Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІВАН ДАНИЛОВИЧ, Іван Данилович Калита

ІВАН ДАНИЛОВИЧ, Іван Данилович Калита (імовірно, 01.10. 1288—31.03.1340) — князь моск. (від 1325), великий князь владимирський (від 1328). Онук вел. кн. київ. і владимирського Олександра Невського, син моск. кн. Данила Олександровича. Прозваний Калитою («калита» — кошіль для грошей) за своє багатство. Гол. напрямком його правління було зміцнення провідної ролі Великого князівства Московського серед ін. великорус. князівств. Виявив себе вправним, наполегливим і жорстким правителем. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Йому вдалося послабити свого осн. противника — Вел. князівство Тверське, а також Новгород Великий і Псков (нині місто в РФ). Зміцненню авторитету І.Д. саме як моск. князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київ. і всія Русі Петра з Владимира на Клязьмі (нині місто Владимир, РФ) до Москви. Упорядковував норми феод. права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі. В рос. історіографію увійшов як перший «собиратель російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім’ям Ананія та схиму.

П. у м. Москва.

Література

• Черепнин Л.В. Образование Русского централизованного государства в XIV–XV вв. М., 1960;
• Горский А.А. Москва и Орда. М., 2000.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Ю.А. Мицик.; url: http://history.org.ua/?termin=Ivan_Danylovych; том: 3