTC)
До речі. Ті, хто посилається на § 109, п.8: Ви примітку до цього пункту читали?--Unikalinho (обговорення) 10:38, 2 грудня 2014 (UTC)
Так, там 7 прикладів у самому параграфі і 4 в примітці. Ті, що в примітці в оригіналі без м'якого знака, з тих, що в параграфі в ориігналі 5 пишуться з м'яким знаком, Вязники і Пятигорск — без. У П'ятигорська спільний корінь з українським (п'ять). Лишаються незрозумілі В'язники. Якщо ви так добре знаєтеся на правописі і українеській мові, поясніть, чому В'язники пишеться з апострофом, а Вязьма без. І чому В(')ятка, по-вашому, ближче до Вязьми, ніж до В'язників?--Анатолій (обг.) 01:11, 6 грудня 2014 (UTC)
Анатолію (Ahonc). Нарешті Ви зробили те, що я давно зробив (порівняли написання українських і відповідних російських прикладів географічних назв). Але ж російська відповідна назва для Ак'яр не має м'якого знаку (має твердий знак). Що ж тепер Ви скажете про "якість" § 109, п. 8 ? А приклади прізвищ (§ 104, п. 11) Ви порівняли ?.. Там теж подібна "якість"... --Микола Івкі (обговорення) 11:32, 9 грудня 2014 (UTC)
Можу пояснити, чому п’ят і в’яз з апострофом. Це тому, що при передачі слов’янських назв українською мовою має враховуватися спільність коренів. Тільки визначивши корені, можна правильно передати і -и-, і -е-, і апостроф з м’яким знаком. Це все розписано в правописі, порадниках і довідниках. Maksym Ye. (обговорення) 05:10, 6 грудня 2014 (UTC)
Як (не)спільні корені пояснюють Вязьму та В’ятровичів? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:31, 7 грудня 2014 (UTC)
У розділах чинного правопису про апостроф мови про спільні корені нема. --Микола Івкі (обговорення) 13:51, 9 грудня 2014 (UTC)
А втім, спільні корені завжди враховуються при передачі російських власних назв, зазначено це особливо для апострофа, чи ні. Саме тому П’ятницький чи В’язовський, але Вяземський. Отаке прозаїчне пояснення. Хочете щось авторитетніше за порожню балаканину користувача? Будь ласка: «Це правило потребує уточнень, зазначає В. М. Русанівський. Як треба писати: Вяземський чи В’яземський, Румянцев чи Рум’янцев? У російській мові тут виступають сполучення м’яких приголосних з наступним а, що не є характерним для фонетичної системи української мови. У цих випадках слід керуватися таким правилом: коли певне російське прізвище має відповідник — загальну назву — в українській мові, апостроф ставиться: П’ятаков (бо п’ята), Рум’янцев (бо рум’яний), П’ятницький (бо п’ятниця) і т. д., але Бялик, Бякін, Пясецький і под.» Українська мова і література в школі, К., 1979. Я цитую з журналу в Книгах Ґуґла, бо довго і нікому не потрібно шукати сам порадник Русанівського. Сподіваюся, не виникне зайвих питань, що це, мовляв, радянський посібник, чи що це прізвища, а географічні назви мають якось по іншому з апострофами передаватися, але невідомо як і невідомо на що спертися. Я підказую — спирайтесь на авторитетні джерела. Хочете пояснень причин, чого так, а не інакше, шукайте джерела, що пояснюють причини. Гадаю, розумному досить. Maksym Ye. (обговорення) 18:24, 9 грудня 2014 (UTC)
Дякую за підказку. До правопису не дійшло. Див.: Український правопис: проект / В. М. Русанівський та ін.; Українська національна комісія з питань правопису. — К.: Науково-видавничий центр НБУ ім. В. І. Вернадського, 2003 (http://izbornyk.org.ua/pdf/proekt_2003.pdf). --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 10 грудня 2014 (UTC)
Примітка. Цей проект радив писати місто Вязьма (тоді район Вяземський), але прізвище В'яземський, а прізвища П’ятаков і П’ятницький не згадав... --Микола Івкі (обговорення) 12:00, 11 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Ініціатора заблокувати за тролінг і абсурд. --Bulakhovskyi (обговорення) 15:17, 30 листопада 2014 (UTC)
Bulakhovskyi. Невже Ви вважаєте свої слова аргументами ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 22 січня 2015 (UTC)
Філологу Bulakhovskyi. Ваше "проти" означає, що Ви не дуже знаєте правопис. --Микола Івкі (обговорення) 11:48, 1 грудня 2014 (UTC)
Ще 23 жовтня (тобто до початку цього обговорення) отримав електронного листа. Там, зокрема, було написано: "У нас в мові існує таке правило - апостраф ставиться [...]. Тому і власні назви, що написані вами, також передаються українською мовою (за умови роздільної вимови) з апострафом: П'ятигiрск, П'ятигір'я, Дев'ятов, В'язники, Дем'янск та ін. Відповідно й Арм'янськ.
З повагою, [ініціали, прізвище], к. філол. н., доц.".
Поради цього філолога порушують чинний правопис. Зверніть увагу на слово апостраф. --Микола Івкі (обговорення) 12:31, 16 січня 2015 (UTC)
  • Алгоритм для рос. назв Вятка, Коряжма.
1. Апостроф може бути ? Так.
2. Назва українська ? Ні.
3. Назва географічна ? Так.
4. Ця назва є в § 109 ? Ні
5. Ця назва перед я, ю, е, и має м'який (ь) або твердий {ъ} знак ? Ні.
Тоді без апострофа: Вятка, Коряжма.
Примітка.
Якщо м'який або твердий знак є, то з апострофом: Нев'янськ, Нар'ян-Мар. --Микола Івкі (обговорення) 12:46, 16 грудня 2014 (UTC)
Для Коряжми цей алгоритм у мене зупиняється на першому ж пункті.--Анатолій (обг.) 14:53, 16 грудня 2014 (UTC)
В Інтернеті є рос. слово "корьяжма", якому відповідає укр. "кор'яжма". --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 21 грудня 2014 (UTC)

Сухий залишок. Джерела на користь Вятки (рос. річка і до 1934 року м. Кіров), окрім правопису:

