Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович

ЄРЕМЕНКО Валентин Никифорович (12.08(30.07).1911—31.10. 1992) — фізико-хімік. Акад. АН УРСР (1969, від 1991 — АН України), засл. діяч н. УРСР (1974). Н. в слободі Кремінна (нині місто Луган. обл.). Закінчив Харків. ун-т (1936). 1939—41 працював у Харків. ун-ті. 1940—53 — в Ін-ті чорної металургії АН УРСР, від 1953 — зав. від. Ін-ту металокераміки і спецсплавів АН УРСР (з 1964 — Ін-т проблем матеріалознавства АН УРСР), 1961—66 — заст. дир. цього ін-ту, з 1986 — зав. від. Водночас займався викладацькою діяльністю.

Наук. праці присвячені теорії змочування розплавленими металами поверхні твердих тіл різної фізико-хім. природи.

Лауреат Держ. премії УРСР (1975).

П. у м. Київ.

Література

Історія Академії наук Української РСР. К., 1982; Еременко Валентин Никифорович. Биобиблиографический указатель. К., 1981; Академія наук України: Персональний склад. К., 1994.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Г.Г. Денисенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Eremenko_V; том: 3