Гігрофор пізній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гігрофор пізній
P1050922w.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Agaricomycetes
Порядок: Агарикові (Agaricales)
Родина: Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід: Hygrophorus
Вид: Гігрофор пізній
Біноміальна назва
Hygrophorus hypothejus

Гігрофор пізній (Hygrophorus hypothejus (Fr.) Fr.) Місцева назва — мокриця бура. З родини гігрофорових — Hygrophoraceae. Шапка (3-6) 10 см у діаметрі, тупо-конусоподібна, опукло- або плоскорозпростерта, з опушеним краєм, бурувато-оливкова, оливково-коричнева чи рудувата, пізніше світлішає до жовтої, золотисто-жовтої, слизька, гола, іноді притиснуто-тонкорадіально-волокниста. Пластинки жовтуваті, згодом оранжевожовті, рідкі, вузькі, спускаються по ніжці. Спорова маса біла. Спори 7-10 Х 4-6 мкм, гладенькі. Ніжка 3-10 Х 0,5-1 см, спочатку з кільцеподібним залишком часткового покривала, щільна, лимонно-жовта, вгорі та біля основи біла, пізніше гола, слизька. М'якуш білий, під шкіркою жовтуватий, з приємним смаком і запахом. Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте у соснових лісах, здебільшого групами. Збирають у вересні — листопаді. Зустрічається часто. Добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим, а також сушеним.

Джерела[ред.ред. код]

  • Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979