Голоскевич Г. Правописний словник, 1929, С. 69. Вятка
• Російсько-український словник. За ред. М. Калиновича, М, 1948, С. 74. Вятка
Бурячок А. та ін. Довідник з української орфографії та пунктуації, К., 1964, С. 104
• Російсько-український словник: у 3-х т. К.: Наук. думка, 1969, Т. 1. С. 232. Вятка
• Українська літературна вимова і наголос: Словник-довідник / Укл. І. Вихованець, С. Єрмоленко та ін.; за ред. М. Жовтобрюха, К.: Наук. думка, 1973, С. 125: Вятка, вятський
Головащук С. Словник-довідник з правопису, К., 1979, С. 324.
• практичний критерій для апострофа цит. вище за: Українська мова і література в школі, К., 1979.
• закріплюємо матеріал: Українська мова і література в школі, 1985.
• Українська мова: Підручник для педучилищ / За ред. П. Дудика. К.: Вища школа, 1988, Ч. 1: Вятка
Сучасна шкільна й університетська практика:
Пазяк О., Сербенська О. та ін. Українська мова. Практикум: Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. К.: Либідь, 2000: «Вятка, Вязьма».
Шкуратяна Н., Шевчук С. Сучасна українська літературна мова: модульний курс, К.: Вища школа, 2007, С. 162.
Маслянко Н. Фортеця чотирьох королев: Фонетики, Орфоепії, Графіки й Орфографії (урок – гра). 5 клас. Електронний ресурс, 2007: «Бязь, пюре, Бєлгород, Вятка».
Лебідь Н., Сологуб Л. Навчальна практика з фахових методик: Навчально-методичний посібник. Полтава: Полтавський НПУ, 2011: «пюре, Вятка».
Смаглюк І. І. Орфографічний практикум: Збірник вправ. Біла Церква: Білоцерківський колегіум, 2011: Вятка
• Українська мова для студентів-економістів із близького зарубіжжя: практикум: у 2 ч. — Ч. І. Збірник вправ, завдань і тестів / Л. М. Бондарчук, Н. Л. Краснопольська, Т. А. Подгурська, І. А. Ярошевич. К.: КНЕУ, 2012. С. 59: Вятка
Черемська О. Збірник завдань до практичних занять зі спецкурсу "Теорія і практика перекладу економічного тексту українською мовою" для аспірантів. Х.: Вид. ХНЕУ, 2013: «Вятка, Вязьма».
Також написання Вятка в таких енциклопедичних і довідкових виданнях:
• Українська літературна енциклопедія, Т. 1, 1988, С. 464 та ін.
УРЕ
УСЕ, К., 1999, С. 597
• Атлас світу, Картографія, 1999.
• Енциклопедія українознавства, Т. 4, С. 1295, Т. 7, С. 2595, Т. 11, С. 366 та ін.
Для «В’ятки» ж самі порожні міркування вікіпедистів і некоректні посилання на дві електронні бази з помилками та деякі художні твори. Maksym Ye. (обговорення) 09:51, 17 грудня 2014 (UTC).
Є паперовий словник за 2008. Там - Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 13:38, 29 грудня 2014 (UTC)
А є електронний за 2005. Там — В'ятка. --Mykola Swarnyk (обговорення) 04:40, 30 грудня 2014 (UTC)
Ви про цей?--Unikalinho (обговорення) 06:10, 4 січня 2015 (UTC)
За посиланням аж три помилки в обговорюваному записі: апостроф, опис «істота», рік 1782 замість 1780. Maksym Ye. (обговорення) 20:30, 7 січня 2015 (UTC)
Цей словник містить помилки навіть для українських назв. Наприклад, для прізвища Лебідь чинний правопис (http://izbornyk.org.ua/pravopys/rozdil4.htm#par102) радить писати Лебедя, а словник - Лебідя... --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 8 січня 2015 (UTC)
  • Я сам думав, що правильно В'ятка, за аналогією з В'ятичі (хоча це плем'я відношення до річки немає), але цього разу аргументи мого затятого опонента Maksym Ye. є абсолютно переконливими, з такою добіркою авторитетних словників і енциклопедій не посперечаєшся. MelVic (обговорення) 15:21, 7 січня 2015 (UTC)
  • Проте Максим навів джерела лише на Вятку. Може на В'ятку джерел удвічі більше, але він міг їх свідомо не вказати, оскільки відстоює інший варіант. P.S. Взагалі дивно, що Максим не вважає АД словник УЛІФа, при цьому посилається на атласи Картографії, які правопису взагалі не дотримуються.--Анатолій (обг.) 18:44, 7 січня 2015 (UTC)
Треба без "може". Якщо, мовляв, "джерел удвічі більше", то пошукайте і вкажіть. --Микола Івкі (обговорення) 12:56, 8 січня 2015 (UTC)
Анатолію (Ahonc). Минуло два тижні. Де Ваші джерела ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 22 січня 2015 (UTC)
  • Видання Головного управління геодезії, картографії та кадастру України мали свого часу авторитетність видань офіційної установи. Їхні варіанти важливі й авторитетні, тому що назви писалися за певними державними документами, а не навмання. Видання ж Мовно-інформаційного фонду — друковані орфографічні словники з вихідними даними й відповідними авторами — я, звісно, вважаю авторитетними джерелами на рівні з іншими, оскільки це одна з трьох державних установ (з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови), що офіційно бере чи брала участь у встановленні сучасної мовної норми. (Втім, якої якості їхні основні видання, може кожен оцінити при користуванні.) Але також зауважу, що не варто їхню електронну базу називати словником. Дивно, коли один-єдиний модуль «Словозміна» з цієї електронної бази так називають, оскільки на сторінках сайту ніде не написано, що це орфорграфічний словник. Чому б не називати орфографічним словником модуль «Фразеологія» чи «Транскрипція» цієї ж бази? Вигадувати за укладачів назву їхньої праці — ОД за всіма вікіпедійними поняттями. Maksym Ye. (обговорення) 19:52, 7 січня 2015 (UTC)
    Ну так Фразеологія — це словник фразеологізмів, синонімія — словник синонімів. Тобто ця електронна база поєднує в собі кілька словників. З якого дива називати фразеологію орфографічним словником? А щодо «Картографії», то в них можна зустріти назви типу «Вєлікіє Лукі», «Новокузнєцк» чи «Бєлґород», що йдуть в розріз чинному правопису. Тож не слід вважати ці атласи авторитетними в плані правопису. Принаймні вони не більш авторитетні за електронну базу УМІФ.--Анатолій (обг.) 21:19, 7 січня 2015 (UTC)
    Анатолію (Ahonc). Картографи пишуть «Великі Луки», «Новокузнецьк» «Бєлґород» (передають рос. г через ґ). Також пишуть «Вятка». --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 9 січня 2015 (UTC)
    Картографи різні бувають. Я кажу про конкретно ДНВП «Картографія». У мене нема зараз під руками карти світу, тому щодо В'ятки не скажу, але є атлас України, в який потрапили і прикордонні міста Новочєркасск, Камєнск-Шахтінскій, Єйск…--Анатолій (обг.) 12:31, 9 січня 2015 (UTC)
Мав на увазі саме ДНВП „Картографія”. За який рік ці атласи ? Може, до 2006 ?! --Микола Івкі (обговорення) 13:00, 9 січня 2015 (UTC)
А в 2006 щось минялося?--Анатолій (обг.) 16:32, 22 січня 2015 (UTC)
Точніше, після 2005. Є атлас України за 2005. Там, наприклад, Єйськ і Сєверодонецьк.
Є атлас України за 2011. Там також Єйськ, але Сєвєродонецьк. --Микола Івкі (обговорення) 11:19, 23 січня 2015 (UTC)
Місяць тому Ви згадували паперовий орфографічний словник. За який рік і хто видав ? --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 9 січня 2015 (UTC)
Анатолію (Ahonc). Час іде, питання - без відповіді. --Микола Івкі (обговорення) 11:54, 22 січня 2015 (UTC)
Який паперовий словник? Не пам'ятаю, щоб я такі згадував.--Анатолій (обг.) 16:32, 22 січня 2015 (UTC)
Анатолію (Ahonc). Пошукайте тут свій допис за 23:19, 5 грудня 2014. --Микола Івкі (обговорення) 11:19, 23 січня 2015 (UTC)
  • Прочитайте десь офіційний опис цієї бази (опису на сайті немає, але є на диску), яким чином сторювалися окремі модулі на основі авторських паперових словників. Тобто, не база це словник просто тому, що так хочемо назвати, а сама база була створена на основі словників з додаванням додаткових записів. Саме ці додані записи, не підтверджені виданими словниками, містять найбільше помилок. «Словозміна», яка за замовчанням висвічується першою — це модуль словозміни. * Відмінність же географічних назв у документах кадастру від правопису не дивина, але це не означає неавторитетності джерела, просто додає проблем до вибору між двома офіційними виданнями. Maksym Ye. (обговорення) 22:04, 7 січня 2015 (UTC)
    Словник — упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих. Хіба під цей опис зазначена база не підходить?--Анатолій (обг.) 22:12, 7 січня 2015 (UTC)
    Я віддаю перевагу традиційнішому академічному тлумаченню: «Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови». (Словник української мови: в 11 томах. — 1978. — Том 9. — Стор. 367.) Maksym Ye. (обговорення) 22:21, 7 січня 2015 (UTC)
    Ну це в 70-ті були книги, зараз у нас і енциклопедія електронна, тож цілком природно, що і словники електронні можуть бути її джерелами.--Анатолій (обг.) 09:35, 8 січня 2015 (UTC)
  • Все це нагромадження помилкових і таких, що суперечать правопису, прикладів свідчать лише про дві тенденції: 1) колосального впливу русифікаторської махіни на наше несамодостатнє і піддатливе словникарство за принципом "Чим ближче, тим краще"; навіть деякі словники справедливо заслужили собі іронічну назву "російсько-російських" (вони для нас є суцільним АД!); 2) переписування несвідомими і часто далекими від української мови, в масі своїй російськомовними чиновниками будь-яких, помилкових, кривих і правих, термінів з одного джерела в друге за принципом "підпис здєсь-підпис здєсь". Ну а те, що в нас тут і зараз також працює своя п'ята колона, хто б сумнівався - зріть у корінь, а саме у "внесок" - там все видно. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:55, 8 січня 2015 (UTC)
    Серед наведених джерел для Вятки є довідники з правопису, підручники, словники, енциклопедії, статті журналів з роз’ясненням саме цього написання. Якби прихильники помилкової В’ятки змогли запропонувати хоч половину джерел такого рівня й такого охоплення мовної норми (від Голоскевича до закордонної ЕУ, від посібників до атласів), то можна було б про щось сперечатися. А так ваш коментар виглядає як донос, де ви опонентів звинуватили в непатріотизмі, наче маєте монополію на патріотизм, та ще й натякнули на якусь непристойну поведінку, якийсь не такий внесок. Maksym Ye. (обговорення) 06:21, 8 січня 2015 (UTC)
  • Пропозиція: Укрвікі пощастило, що в цьому проекті працює кандидат філологічних наук Користувач:Bulakhovskyi, із цим користувачем важко вести дискусії, він терпіти не може дилетантизм, я сам мав з ним чимало конфліктів. Але я думаю, що нехай такі складні питання правопису вирішує професіонал-філолог, як у цій статті так і в інших випадках. MelVic (обговорення) 04:31, 23 січня 2015 (UTC)
    Професійнійсть вікіпедиста залишається за межами Вікіпедії. Авторитетність будь-якого учасника це завжди нульова величина, оскільки Вікіпедія не має авторства, вікіпедист не може послатися на себе. Для підбиття підсумків потрібно небагато — елементарна сумлінність. От з цим, мені здається, тут завжди проблеми. Maksym Ye. (обговорення) 06:17, 23 січня 2015 (UTC)
На мою думку, проблему В*тка (ріка) можна було вирішити за кілька день: треба тільки правильно розуміти слово примітка.
...кандидат філологічних наук або к. філол. н.. Див. тут мій допис за 12:31, 16 січня 2015. --Микола Івкі (обговорення) 11:36, 23 січня 2015 (UTC)

НАТОПівнічноатлантичний альянс[ред.ред. код]

Повна офіційна назва організації Організація північноатлантичного договору[9]. Скорочена — Північноатлантичний альянс. Керуючись «Доречність назви» ВП:ІС обираємо скорочену назву як достатню для для однозначної ідентифікації теми статті. Іменування за абревіатурою вважаю неправильним з двох причин: 1) за замовчуванням статті про міжнародні організації іменуються за повною (скороченою) назвою а абревіатура дається перенаправленням (приклади: ООНОрганізація Об'єднаних Націй, СНДСпівдружність Незалежних Держав, ЄСЄвропейський Союз, ОВДВаршавський договір 1955 тощо). 2) Абревіатура НАТО має нестандартний характер це і не абревіатура як така: кирилична транслітерація латинської абревіатури від англ. North Atlantic Treaty Organization — NATO. Тобто є абревіатура NATO, а що таке НАТО навіть складно пояснити. І додатково: прийшло це скорочення з «совка» (див БСЕ, УРЕ тощо), а зараз відбувається дискурс про повернення у вживання зрозумілої назви Альянсу [10] [11] та ін. --Pavlo1 (обговорення)

Заявку подав не я, але оскільки автор нічого тут не написав, то зауважу, що дивлячись на інтервікі, там є різні варіанти написання цієї назви. Деякі пишуть NATO, інші використовують конкретнішу назву. Для перейменування потрібні аргументи.-- Piramid ion  12:35, 7 листопада 2014 (UTC)

