Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄФИМЕНКО Олександра Яківна

ЄФИМЕНКО Олександра Яківна (дівоче прізв. — Ставровська; 30.05.1848—18.12.1918) — історик, етнограф, педагог. Дружина П.С.Єфименка, мати П.П.Єфименка. Н. в с. Варзуга (нині село Мурманської обл., РФ) в сім’ї службовця. Закінчила Архангельську г-зію (1863), вчителювала в м. Холмогори (нині село Архангельської обл., РФ), де одружилася з висланцем із України — етнографом П.С.Єфименком. 1877 переїхала до Чернігова, 1879 — до Харкова. В 1880—90-ті рр. найбільш яскраво проявився наук. хист Є. — активної діячки Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Від 1907 очолювала каф-ру й викладала історію України на Бестужевських вищих жін. курсах у Санкт-Петербурзі. 1910 Харків. ун-т присудив Є. наук. ст. почесного д-ра історії (перша жінка в Росії, яка здобула таке визнання). 1917 переїхала на Харківщину, де мешкала з донькою Тетяною на х. Любочка поблизу с. Писарівка (нині с. Верхня Писарівка Вовчанського р-ну Харків. обл.); там же трагічно загинула.

Є. — авторка праць, написаних на ґрунті народницького підходу до істор. явищ (див. Народницький напрям в українській історіографії) з використанням документальних джерел. У творчому доробку Є. особливе місце посідає «Історія українського народу», розрахована не лише на вузьке коло спеціалістів, а й на широкий загал, в якій висвітлюються істор. процеси в Україні з найдавніших часів до 19 ст.

Твори

Южная Русь. Очерки, исследования и заметки, т. 1–2. СПб., 1905; История украинского народа, вып. 1–2. СПб., 1906.

Література

• Марков П.Г. А.Я. Ефименко – историк Украины. К., 1966;
• Смолий В.А. А.Я. Ефименко: очерк жизни и научного творчества. В кн.:
• Ефименко А.Я. История украинского народа. К., 1990.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Ю.А. Пінчук.; url: http://history.org.ua/?termin=Efymenko_O; том: 3