Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄСИМОНТОВСЬКІ

ЄСИМОНТОВСЬКІ — козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що бере початок від братів Федора — козака мглинської сотні Стародубського полку —та Андрія — мглинського сотника (1669), які жили в 2-й пол. 17 ст. Найбільш потужна гілка заснована Федором, старшим із братів. Син Федора — Іван Федорович (р. н. невід. — бл. 1702) — мглинський сотник (1680—81), онук — Опанас Іванович (р. н. невід. — 1736) — також спочатку мглинський сотник (1709—15), а згодом — стародубський полковий обозний (1728—36), стародубський полковник наказний (1728, 1732), засн. Суразького (Волосовицького) Благовіщенського чол. монастиря (1720). 1723—32 уряд (посаду) мглинського сотника обіймав і Олексій Іванович (р. н. невід. — 1744) — молодший син Івана Федоровича. Ін. нащадки братів Є. служили бунчуковими товаришами та військовими товаришами. До цього роду належав також Григорій Миколайович (1793 — бл. 1848) — поміщик Суразького пов., один із найкращих господарів Черніг. губ., автор кн. «Описание Суражского уезда» (1845).

Рід внесено до 6-ї ч. Родовідної книги Черніг. губернії.

Література

• Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии, т. 1. К., 1888;
• Милорадович Г.А. Малороссийское дворянство. Чернигов, 1890;
• Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.В. Томазов.; url: http://history.org.ua/?termin=Esymontovski; том: 3