Symbol support vote.svg За Аргументи з'явилисьFace-smile.svg Як на мене — цілком слушні. Зважаючи на наведені приклади та на невідповідність псевдоабревіатури (транслітерація абревіатури?) — підтримую перейменування.-- Piramid ion  13:10, 7 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти В українській мові (і в українській Вікіпедії) існують організації, які іменуються абревіатурами, на кшталт ЮНЕСКО, ОПЕК або УЄФА (а не Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, Організація країн-експортерів нафти та Союз європейських футбольних асоціацій відповідно), тож сам по собі аргумент, що іменування абревіатуру недоречне, не є дійсним. Повна назва Організація північноатлантичного договору, в принципі, інколи вживається, але назва Північноатлантичний альянс не має ніякого офіційного статусу. Якщо подивитися, то в нас є Місія України при НАТО, дуже широкий ужиток назви НАТО на сайті організації, Комісія Україна-НАТО (як з боку НАТО, так і з боку України вона навіть має скорочення КУН, що утворити від словосполучень «Організація північноатлантичного договору» або «Північноатлантичний альянс» неможливо). Наразі назва НАТО є найбільш уживаною і найбільш упізнаваною. Якщо ж буде змінена офіційна назва і в українських джерелах, і в НАТівських натівських (організацієпівнічноатлантичнодоговорівських чи північноатлантичноальянсівських?) джерелах або якась інша назва стане поширенішою, Вікіпедія теж змінить назву. Наразі ж не йдеться про те, щоб назва Північноатлантичний альянс була б офіційнішою або більш впізнаваною, ніж НАТОNickK (обг.) 18:03, 8 листопада 2014 (UTC)
    Здається Ви самі заплутались. То в яких джерелах: НАТівських, натівських, НАТОвських чи натовських? Face-grin.svg Може це вплив на функціонування морфонологічних явищ позамовних чинників (ух як я завернув)? А теза «сам по собі аргумент, що іменування абревіатуру недоречне, не є дійсним» надто сумнівна. Поясніть мені тоді чому ЄС правильніше використовувати у вікі ніж Європейський Союз, а ООН — ніж Організація Об'єднаних Націй. Чи це виключення? --Pavlo1 (обговорення) 22:10, 8 листопада 2014 (UTC)
    Згідно зі словником «натівський», виправив. Щодо ЄС та ООН, то ці абревіатури розшифровуюються українською, тому в назві статей і йде розшифровка. Абревіатура ж НАТО не розшифровується українською (як і ЮНЕСКО, ОПЕК чи УЄФА), тому й залишається в назві статті. Потенційна абревіатура ОПД чи ПА мали б право на існування, але стаття в такому разі йменувалася б за повною назвою. НАТО ж розшифрувати не можна, а ОПД (з якою йде КУО — Комісія Україна—ОПД) чи ПА (і КУП — Комісія Україна-ПА) не використовуються взагалі, тому й виходить іменування нерозшифрованою оригінальною абревіатурою — NickK (обг.) 20:25, 9 листопада 2014 (UTC)
    Тепер ви мене заплутати хочете? Абревіатура не може бути назвою статті, предмет якої має власну назву. Абревіатура це похідне слово від назви організації. Стаття про ООН називається Організація Обєднаних Націй бо організація так називається. І про ЄС теж. А не тому що ці абревіатури розшифровуюються українською. І стаття про ОПЕК має називатись Організація країн-експортерів нафти. Або, в крайньому разі, OPEC. Чи не таке ви з агонком нам насочиняли у ВП:ІС? «Оригінальні назви латинкою слід передавати у незмінному вигляді у таких випадках: технічні скорочення та абревіатури». Досить з мене. Хай інші вирішують. --Pavlo1 (обговорення) 20:52, 9 листопада 2014 (UTC)
    Річ у тім, що такі слова як НАТО, ЮНЕСКО, ФІФА чи УЄФА (ОПЕК чомусь немає) є в словниках української мови і, попри те, що їх неможливо розшифрувати українською, вони офіційно вживаються українською. Чи, може, НАТО щось не так робило, що випустило Довідник НАТО, а не Довідник NATO чи Довідник ОПД. З довідника складається враження, що назва НАТО є основною — точно так само, як назви ЮНЕСКО чи УЄФА є основними в україномовних джерелах — NickK (обг.) 22:55, 9 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Такі статті варто іменувати за найбільш впізнаваною назвою. Багато людей не знають, як розшифровуються абревіатури НАТО, ЮНЕСКО, УЄФА, ФІФА, ОПЕК. Навіть я не з першого разу зможу ЮНЕСКО розшифрувати. У нашій Вікіпедії усі вони подаються саме абревіатури, бо так вони найбільш впізнавані. Тож я не бачу в іменуванні абревіатурою (саме тому, що це абревіатура некласична). До того ж таке слово знає і орфографічний словник. А якщо подивитися на інтервіки, то там знову ж перевага над скороченням (десь 3 до 2). А щодо прикметників, то правильні обидва варіанти: і натівський, і натовський. P.S. А якщо вже вирішите таки перейменовувати, то краще на повну назву.--Анатолій (обг.) 00:59, 9 листопада 2014 (UTC)
    Толіку, і Ви туди ж? Очікувано: одна команда Face-wink.svg Щодо вікіпедійного правопису, то мені тут вже один аспірант доводив, що НИТКА в родовому буде НИТКу. Куди вилітає з абревіатури авіація він так пояснити і не зміг. Звісно, якщо ми пишемо вікі для люмпена з трьома класами і «Росія-24» на дивані замість освіти — НАТО буде більш упізнаним. Для більш освічених, тих кому стаття буде цікавою — це анахронізм. --Pavlo1 (обговорення) 06:47, 9 листопада 2014 (UTC)
    До речі, як ви НИТКА розшифруєте українською? Особливо цікаво дізнатися розшифровку літери И. Може, перейменувати на Наземний випробувальний комплекс тренувальний авіаційний — рівно за такою ж логікою, як і НАТО? Чи хоча б на НВТКА? Байдуже, що воно не впізнаване — зате позбудемося абревіатури, яку не можна розшифрувати — NickK (обг.) 22:58, 9 листопада 2014 (UTC)
    Перейменував. Полігон злітно-посадкових систем «Нитка». Дякую. --Pavlo1 (обговорення) 06:23, 10 листопада 2014 (UTC)
    Я не сам придумав ці слова, «так книжка пише», ну тобто орфографічний словник.--Анатолій (обг.) 00:08, 14 листопада 2014 (UTC)

