Гідрати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гідратація катіону Na+

Гідра́ти — комплекси, які містить зв'язані молекули води, що можуть входити до її структури.

Координування молекул води відбувається за рахунок донорно-акцепторної взаємодії: атом оксигену у молекулі води має неподілені пари електронів, на ньому зосереджується частково негативний заряд, тому віноже притягатися до позитивно заряджених частинок-катіонів (зазвичай, ними є метали), які утворюються у розчині внаслідок дисоціації.

Кристалогідрат CuSO4·5H2O

Як правило, гідрати є нестійкими сполуками, що легко розкладаються при випарюванні розчину. Однак, існують і такі гідрати, що утримують молекули води у своїй кристалічній структурі і виділяються з розчинів у формі кристалогідратів. Кристалогідрати характерні також для природних горючих газів.

У водних розчинах катіони багатозарядних металів завжди утворюють аквокомплекси, які, на відміну від гідратів, мають чітко визначену кількість координованих молекул води (відповідно до координаційного числа металу-комплексоутворювача): [Be(H2O)4]2+, [Co(H2O)6]2+. Аквокомплекси відрізняються від кристалогідратів міцнішим зв'язком між молекулами H2O та металом. Окрім того, молекули води можуть бути одночасно координованими у комплексі та кристалі: [Fe(H2O)6]SO4·2H2O.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.