Саратов
| місто Саратов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Саратов | |||||
|
|||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Саратовська область | ||||
| Муніципальний район | Саратов | ||||
| Код ЗКАТУ: | 63401 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 1590 | ||||
| Поділ міста | 6 районів: Волзький, Заводський, Кіровський, Ленінський, Октябрьский, Фрунзенський |
||||
| Населення | ▼ 827 193 (2010)[1] | ||||
| Площа | 393 км² | ||||
| Поштові індекси | 410000 | ||||
| Телефонний код | +7-8452 | ||||
| Географічні координати: | 51°32′ пн. ш. 46°00′ сх. д. / 51.533° пн. ш. 46.000° сх. д.Координати: 51°32′ пн. ш. 46°00′ сх. д. / 51.533° пн. ш. 46.000° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 130 м | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.saratovmer.ru/ | ||||
| Голова адміністрації | Алексей Львович Прокопенко(рос.) | ||||
| Карта | |||||
|
|
|||||
Сара́тов (Саратів, рос. Сара́тов) — місто, адміністративний центр Саратовської області. Назва міста пішла від тюркського «Сари Тау» (Жовта гора). Населення — 858,0 тис. осіб (2005).
Зміст |
Історія [ред.]
Фізико-географічна характеристика [ред.]
Саратов розташований за 858 км на південний схід від Москви, на правому високому березі Волги (Волгоградське водосховище).
Місто протягнулося вздовж Волги на 34 км, від річки Гуселка на півночі до залізничної станції на півдні. розташовано в улоговині, оточеній з трьох сторін невисокими (до 250 м) горами Приволзької височини: (Соколова гора (165 м), Лиса гора (286 м), Лопатіна (274 м), Алтин (251 м), Увек (135 м)).
Пагорби західної частини міста покриті лісом Кумисної поляни. Територія міста сильно розчленована ярами та балками, що прямують до Волги. Головні з них на північ від Соколової гори: Маханна, Січа, Алексіївська, Дудаковська, Сліпиш. У приволзький улоговині: Глебучев (з відгалуженнями Мясницька і Кооперативна), Білоглинська, Вакуровська, Безіменна, Залетаєвська, Токмаковська.
У зв'язку з утворенням Волгоградського водосховища рівень води у Волзі у міста піднявся більш ніж на 6 метрів. На Волзі навпроти Саратова розташовані острови: Дубова грива, Зелений, Покровські піски, Козачий. Ширина Волги навпроти Саратова від 2,6 км у автомобільного мосту розташованого в центрі міста до 8 км у сел. Зоналка.
На заході місто обмежено малими річками Єлшанка та її притокою Разбойщіна. З півночі — річками 1-а і 2-а Гуселка. На півдні протікає річка Назаровка з притоками Черніха і Березина.
Центральна і південна частина міста знаходиться на відмітках 50-80 м над рівнем моря, північні райони 100–140 м, західні райони 120–200 м.
Рослинна зона: різнотравний лісостеп; схили пагорбів в західній частині міста покриті лісом.
Ґрунти: чорноземи звичайні і південні.
На території міста два нафтогазових родовища: Єлшанське і Соколовогорське.
Часовий пояс [ред.]
Місто Саратов, як і вся Саратовська область, знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Moscow Time Zone (MSK / MSD). Зсув відносно UTC становить +3:00 (MSK, зимовий час) / +4:00 (MSD, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Саратовське час відрізняється від поясного часу на одну годину влітку і збігається з поясним часом взимку, тому що на території Саратовської області не діє декретний час.
Клімат [ред.]
| Клімат Саратова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8,1 | 8,4 | 17,7 | 31,1 | 34,0 | 39,2 | 40,8 | 40,7 | 35,0 | 25,5 | 15,8 | 11,7 | 40,8 |
| Середній максимум, °C | −5,3 | −4,8 | 0,7 | 13,5 | 21,8 | 26,4 | 28,0 | 26,4 | 20,0 | 10,8 | 1,8 | −3 | 11,4 |
| Середня температура, °C | −8,6 | −8,4 | −3 | 8,2 | 15,8 | 20,5 | 22,2 | 20,3 | 14,2 | 6,5 | −1,1 | −5,9 | 6,7 |
| Середній мінімум, °C | −11,7 | −11,7 | −6,2 | 3,6 | 10,4 | 15,2 | 16,9 | 15,2 | 9,6 | 3,1 | −3,6 | −8,7 | 2,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −37,3 | −34,8 | −26,8 | −17,8 | −3,8 | 2,2 | 6,4 | 4,3 | −2,9 | −12,6 | −23,8 | −33,4 | −37,3 |
| Норма опадів, мм | 40 | 28 | 28 | 24 | 41 | 43 | 47 | 46 | 38 | 34 | 57 | 39 | 465 |
| Джерело: Погода и климат | |||||||||||||
Транспорт [ред.]
Саратов розташований на перетині магістральних залізничних і автомобільних ліній, водних маршрутів. Через область прокладено магістральні нафтопроводи, газопроводи та продуктопроводи.
Через Саратов проходять федеральні магістралі Р228 («Сизрань-Саратов-Волгоград»), А144 E 38 AH61 («Саратов-Воронеж») та Р158 («Саратов-Пенза-Нижній Новгород»), а також Р234 («Саратов-Піщаний Умет») та Р208 («Саратов-Сокур»).
Перевезення пасажирів по залізниці в приміському та дальньому, а також міжнародному сполученні забезпечують Вагонне депо Саратов, Локомотивне депо Саратов і залізничні станції Саратов-1, Саратов-3, Трофімовська-1.
