Гіпотеза «розподілу ризику»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпо́теза «розпо́ділу ри́зику» (англ. spreading of risk): чисельність будь-якої популяції в природі підтримується на певному рівні (в певних межах) остільки, оскільки ризик загибелі особин від яких-небудь несприятливих факторів випадково «розподілений» і в просторі, і в часі. Гіпотеза була запропонована П. Буром (Boer[1]) і Я. Редінгіусом (Reddingius[2]). Найважливіша умова «розподілу ризику» — гетерогенність конкретних місцеперебувань.

Література[ред. | ред. код]

  • Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, О. П. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с.
  • Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
  • Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
  • Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London : Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p.
  • McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p.
  • Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Boer P.J. (den) Spreading of risk and stabilization of animal numbers // Acta Biotheoretica. — 1968. — V. 18. — P. 165–194.
  2. Reddingius J. Gambling for existence: A discussion of some theoretical problems in animal population ecology // Acta Theoretica Climum. Biotheoretica 20 (Leiden). — 1971. — P. 208.