Вірність (фільм, 1965)
Вірність | |
|---|---|
| рос. Верность | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Петро Тодоровський |
| Сценаристи | Булат Окуджава, Петро Тодоровський |
| У головних ролях |
Vladimir Chetverikovd[1] і Галина Польських[1] |
| Оператори |
Вадим Костроменко, Леонід Бурлака і Вадим Авлошенко (оператори-постановники) Борис Мачерет (оператор комб. зйомок) |
| Композитор | Борис Карамишев |
| Монтаж | Етна Майська |
| Художники |
Валентин Коновалов і Анатолій Овсянкін (художники-постановники) Зоя Губіна (художник-гример) Іван Пуленко (художник комб. зйомок) |
| Костюмер | Г. Заславський |
| Звукорежисер | Володимир Курганський |
| Кінокомпанія | Одеська кіностудія |
| Тривалість | 82 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1965 |
| IMDb | ID 0176285 |
«Вірність» (рос. «Верность») — російськомовний радянський художній фільм 1965 року режисера Петра Тодоровського знятий в Росії (в Саратові). Перша робота в кіно Булата Окуджави.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія фільму починається в листопаді 1943 року після звільнення радянськими військами Києва і триває в 1944 році. Десятикласник Юра Нікітін, дізнавшись про загибель батька, стає курсантом піхотного училища. Під час перерви в заняттях він і його друг випадково потрапили в гості до дівчини, яка їм подобалася. Нікітін і Зоя закохалися. Незабаром курсантів, терміново піднятих по тривозі, достроково відправили на фронт…
Творча група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію: Булат Окуджава, Петро Тодоровський
- Режисер-постановник: Петро Тодоровський
- Оператори-постановники: Вадим Костроменко, Леонід Бурлака, Вадим Авлошенко
- Художники-постановники: Валентин Коновалов, Анатолій Овсянкін
- Режисер: В. Вінніков
- Композитор: Борис Карамишев
- Редактор: Євгенія Рудих
- Головний військовий консультант: А. І. Беднягін
- Директор картини: Серафима Беніова
У ролях[ред. | ред. код]
- Володимир Четвериков — Юра Нікітін, курсант
- Галина Польських — Зоя
- Олександр Потапов — Сеня Мурга, друг Юри
- Євген Євстигнєєв — капітан Іван Терентійович
- Антоніна Дмитрієва — мати Зої
- Валентина Телегіна — жінка з відром
- Володимир Краснов — Строков
- Георгій Дрозд — командир взводу
- Ю. Зобов — старшина
- Юрій Соловйов — лейтенант
- Віра Кулакова — 1-я вдова
- Люсьєна Овчинникова — 2-я вдова
- В. Ролдугина — 3-тя вдова
- Юрій Ошеров — заспівувач
- Борис Токарев — лейтенант (немає в титрах)
- Віктор Шульгін — танцюючий капітан (немає в титрах)
- Володимир Аукштикальніс — епізод (немає в титрах)
Виробництво[ред. | ред. код]
Сценарій, який виражав «абстрактний гуманізм», тричі не приймався до постановки і був запущений у виробництво лише після того, як в нього була вписана пафосна сцена прийняття присяги. Перед показом на Венеційському кінофестивалі 1965 року ця сцена за наполяганням режисера Петра Тодоровського була вилучена.
Зйомки проводилися в Саратові.
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
Фільм Вірність брав участь у основній конкурсній програмі на здобуття Золотого лева Венеційського кінофестивалю й отримав там спеціальну премія «За кращий дебют». [2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ČSFD — 2001.
- ↑ 26. Mostra Internazionale d'Arte Cinematografica di Venezia: In Concorso. asac.labiennale.org. 1965 (італ.)
- ↑ 26. Mostra Internazionale d'Arte Cinematografica di Venezia: Premi. asac.labiennale.org. 1965 (італ.)
- ↑ Vernost / Fedeltà (1965). asac.labiennale.org. 1965 (італ.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
