Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ (від лат. implere — наповнювати, досягати, виконувати, здійснювати). В міжнар. праві — орг.-правова діяльність держав з метою реалізації своїх міжнар.-правових зобов’язань. Механізм І. міжнар.-правових норм включає в себе сукупність правових та інституційних засобів, що використовуються суб’єктами міжнар. права на міжнар. та нац. рівнях. Міжнар. система І. складається зі створених на підставі міждерж. угод універсальних, регіональних і локальних міжнар. орг-цій, спеціалізованих установ та їх допоміжних органів. За їх допомогою стає можливим об’єднання зусиль д-в та міжнар. орг-цій у реалізації діючих норм міжнар. права. Нац. систему І. становлять органи держ. влади та ін. держ. органи, уповноважені забезпечувати виконання країною міжнар.-правових зобов’язань. Оскільки норми міжнар. права спричиняють правовідносини між суб’єктами міжнар. права і не спричиняють їх між суб’єктами внутр. права, необхідні додаткові внутрішньодерж. засоби для перетворення норм, закладених у міжнар. праві, в реальні дії органів держ. влади, юрид. осіб та громадян, які перебувають під юрисдикцією д-ви.

В Україні система органів І. визначена в Конституції України 1996 та в Законі України «Про міжнародні договори України» 1993.

Література

• Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. К., 1980.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: К.О. Савчук.; url: http://history.org.ua/?termin=Implementacija; том: 3