Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Вадковський Федір Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ВАДКОВСЬКИЙ (Вадковський 1-й) Федір Федорович

(1800– 20(08).01.1844) – декабрист, військовик, літератор, музикант, підприємець. Брат О.Вадковського. Н. в с. Пятницькоє Єлецького пов. Орловської губ. (нині Липецької обл., РФ). Освіту здобув у пансіоні при Моск. ун-ті та в петерб. приватних навч. закладах. На військ. службі від 1818 – підпрапорщик лейб-гвардії Семеновського полку. Від 1820 – юнкер Кавалергардського полку, з 1823 – корнет. Улітку 1824 за «злочинні розмови» переведений із Санкт-Петербург прапорщиком до Ніжин. кінноєгерського полку. 1823 вступив до Пд. т-ва (див. Декабристів рух), куди залучив 10 нових членів. Від нього про таємну революц. орг-цію дізнався провокатор I.Шервуд.

Арештований у м. Курськ (нині місто в РФ) 23(11) груд. 1825, допроваджений до Шлісельбурзька фортеця, а 2 січ. 1826 (21 груд. 1825) – Петропавловської фортеці. В лип. 1826 засуджений за 1-м розрядом до страти, яку конфірмацією замінено на довічну каторгу. 8 серп. (27 лип.) направлений до Кексгольма (нині м. Приозерськ Ленінгр. обл., РФ). Невдовзі покарання змінено на 20-літнє, навесні наступного року переведений знову до Шліссельбурзької фортеці, ще за півроку направлений до Сибіру. Від поч. 1828 перебував у Читинському острозі, а з осені 1830 – на Петровському заводі (нині м. Петровськ-Забайкальський Читинської обл., РФ), причому заг. термін ув’язнення з каторжною працею йому було поступово скорочено до 13 років. Став одним з ініціаторів артільного господарювання засланців, грав першу скрипку в їхньому муз. ансамблі, викладав астрономію в «каторжній академії», писав пісні та вірші (франц. й рос. мовами), в т. ч. «Желания» – своєрідний виклад декабристської програми. Автор нарису «Белая Церковь», присвяченого Черніговського полку повстання. Влітку 1839 лікувався на Туркійських мінеральних водах у Бурятії, від верес. того ж року мешкав в Іркутську (нині РФ). З 1840 – в Манзурському поселенні, а потім – у с. Ойок (нині Іркутської обл.), де й помер од сухот.

Література

[ред. код]

Декабристы. М., 1906;

  • Сиверс А.А. Декабрист Вадковский в его письмах к Е.П. Оболенскому. В кн.: Декабристы: Неизданные материалы и статьи. М., 1925;
  • Оксман Ю.Г. Записка Ф.Ф. Вадковского о восстании Черниговского полка. В кн.: Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820-х годов, т. 1. М., 1931; Восстание декабристов: Документы, т. 11. М., 1954;
  • Михайлова М.С. Свод данных о декабристах (1826–1856 гг.). Красноярск, 1989.

Джерела

[ред. код]

Автор: П.Г. Усенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Vadkovskyj_F; том: 1