Гребовицькі пісні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гребовицькі пісні  — це пісні якими супроводжувався процес згрібання сіна, такі пісні виконувалися після завершення жнив. Ці пісні відносяться до календарної обрядовості[1]. Хоча жанр гребовицьких пісень менш чисельний за більшість інших жанрів пісень календарної обрядовості, але деякі мотиви таких пісень зустрічаються в інших жанрах землеробської творчості. Так, поширене величання робітників-гребців, оспівування їх праці[2].

У гребовицьких піснях аналогічно як і у жниварських та косарських піснях, є мотиви замовлянь до сонця (щоб воно занадто не пекло), до вітру (щоб не розкидав сіно і освіжав працівників під час важкої праці), до вечора (щоб швидше прийшов і настав відпочинок). Особливо гостро відповідні мотиви звучать в творах, де вони переплітаються з темою панщини і найманої роботи тощо.

Існують такі відомі гребовицькі пісні "Ой чиї ж се гребці","Наші гребці — як гребці","А я сіно громадила, складала в копиці"[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Обрядові пісні. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2016.
  2. Гребовицькі пісні. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  3. Ігри та пісні весняно-літня поезія трудового року. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 28 серпня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]