Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бохановський Іван Васильович
БОХАНОВСЬКИЙ (Бобир-Бохановський) Іван Васильович
(08. 07(26.06).1848–11.07.1917) – революціонер. З дворян Переяславського пов. Полтав. губ. Навч. у Київ. г-зії. 1870 вступив на юрид. ф-т Київ. ун-ту (1875 виключений через причетність до студентських заворушень). Брав участь у «ходінні в народ», 1874 під виглядом робітника перебував у маєтку О.Волкенштейна (чоловіка Л.Волкенштейн). 1875 за соціаліст. пропаганду арештований. 1876 звільнений під нагляд поліції. Був у групі «південних бунтарів». 1877 з Л.Дейчем та Я.Стефановичем готував на Чигиринщині сел. повстання, але орг-цію було викрито, а її провідників ув’язнено в Києві. 1878 разом із Дейчем і Стефановичем за допомоги В.Осинського та М.Фроленка втік із Лук’янівської тюрми до Кременчука, звідти дістався Санкт-Петербурга, а далі відбув за кордон.
У Женеві ввійшов до народницького гуртка «Робітник», заприязнився з колиш. учасниками Паризької комуни 1871. Працював складачем у друкарнях «Работник», «Révolté» («Повстанець»), порядкував друкарнею народовольців (од 1886 разом із дружиною – Галиною Чернявською-Бохановською). Серед товаришів мав прізвисько Козак. 1902 пристав до партії соціалістів-революціонерів, завідував друкарнею «Революционная Россия». 1912 оселився у Бельгії.
П. у м. Брюссель.
Література[ред. код]
- Дебогорий-Мокриевич В. Воспоминания. СПб., 1906;
- Дейч Л.Г. Четыре побега. М.–Л., 1926;
- Чернявская-Бохановская Г.Ф. Автобиография. «Каторга и ссылка», 1928, № 6;
- Степняк-Кравчинский С.М. Сочинения, т. 1. М., 1958.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: .Г. Усенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Bokhanovskyj_I; том: 1