Он у свіжому законі «Організація Північноатлантичного договору», ніякого альянсу.--Анатолій (обг.) 21:53, 4 січня 2015 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За Справді, давати перенаправлення з НАТО, NATO та інших і назвати "Північноатлантичний альянс". Це суто російська імперська традиція демонізації слів "Ходит НАТО по канату", те саме з німецьким назвами Рейх, Фатерлянд, Фюрер. Трохи дивно, як у цю компанію затесались ЮНІСЕФ, (чомусь не УНІСЕФ і не ЮНІЧеФ) та ЮНЕСКО - може очікували, що це, в їхньому понятті, будуть чисто шпіонські організації, а потім передумали. Треба зрозуміти і ламати цю кремлівську традицію. НМД таке "традиційне" слово(спо)творення від самого початку порушує сам принцип вікіпедійної неупередженості, адекватності та авторитетності, і тому має бути замінене саме авторитетними назвами. Mykola Swarnyk (обговорення) 16:45, 13 листопада 2014 (UTC)
А що тоді робити з Комісія Україна — НАТО? На яку авторитетну назву її замінити? — NickK (обг.) 21:22, 13 листопада 2014 (UTC)
А ще в нас є ГУЛАГ і ГОЕЛРО…--Анатолій (обг.) 00:08, 14 листопада 2014 (UTC)
А чого ви мене питаєте? Хіба не ви останнім редагували статтю Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору? Подавати стилістично правильну назву, поруч уже в тексті давати іншу вживану, створювати перенаправлення і все прекрасно. Додам до цього: надіюсь ні в кого нема сумніву, що Росія - це машина комплексної, всеохопної, науково вивіреної брехні? Там нічого не було поза сферою - ні правописи наші з вами, ні ботанічні назви, ні агрономія, ні тим більше кібернетика. І наші УРЕ, "російсько-російські" (Білодідівські) тритомники були скромними плодами цієї копіткої роботи в загальній упряжці. Це англосакси можуть свої британіки вважати за АД, у нас же ситуація інша, і це треба усвідомити. Mykola Swarnyk (обговорення) 00:14, 14 листопада 2014 (UTC)
Ну то це хартія, яку підписала Організація північноатлантичного договору, а пропонується перейменувати на Північноатлантичний альянс. Чи є якась угода, де була б назва Північноатлантичний альянс? Бо, схоже, Україна співпрацює з НАТО, співпрацює з Організацією північноатлантичного договору, а от про співпрацю з Північноатлантичним альянсом щось документів немає — NickK (обг.) 03:58, 23 листопада 2014 (UTC)
Та яка різниця. Хоч так, хоч так. Вибрати найбільш адекватну, на інші уживані варіанти створити перенаправлення і хай уже так буде. Суть в тім, щоб усвідомити і планомірно позбуватися совєтизмів. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:02, 23 листопада 2014 (UTC)
Ну то чому це має робити Вікіпедія раніше, ніж це робить керівництво України та керівництво самого НАТО? В Україні діє Центр інформації та документації НАТО, то його так називає і Україна, так і НАТО. Також в Україні діє Офіс зв'язку НАТО, то його так називає і Україна, і НАТО. Якщо Україна це не вважає совєтизмом, НАТО це не вважає совєтизмом, який це совєтизм? Може, тоді й Сполучені Штати Америки перейменуємо на щось інше, бо за радянських часів вони теж Сполученими Штатами Америки називалися? — NickK (обг.) 21:27, 23 листопада 2014 (UTC)
Дуже цікаво розповідаєте, але «Північно-атлантичний альянс» — такий самий сов’єтизм як і «НАТО». Є чудова книжка Гиляревский Р. С., Старостин Б. А. Иностранные имена и названия в русском тексте. — М.: Высшая школа, 1985. — 303 с. — там цікавий розділ про абревіатури, так і зазначається, що багато абревіатур подаються як транслітерації або транскрипції їхньої скороченої форми, а не через цикл розшифрування—переклад—зашифрування. До речі, North Atlantic Treaty Organization «перекладається» як Североатлантический союз, тож ваш альянс — це цілком радянський переклад. Літерні абревіатури, як окремий випадок складноскорочених слів, часто запозичуються саме таким банальним фонетичним шляхом, як і інші слова. До речі, ЮНІСЕФ (а не ЮНІЧЕФ) пояснюється англійським читанням /juːnɪsɛf/, ба більше, з повної назви вже вилучено слова International і Emergency, а в абревіатурі літери I і E так і лишились. Ну що тут сказати — скорочення живе окремим життям. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:12, 23 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За--Albedo (обговорення) 15:03, 14 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Слушні аргументи та й, як на мене, назви типу «НАТО» — звична калька. --Seva Seva (обговорення) 00:03, 23 листопада 2014 (UTC)
    Ви хоча б прочитали Калька (мовознавство)… --Lexusuns (обговорення) 21:59, 4 січня 2015 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти - ми ж проводили конкурс «Пишемо про НАТО», причому за підтримки ЦІДН. По-меоєму, якщо перейменуємо, ЦІДН нас не пойме. --А1 12:00, 4 січня 2015 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти. Per above, за НАТО, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ОПЕК, ФІФА, УЄФА тощо. — Юрій Дзядик в) 20:49, 5 січня 2015 (UTC).
    А ще ООН, ЄС, СНД. Це вже ходіння по колу. --Pavlo1 (обговорення) 07:27, 6 січня 2015 (UTC)
    Так ООН, ЄС і СНД — це однозначні абревіатури, тому сюди вони не мають стосунку. Якби їх називали ЮН, ІЮ чи СНГ — то інша справа. От ГОЕЛРО чи ГОСТ сюди підходять.--Анатолій (обг.) 19:44, 10 січня 2015 (UTC)
    Як це стосунку не має? То поясніть різницю в логіці вікіпедії тут ООН ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ НА Організація Об'єднаних Націй і тут Північноатлантичний альянс ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ НА НАТО. Аналогічно до навпаки. А яким боком тут ГОЕЛРО і ГОСТ приліплені взагалі не зрозумів! Це як в анекдоті: Прибери зайве слово з логічного ряду: космічний корабель, літак, косяк, трамвай, повітряна куля. Правильно — трамвай? --Pavlo1 (обговорення) 07:18, 12 січня 2015 (UTC)
    Pavlo1, трішки замисліться над аргументами опонентів. Ваш стиль дискусії завжди має бути гідним арбітра ВП:АК. — Юрій Дзядик в) 16:02, 12 січня 2015 (UTC).
    Різниця в тому, що абревіатури ООН, ЄС і СНД утворені від українських слів і їх легко розшифрувати. Абревіатури ж НАТО, ОПЕК, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ФІФА, ГОЕЛРО тощо утворені від оригінальних абревіатур. і їх українською розшифрувати не можливо (щоб кожна буква означала своє слово). І відповідно навпаки Організація Об'єднаних Націй — це ООН, Європейський Союз — це ЄС, тоді як Організація країн-експортерів нафти не дасть ОПЕК українською чи Міжнародна футбольна федерація не дасть при скороченні ФІФА, бо вони утворені від оригінальних назв. У цьому і різниця між двома групами наведених абревіатур. Тобто перші усталилися розшифрованими, а другі абревіатурами. І багато людей можуть і не знати неочевидну їх розшифровку. Я, наприклад, до цієї дискусії правильну розшифровку ЮНІСЕФ і не знав… P.S. О, ще згадав КОНКАКАФ, КОНМЕБОЛ.--Анатолій (обг.) 21:02, 12 січня 2015 (UTC)
    Ви так і не відповіли на моє питання в чому логіка відмінності ООНОрганізація Об'єднаних Націй і Північноатлантичний альянсНАТО. Адже статті не про утворення абревіатур, а про міжнародні організації. А для того аби Ви (і інші читачі) дізналися про правильну розшифровку абревіатур у вікіпедії є два узгоджених механізми: перший — перенаправлення з усіх можливих назв поняття на основну статтю, і другий, в преамбулі статті мають бути перераховані усі існуючі назви. І тоді у читача не буде проблем при пошуці інформації. Тепер пояснюю свою логіку: назви статей про групи однорідних предметів мають бути унфіковані. Для окремих груп найбільш «важливих» з т.з. більшості вікіпедистів статей навіть прописані правила — для музичних гуртів, футбольних клубів, марок автомобілів та ін. На жаль, міжнародні організації залишаються на периферії інтересу активних дописувачів, далеко поступаючись мультяшним героям і футболістам. Тому і іменуються статті за принципом «Петрова-Водкіна»: про ООН, ОБСЄ пише Петров і виходить Організація Об'єднаних Націй і Організація з безпеки і співробітництва в Європі, а про Північноатлантичний альянс і Організацію країн-експортерів нафти — Водкін. У нього НАТО і ОПЕК. Звісно такої дурні у вікі і крім МОРГ хвата. Знайдіть щось спільне MSC Magnifica, Oasis of the Seas, Титанік і Спокуса морів (судно). Але це не значить що так має бути. --Pavlo1 (обговорення) 18:40, 14 січня 2015 (UTC)
    Відповів же. Це дві різні групи однорідних предметів. ООН, ЄС, ОБСЄ — природні абревіатури, утворені від скорочень українських слів. У таких випадках ми подаємо повні назви. Друга група — це НАТО, ОПЕК, ФІФА, ГОЕЛРО, КОНКАКАФ — абревіатури, утворені від іноземних скорочень, і вони були запозичені саме абревіатурами і відповідно так статті і звуться. Отже, і в першій групі назви уніфіковані (всі повні), і в другій уніфіковані (всі абревіатури). Ви ж фактично пропонуєте розуніфікувати їх.--Анатолій (обг.) 20:17, 14 січня 2015 (UTC)
    Ну якщо НАТО має більше спільного з ГОЕРЛО ніж з ООН, то то я пас. Ми в різних бурсах вчились і говоримо різними мовами — навряд чи знайдемо консенсус. --Pavlo1 (обговорення) 22:10, 14 січня 2015 (UTC) P.S. Юрій Владиславович, як завжди сам того не розуміючи, ліпить в точку: ось вам новенький перл ОЛАФ: управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству. Буде «третя група» Face-devil-grin.svg
    Але в тому ряду, що ООН, буде і СНД, і СРСР, і ОВД. То чи краще «сусідство» з ОВД і СРСР, ніж з ГОЕЛРО? ;)--Анатолій (обг.) 22:25, 14 січня 2015 (UTC)
    Будь-яке зближення позицій відбувається через узагальнення. Я бачу поняття Північноатлантичний альянс в ряду Організація Об'єднаних Націй, Європейський Союз, Організація Договору Південно-Східної Азії, Організація договору про колективну безпеку. Ви будуєте ряд НАТО, ГОСТ, ГОЕРЛО, ОЛАФ тощо. Про що ми говоримо? Canimus surdis. Більше не коментую. --Pavlo1 (обговорення) 07:22, 15 січня 2015 (UTC)
    • (1) «Repetitio est mater exercitia», при роз'ясненні складних речей без повторів не обійтися.
      (2) Щойно дещо новеньке: ОЛАФ, фр. Office européen de lutte antifraude, європейське управління з питань запобігання шахрайству (обговорюється Національне антикорупційне бюро України).
      (3) Чи погоджена пропозиція перейменувати НАТО у ПА з ЦІДН? чи згодні вони на назву ЦІДПА?
      Юрій Дзядик в) 19:37, 10 січня 2015 (UTC).

Чеслав_НеменЧеслав Нємен[ред.ред. код]

Польською його ім’я пишеться Czesław Niemen, не зрозуміло чому у статті Немен. УСЕ передає як Нємен, BBC Україна також. --Юрій Булка (обговорення)--Юрій Булка (обговорення) 17:32, 6 листопада 2014 (UTC)

  • Проти. За правописом § 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ:
« Російський звук е, польські ie, болгарський і сербський е, чеські e, ě після приголосних передаються літерою е: Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельова; Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек.  »
УСЕ використовує якийсь власний правопис, трохи схожий на Проект 1999. Щодо Бі-Бі-Сі точно не впевнений але там могла бути помилка. --yakudza 11:41, 9 листопада 2014 (UTC)
« Авторитетність відносна, конкретна і контекстуально залежна. Відносність означає, що для Вікіпедії не існує джерел, авторитетних з будь-якого питання або не авторитетних з жодного. Конкретність і контекстуальна залежність означає, що питання авторитетності найчастіше розглядається по відношенню до якогось конкретного твердження.  »
        • Питання того, які джерела є авторитетними для правопису розглядалось при обговоренні ВП:МОВА, в сучасних українських ЗМІ, на жаль, помилки зустрічають досить часто, крім того далеко не всі вони використовують чинний правопис, а деякі взагалі пишуть якимось власним. --yakudza 23:06, 23 листопада 2014 (UTC)
          • Які з наведених джерел, окрім УСЕ, використовують альтернативний правопис? --Юрій Булка (обговорення) 23:26, 23 листопада 2014 (UTC)