Діє Саратовський аеропорт, який має статус міжнародного. Розробляється проект перенесення аеропорту з центральної частини міста за межі міста, в район села Сабуровка[2][3].
Міжміські і приміські перевезення здійснює автобусний транспорт. Автобуси відправляються за маршрутами від автовокзалу, вулиці Радищева, Сінного ринку, стадіону «Волга» і від кількох стоянок у місті.
З річкового вокзалу можна відправитися на круїзному теплоході у великі міста на Волзі та на невеликих судах місцевих ліній в села недалеко від Саратова.
Громадський транспорт [ред.]
У Саратові діють основні системи громадського транспорту — трамвайна, тролейбусна, автобусна, маршрутного таксі і таксі.
Найстарша з діючих систем громадського транспорту в Саратові — трамвайна — була відкрита в 1908 році. У 1952 році була відкрита тролейбусна система. За радянських часів також з'явилися автобусні маршрути. З 1995 року широкого поширення набули маршрутні таксі.
Трамвайна та тролейбусна системи об'єднані під управлінням Муппім «Саратовгорелектротранс».
Зі збільшенням чисельності населення міста наприкінці 1980-х почав розглядатися проект будівництва метрополітену[4] . Проект поки не дійшов до практичної реалізації і у федеральній програмі будівництва і фінансування метрополітенів в РФ до 2020 року Саратов відсутній.
На кафедрі Архітектури, СДТУ, був розроблений і запропонований проект підвісної монорейкової дороги за вартістю в 1,8 раза дешевше метрополітену, але далі дипломного проекту, ідея не отримала розвитку.
Економіка [ред.]
- ЗАТ «Саратовский авиационный завод»
- ВАТ «Саратовский подшипниковый завод»
- ВАТ «Саратовстройстекло»
- ТОВ «СЭПО-ЗЭМ»
- ТОВ «Газпроммаш»
- ВАТ «Саратовский НПЗ»
- ТОВ «Саратоворгсинтез»
- ВАТ «НПП «Контакт»
- ВАТ «Жировой комбинат»
- ГУП «Радиоприборный завод»
- ФГУП «НПП Алмаз»
- ВАТ «Саратовский электроприборостроительный завод им. С.Орджоникидзе»
- ВАТ «Саратовмука»
- ВАТ «Саратовская фабрика полимерных изделий»
- ВАТ «Бритиш Американ Табакко — Саратовская табачная фабрика»
- ВАТ «Тантал»
- ВАТ " Завод автономных источников тока "
- ЗАТ «Саратовский завод резервуарных металлоконструкций»
- ВАТ «СаратовДизельАппарат»
- ВАТ «Знак Хлеба»
- ВАТ «Кондитерская фабрика „Саратовская“»
Освіта [ред.]
Вищі навчальні заклади [ред.]
- Саратовський державний університет
- Саратовський державний аграрний університет
- Саратовський державний медичний університет
- Саратовський державний технічний університет
- Саратовського державний соціально-економічний університет
- Саратовська державна консерваторія ім. Собінова
- Саратовська державна академія права
- Поволзька академія державної служби
- Саратовський юридичний інститут МВС Росії
- Поволзька філія Московського державного університету шляхів сполучення
Військові вищі навчальні заклади [ред.]
- Військовий Червонопрапорний Інститут внутрішніх військ МВС Росії (СВКІ ВВ МВС РФ)
- Саратовський військово-медичний інститут
- Військовий інститут підвищення кваліфікації фахівців мобілізаційних органів
- Військовий університет радіаційного, хімічного і біологічного захисту (філія)
- Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ імені Героя Радянського Союзу генерал-майора Лизюкова А. І. (філія) (розформовано в 2003 році).
Музеї міста [ред.]
- Саратовський краєзнавчий музей
- Будинок музей художника Борисова-Мусатова
- Будинок музей письменника Чернишевського
- Саратовський етнографічний музей
- Саратовський художній музей імені Радищева
- Саратовський державний музей військової слави
Храми міста [ред.]
- Троїцький собор (старий кафедральний). Кінець XVII ст. Чудовий зразок наришкінського стилю у провінції.
- Покровська церква на Горах. 1876–1883 рр. Архітектор О. М. Салько. Псевдоросійський стиль.
- Кафедральний Свято-Духівський собор. 1852–1858 рр. Псевдоросійський стиль.
- Церква Утамуй мої Печалі. 1903–1906 рр. Псевдошатровий храм у еклектичному стилі. Рахітектор П. М. Зибін.
- Олександро-Невський собор
Галерея [ред.]
Особистості [ред.]
В місті народились:
- Аветисян Володимир Арташесович — російський літературознавець, доктор філологічних наук.
- Благовєщенський Володимир Іванович — російський радянський художник-графік.
- Гамбург Агнеса Михайлівна — український медик, доктор медичних наук, професор.
- Рахель — єврейська поетеса.
- Татаринов Євген Олександрович — український патофізіолог.
Див. також: Категорія:Уродженці Саратова.
Примітки [ред.]
- ↑ (рос.) Федеральная служба государственной статистики (Росстат), Оценки численности постоянного населения (укр. Оцінки чисельності постійного населення) (Перевірено 21 серпня 2011)
- ↑ Для аэропорта выбрали место
- ↑ Новый аэропорт построят в Сабуровке
- ↑ Планы строительства метро в Саратове
Література [ред.]
- УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — К.: Видавництво «Тека», 2006. — С. 1106.
Посилання [ред.]
- Турбази Саратова (рос.)

