Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄНЕВИЧ Федір Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ЄНЕВИЧ Федір Федорович (1905—05.12.1976) — філософ, комсомольський і парт. функціонер. Канд. філос. н. (1940), д-р філос. н. (1951). Н. в с. Глібки (нині село Красилівського р-ну Хмельн. обл.) у бідній сел. родині. Працював з 10-ти років. 1921—31 — у Західносибірському краї (нині тер. РФ): функціонер повітових комсомольських та парт. органів, секретар сільради та ін. Закінчив Моск. держ. пед. ін-т ім. В.Ле-ніна (1931). 1931—32 — доц. Вищого пед. фінансово-екон. ін-ту в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), був слухачем філос. сектору аспірантури при Ленінгр. від. Комуністичної академії. 1932—36 — доц. і зав. каф-ри філософії Дніпроп. ін-ту інженерів транспорту. Закінчив філос. від. Інституту червоної професури в Києві (1937). Працював лектором Київ. обкому КП(б)У, ЦК КП(б)У, ред. ж. «Більшовик України», гол. ред. Вид-ва політ. літ. України. 1944—47 — дир. Укр. філіалу Ін-ту Маркса—Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б) (див. Інститут історії партії при ЦК Компартії України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). Автор меморандуму «Про недоліки в роботі Інституту історії України Академії наук УРСР» (17 трав. 1944). Від 1947 — зав. каф-ри філософії Київ. ун-ту, з 1969 — проф. цієї ж каф-ри. Автор низки праць.

П. у м. Київ.

Література

[ред. код]

Єневич Федір Федорович: [Некролог]. «УІЖ», 1977, № 2; У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиріччя Інституту історії України НАН України (1936–1956 рр.): Збірник документів і матеріалів, ч. 1–2. К., 1996;

  • Коваль М.В., Рубльов О.С. Інститут історії України НАН України: перше двадцятиріччя (1936–1956 рр.). «УІЖ», 1996, № 6.

Джерела

[ред. код]

Автор: О.С. Рубльов.; url: http://history.org.ua/?termin=Enevych_F; том: 3