Талер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зразки німецьких та австрійських талярів. Унизу в центрі для порівняння монета в 1/4 долара США

Талер (таляр) — (стар.нім.: Thaler; швед. і норв.: Daler; нід. Daler пізніше нід. Daalder; португ.: Dolera; англ. Thaler; чеськ.: Tolar, словенськ.: Tolar; білоруськ.: Таляр; мадьяр.: Tallér) — назва великої срібної монети, яка перебувала у грошовому обігу багатьох країн Європи в 16-19 ст.

Історія[ред.ред. код]

Перші монети-прототипи талера розпочав карбувати ерцгерцог Тіролю Сиґізмунд (1439-96) в 1484. Маса монети початкове дорівнювала 1 унції і становила 31,83 грама (29,23 г чистого срібла 937,5-ї проби). Перші талери карбувалися у невеликій кількості. Спочатку монета мала однакову вартість із золотим гульденом (60 крейцерів), тому її називали гульденгрош або гульдинер. Зростання виробництва срібла в Європі (Тіроль, Чехія, Саксонія) і вдосконалення техніки карбування монет дало можливість випустити велику монету, яка залишалась стандартом для європейських срібних монет протягом 400 років.

У 1518 граф Штефан Шлік започаткував у богемському місті Яхимові (чеськ. Jáchymov) в Богемії (нині Чехія) широкомасштабне карбування срібних гульденів (гульденгрошенів), які з 1525 почали називати «йоахімсталерами» (нім. 'Joachimsthaler') — від назви міста нім. Joachim + Thal (нім. долина), а згодом просто талерами (талярами). У Московському царстві їх також часто називали єфимками. У 1528 випущено 2,28 млн талерів. За зразком талера розпочалася емісія монет в інших німецьких державах. Монетна реформа, пов'язана з поширенням талера, швидко охопила всю Німеччину і проводилась під контролем імператора. У 1524 Карл V (1519-56) у місті Еслінгем запровадив монетний статут, згідно з яким основною ваговою одиницею срібла стала кельнська марка, з якої карбували 8 талерів. Маса одного талера становила 29,43 г. (27,41 г. чистого срібла). Нова монета, що одержала назву талера імперіального, оцінювалася у 72 крейцери.

Розповсюдження в різних країнах[ред.ред. код]

Обіг Т. у Німеччині продовжувався до 1907, а в окремих країнах ще довше. Назва Т. збереглася у дещо зміненій формі грошових одиниць багатьох країн світу: у англосаксонських — долар, у Голландії — даальдер, у Скандінавських країнах — далер, в Італії — талеро, у Польщі — таляр тощо. Лише окремі європейські країни випускали монети типу Т. під іншими назвами: наприклад, Іспанія (песо, піастр), Франція (екю), Англія (крона), Росія (рубль, єфімок). Т. були популярними у грошовому обігу на українських землях у 16-18 ст. Поширеними були Т. Голландської республіки, іспанських Нідерландів, Священної Римської імперії. У Польщі перші Т. відкарбував Сигізмунд І Старий у 1533 на Торунському монетному дворі. У Великому князівстві Литовському монети типу Т. запровадив у 1547 Сигізмунд II Август. Регулярну емісію Т. розпочав у 1580 король Стефан Баторій. Т. коронні випускалися у місті Олькуші, а Т. литовські — у місті Вільно (їхня маса становила бл. 28,5 г; 24,3 г чистого срібла).

Додаткова до пол. «злотого» і лит. «копи грошей» — лічильна грошова одиниця у 17 — 18 вв., що дорівнювала трьом пол. «злотим» або 60 рос. копійкам На відміну від лічильного Т., Т.-монету називали «Т. битим».

Післямова: Назва американської (США) грошової єдиниці — Долар історично походить від «Талеру»

Посилання[ред.ред. код]