Symbol support vote.svg За Підтримую. Якщо вже Тургенєву вдалося зберегти одну літерку з язичком (що досить дивно в цьому замеканому хорі), то чому жаліти одну і для Нємена? Не збагну, правда, до чого в цій купі Венгеров, Петров, Веселовський, Чапек, в яких і так ніякого "є" не вчувається... Mykola Swarnyk (обговорення) 04:14, 14 листопада 2014 (UTC)

  • В російській мові рос. Петров та ін. вимовляються із "є". --yakudza 23:06, 23 листопада 2014 (UTC)
    На мою думку, Нємен — це трохи особливий випадок, який важко порівнювати з, наприклад, іменем Мечислав чи тим більше різними Петровими/Івановими. Наведені джерела свідчать про наявність певної традиції написання цього імени (бо це сценічний псевдонім) в українській мові саме через «є». --Юрій Булка (обговорення) 23:24, 23 листопада 2014 (UTC)
    Власне. І яка кому ..... різниця, як воно там вимовляється! Суттєво, як воно тут вимовляється, і скільки ще тих ..... років знадобиться щоб по-свойому почати писати! Слів нема! Mykola Swarnyk (обговорення) 08:22, 25 листопада 2014 (UTC)
  • Та тут якесь лоббі «савєцкава правопіса» ніяк сє не вгомонит…--Бучач-Львів (обговорення) 11:17, 26 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Відповідно до чинного правопису польське ie передається як є.--Анатолій (обг.) 20:56, 17 січня 2015 (UTC)
В такому разі, може, насправді, "За"? І одразу підсумок? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:18, 18 січня 2015 (UTC)

Ентропія_(значення)Ентропія[ред.ред. код]

Посилання "Ентропія" вільне, можна закріпити його до значення. --Victor Lesyk (обговорення) 13:51, 26 жовтня 2014 (UTC)

Ви перейменували статтю Ентропія на Ентропія (фізика). Це спершу її треба було ставити на перейменування через ВП:ПС. В укрвікі прийнято давати назву без уточнення для найбільш вживаного/поширеного терміну (Земля, а не Земля (планета)). Чітких аргументів чому в даному випадку має бути саме так (основна назва для фізичного терміну) - я не маю, але може знайдуться ті, хто має. Лише звертаю увагу, що в інших мовних версіях стаття про фізичне явище в назві записується без уточнення, а дизамбіг - у форматі Ентропія (значення). Напр., en:Entropy (disambiguation), en:Entropy. -- Piramid ion  14:00, 26 жовтня 2014 (UTC)

Матвій_Пстроконський_(канцлер)Мацей Пстроконський (біскуп)[ред.ред. код]

Аргументи нижче.--— Green Zero обг 14:11, 25 жовтня 2014 (UTC)

Якщо з уточненням, то краще «єпископ», а не польською біскуп, бо коли будемо ангельських називати бішоп, німецьких — бішоф, то як я маю взнати, як читається французький évêque?? --Friend 15:29, 25 жовтня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За і бажано трохи причесати: викинути дублювання, а також - дієцезія, кальвіністи - кальвіністських, питання чи часом не Перемиський (Перемишльський)? Mykola Swarnyk (обговорення) 03:42, 10 грудня 2014 (UTC)

Юрій_ОссолінськийЄжи Оссолінський[ред.ред. код]

Аргументи нижче.--— Green Zero обг 14:08, 25 жовтня 2014 (UTC)

  • Symbol support vote.svg За
  1. Говори до гори… Який він Юрій? А стосовно «авторитетности» даного видання - шо ж то NickK згадав, «як баба дівков була»? В тих виданнях і не такі чуда видів'єм.--Бучач-Львів (обговорення) 11:13, 26 листопада 2014 (UTC)
  2. А де здоровий глузд у вашого несовкового видання?--95.135.237.255 11:37, 30 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, під таким ім'ям він є навіть у таких «несовкових працях» як Праці Українського наукового інституту в Польщі 1936 року, див. google:"Юрій+Оссолінський"NickK (обг.) 18:53, 25 жовтня 2014 (UTC)

Я_маю_мріюУ мене є мрія[ред.ред. код]

"У мене є мрія" - більш благозвучна назва. (Хоч Булаховський і казав, що і так і так - вірно.)--— Green Zero обг 12:52, 19 жовтня 2014 (UTC)

Назва "Я маю мрію" також милозвучна (благозвучна). --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 1 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Якби я перекладав, то вибрав би саме другий варіант. «Я маю мрію» — це дослівний переклад. Аж занадто.-- Piramid ion  14:37, 19 жовтня 2014 (UTC)
    «У мене є мрія» — це теж дослівний переклад. І теж аж занадто. Щоправда, з російської, а не англійської, але ж хіба це краще? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:00, 19 жовтня 2014 (UTC)
    Росіяни не володіють патентом на мовну конструкцію "у мене є щось". По-моєму вона дуже природна для української мови. — Green Zero обг 17:16, 19 жовтня 2014 (UTC)
    Звісно ж не володіють, ця конструкція характерна для уральських мов. Натомість індоєвропейські мови мають питому конструкцію «власник має власність». Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:11, 20 жовтня 2014 (UTC)
    Але чи можна мрію назвати "власністю"? Мрія - це щось абстрактне, і вона сама зникає, коли стає реальністю. Тому паралель некоректна. Навпаки, коли йдеться про такі поняття, краще казати "у мене є". Тобто "з'явилась". А згодом може зникнути... Так що я б теж перйменував, якби моя воля. А те, що ця конструкція є в уральських мовах (і навіть є типово.ю для них), не означає, що її не можна вживати в укр. мові, якщо вона в ній природно звучить...--Unikalinho (обговорення) 07:21, 6 листопада 2014 (UTC)
    «Власність» — це умовність для пояснення конструкції. Типова індоєвропейська «власник має власність» і уральська «у власника є власність». Ні про появу, ні про можливість зникнути жодна конструкція не каже. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:16, 7 листопада 2014 (UTC)
    Але коли вибираєш слова, завжди слід зважати на думку, яку хочеш висловити. "Я маю книжку" і навіть "я маю час" -- це за сутністю вислову (з семантичної точки зору) дещо інше, ніж "я маю мрію" або, наприклад, "я маю (якийсь) настрій". Дві останні думки краще передати через "у мене є", навіть якщо (так уже склалося) цей вислів існує в російській мові. Ну не можна керуватися лише бажанням відрізнятися від російської. У нас своя мова, у росіян своя, і не потрібно в питаннях розвитку своєї мови зазирати до сусіда--Unikalinho (обговорення) 11:51, 29 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Ще коли оце вночі «чистив» статтю — була точно така думка. --ReAlв.о. 14:59, 19 жовтня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти «Я маю мрію» або ще коротше — «Маю мрію» — це природна укранська питома індоєвропейська конструкція. На противагу угрофінській «у мене є». Я, звісно, пропоную скоротити назву до Маю мрію, бо ця форма має свій шарм завдяки лаконічності. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:00, 19 жовтня 2014 (UTC)
    А куди дівається "Я" ? — Green Zero обг 17:13, 19 жовтня 2014 (UTC)
    Українська мова, на відміну від англійської, займенника-підмета в цьому реченні не потребує, бо дієслівна форма сама вказує на суб’єкт дії. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 19:11, 20 жовтня 2014 (UTC)
    Підтримую, "я" можна прибрати, воно не несе змістового навантаження, лише зайвий склад. --Sir-nik (обговорення) 18:38, 6 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Я мрію. Дамо більш українського звучання--Albedo (обговорення) 20:32, 5 листопада 2014 (UTC)
0. Мрію - також від слова мріти... --Микола Івкі (обговорення) 14:28, 18 листопада 2014 (UTC)
  • Промова досить відома і явно має згадуватися в україномовних джерелах, то яка статистика вжитку в АД? — NickK (обг.) 00:16, 6 листопада 2014 (UTC)
    Не знаю як щодо справжніх АД, але якщо в ґуґлі, обравши мовою пошуку українську, ввести фразу: «Мартін Лютер Кінг Я маю мрію», то отримаємо понад 300 результатів. Якщо ж ввести те ж саме, але замість «я маю мрію» вставити «у мене є мрія», то отримаємо понад 900 результатів. Серед усього цього, ймовірно, знайдуться АД. Припускаю, що співвідношення їх в одному і другому випадку буде приблизно таке ж, як і співвідношення кількості отриманих результатів.-- Piramid ion  15:02, 24 листопада 2014 (UTC)
Пошук у Google дуже неточний. Коли до Ваших висловів додати " 2014", то вийде навіть більше, зокрема для "Мартін Лютер Кінг Я маю мрію 2014" - понад 2300. --Микола Івкі (обговорення) 13:09, 1 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти "Маю мрію" точніший переклад. "Я" дійсно можна прибрати. Як благозвучніше — це скоріш звичка до російського "у меня есть мечта", бо в них не скажеш "я имею". --Sir-nik (обговорення) 18:38, 6 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти "Я маю мрію" - кращий переклад. --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 17 листопада 2014 (UTC)
Англійський вислів "I have a dream" має звичайний порядок слів і не має виділення слова dream "мрія". Цей англійський вислів можна перекласти по-різному: "я маю мрію", "у мене є мрія". Вислів "я маю мрію" має звичайний порядок слів і не має виділення слова мрія. Вислів "у мене є мрія", навпаки, не має звичайного порядку слів і має виділення слова мрія. В українській мові поширені обидва вислови, але вислів "я маю мрію" - кращий переклад англійського вислову "I have a dream". Звертаю увагу на те, що англійський займенник I треба писати з великої літери. Тому у вислові "я маю мрію" хоч і можна пропустити займенник я, але не бажано. Крім того, і англійське I, і українське я - називний відмінок відповідного займенника. Таким чином, англійський вислів "I have a dream" має український відповідник "я маю мрію". --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 17 листопада 2014 (UTC)
Якась дуже сумнівна логіка. Те, що «I» пишеться виключно з великої, не ставить на ньому інтонаційний наголос. Судячи зі змісту промови, інтонаційний наголос у її назві стоїть саме на слові «dream». І щодо, цитую: «Англійський вислів „I have a dream“ має звичайний порядок слів» — а який порядок слів був би незвичайним, щоб його можна було перекласти як «у мене є мрія»?-- Piramid ion  17:55, 19 листопада 2014 (UTC)
1. Щодо I. Мав на увазі, що бажано залишити займенник я в назві статті.
2. Назва промови і зміст промови - не те саме. Англійською можна було б інакше назвати промову, але не названо.
3. Позаглядавши в різні джерела, придумав речення (може, трохи помилкові). It is a dream that I have. A dream comes to me. Перше речення не має звичайного порядку слів, обидва речення виділяють слово dream "мрія". --Микола Івкі (обговорення) 11:24, 20 листопада 2014 (UTC)
  • "Я плекаю мрію" - ніби ще кращий переклад, ніж "я маю мрію". Пор.: мати мрію, надію; плекати мрію, надію. --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 21 листопада 2014 (UTC)
Промова "I have a dream" була англійською (не російською) мовою. В англійському тексті промови займенник I "я" вжито 16 разів, а займенник me "мене, мені" - ні разу. Може, пора припинити обговорення того, який займенник, я чи мене, залишити в назві статті ?! --Микола Івкі (обговорення) 12:36, 24 листопада 2014 (UTC)
Практика перекладу допускає зміну відмінкової форми по відношенню до мови-оригіналу. Наприклад, німецьке "Ich werde gefragt" - перекладаємо "Мене питають", а не "Я питаний" "останній варіант звучить дико, чи не так?. Тому не потрібно так чіплятися до відмінка займенника Я (тільки не треба зараз казати, що англійська - не німецька! --тим більше, що і в англ. мові є пасивний стан, який часто перекладається приблизно так само)--Unikalinho (обговорення) 11:51, 29 листопада 2014 (UTC)
Пор. також, наприклад, дякувати кому, дякуючи кому і рос. благодарить кого, благодаря кому. --Микола Івкі (обговорення) 12:35, 3 грудня 2014 (UTC)
  • Вигадані Вами фрази ніяк не можна перекласти як «у мене є мрія». З дуже великою натяжкою і в дуже незвичайному випадку ще можна було б так перекласти (недослівно) першу фразу. Але її вжиток дуже сумнівний, важко навіть уявити, де вона могла б бути вжита. I have a dream не має альтернативи. І цю фразу можна перекласти і як «я маю мрію», і як «у мене є мрія». Другий варіант для української мови більш питомий, ніж перший. І ще — якщо робити зворотній переклад — чи можете Ви перекласти англійською фразу «у мене є мрія»? Який буде переклад? Взагалі — Ви працювали коли-небудь з перекладами з англійської? Знаєте, як там іноді займенники опускаються? І порядок не лише окремих слів, а й цілих частин складнопідрядних речень змінюється при перекладі?-- Piramid ion  15:02, 24 листопада 2014 (UTC)
І «я маю мрію», і «у мене є мрія» англійською перекладу: I have a dream. Перекладав, але мало, не перекладач. Прочитав Ваші питання - і змінив перше речення: It's a dream I have. --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 2 грудня 2014 (UTC), --Микола Івкі (обговорення) 10:57, 3 грудня 2014 (UTC)
  • Питомою для української мови (як і будь-якої ІЄ мови) є лише конструкція «Я маю мрію», натомість конструкція «У мене є мрія» є запозиченою з уральських мов. Більше того — перша не є граматичним обрубком, від неї можна, наприклад, дієприслівниковий зворот утворити. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 13:29, 27 листопада 2014 (UTC)
"Там, де росіяни кажуть у меня есть, українці вживають я маю" (http://slovopedia.org.ua/30/53404/26171.html). --Микола Івкі (обговорення) 14:11, 28 листопада 2014 (UTC)
"Там, де росіяни кажуть у меня есть, українці казали я маю" (мовознавець Святослав Караванський, http://maysterni.com/p3.htm). --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 2 грудня 2014 (UTC)
Не все так однозначно. Просто в рос. мові існує тільки одна конструкція ("я имею", щоправда, теж є, але в інших випадках вона вживається), а в укр. мові -- обидві. Вибір того, яку вжити, зумовлюється багатьма чинниками, зокрема суттю висловлювання--Unikalinho (обговорення) 11:51, 29 листопада 2014 (UTC)
В Інтернеті росіяни вживають і "я имею", і "я имею мечту", але набагато рідше, ніж "у меня есть мечта". --Микола Івкі (обговорення) 13:23, 2 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Точніший переклад, менше слів, ближча до української конструкція. --Friend 15:29, 29 грудня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Вище вже висловлювався, але офіційного голосу не подав. Виправляю помилку--Unikalinho (обговорення) 14:44, 5 січня 2015 (UTC)

Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень статей з 34 і більше інтервікі посилань, яких немає в УкрВікіВікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень статей, що є у 34 і більше розділах, але відсутні в УкрВікі[ред.ред. код]

«інтервікі посилань» — беззв'язний набір слів. § 26 українського правопису. Для заміни посилань знадобиться допомога ботоводів. Stas (обговорення) 09:34, 19 жовтня 2014 (UTC)

Symbol opinion vote.svg Особлива думка І що там перейменовувати, якщо тиждень пройшов ще з 5 травня до 1 червня? Організуйте новий і підберіть для нього точнішу назву. Від цього буде більше користі. --Pavlo1 (обговорення) 09:57, 19 жовтня 2014 (UTC)

Користі з нового тижня, звісно, буде більше, але Вікіпедія не повинна ставитися до грубих помилок як до норми. Інакше вони будуть розповзатися і в нові тижні, і по всьому інтернету. А енциклопедія має бути Сонцем Істини хоча б зразком грамотності. Stas (обговорення) 10:52, 19 жовтня 2014 (UTC)

Кетрін ГепбернКетрін Хепберн[ред.ред. код]

Ставлю на перейменування повторно, після навмання закритого обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Кетрін Гепберн → Кетрін Хепберн, адже в попередньому підсумку не було враховано, що прізвище знаходиться в базі УЛІФ, помилково інтерпретовано правопис і не були розібрані аргументи. Я маю поставити це перейменування знову, тому що або база є остаточним аргументом, як у випадку Арістотеля, або ж все визначається голосуванням.

Повторю перелік причин, з яких потрібно перейменувати неоковирне Гепберн на Хепберн.

1. Правопис (§87) виділяє старіші запозичення. Це прізвище українські джерела знають давно.
2. Вжиток в авторитетних джерелах віддає абсолютну перевагу Хепберн: books.google.com (УРЕ та ін.), scholar.google.com (Гепберн в одному джерелі 2013-го року), портали gov.ua (Гепберн в двох джерелах проти понад двохсот).
3. Якщо для когось керівництвом для дії є електронна база УМІФ, згідно з якою закривалися практично всі попередні перейменування, то і там в модулі «Словозміна» пропонується тільки варіант Хепберн.
Перейменування стосується всіх Хепберн та Хепбернів, що у Вікіпедії написані через Гепу: Кетрін, Одрі, Майкла, Томаса та ін. Maksym Ye. (обговорення) 03:42, 9 жовтня 2014 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Всі аргументи наведені, позиції зрозумілі, тому на ваші уніфікаторські потуги вже навіть не хочеться реагувати. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:41, 7 листопада 2014 (UTC)

Symbol oppose vote.svg Проти Дозволив собі перевірити твердження номінатора, щодо УРЕ виявляється, що Хепберн тут немає, тобто це слово не може розглядатися, як старіше запозичення, і нам нічого не зостається, як керуватися Правилами правопису § 87. G, H і передавати H через Г, хоча, як на мене по вимові англійський звук h все-таки ближчий до українського х ніж г. MelVic (обговорення) 06:27, 8 січня 2015 (UTC)

Гомосексуальність і суспільствоГомосексуалізм і суспільство [ред.ред. код]

Слово "гомосексуальність" є неологізмом. Цей неологізм відсутній в словниках української мови ([12], [13]). Натомість згідно з ВП:МОВА ми повинні послугуватися літературною мовою, і в усіх спірних випадках щодо написання слів спиратися на академічні словники. В даному випадку існує зафіксоване практично в усіх словниках слово, що адекватно описує явище - гомосексуалізм. Його пропоную і використовувати. --А1 08:10, 29 вересня 2014 (UTC)

