Денніс Люкенс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Денніс Люкенс
Денніс Люкенс
Денніс Люкенс
Особисті дані
Повне ім'я Денніс Роберт Люкенс
Народження 28 червня 1952(1952-06-28) (71 рік)
  США
Громадянство США США
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
США Спрінгфілдський коледж
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993—1995 США «Бостон Сторм» ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1988—1991

2000

2012—2013
2016—2017
2017—2018
2020—2021
США Бриджвотерський унів.
США «Бостон Сторм»
США «Бей Ареа Сілс»
Сент-Люсія Сент-Люсія U-23
Україна «Кристал» (Х)
Україна «Суднобудівник»
Україна «Суднобудівник»
Ірландія «Дублін Каунті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Денніс Роберт Люкенс (англ. Dennis Robert Lukens; 28 червня 1952) — американський футболіст та тренер. Колишній головний тренер та президент миколаївського «Суднобудівника».

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Виступав за футбольну команду Спрінгфілдського коледжу[1], а також на професіональному рівні захищав кольори «Бостон Сторм»[2], засновником якого і був Денніс Люкенс.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 1988 по 1991 рік тренував футбольну команду Бриджвотерського державного університету[3].

Був помічником головного тренера у клубі «Каліфорнія К'югарс»[4], а також очолював «Бостон Сторм»[5] та «Бей Ареа Сілс»[5].

Певний час був головним тренером олімпійської збірної Сент-Люсії[5].

У листопаді 2012 року призначений на посаду головного тренера українського клубу «Кристал» (Херсон), який виступав у Другій лізі[4][6][7]. Люкенс став першим американським футбольним тренером на території колишнього СРСР[8] та в Україні зокрема[9]. У січні 2014 року був одним з шести американських тренерів, які тренували професіональні клуби в Європі[4]. 14 березня 2014 року замінений на Сергія Шевцова[10].

Працював Директором тренерів Юнацької футбольної асоціація Массачусетса, а також — у Федерації футболу США.

З липня 2016 року очолював новостворений «Суднобудівник». 25 червня 2017 року Віктор Журов змінив американця на посаді головного тренера клубу, проте 23 липня американець знову очолив миколаївський клуб. Також займав посаду президента «Суднобудівника»[11][12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Men's Varsity Soccer Record (1973). Springfield College. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
  2. Brian O'Connell (29 грудня 2014). A Fast-Moving Storm. New England Soccer Today. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
  3. Men's Soccer Year-by-Year Stats - Bridgewater St. Bridgewater State College. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 1 травня 2015.
  4. а б в Greg Lalas (4 січня 2014). Bob Bradley's not the only one: 5 other American coaches in Europe. Major League Soccer. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  5. а б в USLFans.com -- For the Fans, By the Fans. 3 грудня 2006. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
  6. Люкенс: "Впечатлило, что украинские ребятишки все еще играют на улицах" (російська) . Football.ua. 21 листопада 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 23 лютого 2014.
  7. "Кристалл" возглавил иностранный тренер [Архівовано 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Americans Overseas: Back to Business After Concacaf Calamity. beIN SPORTS USA. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  9. Первый американский тренер в Украине уже знает крепкие словечки. www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  10. Денніс Люкенс: Радий кожній хвилині, проведеній з "Кристалом". Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  11. Судостроитель возглавил Журов и просматривает троих нигерийцев [Архівовано 2017-07-30 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Журов ушел в отставку из Судостроителя. 23 липня 2017. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]