Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄВЛОГІЙ

ЄВЛОГІЙ (у миру — Василь Семенович Георгієвський; 10.04. 1868—08.08.1946) — рос. церк. діяч, митрополит Західноєвроп. Н. в Тульській губ. (нині тер. РФ). Закінчив Моск. духовну акад. зі ступенем канд. богослов’я (1892). Від 1894 — викл. Тульської духовної семінарії. 1895 архімандрит Антоній (Храповицький) постриг його в чернецтво. Від 1897 — ректор Холмської духовної семінарії. 12 січ. 1903 відбулась єпископська хіротонія Є. в єпископа Люблінського, вікарія Холмської єпархії. Від 18 лип. 1905 — єпископ, од 20 трав. 1912 — архієпископ Холмський і Люблінський. Чл. Держ. думи 2-го та 3-го скликань (див. Державна дума Російської імперії). Його стараннями утворено Холмську губернію й виведено її зі складу Царства Польського. Від 14 трав. 1914 — архієпископ Волин. і Житомир. Учасник Помісного собору РПЦ (15 серп. 1917 — 1 верес. 1918). Емігрував 1919 із Росії. Перебуваючи на еміграції, не спрацювався ні з митрополитом Антонієм (Храповицьким), ні з митрополитом Сергієм (Страгородським); останній 1930 звільнив Є. від управління рос. церквами в Зх. Європі й заборонив йому священнослужіння. Є. разом з вірними йому приходами перейшов у юрисдикцію Константинопольського патріархату. 2 верес. 1945 Є. возз’єднався з РПЦ і його призначили екзархом рос. правосл. приходів у Зх. Європі.

П. і похований у м. Париж (Франція).

Посмертно видано спогади Є. «Путь моей жизни» (1947).

Література

Manuil (Lemesevskij). Metropolit. Die Russischen OrthodoxeN Bischofe voN 1893 bis 1965. Bio-Bibliographie, teil 3. Erlangen, 1984.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: С.І. Білокінь.; url: http://history.org.ua/?termin=Evlogiy; том: 3