  1. Проти, погоджуючись з Drundia. Згідно з трактуванням цих двох термінів у двадцятититомнику, мова у статті йде саме про розгляд співвідносин Гомосексуальності, як сексуальності людини, її ідентичності та поведінки і суспільства, а не Гомосексуалізму, як статевого потягу і суспільства. Бо друге виглядає абсурдним, якщо перейменовувати. Друге: приведений як приклад онлайн-словник Lingvo не є академічним виданням і створений на основі багатьох інших словників і енциклопедій. До того ж онлайн версія цього словника значно куціша від комп'ютерної, де є і термін "Гомосексуальність". Словники України on-line взагалі «розроблено на основі CD-версії 3.2 (2008р.)» і невідомо ким, що теж не може бути доказовим джерелом, хоча і зрозуміло, що матеріали бралися я якихось видань. --LeonNef (обговорення) 19:37, 14 листопада 2014 (UTC)
  2. Продовження умисних репресій проти неітральності та енциклопедичності Вікіпедії. Гомосексуальність НЕ вважається хворобою (гомосексуалізмом). Тому будь-які дії, можна тлуматичи як пряма та непряма дискримінація та порушення правил Вікіпедії через свою неприховану ненависть та негативне ставлення до явища. До неітральності, правил вікі та критерій перейменування та назв статей - це не має жодного відношення. Цікаво, що Ви скажете стосовно цього? --Rayan Riener (обговорення) 19:58, 14 листопада 2014 (UTC)
  3. По-перше ані «гомосексуалізм», ані «гомосексуальність» не є споконвічними словами в українській мові. Термін «гомосексуалізм» перейшов в у українську мову з англійської у часи, коли це помилково вважалося хворобою і у нашій тодішній тоталітарній країні каралося позбавленням волі. Нині хворобою це не вважається ні у світі, ні в Україні, то чому ми повинні використовувати застарілі помилкові терміни іншомовного походження, які були нав'язані тодішньою владою? По-друге суфікси -ізм та -іст в українській мові (як і у російській, білоруській) позначають 1. свідомо обрану ідеологію (фашизм, фемінізм, комунізм) 2. мистецькі напрямки (романтизм, класицизм) 3. поняття про властивості мови (неологізм, фразеологізм). Науково доведено, що гомосексуальність — це не свідомий вибір. По-третє термін «гомосексуалізм» не обґрунтований науково і порушує однорідність мови — «гомо-» це приставка, так само як «гетеро-», «бі-», «транс-» і в усіх випадках з цими словами використовується «сексуальність» (при цьому різниця в цих словах тільки в їх значенні). До того ж з прикладами «фашизм», «фемінізм», «комунізм» ми використовуємо прикметники «феміністичний», «комуністичний», «фашистський». Чи хтось каже українською «гомосексуалістичний» або ж «гомосексуалістський»? Ну і наостанок увесь світ вважає термін «гомосексуалізм» не політкоректним, а сама ЛГБТ-спільнота не використовує його для самоназви (в той час коли гомофоби та гомофобні організації навмисно використовують термін «гомосексуалізм» для приниження та демонстрації зневаги до ЛГБТ). То до чого ж використовувати в Українській Вікіпедії це слово, що порушує норми української мови, що вважається зневажливим, науково не обґрунтованим, і має низку інших суперечностей? Лише тому що його нам нав'язала нами не обрана влада 70 років тому? Слово «гомосексуальність» усіх перелічених вище суперечностей та проблемних питань позбавлено. Однозначно проти. --Hikaro (обговорення) 21:46, 14 листопада 2014 (UTC)
    Чимало слів в українській мові не є споконівченими (також - літак, мрія, комп'ютер), натомість важливо, що слово вже є усталеним. Щодо значень суфіксів - прошу надати джерело. Зокрема, мені цікаво, до якої ідеологічної чи мистецької течії відсилає слово "механізм"... --А1 10:30, 16 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Тут і в цьому обговореннях учасники та учасниці вже дописали достатньо аргументів, чому має вживатися слово "гомосексуальність" замість застарілих чи невідповідних інших термінів.--Vimoculars (обговорення)
    Хоча прецедентне право і не закріплено правилами Вікіпедії, але в цьому випадку цілком логічно було би його застосувати - якщо основна стаття називається "гомосексуалізм", то варто і похідні назвати аналогічно. --А1 21:11, 14 листопада 2014 (UTC)
  • Основна стаття помилково називається "гомосексуалізм". Її слід перейменувати. В усіх статтях, де вживається помилкове слово "гомосексуалізм", потрібно замінити словом "гомосексуальність", а там, де проста заміна не підходить, відредагувати з урахуванням того, що гомосексуальність не є хворобою чи чимось "негативним" чи "протиприродним".--Vimoculars (обговорення)
  • Вікіпедія не є місцем для оригінальних досліджень, тому Ваше твердження, що слово "гомосексуалізм" буцім-то є помилковим не може бути прийнятим до уваги. Наявність цього слова в академічних словниках української мови, як і в фаховій літературі доводить, що помилковим є не слово "гомосексуалізм", а Ваше припущення. Натомість зміст дискусій навколо того, чи є гомосексуалізм хворобою слід розкривати в тілі самої статті "гомосексуалізм". --А1 10:21, 16 листопада 2014 (UTC)
  • Давайте не будемо займатися "словесною еквілібристикою", бо Вашим основним аргументом було те що "гомосексуальність" є неологізмом, що спростовує згаданий двадцятитомник (як, до речі, і щодо слова "гомосексуал", про яке у нас з Вами вже була дискусія), а тепер Ви намагаєтеся знайти якість інші аргументи.
    Щодо фахової літератури — почитайте цю статтю. Там багато прикладів фахового використання терміну "гомосексуальнісь" з посиланнями на джерела. Там же і про суфікси.
    Якщо стаття вже створена під цією назвою, то чи є взагалі сенс в її перейменуванні? Я бачу втягування користувачів у затяжну неконструктивну дискусію, результатом якої буде те, що шаблон на перейменування може висіти на статті роками (як на "Гомосексуалізм") і ніхто не матиме бажання взяти на себе відповідальність підвести підсумки. Я навіть не здивуюся, якщо незважаючи на аргументи проти статтю перейменують. --LeonNef (обговорення) 19:35, 16 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Погоджуюся з вищеперерахованими доводами "проти", які вважаю логічними. --Litopysez (обговорення) 00:31, 19 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Однозначно! -- Morozless

Операція_«Ігл_есіст»Операція «Eagle assist»[ред.ред. код]

Ігл есіст - це не українською мовою. Єдина публікація українською, яку я знайшов, називає операцію латинкою («Eagle assist»). --Olvin (обговорення) 09:57, 18 вересня 2014 (UTC)

Проблема уніфікації назв статей про операції та навчання має глибше коріння. Ось одне з обговорень. Можливо тут якесь правило узгодити треба, наприклад внести доповнення до ВП:ІС#Використання латинки в іншомовних назвах. З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 10:25, 18 вересня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Вважаю, що така транслітерація має використовуватись у таких випадках радше як виняток. Тобто там, де є усталена, вживана українська назва - і то не обов'язково. Бажано використовувати оригінальну назву.-- Piramid ion  19:00, 19 вересня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За, згідно ВП:АД, завжди потрібно спиратися на джерела, та вичищати власні оригінальні переклади ВП:ОД. — Юрій Дзядик в) 13:01, 7 жовтня 2014 (UTC).
  • Symbol oppose vote.svg Проти А ви знаєте де джерела шукати? Ось наприклад Офіційний сайт НАТО: Операції та місії НАТО: «За запитом США НАТО розпочала першу в своїй історії операцію з боротьби з тероризмом «Ігл есіст», яка тривала з середини жовтня 2001 року до середини травня 2002 року». А ось це — Іґл Ассіст — власна транскрипція автора, яка ґрунтується, якщо я розумію, на останніх вікі-трендах Face-tongue.svg --Pavlo1 (обговорення) 17:56, 7 жовтня 2014 (UTC)
    Інструкція. На сторінці Офіційний сайт НАТО: Операції та місії НАТО вказаного тексту немає. Щоб його знайти, потрібно розкрити підменю "Завершені операції та місії". — Юрій Дзядик в) 10:39, 8 жовтня 2014 (UTC).

Харківський моторобудівний заводХарківський моторобудівний завод «Серп і Молот»[ред.ред. код]

Перейменувати на правильну та відому назву. Доказ: 1--Ffederal (обговорення) 09:24, 21 квітня 2014 (UTC)

  1. Symbol oppose vote.svg Проти - не хочеться грубити, але знаєте, куди з серпами і молотами... Взагалі, ваша заявка подібна на флейм. Краплина патріотизму не завадить. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:58, 11 серпня 2014 (UTC)
  2. Symbol oppose vote.svg Проти — аналогічно з Mykola Swarnyk Jphwra (обговорення) 08:08, 11 серпня 2014 (UTC)

До чого тут ваша ідеологія? Це і є патріотизм Харкова, повага до історії міста. В Харкові цей завод тільки й відомий, як "Серп і молот". Користувачі з Харкова це підтвердять. І в підручниках історії завод теж згаданий, як "Серп і молот".--Ffederal (обговорення) 20:22, 11 серпня 2014 (UTC)

а може краще взагалі історичну назву «Гельферіх-Саде»??? Не смешіть. Jphwra (обговорення) 04:38, 12 серпня 2014 (UTC)
Завод і в наші роки називався ВАТ "Серп і Молот" (джерело), аж доки завод не знесли. Ніхто не знає в місті "моторобудівний завод", а завод "Серп і Молот" знає кожен--Ffederal (обговорення) 07:46, 12 серпня 2014 (UTC)
я розумію Вашу істерію (її витоки мабуть звідси теж мені джерело) але таких "заводів" по Україні і зокрема у Харкові море, просто океан і я виступаю за назву «Гельферіх-Саде», от де історія, а не серп та якась наковальня.... Jphwra (обговорення) 09:25, 12 серпня 2014 (UTC)
Ні, це я розумію вашу істерії, політичну історіофобську істерію. Але істина - понад усе. Гельферіх-Саде - назва 100-річної давнини, давно забута. Ніхто ж не перейменовує статтю про київський завод "Більшовик" на стару назву "Гретер і Криванек". Вам якась іншомовна стара назва важливіша за українську назву "Серп і Молот"? В історіографію, в підручники цей завод увійшов, як "Серп і Молот", бо більшу частину свого існування він так і називався. Якби завод перейменували в роки незалежності, то була б інша розмова. А так - стаття має право перейменуватися на власну назву "Серп і Молот"--Ffederal (обговорення) 09:57, 12 серпня 2014 (UTC)
Київ менш хворий на "советизацию" ніж Харків, тому з огляду на це я проти. Jphwra (обговорення) 15:20, 12 серпня 2014 (UTC)
До чого тут радянізація чи ще щось, коли річ про історію? Просто завод так і називався до його підриву - "Серп і Молот". Коли б було рішення перейменувати підприємство на завод імені Степана Бандери, то назвали б так статтю. Але завод ніяк не перейменовувався протягом 1990-х - 2000-х років. Тому назва статті мусить уточнитися шляхом перейменування на додаток "Серп і Молот"--Ffederal (обговорення) 15:53, 12 серпня 2014 (UTC)

Милутин_МиланковичМілутин Міланкович[ред.ред. код]

