Габітус (теорія соціального аналізу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Габітус (рос.габитус, англ. habit, нім. Habitus m) — звички, жести, набуті програми поведінки індивіда, оцінки ним ситуації — продукти індивідуальної соціалізації.

Га́бітус — одне із основних понять в теорії П'єра Бурдьє.

Історія поняття[ред.ред. код]

Термін «габітус» використовували у своїх роботах Марсель Мосс і Норберт Еліас. Але саме Бурдьє розробив його у тій формі, в якій це поняття зараз використовується у сучасній теорії соціального аналізу (соціологія)

Джерела[ред.ред. код]

  • Бурдье П. Структура, габитус, практика // Журнал социологии и социальной антропологии. — Том I, 1998. — № 2.
  • Bourdieu, Pierre. 1977. Outline of a Theory of Practice. Cambridge University Press.
  • Elias, Norbert. The Civilizing Process.
  • Jenkins, Richard. 1992. Pierre Bourdieu. London: Routledge.
  • MacLeod, Jay. 1995. Ain't No Makin' It. Colorado: Westview Press, Inc.
  • Maton, Karl. 2008 'Habitus', in Grenfell, M. (ed) Pierre Bourdieu: Key concepts. London: Acumen Press.
  • После Бурдье: политика теории и практика рефлексии (раздел о Бурдьё в «Новом литературном обозрении», № 60)
  • Ширшова, И. Основные понятия концепции Пьера Бурдье // Альманах «Восток». — 2004. — № 11, ноябрь.


Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.