Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗАКУПИ

ЗАКУПИ (від рус. «купа» — борг) — категорія залежних людей в укр. соціумі в часи Київської Русі і до 16 ст. включно. Вперше згадані в Уставі Володимира Мономаха. З., або «наимитами» (від «наим» — лихва) — вважалися ті, хто зобов’язувався службою господареві вернути взяте в нього в борг (див. Закладництво). За своїм соціальним статусом у Київ. Русі З. не були повними холопами. Вони, зокрема, мали право «явлено» йти від господаря на пошуки грошей, ставати послухами «в мале тяжи» (у незначних суд. процесах). Господар був відповідальним за безпричинне покарання закупа; якщо господар продавав закупа як раба, то закуп, за рішенням суду, ставав вільним. Проте втеча від господаря або крадіжка чужого майна робили закупа «обельним» (повним) холопом. З. несли відповідальність за доручене їм майно господаря. В 14—16 ст. статус З. зазнав певних змін. У 16 ст. існував інститут «випусту» З.: якщо закуп відпрацював у пана борг, він мав право піти від нього.

Література

• Ясинский М.Н. Закупы Русской Правды и памятников западно–русского права. В кн.: Сборник статей по истории права, посвященных М.Ф. Владимирскому–Буданову. К., 1904;
• Греков Б.Д. Киевская Русь. М.–Л., 1953;
• Смирнов И.И. Очерки социально–экономических отношений Руси XII–XIII веков. М.–Л., 1963.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Т.Л. Вілкул.; url: http://history.org.ua/?termin=Zakupy; том: 3