Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄФІМОК

ЄФІМОК, єфімка — рос. назва західноєвроп. талера, який впродовж 16—17 ст. використовувався як сировина для виготовлення монет, а також як гроші в розрахунках з іноземцями, які служили в Рос. д-ві. Торгівля Є. була держ. монополією, а їх обіг усередині країни був офіційно заборонений. Назва монети походить від першої ч. назви чеського м-ка Іоахімсталь, в якому було започатковано широкомасштабне карбування талерів.

До серед. 17 ст. характерною особливістю рос. монетної системи була відсутність в її складі великих номіналів. Найбільшим із них була копійка вагою бл. 0,48 г. 1654, в умовах наростання кризових явищ у фінансовій системі Рос. д-ви, було здійснено спробу запровадити в обіг велику срібну монету європ. зразка. З цією метою західноєвроп. талери перекарбовувалися в рос. рублі, що номінально дорівнювали 100 коп. Моск. «рубль» 1654 був неповновартісною монетою, тому що містив срібла бл. 28 г, а 100 рос. коп. — бл. 48 г. Емісія срібних рублів була припинена 1655, натомість в обіг були запроваджені талери з контрамаркою (містили зображення рос. царя Олексія Михайловича у вигляді вершника і дату «1655»), які одержали назву «єфімок з признаком». Для них встановлювалася ціна — 64 коп., що відповідало середній кількості цих монет, карбованих з однієї талерної монети. Емісія Є. припинилася 1656, але в обігу вони залишалися до 1659, після чого нас. було зобов’язане здати їх у скарбницю для обміну на розмінну монету. В Україні Є. зберігалися в обігу протягом 2-ї пол. 17—18 ст.

Література

• Спасский И.Г. Русские ефимки. Новосибирск, 1988.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Р.М. Шуст.; url: http://history.org.ua/?termin=Efimok; том: 3