Вімблдонський турнір 1969

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вімблдонський турнір 1969
Дата:   23 червня - 5 липня
За ліком:   83-ій
Чемпіони
Чоловіки, одиночний розряд
Австралія Род Лейвер
Жінки, одиночний розряд
Велика Британія Енн Джонс
Чоловіки, парний розряд
Австралія Джон Ньюкомб / Австралія Тоні Роч
Жінки, парний розряд
Австралія Маргарет Корт / Австралія Джуді Тегарт
Змішаний парний розряд
Австралія Фред Столл / Велика Британія Енн Джонс
Юнаки, одиночний розряд
ПАР Байрон Бертрам
Дівчата, одиночний розряд
Японія Савамацу Кадзуко
Вімблдонський турнір
1968 1970

Вімблдонський турнір 1969 проходив з 23 червня по 5 липня 1969 року на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу і крокету в передмісті Лондона Вімблдоні. Це був 83-ій Вімблдонський чемпіонат, а також третій турнір Великого шолома з початку року.

Огляд подій та досягнень[ред. | ред. код]

У чоловічому одиночному розряді Род Лейвер відстояв свій титул. Це був для нього 10-ий титул Великого шолома й 4-ий виграний Вімблдон. Лейвер переміг також а Австралії й Франції, до другого в його кар'єрі календарного великого шолома залишилося ще виграти Відкритий чемпіонат США.

Панчо Гонсалес та Чарлі Пасарелл зіграли між собою матч, що тривав 122 сети й закінчився перемогою Гонсалеса з рахунком 22–24, 1–6, 16–14, 6–3, 11–9[1]. Цей рекорд призвів до запровадження тайбрейка. Він протримався 41 рік до матчу між 2010 року між Джоном Ізнером та Ніколя Маю.

У жінок Енн Джонс перемогла в фіналі чемпіонку трьох попередніх років Біллі Джин Кінг. Для Джонс це була перша одиночна перемога на турнірах Великого шолома. Вона стала передостанньою британкою, що тріумфувала на рідних кортах.

Результати фінальних матчів[ред. | ред. код]

Дорослі[ред. | ред. код]

Одиночний розряд. Джентельмени Детальніше
Австралія Род Лейвер Австралія Джон Ньюкомб 6–4, 5–7, 6–4, 6–4 [2]
Одиночний розряд. Леді Детальніше
Велика Британія Енн Джонс США Біллі Джин Кінг 3–6, 6–3, 6–2 [3]
Парний розряд. Джентельмени Детальніше
Австралія Джон Ньюкомб
Австралія Тоні Роч
Нідерланди Том Оккер
США Марті Ріссен
7–5, 11–9, 6–3 [4]
Парний розряд. Леді Детальніше
Австралія Маргарет Корт
Австралія Джуді Тегарт
США Патті Гоґан
США Пеггі Мічел
9–7, 6–2 [5]
Мікст Детальніше
Австралія Фред Столл
Велика Британія Енн Джонс
Австралія Тоні Роч
Австралія Джуді Тегарт
6–2, 6–3 [6]

Юніори[ред. | ред. код]

Одиночний розряд. Хлопці
ПАР Байрон Бертрам Австралія Джон Александер 7–5, 5–7, 6–4 [7]
Одиночний розряд. Дівчата
Японія Савамацу Кадзуко ПАР Бренда Керк 6–1, 1–6, 7–5 [8]

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Gray, David (26 червня 1969). Pancho wins the longest match. The Guardian. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
  2. Gentlemen's Singles Finals 1877-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 22 липня 2017.
  3. Ladies' Singles Finals 1884-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 22 липня 2017.
  4. Gentlemen's Doubles Finals 1884-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  5. Ladies' Doubles Finals 1913-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 22 липня 2017.
  6. Mixed Doubles Finals 1913-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  7. Boys' Singles Finals 1947-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
  8. Girls' Singles Finals 1947-2017. wimbledon.com. Wimbledon Championships. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 серпня 2017.