Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДОЛГУШИНЦІ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ДОЛГУШИНЦІ — попередники «ходіння в народ»: очолюваний Олександром Долгушиним гурток революційно налаштованої молоді (в т.ч. з України), який обстоював ідеї громадян. свободи, соціальної справедливості, рівноправності, демократії.

Орг-ція склалася в Санкт-Петербурзі 1872. Її провід зустрівся у Фінляндії з В.Берві-Флеровським, домовившись із ним про співпрацю.

Вбачаючи в революц. літ. засіб здійняти всерос. бунт, Д. вдалися до видавничої справи. Коштом Віктора Тихоцького придбали друкарню і навесні 1873 таємно розгорнули її роботу в Підмосков’ї (потім перемістили на моск. квартири Тетяни Сахарової та Льва Дмоховського). Зробили спробу поширювати серед простолюду самостійно випущені прокламації «Русскому народу», «К вам, интеллигентные люди...» О.Долгушина, «Как должно жить по закону природы и правды» В.Берві-Флеровського, а також варіант останньої — видруковану в Женеві (Швейцарія) заходами Л.Дмоховського брошуру на підтримку М.Чернишевського: «О мученике Николае и как должен жить человек по закону правды и природы».

Восени 1873 ч. т-ва на чолі з Долгушиним було заарештовано. Дмоховський встиг відправити  друкарню в упакованому вигляді через транспортну контору до Харкова, звідки він і В.Тихоцький перевезли вантаж у схованки по селах Синюха (нині село Куп’янського р-ну) та Чорнобаївка (нині село Ізюмського р-ну; обидва Харків. обл.). Удвох вони збиралися вирушити до Сибіру, щоб улаштувати втечу Чернишевського із заслання, проте в Харкові були затримані жандармами.

1874 на процесі долгушинців із 12 звинувачених Особливе присутствіє Правительствуючого Сенату засудило 8. Найтяжчого покарання зазнали О.Долгушин і Л.Дмоховський — по 10 літ каторги, обидва й загинули в ув’язнені.

Література[ред. код]

  • Лавров П.Л. Народники-пропагандисты 1873–1878 годов. Л., 1925;
  • Тихоцкий В. Подпольная типография долгушинского кружка. «Огонек», 1925, № 22;
  • Кункель А.А. Долгушинцы. М., 1932;
  • Итенберг Б.С. Движение революционного народничества. М., 1965; Агитационная литература русских революционных народников. Л., 1970.

Джерела[ред. код]

Автор: П.Г. Усенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Dolgushynci; том: 2