Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Берлинський Максим Федорович

БЕРЛИНСЬКИЙ Максим Федорович

(17(06).07.1764–18(06).11. 1848) – укр. історик і археолог. Н. в с. Нова Слобода (нині село Путивльського р-ну Сум. обл.) в родині священика. Освіту здобув 1776–86 у Київ. акад., 1787–88 – в Петерб. учительській семінарії. Від 1788 працював у Києві учителем і дир. Гол. нар. уч-ща (від 1809 – г-зія, від 1812 – г-зія вищих наук). Викладав історію й географію, завідував б-кою, кабінетом мінералів і рослин. Протягом 50 років здійснював метеорологічні спостереження.

Роботу в уч-щі поєднував із викладацькою діяльністю в Київ. акад., для слухачів підготував підручник «История российская для употребления юношеству» (М., 1800), який був визнаний кращим в акад. 1802 підготував істор. довідку про Гол. нар. уч-ще Києва для подання в Комісію із створення нар. уч-щ. Активно вивчав минуле Києва. 1815 познайомився з держ. канцлером і меценатом графом М.Румянцевим. За його дорученням збирав матеріали про давній Київ, обстежував монастирські б-ки, робив виписки, копії з літописів, синодиків, збирав дані про правлячі монарші династії, церк. ієрархів, копіював грец. написи Софійського собору, інформував про археол. знахідки, рідкісні предмети з приватних колекцій, котрі купував на прохання канцлера. 1828 обраний чл. «Общества истории и древностей российских».

1834 Б. призначено інспектором Київ. г-зії, головою правління Київ. ун-ту (до приїзду першого ректора М.Максимовича 13 лип. 1834). У жовт. 1834 в чині статського радника пішов у відставку. Продовжував свої н.-д. пошуки: брав активну участь в організації і роботі Тимчасового комітету для дослідження старожитностей Києва (1835–43), надавав консультації під час археол. розкопок чи розгляду питань, пов’язаних з історією, пам’ятками міста.

Протягом 1798–99 підготував ґрунтовну працю «История города Киева», рукопис якої знайшли лише 1970 в б-ці ім. Салтикова-Щедріна в Ленінграді (нині Санкт- Петербург). У ній висвітлена історія Києва з 9 до 18 ст., наведено численні відомості археол.-топографічного характеру.

Враховуючи вагомий внесок Б. у дослідження історії Києва, Київ. археогр. комісія 1843 обрала його почесним чл. У Києві Б. проживав на Липках, недалеко від г-зії, у власній садибі (нині – вул. Лютеранська, 27/31).

П. у Києві, похований на Байковому цвинтарі. Могила не збереглася.

Твори

Разделение Малороссии на полки. «Улей», 1811, № 3; О могиле Аскольдовой в Киеве. Там само, № 5; О городе Киеве. Там само, № 8; Краткое описание Киева. СПб., 1820; О находке серебряных слитков в развалинах Десятинной церкви. «Отечественные записки», 1826, ч. 28, № 80; Историческое обозрение Малороссии и города Киева. «Молодик», 1844; Історія міста Києва. К., 1991.

Література

• Максимович М. Поминка о М.Ф.Берлинском. «Временник Московского общества истории и древностей российских», 1850, т. 5;
• Щербина В.И. Первый киевский археолог М.Ф.Берлинский. «Киевская старина», 1896, № 12.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: П.Т. Тронько.; url: http://history.org.ua/?termin=Berlynskyj_M; том: 1