Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄВСЕЄВ Іван Федорович

ЄВСЕЄВ Іван Федорович (22.02. 1912—07.07.1973) — історик, дослідник історії східноєвроп. країн. Д-р істор. н. (1966). Н. в с. Старий Салтів (нині с-ще міськ. типу Вовчанського р-ну Харків. обл.) в робітн. родині. Після закінчення Харків. юрид. ін-ту працював в урядових установах: Наркоматі юстиції, Президії ВР УРСР, РМ УРСР. Учасник Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. 1951 захистив канд. дис. на тему: «Народні комітети Закарпатської України». Від 1954 — ст. н. с. від. нової та новітньої історії зарубіжних країн, від. історії і міжнар. відносин соціаліст. країн в Ін-ті історії АН УРСР. Докторська дис. на тему: «Співробітництво Української РСР і Польської Народної Республіки 1944—1960 рр.». Автор понад 50 наук. праць, серед них: «Народные комитеты Закарпатской области — органы государственной власти (1944—1945)» (Москва, 1954); «Сотрудничество Украинской ССР и Польской Народной Республики (1944—1960)» (Київ, 1962). Нагороджений орденами Великої вітчизн. війни 2-го ст., «Знак Пошани», медалями.

П. у м. Київ.

Література

Вчені Інституту історії України. Бібліографічний довідниК. К., 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: І.М. Мельникова.; url: http://history.org.ua/?termin=Evseyev_I; том: 3