Габітус (теорія соціального аналізу)

Габітус (рос.габитус, англ. habit, нім. Habitus m) — звички, жести, набуті програми поведінки індивіда, оцінки ним ситуації — продукти індивідуальної соціалізації.

Га́бітус — одне із основних понять в теорії П'єра Бурдьє.

Історія поняття

Термін «габітус» використовували у своїх роботах Марсель Мосс і Норберт Еліас. Але саме Бурдьє розробив його у тій формі, в якій це поняття зараз використовується у сучасній теорії соціального аналізу (соціологія)

Джерела

• Бурдье П. Структура, габитус, практика // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том I, 1998. — № 2.
• Bourdieu, Pierre. 1977. Outline of a Theory of Practice. Cambridge University Press.
• Elias, Norbert. The Civilizing Process.
• Jenkins, Richard. 1992. Pierre Bourdieu. London: Routledge.
• MacLeod, Jay. 1995. Ain't No Makin' It. Colorado: Westview Press, Inc.
• Maton, Karl. 2008 'Habitus', in Grenfell, M. (ed) Pierre Bourdieu: Key concepts. London: Acumen Press.
• После Бурдье: политика теории и практика рефлексии (раздел о Бурдьё в «Новом литературном обозрении», № 60)
• Ширшова, И. Основные понятия концепции Пьера Бурдье // Альманах «Восток». — 2004. — № 11, ноябрь.