Милутин Миланкович — безглузда письмова копірка. Не передає оригінальної вимови, звучить не питомо для української мови. Не вживається в наукових колах.[14], а сучасні сербські прізвища записуються саме як Міланкович.[15] У астрономічному енциклопедичному словнику — Міланкович Мілутін [16], проте ім'я хай буде Мілутин, бо так каже правопис, однак той, яким ми користуємося, не дає уточнень, уточнення щодо запису таких імен та прізвищ я знайшов тут, а саме — « И (і) передаємо переважно через и в прізвищах та іменах, належних до південнослов'янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.): Бе́гич, Бе́лич, Вели́чков, Жи́вков, Кара́джич, Ми́лев, Ми́лош, Ми́тич, Ни́колов, Симе́он, Фили́п, Я́гич; рідше — через і (на початку слова; перед [й] та голосним; в іменах неслов'янського походження, що мають відповідники і в українській мові з написанням через і; у деяких инших випадках, переважно за традицією): І́вич, Іконо́мов; Ілі́єв, Мі́йо; Ві́ктор, Ліля́на; Людеві́т, Мі́клошич та ін.; через ї (після голосних): Воїсла́в, Михаї́л, Стої́ч.» (Виділених курсивом уточнень немає в тому правописі, яким ми користуємось — і це знову обурює, чергова недосконалість правопису — продемонстрована наочно. Але ж ми за нього чіплятимось руками, ногами і зубами, чи не так?) -- Pyramid ion  15:06, 18 червня 2014 (UTC)

Не зрозумів, у чому недосконалість. Якщо в мові є одна літера и, то чому ми її передаємо в одному слові по-різному? Якби там були різні літери, тоді так. На разі ж Symbol oppose vote.svg Проти згідно з правописом.--Анатолій (обг.) 15:53, 18 червня 2014 (UTC)
Хоча б тому, що слов'янські прізвища українізуються. Якби ми передавали всі літери «и», які вимовляються як «і» саме через «і», то всеодно в нашому варіанті було б «Мілутін Міланкович», щоб прізвище можна було відмінювати. Між іншим, це ім'я в багатьох джерелах саме так і записується, зокрема у вказаному вище словнику. А недосконалість — по-перше у вимові, по-друге — у відсутності у нашому правописі уточнень та переліку винятків. По-третє, я навів вище приклад вживання сучасного сербського прізвища в Україні.-- Pyramid ion  16:26, 18 червня 2014 (UTC)
Справжня причина того, що вони «українізувалися» в такий чудесний спосіб, який віддалив їх від мови, зате полегшував слабонавченим російським особістам пошук прізвищ у всяких картотеках і списках. Російською «Милутин Миланкович»? - харашо, пусть па-украински тоже будет «Милутин Миланкович» - тада нікуда нє спрячетса, сабака. Так що це далеко не "безглузда письмова копірка". Зверніть увагу, що саме прізвища «українізуються» і згадайте хто в нас був головним мовознавцем та як рапортували про "взаємне зближення" і "створення нової історичної спільності". Така українізація. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:37, 14 листопада 2014 (UTC)
Насправді це через те, що у південних слов'ян нема и та і, в них лише одна літера и.--Анатолій (обг.) 01:39, 15 листопада 2014 (UTC)
Глибше запхайте голову в пісок, по-вашому репресивних мотивів у радянському "мовознавстві" насправді ніколи не було? Mykola Swarnyk (обговорення) 03:35, 15 листопада 2014 (UTC)
Причому тут вимова? У нас правопис. Він пояснює як псиати, а не як вимовляти.--Анатолій (обг.) 16:28, 18 червня 2014 (UTC)
Якщо ви не в курсі, то в нас за винятком асиміляції деяких звуків — всі звуки вимовляються так, як і пишуться. А окрім «вимови» інших аргументів не видно, ні? Milutin Milanković — сербохорватською мовою. І щодо вашого попереднього аргументу — в англійській мові є одна літера «і», в них «и» немає. То чому ми передаємо різні слова через «и» та «і»?-- Pyramid ion  16:33, 18 червня 2014 (UTC)
І ще одне, якщо вже так дуже дотримуватись правопису - припустимо, ми залишимо ім'я таким, яким воно було. Але на зміні прізвища в назві статті я таки наполягаю, спираючись в першу чергу на наведених вище джерелах (і не тільки на них, таких АД насправді більше), а в другу - на наведений пункт правопису, який через недосконалість не був включений в офіційне його видання.-- Pyramid ion  16:47, 18 червня 2014 (UTC)
Я не знаю, де ви взяли той правопис, але в Українському правописі, схваленому НАНУ і МОНУ, і друкованому, і електронному, цей пункт звучить
5. И (І) передається через и в прізвищах, належних до південнослов'янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.): Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич; але через ї після голосного: Раїч, Стоїч та через і — на початку слова: Ікономов, Ілієв; Івич, Ігнатович.
Тут ідеться якраз про прізвища, а не про імена. А щодо англійської, то там літера i може читатися зовсім по-різному, навіть як ай, чого в сербській нема, тож порівняння невдале.--Анатолій (обг.) 18:38, 18 червня 2014 (UTC)
Саме так, в сербській вона читається як "і", то чому ми маємо передавати її як "и"? Чому ім'я Мілош, яке так і вимовляється, треба записувати як "Милош"? І чому в українських документах серби з прізвищем "Миланкович" записують його як "Міланкович"?-- Pyramid ion  19:54, 18 червня 2014 (UTC)
В українських документах і росіян записують як Сєргєй чи Владімір. То шо, теж заб'ємо на правопис?--Анатолій (обг.) 20:22, 18 червня 2014 (UTC)
Якщо записують так конкретну людину, (як у випадку із Гонгадзе, а не Ґонґадзе) — то так і треба передавати у вікіпедії. Це те саме, що й з новими іменами — Лана Вачовскі — це чоловік, який змінив стать і, відповідно, ім'я, тому і в вікіпедії він записаний так. Якщо ім'я записане, наприклад, в паспорті «Сєргєй» — то і в вікіпедії він має бути Сєргєй. Коротше, в мене виникло бажання закінчити розмову і почекати інших аргументів, бо скочується у якийсь тролінг.-- Pyramid ion  20:40, 18 червня 2014 (UTC)
Проте російські і білоруські футболісти у нас саме за правописом записані, а не за українськими документами — Корніленко Сергій Олександрович, а не Карнілєнка Сяргєй Аляксандравіч, Ковель Леонід Леонідович, а не Ковєль Лєанід Лєанідавіч, Єщенко Андрій Олегович, а не Єщенко Андрєй Олєговіч і т.д.--Анатолій (обг.) 23:02, 18 червня 2014 (UTC)
Ну, тоді I give up у цьому питанні. Відстоюю лише присутній у інших виданнях і відсутній у останньому пункт правопису, де говориться про винятки, а також хочу знову ж таки зробити особливий наголос на АД.-- Pyramid ion  14:34, 19 червня 2014 (UTC)
Тепер ви самі собі заперечуєте, адже Корніленко, а не Корниленко. Аби лиш сперечатись. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:22, 15 листопада 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Словник УЛІФ має ім'я Мілан (навіть уточнено, що це західно- і південнослов'янське ім'я) і наша електропедія має статтю Мілан (ім'я), тому так. --Friend 21:57, 26 червня 2014 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Підтримую. Per: Користувач:Friend. Mykola Swarnyk (обговорення) 23:48, 14 листопада 2014 (UTC)

Соціально-політичні_розломиСоціально-політичні_розмежування[ред.ред. код]

Одразу зазначу, що я не соціолог, тому не перейменовую статтю самостійно, а виношу на обговорення. Особисто мені вираз "соціально-політичні розломи" ріже вухо. На заняттях ми використовували вираз "соціально-політичний поділ" - він мені звичніший. Втім, дозволила собі пошукати думку в інших джерелах. Серед іншого:

  • Романюк А.С., Сокирка Ю.М. та ін. Від соборності до незалежності: стан та динаміка інтеграції українського суспільства у контексті європейських процесів. – Львів: ЦПД, 2009. – 140 с.:

В англомовній літературі соціополітичний поділ позначається терміном «cleavage», а в російсько- та україномовній літературі перекладається як розкол. Проте такий переклад не є абсолютно адекватним вихідному значенню, і несе негативне навантаження. На нашу думку, кращим і ближчим за змістом є український еквівалент «розмежування», чи більш вживаний термін «поділ», які ми з метою уникнення термінологічної плутанини вживаємо як еквівалентні та взаємозамінні. Дослідження терміну соціополітичного поділу необхідно, на нашу думку, починати із класичної моделі С. Ліпсета та Ст. Роккана, у якій йдеться про вплив соціополітичних розмежувань на формування партійної системи в країнах Західної Європи. По при ґрунтовність цього дослідження, автори не пропонують чіткого та однозначного визначення поняття «cleavage». Вони звертаються до емпіричної практики та виділяють класичні чотири лінії розломів, які визначили конфігурацію партійних систем в країнах Західної Європи: між центром і периферією, церквою та державою, містом та селом, власниками та робітниками.

  • Вираз "соціально-політичні розмежування" використовують також Глівинський, Кокорський, Ханстантинов.
  • В наявній статті усі джерела англомовні - жодного україномовного, тож, можу припустити, що стаття є перекладом, а тому можлива ситуація неправильного вибору відповідника. Anyurevich (обговорення) 00:43, 25 січня 2015 (UTC)
Соціально-політичниій поділ мені подобається більше. Хоча тут потрібна думка знавця -- Anyurevich (обговорення) 16:51, 26 січня 2015 (UTC)

Сирцевий код → Текст програми[ред.ред. код]

Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Текст програми

Зневадження → Налагодження програм[ред.ред. код]

Вікіпедія:Перейменування статей/Зневадження → Налагодження програм

Завершені обговорення[ред.ред. код]